Постанова

від 27.11.2024 по справі 170/52/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 170/52/24 Головуючий у 1 інстанції: Жевнєрова Н. В. Провадження № 22-ц/802/1128/24 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Ганжа М.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» про визнання кредитного договору недійсним за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» на рішення Шацького районного суду Волинської області від 04 вересня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року позивач ТОВ «ФІНФОРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи такими обставинами.

28.11.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» (надалі «ІТС Товариства»), було укладено електронний кредитний договір 1719179-А.

ОСОБА_2 пройшла реєстрацію в «ІТС Товариства», що свідчить про те, що відповідач ознайомилася з Правилами надання коштів в кредит та іншою наданою їй інформацією. Під час здійснення реєстрації в «ІТС Товариства» ОСОБА_2 надала всі свої особисті дані (ПІБ, дані паспорта, дату та рік народження, ідентифікаційний номер, свій номер мобільного телефону, електронну пошту, місце роботи, місце реєстрації та проживання тощо); надала згоду на обробку персональних даних, шляхом проставлення в «ІТС Товариства» електронної відмітки, в порядку, передбаченому ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»; створила особистий кабінет; пройшла процедуру верифікації своєї платіжної картки, на яку в подальшому, були перераховані кредитні кошти. Верифікація банківської картки здійснюється за допомогою Bank ID. Надалі для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в «ІТС Товариства» обрала бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомилася з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладення, правилами, інформацією, зазначеною в ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовий послуг», та іншою необхідною інформацією, про що відповідач поставила відповідну відмітку в «ІТС Товариства», після чого створила заявку на отримання кредиту згідно з обраними нею умовами. ОСОБА_2 ознайомилася в особистому кабінеті з паспортом кредиту - це інформація, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма), в порядку, за формою та за змістом, що передбачені ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», та іншою необхідною інформацією. Після прийняття кредитодавцем позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику ОСОБА_3 , кредитодавець зробив позичальнику пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими заявник мала можливість ознайомитися до моменту укладання кредитного договору. Після прийняття умов кредитного договору ОСОБА_2 уклала з товариством електронний кредитний договір, який був підписаний нею відповідно до вимог ч.6, ч.8 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Після укладання кредитного договору 28.11.2021 відповідач отримала кредит від кредитодавця в сумі 20 000,00 грн. на свою платіжну карту, маска картки № НОМЕР_1 , строком з 28.11.2021 по 12.27.2021.

ТОВ «СС ЛОУН» виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором. У встановлений термін відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись умовами зазначеного кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 28.11.2021, кредитний договір було автопролонговано, в зв`язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 20 (двадцять) календарних днів, тобто до 16.01.2022 включно. У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту 16.01.2022 відповідач не виконала свої боргові зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у неї виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 20 000,00 грн - тіло кредиту та 23 900,00 грн - нараховані проценти, що підтверджується довідкою ТОВ «СС ЛОУН» №02/02-С від 02.02.2022 із розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором. Враховуючи невиконання ОСОБА_2 своїх борових зобов`язань перед кредитором, 02.02.2022 між ТОВ «СС ЛОУН» як клієнтом та ТОВ «ФІНФОРС», що має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме: з надання послуг факторингу, яка була видана товариству розпорядженням Нацкомфінпослуг №4666 від 28.12.2017, було укладено договір факторингу №40071779-140, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідно до положень договору факторингу: фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за яким настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Як убачається з витягу з реєстру прав грошових вимог від 01.12.2023, ТОВ «СС ЛОУН» 02.02.2022 відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором 1719179-А від 28.11.2021 на загальну суму 43 900,00 грн. Про відступленням ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «СС ЛОУН» повідомило позичальника ОСОБА_2 шляхом направлення 02.02.2022 на електронну адресу позичальника електронного листа. Станом на день звернення з даною позовною заявою до суду ОСОБА_2 не зверталася до ТОВ «ФІНФОРС», ТОВ «СС ЛОУН» із запереченням щодо відступлення права вимоги за кредитним договором. Заборгованість позичальника за кредитним договором перед ТОВ «ФІНФОРС» не виконана і становить 20 000,00 грн - тіло кредиту та 23 900,00 грн - нараховані проценти, всього 43 900,00 грн. Представник позивача вказує, що ОСОБА_2 зовсім не погашала суму заборгованості за кредитним договором. Тому представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованість за кредитним договором 1719179-А від 28.11.2021 в розмірі 43 900,00 грн.

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулась в суд із зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним, покликаючись на те, що наміру укладати кредитний договір не мала, кредитного договору не підписувала, платіжна картка, на яку, як стверджує позивач, перераховано кошти, їй не належить, а тому кредитних коштів вона не отримувала.

