Ухвала

від 27.11.2024 по справі 288/1993/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/1993/24 Головуючий у 1-й інст. Поліщук Р.М.

Категорія 68 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

27 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення

у справі №288/1993/24 за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Мельничук Ілони Вікторівни про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини

в с т а н о в и в:

18листопада 2024року доЖитомирського апеляційногосуду надійшлазаява ОСОБА_1 ,яка поданаадвокатом МельничукІлоною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Заява обґрунтована тим, що в провадженні Житомирського апеляційного суду перебувала апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року про забезпечення позову. Розгляд апеляційної скарги відбувся 13 листопада 2024 року та відповідачу в задоволенні апеляційної скарги відмовлено. У відзиві на апеляційну скаргу орієнтовний розмір витрат зазначено в сумі 10000 грн, але загальна сума витрат склала 20000 грн, оскільки відбулися два виїзні судові засідання та крім подання відзиву на апеляційну скаргу виникла необхідність у поданні пояснень та додаткових доказів, як реакція на відповідь на відзив та подання відповідачем нових доказів, які були відсутні у справі.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Бойчука В.П. надійшли заперечення на заяву. Просить заяву про відшкодування витрат на правову допомогу залишити без розгляду або відмовити в її задоволенні в повному обсязі. Заперечення аргументовані тим, що по-перше, стороною, яка претендує на відшкодування, разом із першою заявою по суті не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. По-друге, сторона, яка претендує на відшкодування, до закінчення судових дебатів у справі не зробила про це відповідну заяву. По-третє, на цій стадії процесу питання про відшкодування судових витрат не може ставитися взагалі, а таке питання вирішується у разі задоволення чи відмови в задоволенні позову.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята ст.130 ЦПК України). Від представника ОСОБА_1 адвоката Мельничук І.В. надійшла заява про розгляд заяви про стягнення витрат на правову допомогу за відсутності позивача та її представника. ОСОБА_2 та Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації отримали судові повістки до електронних кабінетів 21 листопада 2024 року. Відповідно до частини четвертоїст.270 ЦПК Українинеприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення та явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою у відповідності до положень частини другоїст.372 ЦПК України.

Із виділенихматеріалів справивбачається,що у серпні 2024 року ОСОБА_1 через адвоката Мельничук І.В. звернулася до суду з заявою про забезпечення позову в справі про визначення місця проживання дитини із матір`ю. Просила вжити заходи забезпечення позову, а саме, визначити час спілкування малолітнього сина ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 з 20:00 неділі по п`ятницю до 14:00 (кінець навчального дня) та зобов`язати батька дитини ОСОБА_2 передавати малолітнього сина ОСОБА_3 матері ОСОБА_1 за місцем проживання матері АДРЕСА_1 .

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року заява представника ОСОБА_1 адвоката Мельничук І.В. про забезпечення позову задоволена. Забезпечений позов шляхом: визначення часу спілкування малолітнього сина ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 із 20.00 години неділі по п`ятницю до 14.00 години (кінець навчального дня) та зобов`язано батька дитини ОСОБА_2 передавати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_1 за місцем проживання матері АДРЕСА_2 , з моменту постановлення даної ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про забезпечення прозову, ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а ухвала Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року - без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення з огляду на наступне.

Частиною першою ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частина першаст.133 ЦПК Українипередбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За положеннями частини восьмої ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі №530/1731/16-ц викладений висновок, що: «у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (ст.412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (ст.411 ЦПК України) або постановлено будь-яке інше судове рішення, крім передбаченогост.412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Відповідно до частини першої ст.258 ЦПК Українисудовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Згідно з частиною першою ст.258 ЦПК Українипроцедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку закінчується прийняттям постанови (ст.258 ЦПК України).

Окрім того, слід враховувати, що згідно з частиною тринадцятою ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У свою чергу, уст.270 ЦПК Українизаконодавець визначив, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі від 13 листопада 2024 року за своєю суттю є судовим рішенням, а не рішенням суду, оскільки прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, якою вирішено процесуальне питання, а саме - про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції остаточного рішення по суті спору про визначення місця проживання дитини в справі №288/1993/24 наразі не приймав, а вирішив процесуальне питання про забезпечення позову в справі за позовом про визначення місця проживання дитини. Отже, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про відсутність правової підстави для розподілу судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, за наслідками перегляду ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року про забезпечення позову на цій стадії цивільного процесу.

Із огляду на викладене вище, заява ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу на стадії, коли спір (позов) про місце проживання дитини ще не розглянутий по суті, є передчасною та підстав наразі для фактично ухвалення додаткового судового рішення на цій стадії цивільного процесу немає, а тому в задоволенні заяви відмовляється.

Керуючись ст.ст.141,259,270,381 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заявипро ухвалення додаткового рішення у справі№288/1993/24.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 29 листопада 2024 року.

Головуюча Судді: