Рішення

від 02.12.2024 по справі 420/27786/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27786/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Одеській області від 14 серпня 2024 року № 27-15-32-04-07-23/38089169 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи 5 відсотків Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп";

- зобов`язати Головне управління ДПС у Одеській області поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп" в реєстрі платників єдиного податку з 30 червня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним рішенням анульовано реєстрацію ТОВ "Юг Телеком Груп" платником податку третьої групи із ставкою 5 %. Підставою для анулювання реєстрації як платника єдиного податку зазначено здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України) КВЕД 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку. Зі змісту акту про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169 слідує, що контролюючим органом при перевірці використано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах Головного управління ДПС в Одеській області. Тобто, єдиною підставою для винесення оскаржуваного рішення була наявність заявленого підприємством коду 61.90 у картці ТОВ "Юг Телеком Груп" у базі даних ДПС. В той же час відповідачем не враховано, що обмеження перебування на єдиному податку відповідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: Поштовий зв`язок, Телефонний зв`язок, Діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Позивач не підписував жодного договору про надання послуг технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж з жодним замовником таких послуг. Крім того, ТОВ "Юг Телеком Груп" не займається ані поштовим, ані телефонним зв`язком, не укладало із третіми особами послуг технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж чи то послуг телефонного зв`язку (жодного виду), послуг поштового зв`язку, не надавало таких послуг та не отримувало оплати за такі послуги. Отже, позивач не займається жодним із видів діяльності, які згідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України підпадають під обмеження перебування на єдиному податку. Окрім того, спірне рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки, в той же час предметом камеральної перевірки не може бути правомірність застосування підприємством єдиного податку. Також звертає увагу на те, що у спірному рішенні відповідач визнав дату анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи 5 % 30 червня 2024 року, що суперечить вимогам пп.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПК України, за змістом якої свідоцтво платника єдиного податку можливо анулювати тільки з вересня 2024 року. За таких обставин, рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.08.2024 р. № 27-15-32-04-07-23/38089169 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 04.09.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 05.09.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

20.09.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що за результатами проведеної перевірки умов перебування на спрощеній встановлено порушення платником єдиного податку третьої групи абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, про що складено акт від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169. Так, відповідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж з надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України основним видом діяльності ТОВ "ЮГ Телеком Груп" є 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку. З 01.01.2022 р. набрав чинності Закон України "Про електронні комунікації" від 16.12.2020 р. № 1089-ІХ, який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами. Норми Закону № 1089 не визначають окремого суб`єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж. Тобто, з набранням чинності Закону № 1089 платники єдиного податку - юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 р. № 396 затверджено класифікацію видів економічної діяльності, згідно яких діяльність із надання послуг доступу до мережі "Інтернет" не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 "Діяльність у сфері проводного електрозв`язку" та класу 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку". Таким чином, ТОВ "Юг Телеком Груп", платник єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 6190 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку", не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

25.09.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ній обставин, оскільки вони ґрунтуються на неправильному трактуванні положень Закону України "Про електронні комунікації", ПК України та суперечать роз`ясненням НКЕК від 03.04.2024 р. № 170.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Юг Телеком Груп" зареєстровано як юридичну особу з видами діяльності за КВЕД: 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку (основний), 43.21 Електромонтажні роботи, 61.10 Діяльність у сфері проводного електрозв`язку, 61.20 Діяльність у сфері безпроводного електрозв`язку, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 17.01.2024 р. № 96, позивач є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %.

09.07.2024 р. посадовою особою Головного управління ДПС в Одеській області проведено перевірку щодо порушення платником податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності ТОВ "Юг Телеком Груп", за результатами якої складено акт № 29002/15-32-04-07-17/38089169.

У акті зазначено, що платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків порушено умови перебування на спрощеній системи оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ): КВЕД 61.90 Іна діяльність у сфері електрозв`язку.

Також вказано, що платником податку порушено вимоги абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.291 ПК України, а саме платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Не погодившись з актом перевірки від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169, позивач 30.07.2024 р. подав заперечення на нього до Головного управління ДПС в Одеській області.

