Рішення

від 02.12.2024 по справі 240/23439/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/23439/24

категорія 111020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Приходько О.Г., за участю секретаря судового засідання Кривенко Л.М.,

представника податкового органу - Романюка М.М.,

представниці платника податків - Наумової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління ДПС у Житомирській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл",

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" на підставі рішення від 28 листопада 2024 року № 1/06-30-07-01.

В обґрунтування поданої заяви податковий орган зазначає про те, що на виконання плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 2687-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Селінг-Оіл" та на підставі направлень від 25 листопада 2024 року № 5052, № 5053, № 5054 інспекторами податкового органу здійснено вихід за фактичною адресою ТОВ "Селінг-Оіл": м. Житомир, вул. Басейна, буд. 2-а, кв. (офіс) 5 для проведення документальної планової виїзної перевірки. Однак, 28 листопада 2024 року після пред`явлення службових посвідчень керівниця ТОВ "Селінг-Оіл" відмовилась від ознайомлення під підпис з направленням на перевірку та у допуску до проведення документальної перевірки, про що складено акт про недопуск до перевірки. Відмову у допуску до проведення перевірки платником мотивовано неврученням контролюючим органом у встановленому порядку повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної планової виїзної перевірки, а також оскарження наказу про проведення перевірки у судовому порядку. Такі підстави заявник вважає необґрунтованими, позаяк наказ та повідомлення про перевірку направлені платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручені керівниці ТОВ "Селінг-Оіл" 21 листопада 2024 року (за даними сайту Укрпошти).

Оскільки платником безпідставно відмовлено податковому органу у допуску до перевірки, на підставі статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України), податковим органом прийнято рішення про застосування умовного арешту майна платника, щодо підтвердження у судовому порядку обґрунтованості якого звернувся заявник у порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року заяву залишено без руху, й, оскільки заявником у межах наданого судом строку усунуто недоліки заяви, ухвалою від 29 листопада 2024 року судом відкрито провадження у цій справі за заявою Головного управління ДПС у Житомирській області у порядку статті 283 КАС України, призначено заяву до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 02 грудня 2024 року.

У заперечення обґрунтованості поданої заяви о 8:43 год. та о 10:04 год. від ТОВ "Селінг-Оіл" через систему "Електронний суд" суду надійшло клопотання, у якому ТОВ "Селінг-Оіл" просить суд відмовити Головному управлінню ДПС у Житомирській області у відкритті провадження у справі № 240/23439/24 за заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а також відзив на цю заяву податкового органу.

Оскільки ухвалою суду від 29 листопада 2024 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено заяву до судового розгляду, враховуючи аналогічний за змістом виклад доводів у клопотанні та відзиві, суд розглянув та надав оцінку наведеним платником податків запереченням щодо поданої заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника по суті заявлених вимог у цій справі.

Обґрунтовуючи безпідставність поданої заяви платник зазначає про отримання через електронний кабінет платника 13 листопада 2024 року відсканованого наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 2689-п про проведення перевірки, проте відповідного повідомлення, яке б мало бути наданим не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки, в порушення абзацу 2 пункту 77.4 статті 77 ПК України направлено не було. Посилаючись на абзац другий пункту 42.4 статті 42 ПК України вважає порушеним порядок надіслання й відповідного наказу про проведення перевірки засобами електронного зв`язку. Оскільки копію наказу від 12 листопада 2024 року № 2687-п про проведення документальної планової виїзної перевірки та повідомлення Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 256/06-30-07-04 отримано платником із запізненням (зважаючи на невірно зазначений номер телефону на поштовому конверті), ТОВ "Селінг-Оіл" переконує у відсутності підстав для проведення документальної планової перевірки. В силу пункту 81.1 статті 81 ПК України такі обставини обґрунтовано визнані платником підставою для недопуску контролюючого органу до перевірки та підтверджує безпідставність спірного рішення.

У своїх доводах також наполягає на виникненні "спору про право" у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України, що унеможливлює, на переконання ТОВ "Селінг-Оіл", відкриття провадження у цій справі та розгляді відповідної заяви. Обґрунтовуючи наведене платник покликається на оскарження наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 2689-п про проведення перевірки у судовому порядку з підстав ненадання у встановлений у пункті 77.4 статті 77 ПК України строк повідомлення щодо проведення відповідної перевірки, а також порушення умов та порядку включення ТОВ "Селінг-Оіл" до плану-графіка документальних планових перевірок на 2024 рік. На переконання ТОВ "Селінг-Оіл", спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для звернення із заявою до суду. Посилаючись на позицію Верховного Суду у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 826/4053/17 наполягає на тому, що незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах, що також відображено в окремій думці суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21.

