Ухвала

від 29.11.2024 по справі 554/12753/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 29.11.2024Справа № 554/12753/24 Провадження № 1-кс/554/12121/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 42024170000000119 від 14.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, вилучене 19.11.2024 року в ході проведення обшуку в житлових та не житлових приміщеннях по місцю проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що СУ ГУНП в Полтавській області за процесуального керівництва Полтавської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024170000000119 від 14.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України.

У ході досудового розслідування установлено, що група осіб, до якої входять ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та інші невстановлені на даний час особи, діючи за попередньою змовою, одержують неправомірну вигоду за фіктивне влаштування чоловіків на денну форму навчання до закладів освіти, а також до аспірантури, що надає останнім право на відстрочку від призову на військову службу в ЗСУ під час мобілізації. Крім того ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та іншими невстановленими на даний час особами, одержують неправомірну вигоду за виготовлення та видачу документів про наявність захворювань для визнання непридатними до військової служби. Зокрема, ОСОБА_7 29.10.2024 року одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США (20 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, а саме купюри QD21653773А, QD21653774А, QD21653775А, QD21653776А, QD21653777А, QD21653778А, QD21653779А, QD21653780А, QD21653781А, QD21653782А, QD21653783А, QD21653784А, QD21653785А, QD21653786А, QD21653787А, QD21653788А, QD21653789А, QD21653790А, QD21653791А, QD21653792А) за фіктивне влаштування останнього до аспірантури одного з навчальних закладів та оформлення відстрочки від призову на військову службу в ЗСУ під час мобілізації.

Окрім того встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 03.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 2105-ІХ, строк якого відповідним Законом продовжено по теперішній час.

При проведенні мобілізації на території Полтавської області громадянину ОСОБА_12 спрямовано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку із викладеним ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_7 та зустрівся з ним 28.10.2024 близько 15 години 55 хвилин біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Під час розмови ОСОБА_7 повідомив, що допоможе вирішити з посадовими особами Державного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » питання влаштування ОСОБА_12 до аспірантури та з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 питання отримання ОСОБА_12 права на відстрочку від призову на військову службу в ЗСУ під час мобілізації у зв`язку із навчанням в аспірантурі. З цією метою ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_12 вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме посадовими особами Державного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 та пообіцяв здійснити такий вплив за надання для себе неправомірної вигоди у вигляді грошей у загальній сумі 2000 доларів США.

У подальшому 29.10.2024 року, близько 13 год 44 хв, ОСОБА_7 біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_12 раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення посадовими особами Державного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про зарахування ОСОБА_12 до аспірантури вказаного закладу та прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочку від призову ОСОБА_12 на військову службу в ЗСУ під час мобілізації у зв`язку із навчанням в аспірантурі.

На виконання вказаних домовленостей 18.11.2024 року ОСОБА_7 передав ОСОБА_12 документи, які підтверджують його навчання в аспірантурі Державного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що надає право на відстрочку від призову ОСОБА_12 на військову службу в ЗСУ під час мобілізації.

19.11.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18.11.2024 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено долари США: QJ 00574091 A; PJ 33950406 B; PJ 24455839 C; PA 14124173 A; QA 01533600 A; SK 91926747 E; QA 01533598 A; QA 01533599 A; PF 34945801 K; MF 18480933 B; PJ 09112478 Q; JB 78031105 K; PI 86437809 A; JA 52919928 B;MK 24594951 B; MB 06035852 J; LB 4272581977 R; ML 01058404 E; PJ 72398274 B; LF 41136739 G; PJ 31379401 B; PG 22477968 D; PB 97583739 L; PD 61641955 C; QD 40041310 A; MB 54929665 G; PE 90359372 C; PK 44461768 H; PF 32709580 L; LK 12933142 D; PE 09775218 E; QD 12285413 A; LG 58233645 B; PK 88312762 H; PD 38113408 A; MB 57806668 Q; LF 64980641 H; QD 12285415 A; QD 12285416 A; PI 86437808 A; LF 33755998 G; LK 72962468 D; MK 79825590 B; MN 24186530 A; PK 88312764 H; QJ 00574087 A; LH 59727452 B; LL 44259788 A; LK 45487149 C; LF 17518059 H; QB 12285414 A; PF 32709581 L; PE 48238130 D; PF 00346263 H; QD 12285417 A; QD 12285412 A; PD 33955246 C; MK 24594948 B; PF 34829908 K; PK 22813642 D, а також мобільний телефон марки iPhone 11, обладнаний сім-картою «ВФ Україна» НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 . Вилучене майно поміщено до сейф-пакета Національної поліції України з SUD2009907.

19.11.2024 року всі вищевказані вилучені речі та документи визнані речовими доказами, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження

З урахуванням вказаного, з метою належного забезпечення збереження речових доказів, перевірки інших фактів протиправної діяльності, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Необхідність накладення арешту на вилучені речі полягає у подальшому проведенні оглядів та ряду експертних досліджень, зокрема судово-технічних, з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину.

Незастосування такого заходу забезпечення як накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, псування, перетворення та відчуження, у зв`язку із чим, буде неможливо досягти меті дієвості кримінального провадження, установлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із підробкою документів.

Враховуючи вищевикладене, існує обґрунтована необхідність запобіганню можливості пошкодження, перетворення та відчуження вказаного майна (речей), що можливо лише шляхом накладення арешту на зазначене майно (речі). Даний захід забезпечення кримінального провадження є необхідним для забезпечення подальшого проведення вищевказаних експертних досліджень.

Беручи доуваги те,що вилучені вищевказані речі, відповідно до ст.98 КПК України являються речовими доказами, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також подальшого огляду вказаних речей та призначення судових експертиз, слідчий просить накласти на них арешт.

У судовому засіданні, після оголошення слідчим ОСОБА_3 змісту та вимог поданого ним клопотання, представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти його задоволення в частині накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти, зазначивши, що останні належать дружині ОСОБА_5 ОСОБА_13 та нею законно отримані в результаті здачі в оренду та продажу отриманого у спадок нерухомого майна, зокрема земельних ділянок та житлового будинку. Вказала, що це майно, як і одержані грошові кошти, у визначеному законом порядку задекларовані ОСОБА_5 , на підтвердження чого нею долучено подану останнім 29.03.2024 року щорічну декларацію за 2023 рік, що в свою чергу є доказом їх законного походження. Наголошуючи на тому, що ці грошові кошти не мають жодного відношення до обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні, не відповідають критеріям речових доказів, які чітко перелічені в ст.98 КПК України, та набуті сім`єю Шпигун правомірно, просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого в цій частині.

Власник майна ОСОБА_5 підтримав думку свого представника, просив відмовити у накладенні арешту на вилучені під час обшуку за місцем його мешкання грошові кошти.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні при вирішенні клопотання щодо накладення арешту на зазначені грошові кошти покладався на розсуд суду, в частині ж, що стосується арешту мобільного телефона клопотання підтримав, просив задовольнити.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також матеріали, долучені до нього адвокатом ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно доп.п.1,2,5,6ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024170000000119 від 14.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України.

19.11.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18.11.2024 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено вищевказані грошові кошти, загальною сумою, як це слідує із змісту протоколу обшуку, 6000 доларів США, та мобільний телефон IPhone 11, обладнаний картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .

Постановою слідчого від 19.11.2024 року вказане майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 2024170000000119 від 14.10.2024 року.

Як убачається зі змісту клопотання, слідчий просить арештувати зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим доведено, що мобільний телефон IPhone 11, обладнаний картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що він є доказом злочину, містить відомості, які можуть бутивикористані якдоказ фактучи обставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Вказаний мобільний телефон підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту зазначеного мобільного телефону, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому в цій частині клопотання слідчого є обґрунтованим.

На підставі викладеного, зважаючи на принципи розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна - мобільного телефону IPhone 11, обладнаного картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .

Що стосується вимоги слідчого про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , то слідчий суддя вважає, що клопотання в цій частині задоволенню не підлягає, з таких підстав.

У ході розгляду клопотання представник власника майна послідовно доводила, що вилучені гроші, по-перше, належать дружині ОСОБА_5 ОСОБА_13 , а, по-друге, одержані нею на законних підставах.

Так, на підтвердження цих обставин, адвокатом надано слідчому судді копії свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 23.10.2023 року, які зареєстровані в реєстрі за № 1753, № 1754, № 1755, № 1756, № 1757, № 1758 (спадкова справа № 220/2022), відповідно до яких ОСОБА_13 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) є спадкоємцем нерухомого майна, а саме:

-земельної ділянки, площею 0,1894 га, кадастровий номер 5320285001:01:001:0262, для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_4 ;

-земельної ділянки, площею 0,4100 га, кадастровий номер 5320285001:01:001:0263, для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_5 ;

-земельної ділянки, площею 4,4369 га, кадастровий номер 5320285000:00:002:0385, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Полтавська область, Миргородський район, Великобагачанська селищна рада;

-земельної ділянки, площею 4,4369 га, кадастровий номер 5320285000:00:002:0384, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Полтавська область, Миргородський район, Великобагачанська селищна рада;

-земельної ділянки, площею 0,2500 га, кадастровий номер 5320285001:01:001:0261, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована: АДРЕСА_4 ;

-житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

В свою чергу, з Витягів з Державного реєстру речових прав слідує, що власником вищевказаного нерухомого майна є ОСОБА_13 .

На ас з цим, обґрунтовуючи факт належності вилучених під час обшуку грошей загальною сумою 6000 доларів США саме ОСОБА_13 , адвокат надала:

-копію договору купівлі-продажу від 08.11.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_13 передала, а ОСОБА_14 прийняла у власність нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 5320285001:01:001:0261, цільова призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташований на ній житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , сплативши за них 123000 грн;

-копію договору купівлі-продажу від 08.11.2023 року, згідно з яким ОСОБА_13 передала, а ОСОБА_14 прийняла у власність нерухоме майно, а саме: земеульну ділянку, площею 0,1894 га, кадастровий номер 5320285001:01:001:0262, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_4 , сплативши 7000 грн;

-копію договору оренди земельної ділянки від 25.10.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_13 надала, а Приватне підприємство «КОМУНАР» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5320285001:01:001:0263, площею 0,4100 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , із орендною платою 2480 грн за кожен повний рік.

Також до матеріалів клопотання надано Витяг з Державного реєстру речових прав за реєстрацінийним номером 1244344653202, з якого вбачається, що орендодавець ОСОБА_13 надала орендарю ПП «КОМУНАР» в оренду земельну ділянку з кадастровим номером номер 5320285000:00:002:0384, площею 4,4369 га, із розміром плати за користування 27200 грн.

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 слідує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_15 є подружжям (актовий запис № 1644).

Окрім цього, із долученої адвокатом щорічної декларації за 2023 рік з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_5 29.03.2024 року, слідує, що останній, з-поміж іншого, задекларував відомості про отримання його дружиною ОСОБА_13 наступних доходів: спадщини у розмірі 350200 грн., від відчуження нерухомого майна в розмірі 158000 грн., від надання майна в оренду в розмірі 113760 грн.

У свою чергу, слідчим до клопотання не додано будь-яких доказів того, що вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти були здобуті ОСОБА_5 внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи мають якесь відношення до обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначені вище посилання адвоката ОСОБА_4 жодним чином не спростовані слідчим, в зв`язку з чим із врахуванням зазначених вище доказів слідчий суддя бере до уваги пояснення та посилання представника власника майна.

За викладених обставин, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти, оскільки ним не надано доказів, що ці грошові кошти є доказом злочину та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, що це майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або, що вказане майно було об`єктом кримінально-протиправних дій чи набуте кримінально протиправним шляхом.

Сам по собі факт наявності в матеріалах кримінального провадження постанови слідчого від 19.11.2024 року про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами не може автоматично свідчити про їх дійсну відповідність критеріям речових доказів, визначеним у ст.98 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених статтею 170 КПК України підстав для арешту вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 грошових коштів, а отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арештна вилучений19.11.2024року вході проведення обшуку в житлових та не житлових приміщеннях по місцю проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки iPhone 11, обладнаний сім-картою «ВФ Україна» НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 02.12.2024 року о 16 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1