Листом від 13.08.2024 р. № 109/КПК/15-32-04-07-06 Головне управління ДПС в Одеській області повідомило про залишення акту перевірки від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169 без змін, а заперечення без задоволення.

14.08.2024 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняло рішення № 27-/15-32-04-07-23/38089169 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ "Юг Телеком Груп (код ЄДРПОУ 38089169) у зв`язку зі здійсненням видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ). Датою анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи 5 відсотків є 30 червня 2024 року.

Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Приписами п.299.11 ст.299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Судом встановлено, що рішення від 14.08.2024 р. № 27-15-32-04-07-23/38089169 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ "Юг Телеком Груп" прийнято на підставі акту перевірки від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169 щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в ході якої використано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Головного управління ДПС в Одеській області, та висновку комісії за результатами розгляду заперечень від 08.08.2024 р. № 286/15-32-04-07-18.

За змістом акту перевірки, процедури її проведенні (не приймалися наказ про призначення перевірки, повідомлення про проведення перевірки, направлення на перевірку) слідує, що в даному випадку відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ "Юг Телеком Груп".

В той же час суд зауважує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.

Відповідно до акту від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169 контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки ТОВ "Юг Телеком Груп" надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку третьої груп на спрощеній системі. Наведена обставина дає підстави вважати, що перевірку проведено з підстав, не передбачених ст.75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.

Отже, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169, з`ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 04.05.2023 р. у справі № 320/1040/19, від 06.05.2020 р. у справі № 812/1137/16, від 26.02.2019 р. у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 р. у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 р. у справі № 813/4266/17).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Таким чином, інформація, яка зібрана контролюючим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.

У справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

Отже, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управління ДПС в Одеській області рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ "Юг Телеком Груп" від 14.08.2024 р. № 27-15-32-04-07-23/38089169 прийнято з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.

Щодо способу поновлення порушених прав позивача, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно п.19-3.1 ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За приписами пп.299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити реєстрацію ТОВ "Юг Телеком Груп" в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи з 30.06.2024 р.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ТОВ "Юг Телеком Груп" підлягають задоволенню.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Юг Телеком Груп", то сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (ч.9 ст.139 КАС України).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро "КАСЬЯНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" (Бюро) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.07.2024 р. № 10-07/24, за умовами якого Бюро зобов`язується надавати правову (правничу) допомогу, а Клієнт зобов`язується прийняти надану правову (правничу) допомогу (п.1.1 договору).

Згідно п.п.5.1, 5.2 договору необхідність сплати та розмір гонорару визначається Сторонами в додатковій угоді до договору. Фактичні витрати при наданні правової (правничої) допомоги компенсуються Клієнтом.

10.07.2024 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 10-07/24 від 10.07.2024 р., в якій сторони дійшли до згоди щодо надання правової (правничої) допомоги у страві Товариства до Державної податкової служби Україїни, Головного управління ДПС в Одеській області щодо визнання протиправним та скасування рішення № 27-15-32-04-07-23/38089169 від 14 серпня 2024 року про анулювання реєстрації платника податку третьої групи. Сторони домовилися, що за вищевказану допомогу ТОВ "Юг Телеком Груп" сплачує Бюро гонорар у сумі 10000 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн., позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг від 02.09.2024 р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи.

Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, складання позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів, враховуючи стабільну судове практику в даній категорії справ з аналогічними підставами та предметом позову.

Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп" (68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Кам`янка, вул.Трифона Петрова, буд.1-Б, код ЄДРПОУ 38089169) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.08.2024 р. № 27-15-32-04-07-23/38089169 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи 5 відсотків Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп" (68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Кам`янка, вул.Трифона Петрова, буд.1-Б, код ЄДРПОУ 38089169) в реєстрі платників єдиного податку з 30.06.2024 р.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп" (68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Кам`янка, вул.Трифона Петрова, буд.1-Б, код ЄДРПОУ 38089169) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Телеком Груп" (68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Кам`янка, вул.Трифона Петрова, буд.1-Б, код ЄДРПОУ 38089169) витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко