Ухвала

від 28.11.2024 по справі 545/3468/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/3468/24 Номер провадження 11-кп/814/1978/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 - захисника в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2024 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою суду щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.12.2021 за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки,

відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 - захисника в інтересах засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, що на день розгляду клопотання невідбутий строк покарання ОСОБА_8 складає 02 роки 04 місяці 11 днів, тобто більше 2-х років. І хоч ст. 82 КК України не містить заборони щодо призначення більш м`якого покарання, строк якого є меншим, ніж невідбута частина покарання, проте з урахуванням того, що впродовж періоду відбування покарання засуджений отримав 9 заохочень, невідбутий строк покарання є значним, а сама позитивна характеристика ОСОБА_8 відповідає нормальній поведінці свідомого засудженого і не може бути єдиною підставою для застосування щодо нього пільги у виді заміни невідбутої частини покарання більш м`яким у виді виправних робіт.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційнійскарзі адвокат ОСОБА_7 -захисник вінтересах засудженого ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його клопотання в інтересах засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

На обґрунтування вимог посилається на те, що єдиним аргументом місцевого суду для відмови в задоволенні клопотання адвоката, був строк невідбутої частини покарання 2 роки 4 місяці, що фактично не відповідає чинному законодавству, адже чинне законодавство не містить заборони застосування приписів ч. 1 ст. 82 КК України за таких обставин.

Вказує, що місцевим судом не враховано, що з матеріалів наданих адміністрацією на його запит, ОСОБА_8 вину у вчиненому визнав повністю, покарання відбуває за необережний злочин, за час відбування покарання в ДУ «Крюковська виправна колонія №29» отримав 9 заохочень, за час відбування покарання в умовах колонії, поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, працевлаштований, до виконання покладених на нього обов`язків ставиться сумлінно (згідно характеристики та матеріалів особової справи).

Зазначає, що відповідно до психологічної характеристики ОСОБА_8 психологом ДУ «Крюковська виправна колонія №29» зауважень щодо психологічного стану засудженого ОСОБА_8 не встановлено.

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_8 став на шлях виправлення та заслуговує на заміну невідбутої частини покарання, за програмою тестування набрав 98 балів із 100.

Вказує, що за час відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , жодних виконавчих документів до колонії не надходило, натомість ОСОБА_8 в добровільному порядку здійснив погашення коштів, стягнутих на рахунок потерпілих по справі (власноруч зроблена потерпілою розписка про відсутність претензій до засудженого ОСОБА_8 додається). Дані обставини підтверджуються матеріалами особової справи, матеріалами подання та завіреними копіями документів поданих адвокатом та свідчать про той факт, що ОСОБА_8 ще з моменту винесення вироку по справі усвідомив вчинене, став на шлях виправлення та зробив для себе належні висновки.

Крім того зазначає, що у разі заміни засудженому ОСОБА_8 покарання більш м`яким, останній буде працевлаштований на посаду слюсаря з ремонту автомобілів в ПП «Корунд - С» про що свідчить гарантійний лист від підприємства, наданий за підписом директора вказаної установи.

Вказує, що ОСОБА_8 станом на дату подання відбув 1/2 призначеного йому покарання, має вже 9 заохочень, що є максимально можливою кількістю на даний час, має міцні соціальні зв`язки, відшкодовує в добровільному порядку збитки потерпілій, щиро визнав свою вину у вчиненому та розкаявся ще під час винесення вироку по справі, що відповідно до вимог ст.ст. 81, 82 КК України є підставою для застосування до нього заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник підтримав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_8 та просив замінити засудженому невідбуту частину покарання більш м`яким виправними роботами. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вказав на законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції не дотримано вказаних вимог закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, 14.08.2024 до Полтавського районного суду Полтавської області звернувся адвокат ОСОБА_7 захисник в інтересах засудженого ОСОБА_8 з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді виправних робіт, відповідно до ст. 82 КК України.

Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого та в ухвалі зазначено, що невідбута частина покарання у засудженого становить більше 2 років, а сама позитивна характеристика відповідає нормальній поведінці свідомого засудженого і не може бути єдиною підставою для застосування щодо нього пільги у виді заміни невідбутої частини покарання більш м`яким у виді виправних робіт, з чим колегія суддів не погоджується та звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ст. 82 КПК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м`яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Згідно з п. 2 ч. 4. ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Таким чином з наведеного вбачається, що умовами прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким є:

1)відбуття засудженим певного строку покарання, визначеного у ч. 4 ст. 82 КПК України;

2)доведено те, що засуджений став на шлях виправлення;

3)більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Поміж тим, заборони щодо призначення більш м`якого покарання, строк якого є меншим ніж невідбута частина покарання, ст. 82 КК України не містить.

З особової справи ОСОБА_8 встановлено, що він засуджений вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.12.2021 за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, тобто за вчинення кримінального правопорушення пов`язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Покарання відбуває з 21.01.2022, кінець строку 19.01.2027.

Отже, на момент розгляду клопотання ОСОБА_8 формально набув право на застосування до нього ст. 82 КК України.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Колегією суддів враховується, що відповідно до вироку, судом було враховано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину ОСОБА_8 , добровільне часткове відшкодування ним завданого збитку.

Як вбачається із висновку щодо ступеню виправлення засудженого, ОСОБА_8 став на шлях виправлення, усвідомлює наслідки кримінального правопорушення, виявляє щире каяття та готовий відшкодувати завдані збитки. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький.

Відповідно до характеристики від 20.08.2024, ОСОБА_8 за час відбування покарання стягнень не мав, має 9 заохочень (09.08.2022, 01.11.2022, 03.02.2023, 12.05.2023, 09.08.2023, 17.11.2023, 26.02.2024, 06.06.2024, 25.07.2024), працевлаштований робітником контрагентського об`єкту установи, бере участь у програмах/заходах, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя та підтверджує це активними вчинками.

Згідно з гарантійним листом директора ПП «Корунд-С» ОСОБА_9 , приватне підприємство підтвердило свою згоду і готовність укласти трудовий договір із засудженим ОСОБА_8 , який до засудження довгий час працював на цьому підприємстві, та зобов`язалося прийняти на роботу засудженого на посаду слюсаря з ремонту автомобілів протягом 7 днів з моменту набрання сили рішенням суду щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким у виді виправних робіт.

Наведені дані переконують колегію суддів у тому, що ОСОБА_8 став на шлях виправлення, а отже й довів можливість застосування до нього положень ст. 82 КК України.

З огляду на це, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційну скарга захисника слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - захисника в інтересах засудженого ОСОБА_8 задовольнити, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2024 року щодо ОСОБА_8 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання захисника ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким щодо засудженого ОСОБА_8 задовольнити.

Замінити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.12.2021 за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, невідбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі на більш м`яке покарання у виді 2 років виправних робіт з відрахуванням 20 % із заробітної плати засудженого в дохід держави, із залишенням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4