Крім того вказує на суттєву помилку у наказі від 12 листопада 2024 року № 2689-п у назві платника, що також свідчить, на думку платника, на користь протиправності цього індивідуального акта.

З таких підстав просить суд відмовити у задоволенні заяви податкового органу.

Заслухавши представників сторін, розглянувши їх доводи та заперечення у заяві та відзиві (а також клопотанні), з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

На підставі статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України, враховуючи вимоги пунктів 69.2-2, 69.35-2 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, та на виконання плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено наказ від 12 листопада 2024 року № 2687-п про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Селінг-Оіл" за адресою м. Житомир, вул. Басейна, буд. 2-а, кв. (офіс) 5 з 28 листопада 2024 року тривалістю 10 робочих днів. Визначено перевірку провести з метою контролю за дотриманням вимог податкового, валютного, іншого законодавства та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 25 липня 2018 року по 30 вересня 2024 року.

У повідомленні Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 256/06-30-07-09, скерованого ТОВ "Селінг-Оіл", зазначено про те, що згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі статті 77 ПК України та наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 2687-п про проведення документальної планової виїзної перевірки з 28 листопада 2024 року буде проводитись за адресою м. Житомир, вул. Басейна, буд. 2-а, кв. (офіс) 5 документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Селінг-Оіл" з питань дотриманням вимог податкового, валютного, іншого законодавства та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

25 листопада 2024 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області оформлено направлення на перевірку № 5052, № 5053, № 5054 щодо проведення з 28 листопада 2024 року документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Селінг-Оіл" тривалістю 10 робочих днів.

28 листопада 2024 року об 11 год. 10 хв. при виході посадових осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Житомирській області за вказаною адресою ТОВ "Селінг-Оіл" для проведення означеної податкової перевірки керівниця ТОВ "Селінг-Оіл" ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення під розписку з направленнями на проведення перевірки та не допустила перевіряючих до проведення документальної планової виїзної перевірки, що зафіксовано податковими інспекторами у Акті про недопуск посадових осіб Головного управління ДПС у Житомирській області до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Селінг-Оіл" від 28 листопада 2024 року № 937/06-30-07-01/42329169.

Згідно з поясненнями директорки ТОВ "Селінг-Оіл", які додано до цього Акта, контролюючий орган недопущено до перевірки за відсутності, як вказує платник, правових підстав для призначення та проведення перевірки.

В обґрунтування допущених контролюючим органом порушень платник податків зазначає про те, що 12 листопада 2024 року до електронного кабінету платника надійшов наказ від 12 листопада 2024 року № 2687-п про проведення документальної планової виїзної перевірки, форма якого не відповідає абзацу 2 пункту 42.4 статті 42 ПК України, а також стверджує про ненаправлення відповідного повідомлення із зазначенням дати початку перевірки за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. Оскільки копію наказу від 12 листопада 2024 року № 2687-п та повідомлення від 12 листопада 2024 року № 256/06-30-07-09 платник податків отримав 19 листопада 2024 року, відповідно до абзацу 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України ТОВ "Селінг-Оіл" за встановлених у ПК України підстав правомірно недопущено контролюючий орган до проведення документальної виїзної перевірки.

Окрім того повідомляє про оскарження у суді у справі № 240/22937/24 наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 2687-п.

28 листопада 2024 року о 15:00 год. в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області М`ясковським О.С. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 1/06-30-07-01, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Селінг-Оіл" (код ЄДРПОУ 42329169), реєстраційна (юридична) та фактична адреса м. Житомир, вул. Басейна, буд. 2-а, кв. (офіс) 5.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, за змістом пункту 94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Як визначено у пункті 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Законність вимоги щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов`язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Заслухавши учасників справи та дослідивши подані докази суд встановив, що підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Селінг-Оіл" згідно з рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області від 28 листопада 2024 року № 1/06-30-07-01 слугував недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки 28 листопада 2024 року.

Заперечуючи проти поданої заяви та, відповідно, підстав її задоволення у порядку статті 283 КАС України, платник податку наполягає на виникненні "спору про право" у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України.

Надаючи правову оцінку доводам платника податків суд звертає увагу, що у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок у цій категорії спорів, який зводиться до того, що у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як "спір про право".

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

У таких висновках судова палата Верховного Суду виходила з того, що у справах за зверненнями податкових органів з питання підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків поняття "спір про право" не може розглядатися як оспорювання права податкового органу на проведення перевірки платника податків, яке до того ж унормовано ПК України і є способом реалізації ним своєї компетенції.

У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо ПК України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна.

Більш того, з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що "публічно-правовий спір" є тотожним до терміну "спір про право".

Отже, оскарження у судовому порядку ТОВ "Селінг-Оіл" наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 2687-п про проведення документальної планової виїзної перевірки не зумовлює виникнення "спору про право" та не перешкоджає розгляду судом поданої заяви податкового органу у порядку статті 283 КАС України.