Зазначила у зустрічній позовній заяві, що 28.11.2021 на її мобільний телефон з номером НОМЕР_2 зателефонувала невідома особа, яка назвалася представником мобільного оператора «Київстар» та повідомила, що її номер телефону буде заблоковано, якщо вона не продиктує SMS-пароль із чотирьох цифр, що буде надіслано їй компанією «Київстар». Для того, щоб її номер телефону не був заблокований, вона, нічого не підозрюючи, продиктувала з отриманого повідомлення пароль із чотирьох цифр. Через 40 хв після цього сім-карта відповідача ОСОБА_2 стала недійсною (заблокованою). В цей же час на її електронну пошту почали надходити повідомлення про успішне оформлення кредитів у різних кредитних спілках. Оскільки жодних заяв на оформлення кредитів вона в той день не подавала, ніяких кредитних коштів на її картковий рахунок не надходило, то вона зрозуміла, що це шахраї. Відразу після даної події 28.11.2021 відповідач ОСОБА_2 подала заяву до сектору дізнання ВП №1 Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про те, що невстановлена особа шахрайським способом від імені ОСОБА_2 оформила інтернет кредити в товариствах «Mister Cash», «CCloan Ukraine», «Кredit Kasa», «Moneyveo», « SOS Credit », «Dinero.ua», «Cash Berry», «Monetka», «МАНІФОЮ», «Бистро Займ» та скерувала дані грошові кошти на картковий рахунок, не належний ОСОБА_2 . Наступного дня 29.11.2021 вказані відомості було внесено до ЄРДР, відкрито кримінальне провадження №12021035560000370.

З відповідей АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що кредитних коштів від позивача ТОВ «ФІНФОРС» відповідач ОСОБА_2 не отримувала, платіжна карта НОМЕР_1 на її ім`я не видавались.

Рішенням Шацького районного суду від 04 вересня 2024 відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позову.

Вирішуючи позов ТзОВ «ФІНФОРС» суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем тієї обставини, що саме ОСОБА_2 28.11.2021 у своєму особистому електронному кабінеті оформила заявку та підписала з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором кредитний договір 1719179-А, на підставі якого саме вона отримала кредитні кошти в сумі 20 000,00 грн. на належну їй платіжну картку.

Суд першої інстанції зазначив також про недоведеність позивачем тієї обставини, що ОСОБА_2 28.11.2021 була належним чином повідомлена про всі обов`язкові для ознайомлення споживачем умови кредитування, що саме вона надала персональну згоду на укладення кредитного договору за допомогою засобів електронної комерції, а також особисто погодилася їх виконувати, та не довів обставини, що саме ОСОБА_2 належним чином отримала кредит у відповідному розмірі та на відповідних умовах та що кредитні кошти у повному розмірі потрапили у її вільне розпорядження як споживача.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходив з безпідставності позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову ТзОВ «ФІНФОРС» подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ТзОВ «ФІНФОРС» про стягнення кредитної заборгованості скасувати та ухвалити нове судове рішення у цій частині вимог про задоволення познак. Зазначає, що саме власна недбалість відповідачки та бездіяльність щодо захисту власного мобільного фінансового номера телефону сприяла доступу третіх осіб до персональних даних в системі кредитора та списання коштів, оскільки передала смс пароль із чотирьох цифр сторонній особі.

Також в апеляційній скарзі позивач просив витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» відомості про власника платіжної карти НОМЕР_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи позивача, просить рішення суду залишити без змін, вказує, що кредитного договору не підписувала, коштів не отримувала.

Щодо заявленого клопотання - то ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відмовлено у його задоволенні, оскільки вимога про витребування відомостей щодо інших осіб, які не відносяться до складу сторін, виходить за межі доказування у цій справі.

З поданої апеляційної скарги вбачається, що позивач оскаржує рішення в частині відмови у задоволені позову про стягнення кредитної заборгованості, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини.

З наданого тексту кредитного договору вбачається, що між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» (надалі «ІТС Товариства»), було укладено електронний кредитний договір 1719179-А, на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН», затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» №1406-1 від 14.06.2021. Договір був підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Після укладання кредитного договору 28.11.2021 було отримано кредит від кредитодавця в сумі 20 000,00 грн. на платіжну карту, маска картки № НОМЕР_1 , строком з 28.11.2021 по 12.27.2021.

Відповідно до квитанції, 28.11.2021 о 12:11:12 ТОВ ФК «Контрактовий дім» було перераховано кошти в сумі 20 000 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Через особистий електронний кабінет ОСОБА_2 28.11.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та особою на ім`я ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛОУН» («ІТС Товариства»), на підставі правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН» було укладено електронний кредитний договір 1719179-А.

Цей особистий електронний кабінет був створений відповідачем ОСОБА_4 раніше, до укладення у ньому вказаного договору, у зв`язку з укладенням нею раніше інших кредитних договорів з ТОВ «СС ЛОУН». Тому в «ІТС Товариства» на час укладення 28.11.2021 договору 1719179-А вже були вказані ОСОБА_2 всі її особисті дані: ПІБ, дані паспорта, дата та рік народження, ідентифікаційний номер, номер її мобільного телефону, адреса електронної пошти, місце роботи, місце реєстрації та місце проживання, а також дані платіжної картки.

