Рішення

від 02.12.2024 по справі 420/26853/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26853/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (вул. Кирилівська, буд. 15, м. Київ, 04080: код в ЄДРПОУ № 23243231) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2024 року № 102/2024 (індивідуальний акт);

вирішити питання розподілу судових витрат сторін з урахуванням процесуальної поведінки сторін та з урахуванням ухваленого рішення суду.

Адміністративний позов поданий засобами поштового зв`язку 23.08.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 червня 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області за результатами розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_1 прийнято рішення № 102/2024, яким вирішено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 закрити у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідач вважав, що дисциплінарний проступок вчинений 08.10.2022 року, а тому станом на 26.06.2024 року пройшло більше одного року, тобто можливість накладення на адвоката дисциплінарного стягнення вичерпана (ч. 2 ст. 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Поруч з цим, відповідачем в зазначеному рішенні констатовано про те, що адвокат ОСОБА_2 вчинив дисциплінарний проступок, зокрема порушив правила адвокатської етики, а саме статей 7, 11, 121, 25 Правил адвокатської етики.

Ознайомившись зі змістом та суттю оскаржуваного рішення, позивача вважає його протиправним (незаконним) та необґрунтованим, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

По суті кваліфікованого відповідачем порушенням статей 7, 11, 121, 25 Правил адвокатської етики позивач зазначає, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що 08.10.2022 року адвокат ОСОБА_2 надав своєму клієнту вказівку ухилитись від виконання судового рішення, що набрало законної сили, чим вчинив дисциплінарний проступок, а саме порушення правил адвокатської етики.

У спростування наведеного позивач зазначив, що місцем проведення виконавчих дій у спірній ситуації було приміщення органу опіки та піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, звідки його клієнт ОСОБА_3 та інші учасники виконавчого провадження, зокрема стягувачка ОСОБА_1 , самостійно та без його вказівки чи поради покинули відповідне приміщення (місце проведення виконавчих дій). Позивач стверджує, що місце, де він просить свого клієнта ОСОБА_3 їхати до дому та не створювати чергову стресову ситуацію для дитини, відбувається поза межами приміщення органу опіки та піклування. Позивач підтверджує наведене відеозаписом.

Проте, як зазначає позивач, відповідач, приймаючи оскаржене рішення, не врахував вищевказаних обставин та необґрунтовано та безпідставно звинуватив його у вчиненні дисциплінарного проступку щодо надання 08.10.2022 року клієнту вказівки ухилитись від виконання судового рішення, що набрало законної сили, що є порушенням правил адвокатської етики.

Крім того позивач зазначив, що рішенням відповідача від 25.01.2023 року № 3/2023 було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, за скаргою, що була подано за тих самих обставин.

Щодо дотримання процедури під час розгляду дисциплінарної справи та прийняття спірного рішення позивач зазначив, що на момент прийняття оскарженого рішення у окремих членів Комісії закінчився строк повноважень в КДКА Київської області, зокрема у голови КДКА Київської області ОСОБА_4 та членів дисциплінарної палати КДКА Київської області, які приймали участь у прийнятті оскаржуваного рішення, ОСОБА_5 (голова палати), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Щодо наявності порушеного права позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача порушує його професійні права адвоката, честь і гідність адвоката України, а також посягає на його професійну незалежність.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року поновлено позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до суду із цим позовом; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року витребувано від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області належним чином засвідчені копії письмових доказів, а саме: матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6488/10, видане 23.03.2018 р. Радою адвокатів Київської області) за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами третім і п`ятим частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за скаргою ОСОБА_1 ; документи щодо складу та строку повноважень голови та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на момент розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 та прийняття рішення від 26.06.2024 року № 102/2024; інші наявні письмові докази, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2024 року № 102/2024.

08.10.2024 року до суду від позивача за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (дата формування документа - 07.10.2024).

Ухвалою суду від 23.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.10.2024 року відповідачем поданий відзив на позовну заяву.

02.10.2024 року відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів подано до суду копії матеріалів дисциплінарної справи стосовного адвоката ОСОБА_2.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Щодо наявності рішення від 25.01.2023 року № 3/2023, яким було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, відповідач пояснював, що 28 квітня 2023 року ВКДКА своїм рішенням № IV-009/2023 скаргу ОСОБА_1 задовольнила, рішення КДКА №3/2023 скасувала та прийняла нове рішення, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 .

