Ухвала

від 02.12.2024 по справі 320/55103/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

02 грудня 2024 року Справа № 320/55103/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І. розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" до Головного управління ДПС у Київській області, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" (далі - заявник) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) з адміністративним позовом в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 02.10.2024 року № 1247-р про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" (код ЄДРПОУ 45440234) на право Оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 990211202400015, дата реєстрації: 17.05.2024 року, дійсна з 17.05.2024 року по 17.05.2029 року, місцезнаходження: 08147, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., село Софіївська Борщагівка, вулиця 1 Гетьманська, будинок, 6, інше, Н/П 49.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області видалити з відповідного Ліцензійного реєстру інформацію щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" (код ЄДРПОУ 45440234) реєстраційний номер 990211202400015, дата реєстрації: 17.05.2024 року та поновити інформацію (внести відомості) у відповідному Ліцензійному реєстрі про ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер 990211202400015, дата реєстрації: 17.05.2024 року, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" (код ЄДРПОУ 45440234).

Товариством з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій з посиланням на норми ст.ст.150,151 КАС України, просить суд зупинити дію розпорядження від 02.10.2024 № 1247- р про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайман ОПТ» на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

Дана заява про забезпечення позову розглянута судом з урахуванням тимчасової непрацездатності судді з 25.11.2024 по 27.11.2024

Вказана заява обґрунтована неможливістю здійснення заявником господарської діяльності в сфері оптової торгівлі тютюновими виробами, внаслідок анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 990211202400015, що у свою чергу, призвело до негативних наслідків у вигляді зупинення виробничої діяльності, не отримання підприємством прибутку, зупинки сплати податків та неможливість виплати заробітної плати працівникам. Як зазначає заявник безпідставне анулювання ліцензії, в тому числі, призвело до скорочення штатної чисельності працівників а на самому підприємстві було введено простій, у зв`язку з відсутністю діючої ліцензії та як наслідок неможливістю забезпечення організаційних та технічних умов для господарської діяльності підприємства.

Таким чином, зазначене вище розпорядження ГУ ДПС у Київській області порушує права та інтереси заявника, перешкоджає здійсненню господарської діяльності, руйнує ділову репутацію з контрагентами, а тому на думку заявника, є таким, що прийняте без жодних обґрунтованих на те правових підстав.

Оскільки правомірність винесеного розпорядження про анулювання ліцензії щодо ТОВ «КАЙМАН ОПТ» підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи по суті, то на думку заявника невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

ТОВ «КАЙМАН ОПТ» з метою здійснення господарської діяльності було отримано ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 990211202400015 дата реєстрації 17.05.2024, дійсна з 17.05.2024 по 17.05.2029.

Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч.4, 5, 6ст.154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Для забезпечення позову суд на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників має переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18 та від 30.06.2021 у справі № 440/4294/20.

Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «КАЙМАН ОПТ» є оптова торгівля тютюновими виробами (код КВЕД 46.35), у зв`язку з чим останнім було отримано у податкового органу ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 990211202400015 дата реєстрації 17.05.2024, дійсна з 17.05.2024 по 17.05.2029.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 19 грудня 1995 року №481/95-ВР).

У розпорядженні Державної податкової служби України у Київській області № 1247-р від 02.10.2024 зазначено, що підставою для анулювання ліцензій на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 990211202400015, дата реєстрації: 17.05.2024 року, став акт про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем проваження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 02 жовтня 2024 року № 9-П на підприємстві введено простій у зв`язку з неможливістю здійснювати господарську діяльність підприємства в повному обсязі, відтак, наказом від 16 квітня 2024 року № 1-П змінено штатний розпис працівників з 4 осіб на 1 працівника.

Заявник вказує, що у зв`язку із скасуванням ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, він був вимушений повідомити контрагентів листами № 031024-1 від 03.10.2024, № 031024-2 від 03.10.2024, № 031024-3 від 03.10.2024 про неможливість виконання зобов`язань за укладеними договорами, оскільки розпорядженням № 1247-р від 02.10.2024 ГУ ДПС у Київській області було анульовано ліцензію ТОВ «КАЙМАН ОПТ» на право оптової торгівлі тютюновими виробами № 990211202400015 на період з 17.05.2024 по 17.05.2029, у зв`язку з чим підприємство не має можливості здійснювати відвантаження товару, а саме тютюнових виробів.

Крім того, заявник просить суд врахувати, що ним для здійснення господарської діяльності було укладено договір суборенди № 05 від 15 квітня 2024 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія бізнес груп", за умовами якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове користування об?єкт за адресою: 08147, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., село Софіївська Борщагівка, вулиця Гетьманська, будинок, 6, кв. (офіс), Н/П 49 з метою зберігання товару «тютюнові вироби». Також, заявником було укладено договір суборенди № ДЩ-17/04-24/01 від 17 квітня 2024 року з ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020», відповідно до якого суборендодавець передає суборендарю в тимчасове оплатне користування частину нежитлових приміщень загальною площею 400 м. кв., що знаходить за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, вулиця Щаслива, буд. 30/17 .

Анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (стаття 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 19 грудня 1995 року №481/95-ВР).

Таким чином, наслідки анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами заявника призвели до неналежного виконанням умов укладених господарських договорів з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, сплати підприємством податків, скорочення штату працівників та неможливості перевезення і реалізації товару, що певною мірою призвело до часткового зупинення діяльності товариства та до заподіяння збитків підприємству, незворотних наслідків, які впливають на можливість ведення господарської діяльності в повній мірі.

Суд зазначає, що вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з того, що фактично здійснення господарської діяльності товариством залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Анулювання ліцензій, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість сплати податків та виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю, тощо.

З урахування встановлених обставин та вимог законодавства, суд вважає, що заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі.

При цьому, суд також звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваним постановам, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваним постановам, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду. Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Також слід звернути увагу на те, що задоволення заяви є співмірним заявленим позовним вимогам. У даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Статтею 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд при розгляді даної заяви також враховує правову позицію Європейського суд з прав людини, викладену у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України", в якій суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного прав Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, враховуючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову із подальшими позовним вимогами та обставинам справи, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, трудового колективу товариства, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження від 02.10.2024 № 1247- р про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙМАН ОПТ» на право оптової торгівлі тютюновими виробами до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили, відповідають предмету поданого адміністративного позову та відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року (справа № 240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа № 440/6755/21), від 13 липня 2022 року (справа № 240/26736/21), від 30 листопада 2023 року (справа № 400/7383/23), від 15.03.2024 року (справа №500/5854/23), від 22 жовтня 2024 року (справа № 580/1433/24) дійшов висновків, аналогічних до викладених судом у даній справі.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та забезпечення позову з огляду на її обґрунтованість.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.150, 151, 154, 156, 241- 243, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію розпорядження від 02.10.2024 № 1247- р про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайман ОПТ» на право оптової торгівлі тютюновими виробами до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання до 02 грудня 2027 року.

Стягувач (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН ОПТ" (код ЄДРПОУ 45440234, адреса: 08147, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, буд. 6, кв. (офіс) Н/П 49.

Боржник (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Державна податкова служба України у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, адреса: 03151, м. Київ, Святослава Хороброго, буд. 5а).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Войтович І.І.