Рішення від 29.11.2024 по справі 280/8908/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2024 року Справа № 280/8908/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738)

до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343)

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (далі - позивач) до Львівської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000528/1 від 06.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, разом з відзивом на позовну заяву представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

04.11.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.

06.11.2024 відповідачем подано до суду заперечення на заяву позивача про стягнення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 30.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений встатті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостоїстатті 12 цього Кодексу.

Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостоїстатті 12 Кодексу адміністративного судочинства Українивідноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «МІК» (Покупець) та нерезидентом TIANJIN HANHUA PETROLEUM EQUIPMENT CO., LTD, Китай (Продавець), було укладено контракт 1 від 04.10.2023 (далі - Контракт, додається), згідно якому Продавець прийняв на себе зобов`язання передати у власність Покупця Товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах Контракту. Згідно п.2.1 Контракту ціна і асортимент Товару вказуються сторонами в Специфікаціях.

Згідно Специфікації 2401111 від 11.01.2024 Продавець зобов`язався поставити Покупцю Товар (кран кульковий) з урахуванням фрахту і страхування вартістю 1 885 583,80 доларів США.

05.09.2024 позивачем до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно зі ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно №24UA209140025040U0 на товар:

Крани, клапани, вентилі та аналогічна арматура для трубопроводів: - Кран кульовий Q867F-PN64-DN700(1) в комплекті з ЗІП - 4 комп-та;- Кран кульовий Q867F- PN100-DN700(2) в комплекті з ЗІП - 7 комп-тів;- Кран кульовий Q867F-PN100- DN700(3) в комплекті з ЗІП - 2 комп-та;- Кран кульовий Q867F-PN100-DN700(4) в комплекті з ЗІП - 6 комп-та;- Кран кульовий Q867F-PN100-DN700(5) в комплекті з ЗІП - 1 комп-т;- Кран кульовий Q867F-PN100-DN1000(6) в комплекті з ЗІП - 1 комп-т;- Кран кульовий Q867F-PN100-DN1000(7) в комплекті з ЗІП - 6 комп-та;- Кран кульовий Q867F-PN100-DN1000(8) в комплекті з ЗІП - 2 комп-та; Частково в розібраному стані з метою транспортування.Кран кульковий - це загальнопромисловий поворотний клапан, що забезпечує швидке й герметичне замикання трубопроводів. Не для військового призначення, не являється товаром подвійного використання. Застосовуються в нафто-газовій галузі, як механізм замикання і відмикання. Країна походження: CNВиробник: GUOCHENG VALVE GROUP CO LTD. За ціною 4,3532 дол. США за кг, на умовах поставки CIF Гамбург.

Визначення митної вартості товару здійснено позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме:

подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

умовами контракту №1 від 04.10.2023 (далі - Контракт) передбачено, зокрема, що ціна і асортимент товару, що поставляється Продавцем по даному контракту, вказуються у Специфікації. До митного оформлення надано Специфікацію №2401111 від 11.01.2024 на загальну суму 1 185 583,80 дол.США. Поряд з тим, відповідно до поданої фактури №HH-002 від 03.06.2024 загальна вартість імпортованої партії товару становить 1 190 583,80 дол.США. Тобто, вартість товару не відповідає умовам визначеним Контрактом та додатками до нього;

відповідно до п.4.3. Контракту порядок оплати по даному Контракту: 30% від суми рахунку - передоплата; решта 70% Покупець оплачує протягом 10 днів з моменту отримання від Продавця наступних документів... До митного оформлення банківські платіжні документи щодо здійснення оплати не надано;

відповідно до п.4.1 Контракту підставою для перерахування передоплати є готовність Продавця до відвантаження, у вигляді рахунка-проформи виставленого Покупцю. Такий рахунок-проформа до митного оформлення не подавався;

відповідно до вимог п. 2.2 Контракту зазначено, що Підтвердженням якості товару зі сторони Продавця, є сертифікат якості, виданий виробником товару. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;

у поданій копії митної декларації країни експорту №223120240002206402 від 14.06.2024 наявні відомості про коносамент №CHN1267814. Такий коносамент до митного оформлення не надано. Декларантом під час декларування даної партії товару за МД №24UA209140024037U6 від 27.08.2024 було зазначено невірні відомості щодо виробника товару та торгівельної марки, вказано - TIANJIN HANHUA PETROLEUM EQUIPMENT CO., LTD (Китай), торгівельна марка "немає даних". Однак, при огляді митним органом було встановлено, що виробником є GUOCHENG VALVE GROUP CO LTD., LTD (Китай), торгівельна марка CGCV.

За результатом виявлення зазначених даних Львівською митницею складено протокол про порушення митних правил №0140/12600/24 від 05.09.2024.

Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: "Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно- експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат, - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно (за наявності) такі додаткові документи :- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини".

На вимогу митного органу декларантом додатково надано наступні документи:

- банківський платіжний документ (swift) від 05.06.2024 на суму 1 190 583,80 дол. США. Як уже зазначалося вище умовами Контракту передбачено, зокрема, що ціна і асортимент товару, що поставляється Продавцем по даному контракту, вказуються у Специфікації. Відповідно до п.4.3. Контракту порядок оплати по даному Контракту: 30% від суми рахунку - передоплата; решта 70% Покупець оплачує протягом 10 днів з моменту отримання від Продавця наступних документів. До митного оформлення надано Специфікацію №2401111 від 11.01.2024 на суму 1185583,80 дол. США. Тобто, поданий платіжний документ не відповідає сумі визначеній умовами Контракту, а отже не може бути співставлений із задекларованою партією товару. Крім того, вимога Контракту про 30% передоплату та наявність рахунку-проформи свідчить про те, що за даною партією товарів могли бути здійснені інші платежі;

-інші надані документи не роз`яснюють та не усувають виявлені недоліки.

06.09.2024 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2024/000528/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У рішенні зазначено, що за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з МД №UA209140/2024/008105 від 21.03.2024 де митна вартість подібних (аналогічних) товарів (Крани шарові, виробник - GUOCHENG VALVE GROUP CO LTD) становить 6,3965дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.

Позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 24UA209140025141U7 від 06.09.2024.

Позивач вважає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 49 МК Українивизначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першоїстатті 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно із частинами першою - третьоюстатті 52 цього ж Кодексузаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомоїстатті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановленихстаттею 255 цього Кодексудля завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьоюстатті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьоюстатті 54 вказаного Кодексувизначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2ст.57 Митного кодексу Україниосновним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший методза ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3ст.58 Митного кодексу Україниу разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 цього Кодексу.

У ч.1ст.57 Митного кодексу Українизазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основнийза ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10ст.58 Митного кодексу Українипри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбаченістаттею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно достатті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті53, пункту 2 частини п`ятої статті54 МК Українивідповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбаченихстаттею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей53,54 МК УкраїниВерховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

під час здійснення митного контролю у поданих документах встановлено розбіжності - надано Специфікацію №2401111 від 11.01.2024 на загальну суму 1185583,80 дол.США, а відповідно до поданої фактури №НН-002 від 03.06.2024 загальна вартість товару становить 1190583,80 дол.США, тобто, вартість товару не відповідає умовам визначеним Контрактом та додатками до нього;

відповідно до п.4.3 контракту порядок оплати 30% від суми рахунку - передоплата, решта 70% протягом 10 днів з моменту отримання від Продавця документів, а до митного оформлення банківські платіжні документи щодо здійснення оплати не надано;

відповідно до п.4.1 контракту підставою для перерахування передоплати є готовність Продавця до відвантаження, у вигляді рахунка-проформи виставленого Покупцю, а такий рахунок-проформа до митного оформлення не подавався;

відповідно до вимог п. 2.2 контракту зазначено, що Підтвердженням якості товару зі сторони Продавця, є сертифікат якості, виданий виробником товару, а даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди;

у поданій копії митної декларації країни експорту №223120240002206402 від 14.06.2024 наявні відомості про коносамент №CHN1267814, а такий коносамент до митного оформлення не надано;

декларантом під час декларування даної партії товару за МД №24UA209140024037U6 від 27.08.2024 було зазначено невірні відомості щодо виробника товару та торгівельної марки, вказано - TIANJIN HANHUA PETROLEUM EQUIPMENT CO., LTD (Китай), торгівельна марка "немає даних", однак, при огляді митним органом було встановлено, що виробником є GUOCHENG VALVE GROUP CO LTD., LTD (Китай), торгівельна марка CGCV;

на вимогу митного органу декларантом додатково надано банківський платіжний документ від 05.06.2024 на суму 1190583,80 дол.США, але Специфікація №2401111 від 11.01.2024 складена на суму 1185583,80 дол.США, тому платіжний документ не відповідає сумі визначеній умовами Контракту, а отже не може бути співставлений із задекларованою партією товару;

вимога Контракту про 30% передоплату та наявність рахунку-проформи свідчить про те, що за даною партією товарів могли бути здійснені інші платежі;

джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №UA209140/2024/008105 від 21.03.2024 де митна вартість подібних (аналогічних) товарів (Крани шарові, виробник - GUOCHENG VALVE GROUP CO LTD) становить 6,3965дол. США за кг.

З матеріалів справи судом встановлено, що митна вартість складається з вартості товару по інвойсу 1 190 583,80 доларів США по курсу гривні до долару США, вартості доставки товару до кордону України (вартість морського перевезення 36 003 євро по курсу гривні до євро і 1 814 682,48 грн вартість автомобільного перевезення вантажу до України згідно вартості пунктів 1 в двадцяти (20) рахунків від перевізника ФОП Нехоца, транспортні витрати по пунктам 2 таких рахунків по території України не включені у митну вартість.

Не є розбіжністю вартість товару по наданій Специфікації №2401111 від 11.01.2024 та інвойсу №НН-002 від 03.06.2024, оскільки у Специфікації фрахт передбачав толеранс (можливість відхилення в сторону збільшення чи зменшення) +- 50% по ціні, і в решті, коли вже було зрозуміло яка є потреба у контейнерах при фрахті - тоді і була визначена остаточна вартість товару з урахуванням фрахту - 1 190 583,80 доларів США, саме така ціна була сплачена постачальнику нерезиденту платіжним дорученням від 05.06.2024, у призначені платежу в цьому платіжному дорученні (графа 70) вказано саме контракт 1 від 04.10.2023 та інвойс НН-002 від 03.06.24, який мав саме таку остаточну ціну до оплати, і ця ціна була сплачена позивачем.

Суд зазначає, що до митного оформлення було надано платіжне доручення від 05.06.2024 як доказ оплати 1 190 583,80 доларів США постачальнику нерезиденту, у призначені платежу (графа 70) вказано контракт 1 від 04.10.2023 та інвойс НН-002 від 03.06.2024.

Крім того, відповідачем не зазначено, яким чином рахунок-проформа впливає на визначення митної вартості при наданні декларантом доказів повної оплати 1 190 583,80 доларів США постачальнику нерезиденту. Суд вважає таке зауваження необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, позивачем надано усі необхідні документи відповідно до умов ч.2 ст.53 МКУ і вони повністю підтверджують вказану митну вартість, та ніяким чином не суперечать один одному, а у сукупності вони містять достатні відомості для підтвердження задекларованої митної вартості.

Крім того, зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація №UA209140/2024/008105 від 21.03.2024.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000528/1 від 06.09.2024 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Позивач зазначає, що у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Судом встановлено, що 04.05.2020 між адвокатом Кузнецовим І.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» укладено договір б/н про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами. Згідно до п.4.2 договору, сума наданої правничої допомоги і послуг погоджується Сторонами шляхом укладення письмових додаткових угод або без їх укладення за домовленістю.

30.09.2024 між адвокатом та клієнтом до вищевказаного договору про надання правничої допомоги підписано розрахунок вартості наданих послуг з правничої допомоги, яким узгоджено, що вартість наданої правничої допомоги Адвокатом у справі №280/8908/24 в межах розгляду в суді першої інстанції (Запорізькому окружному адміністративному суді) визначена у фіксованому розмірі 9 000,00 грн. незалежно від витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг.

30.09.2024 між адвокатом та клієнтом до вищевказаного договору про надання правничої допомоги підписано Додаткову угоду б/н, якою також узгоджено, що оплата наданої правничої допомоги Адвоката у справі №280/8908/24 в межах розгляду в суді першої інстанції (Запорізькому окружному адміністративному суді) здійснюється у фіксованому розмірі 9000,00 грн. протягом 30 календарних днів з дати отримання або стягнення з відповідача присудженої правничої допомоги у цій справі, та підлягає перерахуванню Клієнтом Адвокату на його рахунки.

30.10.2024 між адвокатом та клієнтом до вищевказаного договору про надання правничої допомоги був підписаний акт б/н приймання-передачі наданої правничої допомоги з детальним описом проведених робіт, відповідно до якого Адвокатом надано такі послуги:

-підготовка, написання і подача позовної заяви;

-аналіз клопотання Львівської про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, консультація Клієнта;

-підготовка, написання і подача відповіді на відзив.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Суд зазначає, що згідно позиції ВС від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду нарозумну необхідність судових витратдля конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідач заперечив розмір витрат на правничу допомогу та зазначив, що предмет спору у даній категорії справи не є складним, містить один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складеність процесуальних документів не є важкими.

В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 4500,00 грн.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями2,77,139,241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2024/000528/1 від 06.09.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 24224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 29.11.2024.

Суддя О.В. Конишева