З цих підстав суд не приймає посилання платника на висновки Верховного Суду у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 826/4053/17, оскільки у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 судова палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 820/3469/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 818/907/16, від 19 грудня 2018 року у справі № 816/284/17, від 31 серпня 2020 року у справі № 826/6013/16, від 26 лютого 2019 року у справі № 640/20138/18, відповідно до яких у спорах за зверненнями органів державної податкової служби оскарження платником наказу про проведення перевірки свідчить про наявність "спору про право", і, як наслідок, є підставою для відмови у відкритті провадження або його закриття.

Для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Верховний Суд зазначив, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перелічені всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у вказаній справі.

При цьому не підлягають урахуванню судом й покликання представниці платника на окрему думку суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у цій же палатній справі (640/17091/21), оскільки відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені виключно у постановах Верховного Суду. Так само й обставини у справі № 240/35905/23 не утворюють преюдиції для суду у цій справі.

Таким чином, у згаданій постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 судовою палатою Верховного Суду резюмовано, що оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обґрунтованість рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 28 листопада 2024 року № 1/06-30-07-01 про застосування адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття цього рішення, як і правильність юридичної кваліфікації дій ТОВ "Селінг-Оіл", які стали підставою для прийняття цього рішення, входить у предмет доказування у цій справі.

Суд з`ясував та підтверджується платником, що недопуск контролюючого органу до проведення податкової перевірки мало місце з підстав порушення, як вважає платник, порядку призначення документальної планової виїзної перевірки, а саме не надання повідомлення про початок перевірки за 10 календарних днів до її початку згідно з вимогами пункту 77.4 статті 77 ПК України.

Визначаючись щодо обґрунтованості доводів платника та надаючи правову оцінку діям щодо недопуску контролюючого органу до перевірки суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За змістом пункту 77.6 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, документальної виїзної перевірки, за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Стверджуючи про порушення податковим органом встановленого порядку призначення документальної перевірки ТОВ "Селінг-Оіл" зазначає про те, що відповідне повідомлення про проведення перевірки з 28 листопада 2024 року отримано платником 19 листопада 2024 року, тобто пізніше визначеного у пункті 77.4 статті 77 ПК України 10-денного строку, що й зумовило недопуск контролюючого органу до проведення заходу податкового контролю.

Надаючи оцінку діям платника суд звертається до норми пункту 77.4 статті 77 ПК України, яка у визначенні порядку надіслання, зокрема, відповідного повідомлення щодо перевірки, відсилає до положень статті 42 ПК України.

Своєю чергою, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Верховний Суд сформував усталений підхід щодо питання додержання контролюючим органом встановленого порядку надіслання (вручення) платнику податків документів контролюючим органом відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України й неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що положення статті 42 ПК України не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як "вручення" та "надіслання" наказу/повідомлення в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.

Так, у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17, що також підтримано судом касаційної інстанції й у постанові від 11 травня 2023 року у справі № 640/18756/21, Верховний Суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Жодних застережень з приводу дати отримання (ознайомлення) документів, надісланих за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення стаття 42 ПК України не містить.

Доказами в матеріалах справи підтверджено направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення ТОВ "Селінг-Оіл" копії наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 2687-п та повідомлення від 12 листопада 2024 року № 256/06-30-07-09 саме 13 листопада 2024 року, тобто не пізніше ніж за 10 календарних днів до проведення перевірки.

За наведеного правового регулювання та з огляду на сформовану усталену судову практику, суд зазначає, що надіслання (скерування) повідомлення про проведення перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки (з повідомленням про вручення та описом вкладення, яким підтверджено надіслання як наказу, так і повідомлення) підтверджує дотримання контролюючим органом встановленого нормою пункту 77.4 статті 77 ПК України повідомлення платника щодо перевірки, а фактичне вручення ТОВ "Селінг-Оіл" 19 листопада 2024 року повідомлення про проведення податкової перевірки з 28 листопада 2024 року не дає підстав вважати, що відповідне повідомлення платника не є завчасним до початку контрольного заходу.

Щодо доводів ТОВ "Селінг-Оіл" про порушення з боку контролюючого органу порядку електронного повідомлення платника про проведення перевірки, оскільки скан-скріном електронного кабінета платника підтверджено надіслання 13 листопада 2024 року лише наказу про проведення перевірки від 12 листопада 2024 року № 2687-п (без відповідного повідомлення), суд звертає увагу на те, що конструкція норми пункту 42.2 статті 42 ПК України викладає перелік способів доведення до відома платника наказу та повідомлення через розділовий знак "кому", що доводить визначення законодавцем альтернативи повідомлення. А відтак, направлення електронними засобами відповідно до пункту 42.4 цієї статті не виключає направлення наказу та повідомлення засобами поштового зв`язку та, у разі дотримання порядку поштового направлення у межах встановленого строку, підтверджує повідомлення платника про проведення перевірки належним чином.

Безпідставними є й доводи ТОВ "Селінг-Оіл" щодо недотримання форми наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12 листопада 2024 року № 2687-п про проведення документальної планової виїзної перевірки вимогам абзацу 2 пункту 42.4 статті 42 ПК України, позаяк, насамперед, вказаною нормою не встановлено форми наказу про проведення перевірки. У той же час, дослідивши зміст наказу від 12 листопада 2024 року № 2687-п суд констатує дотримання формальних вимог щодо його реквізитів, зокрема, у цьому наказі вказано: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевірятиметься, мета, вид (документальна планова перевірка), підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також наказ підписано уповноваженою особою контролюючого органу та скріплено печаткою.

Тому відсутні підстави вважати порушеними контролюючим органом вимоги оформлення наказу на проведення перевірки щодо його форми та змісту.

Твердження щодо порушення контролюючим органом порядку включення ТОВ "Селінг-Оіл" до плану-графіка документальних перевірок на 2024 рік платник не обґрунтував жодними доводами.

Що ж до помилки в оскаржуваному рішенні від 28 листопада 2024 року № 1/06-30-07-01 у назві платника, а саме: ТОВ "Селінг-Ойл", замість правильного ТОВ "Селінг-Оіл", яку платник вважає суттєвою, суд враховує загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення суб`єкта владних повноважень, сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 30 квітня 2020 року у справі № 810/384/16, від 19 травня 2020 року у справі № 820/2300/18, від 25 квітня 2023 року у справі № 520/3328/2020, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми рішення.

Як встановлено судом та не заперечувалось представницею платника, рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 28 листопада 2024 року № 1/06-30-07-01 винесено щодо ТОВ "Селінг-Оіл", а дослідження та аналіз вказаних у ньому реквізитів, як-то: код ЄДРПОУ 42329169, реєстраційна (юридична) та фактична адреса м. Житомир, вул. Басейна, буд. 2-а, кв. (офіс) 5 дозволять ідентифікувати та безсумнівно пересвідчитись в особі платника. Допущена технічна помилка у одній літері: "й" замість "і" не дає підстав вважати, що спірне рішення містить настільки суттєві недоліки, які не дозволяють встановити його зміст й конкретизувати платника, щодо якого його винесено контролюючим органом.

Тож такий формальний дефект спірного у цій справі рішення не може бути достатньою підставою для визнання протиправним з цих підстав оскаржуваного індивідуального акта.

На підставі викладеного, виходячи зі встановлених обставин цієї справи суд вважає, що платник податків безпідставно не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, а тому відповідно до пункту 94.6 статті 96 ПК України у контролюючого органу виникли обґрунтовані підстави для прийняття рішення про застосування арешту майна платника податків.

Ухвалюючи це рішення суд також виходить з того, що положення статті 283 КАС України взаємоузгоджені з нормами пункту 94.10 статті 94 ПК України щодо максимального строку розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, по завершенню якого у разі відсутності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків арешт вважається припиненим в силу закону. Тому враховує, що відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Окрім того слід врахувати особливості щодо обчислення процесуальних строків, зокрема, у цій категорії адміністративних справ, встановлених статтею 270 КАС України, відповідно до частини першої якої на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283, 283-2 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Тобто, на обчислення строку у адміністративних справах, які розглядаються, зокрема, за зверненням податкових та митних органів у порядку статті 283 КАС України, поширюється норма частини першої статті 120 КАС України, за якою перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, на час ухвалення цього судового рішення застосований за оскаржуваним у цій справі рішенням контролюючого органу адміністративний арешт майна ТОВ "Селінг-Оіл", щодо підтвердження обґрунтованості якого подано заяву, зберігає чинність.

Оскільки контролюючим органом доведено наявність підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, суд підтверджує обґрунтованість застосованого на підставі рішення від 28 листопада 2024 року № 1/06-30-07-01 адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Селінг-Оіл", а тому заява Головного управління ДПС у Житомирській області підлягає задоволенню.

За правилами статті 139 КАС України підстав для вирішення питання розподілу судових витрат у цій справі немає.

Керуючись статтями 72-77, 243-246, 255, 271, 283 КАС України, суд

вирішив:

Заяву Головного управління ДПС у Житомирській області (вулиця Юрка Тютюнника, будинок 7, місто Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" (вулиця Басейна, будинок 2-А, офіс 5, місто Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 42329169) задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Селінг-Оіл" на підставі рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 28 листопада 2024 року № 1/06-30-07-01.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Суддя О.Г. Приходько

02.12.24