Тобто, рішення № 102/2024 прийняте після скасування рішенням ВКДКА № IV-009/2023 рішення КДКА №3/2023.

Щодо тверджень позивача стосовного відсутності повноважень членів КДКА, відповідач пояснював, що 18.02.2017 року відбулась Звітно-виборча конференція адвокатів Київської області, на якій було обрано Голову КДКА Київської області ОСОБА_4 та членів Дисциплінарної палати КДКА Київської області, зокрема: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Вказана обставина підтверджується протоколом Звітно-виборчої конференції адвокатів Київської області від 18.02.2017 року.

Згідно Рішенням Ради адвокатів Київської області від 29.11.2021 року, яке оформлене протоколом №95 та Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 року №121 Звітно-виборча конференція адвокатів Київської області мала відбутися 19.02.2022 року, порядок денний якої передбачав, в тому числі обрання Голови КДКА Київської області та членів дисциплінарної палати КДКА Київської області. Згідно рішення Ради адвокатів Київської області від 10.02.2022 року, яке оформлене протоком №99, було вирішено перенести проведення зборів адвокатів з виборів делегатів до покращення епідеміологічної ситуації в місті Києві та Київській області. Вказані обставини підтверджуються Рішеннями Ради адвокатів Київської області, які оформлені протоколами №95 від 29.11.2021 року, №99 від 10.02.2022 року та рішенням Ради адвокатів України №121 від 15.12.2021 року.

24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан у зв`язку збройною агресією Російської Федерації проти України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX. Після цього строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Отже, відповідач вказує, що 19.02.2022 року через пандемію COVID 19 не відбулась конференція адвокатів Київської області, а з 24 лютого 2022 року конференція адвокатів Київської області не може відбутися через триваючу широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України.

Тобто, Звітно-виборча конференція адвокатів Київської області не може відбутися з об`єктивних підстав.

Також відповідач посилався на рішення РАУ №101 від 06.09.2022 року «Щодо проведення звітно-виборної конференції адвокатів Київської області під час дії воєнного стану та повноважень членів органів адвокатського самоврядування», яким вирішено продовжити повноваження органів адвокатського самоврядування, зокрема, персоналізовано склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі Голови комісії та членів кваліфікаційної палати і дисциплінарної палати.

Отже, відповідач стверджує, що у Голови КДКА Київської області ОСОБА_4 та членів Дисциплінарної палати Київської області ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 повноваження, визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про КДКА Київської області, Регламентом КДКА регіону не припинились 18.02.2022 року, а члени Дисциплінарної палати КДКА Київської області та голова КДКА Київської області продовжують виконувати свої повноваження до початку діяльності новосформованої Дисциплінарної палати КДКА Київської області та обрання нового голови КДКА Київської області.

З огляду на викладені обставини, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову ОСОБА_2 відсутні.

29.10.2024 року позивачем подані додаткові письмові пояснення з проханням врахувати обставину (факт) відсутності протоколу/протоколів засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області при розгляді та вирішення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, в межах якої було прийняте оскаржуване в цій адміністративній справі рішення відповідача (індивідуальний акт). Позивач зазначає, що у наданих відповідачем до суду копіях матеріалів дисциплінарної справи відсутні протокол засідання ДП КДКА Київської області від 26.06.2024 року та протоколи інших засідань ДП КДКА Київської області, на яких вирішувались процедурні питання дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_2 є адвокатом згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №6488/10, виданого 23.03.2018 року Радою адвокатів Київської області.

29.11.2022 року за вх. № 854 на адресу КДКА Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява (скарга) з додатками від 29.11.2022 року щодо неправомірної поведінки адвоката ОСОБА_2 , у якій скаржниця просила притягнути адвоката ОСОБА_2 (номер свідоцтва 6488/10 виданого Радою адвокатів Київської області 23.03.2018 р.) до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 262-265, том 1).

У скарзі зазначалось, що 08 жовтня 2022 року, орієнтовно з 12:00 - 12:20 адвокат ОСОБА_2 надаючи правову допомогу своєму клієнту (бувший чоловік Скаржниці) в межах виконавчого провадження, підбурював та рекомендував своєму клієнту вчиняти злочин, передбачений ст. 382 КК України, тобто умисно невиконання судового рішення. Скаржниця зазначала, що коли вона прибула до Гатненської сільської ради Фастівського району з метою участі у побаченні зі своєю донькою, яке мало відбутися на підставі постанови апеляційного суду, … дитина була відсутня. Скаржниця зазначала, що потім вона побачила на парковці автомобіль її бувшого чоловіка, в якому, як стверджує Скаржниця, знаходилася її донька. Коли це відбулося, відразу підійшов її бувший чоловік зі своїм адвокатом, який почав давати своєму клієнту поради їхати додому. На підтвердження зазначеного факту, Скаржниця надала відео з телефонів. Скаржниця вказує, що після цього, її бувший чоловік сів у автівку та поїхав, так і не виконавши рішення суду.

19.01.2023 року за вх. № 42 на адресу КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 щодо поданої скарги ОСОБА_1 від 29.11.2022 року (а.с. 238-242, том 1). Адвокат пояснював, що його клієнт ОСОБА_3 є колишнім чоловіком заявниці - ОСОБА_1 . Наразі між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 тривають декілька сімейно-правових спорів (судових справ в різних судах України), які пов`язані з питаннями їх спільної доньки ОСОБА_18 . Отже, фактично адвокат є «адвокатом опонента» по відношенню до заявниці - ОСОБА_1 , тому подану заяву адвокат вважає засобом тиску на нього у зв`язку наданням правової допомоги ОСОБА_3 .

Рішенням Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 25.01.2023 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6488/10, видане 23.03.2018 р. Радою адвокатів Київської області). Палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені в скарзі не дають підстави для висновку про те, що наведена вище поведінка адвоката ОСОБА_2 має ознаки можливого вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с. 229-232, том 1).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 24.02.2023 року скаржниця ОСОБА_1 скерувала на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 3/2023 від 25.01.2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІV-009/2023 від 28.04.2023 року скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 3/2023 від 25.01.2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , - скасовано. Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с. 199-208, том 1).

Згідно пунктів 64-67 рішення, ВКДКА вважає, що 08.10.2022 року, надання адвокатом ОСОБА_2 своєму клієнту вказівки їхати з місця проведення виконавчих дій, тобто ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили, свідчить про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, зокрема порушення правил адвокатської етики, а саме статей 7, 11, 12-1, 25 Правил адвокатської етики. ВКДКА звернуло увагу на характер правовідносин, в межах яких виникли обставини за яких в діях адвоката встановлено ознаки дисциплінарного проступку перешкоджання батьком у спілкування матері з дитиною. Пріоритетними в даній ситуації є інтереси дитини. ВКДКА звернуло увагу, що рішення щодо надання можливості матері спілкуватися, бачитися з дитиною не виконувалось ні добровільно, ні в порядку примусового виконання, шість разів щодо неправомірної поведінки адвоката ОСОБА_2 22.01.2022 року, 29.01.2022 року, 05.02.2022 року, 12.02.2022 року, 24.09.2022 року, 01.10.2022 року, що підтверджується відповідними актами по виконавчій справі №759/14917/20. При цьому на сьомий раз примусового виконання рішення, 08.10.2022 року, рішення не виконано саме за вказівкою адвоката ОСОБА_2

Матеріали дисциплінарної справи повернуті до КДКА Київської області.

Листом КДКА Київської області вих. №448 від 22.05.2024 року ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 повідомлено, що засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2, відбудеться 29 травня 2024 року об 12 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська,15, 1-й поверх (а.с. 180, том 1).

Листом КДКА Київської області вих. №553 від 19.06.2024 року ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 повідомлено, що засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2, відбудеться 26 червня 2024 року об 11 год. 45 хв. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська,15, 1-й поверх (а.с. 177, том 1).

Згідно розписки від 29.05.2024 року, адвокат ОСОБА_2 був повідомлений, що наступне засідання дисциплінарної палати відбудеться 26 червня 2024 року (а.с. 178, том 1).

26.06.2024 року розгляд матеріалів справи відбувався у відкритому засіданні, скаржниця не з`явилася та подала заяву слухати справу без її участі, адвокат з`явився та прийняв участь у розгляді.

26.06.2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі членів дисциплінарної палати: Голови дисциплінарної палати ОСОБА_5 та інших членів дисциплінарної палати: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та Голови КДКА ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6488/10, видане 23.03.2018 р. Радою адвокатів Київської області) за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами третім і п`ятим частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», заслухавши повідомлення члена дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_11 про результати перевірки, пояснення адвоката ОСОБА_2, - прийняла рішення №102/2024 від 26.06.2024 року, яким вирішила дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6488/10, видане 23.03.2018 р. Радою адвокатів Київської області) закрити у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с. 169-175, том 1).

Згідно пунктів 39-40 рішення №102/2024 від 26.06.2024 року, палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені в скарзі дають підстави вважати, що наведена вище поведінка адвоката ОСОБА_2 є дисциплінарним проступком, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, порушення правил адвокатської етики.

Щодо можливості накладення па адвоката дисциплінарного стягнення, то дисциплінарна палата зазначає, що згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до матеріалів дисциплінарної справи, інкримінований адвокату дисциплінарний проступок був вчинений 08.10.2022 року, тобто з його моменту пройшло вже більше одного року.

Оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2024 року № 102/2024 позивач отримав 23.07.2024 року, коли йому надійшло це рішення на адресу електронної пошти.

У якості доказів отримання рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2024 року № 102/2024 23.07.2024 року позивач надав до суду копію супровідного листа КДКА Київської області від 22.07.2024 року № 621 на 1 арк., а також роздрукований електронний лист від КДКА Київської області, надісланий 23.07.2024 року о 13:37 год. (а.с. 18, том 1).

Відповідач доказів протилежного не надав.

Не погоджуючись із рішенням КДКА Київської області від 26.06.2024 року № 102/2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач заперечує наявність у його діях 08.10.2022 року інкримінованого дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо порушення правил адвокатської етики.

Стверджує, що оскаржуване рішення відповідача порушує його професійні права адвоката, честь і гідність адвоката України, а також посягає на його професійну незалежність.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (надалі - Закон №5076-VI).

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом (ч. 1).

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність (ч. 2).

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування (ч. 3).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №5076-VІ, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Як гарантовано ст. 5 Закону №5076-VІ, адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Стаття 20 Закону №5076-VІ визначає професійні права адвоката. Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги.

У свою чергу стаття 21 Закону №5076-VІ закріплює професійні обов`язки адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону №5076-VІ, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Стаття 33 Закону №5076-VІ визначає загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону №5076-VІ, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №5076-VІ, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону №5076-VІ, дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону №5076-VІ, не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Стаття 35 Закону №5076-VІ визначає види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень.

Так, згідно ч. 1 ст. 35 Закону №5076-VІ, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 35 Закону №5076-VІ).

Як встановлено судом, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області №102/2024 від 26.06.2024 року, дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 закрито у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с. 169-175, том 1).

Водночас, згідно пункту 39 рішення №102/2024 від 26.06.2024 року, палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені в скарзі дають підстави вважати, що поведінка адвоката ОСОБА_2 є дисциплінарним проступком, передбаченим п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, порушення правил адвокатської етики.

Позивач заперечує наявність у його діях 08.10.2022 року інкримінованого дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо порушення правил адвокатської етики, що слугувало підставою звернення до суду.

Для надання оцінки правомірності оскаржуваному рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області №102/2024 від 26.06.2024 року, суд застосовує висновки Верховного Суду щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів та щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Суд враховує правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 у справі №420/5597/19, відповідно до яких, критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Крім того, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 30.09.2021 у справі №440/1376/19, від 12.10.2021 у справі №820/4155/18 і у справі №820/4158/18, від 23.12.2021 у справі №826/13972/18, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21 тощо.

Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Ці та наведені вище висновки висловлені Верховним Судом також у постановах від 28.06.2023 у справі №640/20223/20 та від 14.09.2023 у справі №240/44051/21.

Враховуючи вищевикладене, в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведених правових позицій Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури усіх фактів та обставин, які з`ясовувалися такою Комісією щодо діянь адвоката у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, обрання суворості дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Ураховуючи викладене та з огляду на межі оскарження суд в даному випадку перевіряє дотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №5076-VІ, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №5076-VІ, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 38 Закону №5076-VІ, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати (ч. 1).

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (ч. 2).

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ч. 3).

Перевіряючі дотримання процедури проведення дисциплінарного провадження на стадій проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.11.2022 року за вх. № 854 на адресу КДКА Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява (скарга) з додатками від 29.11.2022 року щодо неправомірної поведінки адвоката ОСОБА_2 , у якій скаржниця просила притягнути адвоката ОСОБА_2 (номер свідоцтва 6488/10 виданого Радою адвокатів Київської області 23.03.2018 р.) до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 262-265, том 1).

У порядку ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позивачу повідомлено про проведення щодо нього перевірки для отримання письмових пояснень по суті порушених питань.

19.01.2023 року за вх. № 42 на адресу КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 щодо поданої скарги ОСОБА_1 від 29.11.2022 року (а.с. 238-242, том 1). Адвокат пояснював, що його клієнт ОСОБА_3 є колишнім чоловіком заявниці - ОСОБА_1 . Наразі між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 тривають декілька сімейно-правових спорів (судових справ в різних судах України), які пов`язані з питаннями їх спільної доньки ОСОБА_18 . Отже, фактично адвокат є «адвокатом опонента» по відношенню до заявниці - ОСОБА_1 , тому подану заяву адвокат вважає засобом тиску на нього у зв`язку наданням правової допомоги ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону №5076-VІ, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону №5076-VІ, вішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (ч. 2 ст. 39 Закону №5076-VІ).

Рішенням Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 25.01.2023 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6488/10, видане 23.03.2018 р. Радою адвокатів Київської області). Палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені в скарзі не дають підстави для висновку про те, що наведена вище поведінка адвоката ОСОБА_2 має ознаки можливого вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с. 229-232, том 1).

Проте, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІV-009/2023 від 28.04.2023 року скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 3/2023 від 25.01.2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , - скасовано. Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с. 199-208, том 1).

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІV-009/2023 від 28.04.2023 року щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 є чинним та позивачем не оскаржене.

Матеріали дисциплінарної справи повернуті до КДКА Київської області.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється в порядку встановлено ст. 40 Закону №5076-VІ.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону №5076-VІ, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

У відповідальності з ч. 2 ст. 40 Закону №5076-VІ, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону №5076-VІ, розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

27.09.2023 протокольним рішенням КДКА Київської області зупинила дисциплінарне провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 до отримання судового рішення у справі № 420/17098/23 за позовом ОСОБА_2 до Вищої КДКА і набрання зазначеним рішенням законної сили (а.с. 183, том 1).

Листом КДКА Київської області вих. №448 від 22.05.2024 року ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 повідомлено, що засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2, відбудеться 29 травня 2024 року об 12 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська,15, 1-й поверх (а.с. 180, том 1).

Листом КДКА Київської області вих. №553 від 19.06.2024 року ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 повідомлено, що засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2, відбудеться 26 червня 2024 року об 11 год. 45 хв. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська,15, 1-й поверх (а.с. 177, том 1).

Згідно розписки від 29.05.2024 року, адвокат ОСОБА_2 був повідомлений, що наступне засідання дисциплінарної палати відбудеться 26 червня 2024 року (а.с. 178, том 1).

26.06.2024 року розгляд матеріалів справи відбувався у відкритому засіданні, скаржниця не з`явилася та подала заяву слухати справу без її участі, адвокат з`явився та прийняв участь у розгляді.

Тобто, позивач був присутнім при розгляді справи та надав свої пояснення.

З огляду на вищевикладене процедура щодо порушення дисциплінарної справи та розгляду дисциплінарної справи відповідачем не порушена.

Суд враховує надані позивачем пояснення з проханням врахувати обставину (факт) відсутності протоколу/протоколів засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області при розгляді та вирішення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, в межах якої було прийняте оскаржуване в цій адміністративній справі рішення відповідача (індивідуальний акт). Позивач зазначає, що у наданих відповідачем до суду копіях матеріалів дисциплінарної справи відсутні протокол засідання ДП КДКА Київської області від 26.06.2024 року та протоколи інших засідань ДП КДКА Київської області, на яких вирішувались процедурні питання дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2

Дійсно, ч. 4 ст. 40 Закону №5076-VІ передбачає, що під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Водночас, суд звертає увагу, що позивач був присутнім при розгляді справи та надав свої пояснення.

Тому, недотримання відповідачем ч. 4 ст. 40 Закону №5076-VІ буде враховано судом у сукупності з іншими обставинами справи.

Саме по собі вказане порушення, з урахуванням присутності позивача на розгляді справи, не є підставою для скасування прийнятого на засідання КДКА рішення від 26.06.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №5076-VІ, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Однією з підстав позову позивачем зазначено те, що розгляд дисциплінарної справи та прийняття спірного рішення здійснено складом Комісії, коли у окремих членів Комісії закінчився строк повноважень в КДКА Київської області, зокрема у голови КДКА Київської області ОСОБА_4 та членів дисциплінарної палати КДКА Київської області, які приймали участь у прийнятті оскаржуваного рішення, ОСОБА_5 (голова палати), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону №5076-VІ, голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

У відзиві відповідач надав детальні пояснення щодо повноважень членів КДКА Київської області.

Зокрема, відповідач пояснював, що 18.02.2017 року відбулась Звітно-виборча конференція адвокатів Київської області, на якій було обрано Голову КДКА Київської області ОСОБА_4 та членів Дисциплінарної палати КДКА Київської області, зокрема: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Вказана обставина підтверджується протоколом Звітно-виборчої конференції адвокатів Київської області від 18.02.2017 року, який наданий до суду (а.с. 136, том 1).

Згідно Рішенням Ради адвокатів Київської області від 29.11.2021 року, яке оформлене протоколом №95 та Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 року №121 Звітно-виборча конференція адвокатів Київської області мала відбутися 19.02.2022 року, порядок денний якої передбачав, в тому числі обрання Голови КДКА Київської області та членів дисциплінарної палати КДКА Київської області.

Згідно рішення Ради адвокатів Київської області від 10.02.2022 року, яке оформлене протоком №99, було вирішено перенести проведення зборів адвокатів з виборів делегатів до покращення епідеміологічної ситуації в місті Києві та Київській області. Вказані обставини підтверджуються Рішеннями Ради адвокатів Київської області, які оформлені протоколами №95 від 29.11.2021 року, №99 від 10.02.2022 року та рішенням Ради адвокатів України №121 від 15.12.2021 року.

24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан у зв`язку збройною агресією Російської Федерації проти України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX. Після цього строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Отже, відповідач вказує, що 19.02.2022 року через пандемію COVID 19 не відбулась конференція адвокатів Київської області, а з 24 лютого 2022 року конференція адвокатів Київської області не може відбутися через триваючу широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України.

Тобто, Звітно-виборча конференція адвокатів Київської області не може відбутися з об`єктивних підстав.

Також відповідач посилався на рішення РАУ №101 від 06.09.2022 року «Щодо проведення звітно-виборної конференції адвокатів Київської області під час дії воєнного стану та повноважень членів органів адвокатського самоврядування», яким вирішено продовжити повноваження органів адвокатського самоврядування, зокрема, персоналізовано склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі Голови комісії та членів кваліфікаційної палати і дисциплінарної палати (а.с. 150-163, том 1).

Отже, наведеним рішенням Ради адвокатів України продовжено повноваження осіб, що входили до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

При цьому, згідно статті 46 Закону №5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Вищим органом адвокатського самоврядування України є з`їзд адвокатів України (частина перша статті 54 Закону №5076-VI).

У період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України (частина перша статті 55 Закону №5076-VI).

Згідно приписів частини першої, третьої статті 57 Закону №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Слід зазначити, що рішення Ради адвокатів України №101 не є предметом розгляду по даній справі, доказів його оскарження до суду не надано, тому в силу приписів вказаних норм є обов`язковим до виконання всіма адвокатами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що на час прийняття оскарженого рішення від 26.06.2024 року №102/2024 склад КДКА Київської області був повноважним.

Отже, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності повноважень членів КДКА Київської області під час прийняття оскарженого рішення.

Щодо доводів позову в частині того, що КДКА Київської області не обґрунтувало оскаржуване рішення, суд зазначає наступне.

Перш за все, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020р. у справі №П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Абзацом другим ч. 1 ст. 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлені вимоги щодо вмотивованості рішення, яке приймається кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями регіонів за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Згідно пункту 39 рішення №102/2024 від 26.06.2024 року, палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені в скарзі дають підстави вважати, що поведінка адвоката ОСОБА_2 є дисциплінарним проступком, передбаченим п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, порушення правил адвокатської етики.

В процесі розгляду дисциплінарної справи було встановлено, що Постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року по справі № 759/14917/20 зобов`язано ОСОБА_3 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи з 12.00 до 14.00 в приміщенні Органу опіки і піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області в присутності психолога або працівника Органу опіки і піклування Гатненської сільської ради.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що 08.10.2022 року, надання адвокатом ОСОБА_2 своєму клієнту вказівки їхати з місця проведення виконавчих дій, тобто ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили, свідчить про вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, зокрема порушення правил адвокатської етики, а саме статей 7, 11, 12-1, 25 Правил адвокатської стики.

Правила адвокатської етики затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року та діють зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.

Згідно преамбули, Правила адвокатської етики (далі по тексту - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Згідно зі ст. 2 Правил, дія Правил поширюється на:

- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;

- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;

- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;

- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

Стаття 7 Правил адвокатської етики передбачає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Стаття 11 Правил адвокатської етики передбачає, що зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв`язку з виконанням доручення.

Стаття 12-1 Правил адвокатської етики передбачає, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.

Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

У спростування кваліфікованого відповідачем порушення статей 7, 11, 12-1, 25 Правил адвокатської етики щодо надання 08.10.2022 року клієнту вказівки ухилитись від виконання судового рішення позивач пояснював, що місцем проведення виконавчих дій у спірній ситуації було приміщення органу опіки та піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, звідки його клієнт ОСОБА_3 та інші учасники виконавчого провадження, зокрема стягувачка ОСОБА_1 , самостійно та без його вказівки чи поради покинули відповідне приміщення (місце проведення виконавчих дій). Позивач стверджує, що місце, де він просив свого клієнта ОСОБА_3 їхати до дому та не створювати чергову стресову ситуацію для дитини, відбувається поза межами приміщення органу опіки та піклування.

Тобто, позивач не заперечував щодо наявності фактів надання 08.10.2022 року клієнту вказівки поїхати з місця виконання судового рішення, не надавши можливості матері спілкуватися, бачитися з дитиною.

З цього приводу дисциплінарна палата зазначила, що пріоритетними в даній ситуації є інтереси дитини та звернула увагу на те, що рішення щодо надання можливості матері спілкуватися, бачитися з дитиною не виконувалось ні добровільно, ні в порядку примусового виконання, шість разів: 22.01.2022 року, 29.01.2022 року, 05.02.2022 року, 12.02.2022 року, 24.09.2022 року, 01.10.2022 року, що підтверджується відповідними актами по виконавчій справі №№759/14917/20. При цьому, на сьомий раз примусового виконання рішення, 08.10.2022 року, рішення не виконано саме за вказівкою адвоката ОСОБА_2

Суд вважає обґрунтованим та вмотивованим рішення КДКА Київської області №102/2024 від 26.06.2024 року щодо надання оцінки поведінці адвоката ОСОБА_2

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення КДКА Київської області №102/2024 від 26.06.2024 року та звернувся до суду із цим позовом.

Однак, доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем доведено, що при прийнятті оскаржуваного наказу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що рішення КДКА Київської області №102/2024 від 26.06.2024 року відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема, щодо його обґрунтованості, пропорційності та прийняття на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також неупереджено. Отже, не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат, які складаються з витрат на сплату судового збору, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 4-9, 21, 72, 74-78, 90, 132, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (вул. Кирилівська, буд. 15, м. Київ, 04080: код в ЄДРПОУ № 23243231) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.