Під час укладення вказаного договору 1719179-А 28.11.2021 було пройдено процедуру верифікації іншої платіжної картки за допомогою Bank ID, на яку в подальшому, були перераховані кредитні кошти. Після укладення кредитного договору 28.11.2021 кредитодавець ТОВ «СС ЛОУН» через ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» перерахував на платіжну карту № НОМЕР_1 кошти в сумі 20 000 грн на строк з 28.11.2021 по 12.27.2021.

Згідно з відомостями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 27.11.2021 по 29.11.2021, серед належних ОСОБА_2 карткових рахунків немає платіжної карти з маскою № НОМЕР_1 .

ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» надало суду інформацію про те, що 28.11.2021 о 12:11 успішно здійснено переказ коштів за платіжного операцією №1026514892 на картковий рахунок НОМЕР_3 з призначенням платежу «видача кредиту» на суму 20 000 грн. Щодо приналежності карти до конкретної особи, то таку інформацію надає банк-емітент відповідної карти, який встановлює ділові відносини з особою-володільцем карти та ідентифікує таку особу (арк. 199).

АТ «ПУМБ» надало суду інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ» за період з 28.11.2021 по 30.11.2021 рахунки не відкривались. Банківська платіжна картка з біном № НОМЕР_5 не належить клієнтам АТ "ПУМБ" (арк. 204).

Згідно з повідомленням Національного Банку України платіжна картка з біном № НОМЕР_5 належить АТ «ТАСКОМБАНК».

З наданої інформації АТ «ТАСКОМБАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АТ «ТАСКОМБАНК» не було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_3 . В АТ «ТАСКОМБАНК» відсутня інформація про ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), поточні, вкладні (депозитні), кредитні рахунки не відкривались, номер телефону НОМЕР_6 не перебуває в анкетних даних володільця платіжної картки № НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 інший: НОМЕР_7.

Згідно з витягом з реєстру прав грошових вимог від 01.12.2023 ТОВ «СС ЛОУН» 02.02.2022 відступило на користь позивача ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором 1719179-А від 28.11.2021 на загальну суму 43 900 грн

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається із змісту укладеного між сторонами договору, він містить умови як позики, так і кредитних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що наданий позивачем договір передбачав передачу первісним кредитором позичальнику у власність грошових коштів шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, вказаний останнім.

Водночас, сторона відповідача у суді першої інстанції стверджувала, що позивач не підтвердив виконання обов`язку щодо видачі коштів за вищевказаним договором.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Підпункт 14 пункту 3 Розділу 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року (далі Положення), що діяло на час виникнення кредитних відносин між сторонами по даній справі, вказує, що первинний документ, який містить відомості про операцію.

Пункт 50 Розділу 3 Положення встановлює, що первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банком самостійно, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.

Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі (п. 51 Розділу 3 Положення).

Також пункт 52 Положення вказує, що первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку, а унесення виправлень до первинних документів не допускається (п. 53).

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки по рахункам або касовий документ - заява про видачу готівки можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором,в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №752/9423/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20, провадження № 61-17825св21.

У разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Оскільки ТзОВ «ФІНФОРС» набув права вимоги за вказаним договором на підставі укладеного договору факторингу, саме на останнього покладено обов`язок з доведення перерахування позичальнику грошових коштів на вказаний ним картковий рахунок, однак такого обов`язку позивач не виконав, доказів того, що саме ОСОБА_2 перераховані кошти, суду не надав.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи рішення в оскарженій частині суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального права.

З огляду на викладені в оскраженому рішенні мотиви відмови суду першої інстанції у стягненні грошових коштів, зокрема, з підстав недоведеності позивачем передачі коштів, покикання в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду у справі 3-8/6023/15 ц (постанова від 06 березня 2023) року про те, що наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, є недоречним.

Обставини у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом Україн, зокрема: у справах № 6-71/цс15 ( постанова від 13 травня 2015 року), постанова ВС від 23 січня 2018 року справа № 202/101/28/14-ц та в інших перерахованих в апеляційній скарзі постановах ВС обставини є відмінними від обставин цієї справи. За обставинами справ, які розглядав Верховний Суд України та Верховний Суд, доведеними були обставини, що відповідачу було видано кредитну картку і пін - код до неі, що кредитором виступав банк, який видавав платіжну картку та що саме відповідач сприяв розголошенню третім особам пін-коду. Крім того, предметом вимог була вимога про стягнення списаних з кредитної карти відповідачів коштів. У цій справі такі обставини відсутні.

Інші викладені у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» залишити без задоволення.

Рішення Шацького районного суду Волинської області від 04 вересня 2024 року в даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: