Ухвала

від 27.11.2024 по справі 553/806/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/806/20

Провадження № 1-в/553/508/2024

У Х В А Л А

Іменем України

27.11.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи виконання покарань ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 05.10.2020 року за ч.2 ст.286, ч.3 ст.135, ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки,

В С Т А Н О В И В:

13.11.2024 року до Ленінського районного суду м. Полтави надійшло подання начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64») про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник установи покарання підтримав подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64») про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , вважаючи доцільним застосувати до даного засудженого ст.81 КК України.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав подання, просив застосувати до нього умовно-дострокове звільнення та пояснив, що за час відбування в колонії він 3 місяці працював на виробництві, потім йому запропонували посаду нічного днювального, та по теперішній час він працює в установі днювальним с 18.00 до 06.00, інші роботи виконувати ніколи, а отже заслуговує на звільнення. Також пояснив, що він шкодує, що так сталося, його дії були не навмисними, за час відбування покарання він не спілкувався із потерпілим, бажає поспілкуватися із ним наодинці не в судовому засіданні, розуміє, що наслідки які сталися, внаслідок його дій не можливо виправити та будуть із ним все життя.

Захисник в судовому засіданні подання установи виконання покарань підтримала, вважає, що засуджений своїми діями та ставлення до праці довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Потерпілий в судовому засіданні просив відмовити в застосування умовно-дострокового звільнення, оскільки вважає, що на теперішній час засуджений не виправився, оскільки він не бачить в його діях розкаяння.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 заперечив, оскільки матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого не містять достатніх відомостей про виправлення засудженого, робота днювального не входить до робіт з господарства, вважає, що в такий спосіб засуджений уникнув праці на виробництві та в його діях не має каяття, отже при таких обставинах засуджений не довів своє виправлення.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, матеріали особової справи засудженого, приходить до висновку, що дане подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п. 2 ч. 3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як встановлено судом засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.286, ч.3 ст.135 КК України. Остаточне покарнання засудженому ОСОБА_5 призначено у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, з позбавленням права креування транспортними засобами на строк 2 роки..

Строк відбуття покарання відраховується з 28.04.2021 року, кінцевий строк відбування покарання 28.07.2026 рік, отже засудженим відбуто 2/3 строку призначеного покарання.

Відповідно до довідки від 26.11.2024 року засуджений ОСОБА_5 з 01.07.2021 року по 01.08.2021 року був працевлаштований на виробничій ділянці №4 в бригаді по пошиттю одягу, а також на безоплатній основі добровільно за власною ініціативою залучався до додаткових неоплачувальних робіт та активно приймав участь по благоустрію установи, до праці та до виконання покладених на нього обовязків ставився сумлінно, з поставленими задачами справлявся. З 01.08.2021 року по даний час працевлаштований добровільно на безоплатній основі днювальним відділення, а також на безоплатній основі добровільно за власною ініціативою залучається до додаткових неоплачувальних робіт та активно приймає участь по благоустрію установи, до праці та до виконання покладених на нього обовязків ставиться сумлінно, з поставленими задачами справляється.

Засудженому за один місяць роботи у липні 2021 року нарахована заробітна плата у сумі 310,55 грн.

Виконавчі листи до установи не надходили. Судові витрати на проведення експертизи в сумі 6017,90 грн. сплачені 14.10.2024 року ОСОБА_8 .

Цивільний позов не заявлений.

Засуджений ОСОБА_5 стягнень не має, заохочувався адміністрацією установи 13 разів.

За час відбування покарання засудений ОСОБА_5 характеризується добре. Працевлаштований днювальним відділення СПС №10. До виконання поставлених завдань ставиться сумлінно. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, дбайливо ставиться до майна установи, виконує передбачені законодавством вимоги персоналу установи. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

Відповідно до витягу з протоколу №37 від 01.11.2024 року на засіданні комісії Полтавської виправної колонії №64, постановили подати на умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , який відбув більше 2/3 строку покарання і своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ст.6КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов`язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.

Правова конструкціяст. 81 КК Українидає надію засудженому на можливість дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання і стимулює його до зразкової поведінки і сумлінного ставлення до праці як обов`язкових умов для здійснення такої надії.

Щодо змісту критеріїв, зазначених у ч. 2ст. 81 КК, "сумлінна поведінка і ставлення до праці", то вони мають засвідчити, що засуджений довів своє виправлення. Визначення таких критеріїв залежить не лише від тяжкості вчиненого злочину і даних про особу засудженого, а головним чином від наявності сумлінного додержання ним усіх вимог режиму місця відбування покарання і правил поведінки та людського спілкування у колективі, від сумлінного і активного виконання дорученої роботи, суворого додержання виробничої дисципліни, щирого каяття у вчиненні злочину тощо.

При цьому, вказаних ознак поведінка засудженого повинна мати протягом усього періоду відбування ним покарань і в усіх установах, де він перебував, а висновок суду про виправлення засудженого має ґрунтуватися на всебічному врахуванні вищенаведених даних та аналізу всього періоду відбутої частини строку покарання засудженим.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 лише один місяць у 2021 році на початку відбуття покарання працював на виробництві з пошиву одягу та отримав за цей час заробітну плату в сумі 310,55 грн., інший час виконував обов`язки днювального відідлення СПС №10.

Відповідно до п.2 розділу ХVIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом МЮУ від 28.08.2018 року №2823/5, в установах виконання покарань для підтримання чистоти в місцях проживання засуджених, дотримання правил зберігання особистих речей у відведених для цього місцях, інформування адміністрації установи про стан порядку у відділенні соціально-психологічної служби (камері) відбираються старші днювальні та днювальні (чергові камери) з числа засуджених. Виконання обов`язківстарших днювальнихта днювальнихвідділення соціально-психологічноїслужби (черговікамери)не належитьдо роботиз господарськогообслуговування. Для виконання обов`язків чергового камери залучаються засуджені, які в них тримаються, у порядку черговості.

Отже, оцінюючи матеріали особової справи та пояснення засудженого в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого, оскільки засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, щирого каяття у вчинених злочинах не відбулося, в судовому засіданні засуджений наполягав на тому, що його дії були неумисними, крім того маючи можливість працювати у сфері господарства, будучи у працездатному віці, засуджений не скористався цією можливістю, та в такий спосіб уникнув від суспільно корисної праці.

У зв`язку з чим, суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення є передчасним, та не знаходить підстав для задоволення подання установи виконання покарань.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. ч. 2 ст. 376, 537,539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 02.12.2024 року о 13 .00 годині.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1