Повістка

від 19.11.2024 по справі 346/3777/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/3777/23

Провадження № 22-з/4808/100/24

Головуючий у 1 інстанції

Суддя-доповідач Барков В. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Баркова В. М.,

суддів: Девляшевського В. А.,

Максюти І. О.,

секретар Петрів Д.Б,

розглянувши увідкритому судовомузасіданнізаяву представника ОСОБА_1 адвоката Чобанюка Максима Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Поляк П. П. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чобанюк М. М. звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 31 жовтня 2023 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини (том 2, а. с. 44-45).

Згідно з ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 10 квітня 2024 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (том 2, а. с. 163-164 ).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з його матір`ю ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , 1073, 60 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючисьз ухвалоюКоломийського міськрайонногосуду від10квітня 2024року тарішенням цьогож судувід 10квітня 2024року, ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв адвока Поляк П. П., подав апеляційну скаргу.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Поляк П. П. залишено без задоволення. Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2024 року та рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2024 року залишено без змін.

08 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат ЧобанюкМ.М. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 20000 грн.

Заяву мотивовано тим, що при ухвалені судового рішення апеляційним судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених при розгляді справи, що складаються з витрат на правову допомогу, яка заявлялася в суді апеляційної інстанції. Представником ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу було зазначено попередній розрахунок судових витрат відповідача в суді апеляційної інстанції у розмірі 20000 грн. Докази понесення судових витрат було додано до відзиву на апеляційну скаргу, а саме: ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 від 22 липня 2024 року, серії АТ № 1074937, копія договору про надання правничої допомоги № 51 від 22 липня 2024 року, копія опису виконаних робіт у формі рахунку, копія виписки про рух коштів по картці від 24 липня 2024 року, копія квитанції № Е95Р-2Р6Р-А59Е-НВРМ від 23 липня 2024 року.

Заперечення позивача та його представника щодо заяви про ухвалення додаткової постанови та розміру витрат на правову допомогу до апеляційного суду не надходили.

Учасники справи про день та час судового засідання були повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді регламентовано в пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (частина шоста статті 142 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).

Крім того, в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

На підтвердженнявитрат направничу допомогу ОСОБА_4 надав договірпро наданняправничої допомогивід 22липня 2024року,укладений між ОСОБА_1 та адвокатомЧобанюком М.М.,опис виконанихробіт уформі рахункувід 26липня 2024року, копію виписки про рух коштів по картці від 24 липня 2024 року, копію квитанції № Е95Р-2Р6Р-А59Е-НВРМ від 23 липня 2024 року.

Відповідно до п. 2.1 договору про надання правничої допомоги від 22 липня 2024 року адвокат бере на себе виконання наступної правової роботи:

-надає усні і письмові довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз`яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів;

-складати заяви, звернення, позовні заяви, пояснення, скарги та інші документи правового характеру;

-приймати особисту участь та забезпечувати участь осіб, які є його помічниками та відповідають вимогам ст. 16 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також інших залучених осіб,у вчиненні дій за місцем виконання доручень;

-забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, третейських, інших судах України.

Пунктами 4.1, 4.3 договору визначено, що розмір гонорару адвоката складає 20000 грн. за юридичні послуги. Як встановлено з опису виконаних робіт у формі рахунку від 26 липня 2024 року, адвокатом виконано таку роботу:

- попереднє вивчення матеріалів, що стосуються апеляційної скарги ОСОБА_2 , 2 години, вартість 1000 грн.;

- опрацювання законодавства у спірних правовідносинах,с удової практики, 2 години, вартість 1000 грн.;

- підготовка заяви про вступ у справу у якості представника, 2 години, вартість 1000 грн;

- участь представника ОСОБА_1 в судових засіданнях суду апеляційної інстанції засіданні 03 жовтня 2023 року, вартість 7000 грн.;

- складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу, 20 годин, вартість 10000 грн. Кількість годин робочого часу адвоката, витраченого на надання послуг 40 годин.

З квитанції № № Е95Р-2Р6Р-А59Е-НВРМ від 23 липня 2024 року на оплату юридичних послуг вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено адвокату 20000 грн.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що в цій справі заявником доведено понесення судових витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн., які є співмірними зі складністю справи та обґрунтовуються наданими доказами.

Керуючись статтями 141, 142, 270 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чобанюка Максима Михайловича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2024 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

І. О. Максюта