Ухвала

від 02.12.2024 по справі 440/13589/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 грудня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/13589/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі , Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправними та скасування умов та обмежень, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якій просить визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження № 48 забудови земельної ділянки від 05.12.2016 № 01-02-01-15/396 на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень з добудовою під офіс по АДРЕСА_1 ».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху з мотивів пропуску заявником строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення такого строку та запропоновано усунути виявлений недолік шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску, у тому числі доказами на підтвердження дати отримання спірного акту.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя виходив з обставин того, що заявник оскаржує містобудівні умови та обмеження № 48 забудови земельної ділянки від 05.12.2016 № 01-02-01-15/396 на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень з добудовою під офіс по АДРЕСА_1 », тоді як позовну заяву подано до суду 13.11.2024, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

26.11.2024 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Ілля Титарчук на виконання ухвали від 18.11.2024 засобами системи "Електронний суд" надіслав до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій, як і у позовній заяві, стверджує, що станом на момент подачі прокурором позову не припинили існувати підстави для звернення до суду, оскільки протягом всього строку дії спірних містобудівних умов і обмежень, з моменту їх видачі 05.12.2016 і по сьогодні, вони є підставою для розробки проектної документації без погодження з органами охорони культурної спадщини, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт та реконструкції об`єкту на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети. Саме тому, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень № 48 забудови земельної ділянки від 05.12.2016 № 01-02-01-15/396 на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень з добудовою під офіс по АДРЕСА_1 » не є пропущеним. У зв`язку з цим просить суд відкрити провадження у справі №440/12244/24 та здійснювати розгляд справи в загальному порядку.

При цьому заявник посилається на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.12.2018 у справі № 522/6212/17, де суд також сформулював висновки щодо строків на оскарження містобудівних умов і обмежень через призму акта індивідуальної дії. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що за своєю юридичною природою містобудівні умови і обмеження, - це акт індивідуальної дії, який видається уповноваженими органами містобудування та архітектури і покладає на замовника будівництва певні обов`язки й обмеження. Правовідносини, що виникають на підставі містобудівних умов і обмежень, носять довготривалий характер, оскільки діють до закінчення будівництва об`єкту. Відповідно, якщо містобудівні умови і обмеження неправомірно видані Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету, то вони порушують вимоги містобудівного та земельного законодавства, протягом всього строку своєї дії, а не лише в момент їх видачі.

Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, суддя виходить з наступного.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Окреслюючи мету законодавчого запровадження строків у судочинстві слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі №640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», рішення від 22 жовтня 1996 року, справа «Девеер проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року)."

Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.

Суд бере до уваги, що у позовній заяві заявник зазначає, що Полтавською обласною прокуратурою за результатами опрацювання відомостей із відкритих джерел, даних Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, Єдиного державного реєстру судових рішень, публікацій в медіа щодо законності будівництва по АДРЕСА_1 встановлено порушення вимог містобудівного законодавства у діяльності Управління з питань містобудування і архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради.

При цьому до позовної заяви додано роздруківку із сайту Інтернет -видання Полтавщина із статтею, що стосується будівництва по АДРЕСА_1 , перегляд якої свідчить, що така стаття оприлюднена 28.03.2021 ( https://poltava.to/news/60013/).

Суд зауважує, що із матеріалів позовної заяви слідує, що рішенням п`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 10.07.2015 "Про надання земельних ділянок, передачу в користування та продовження права на користування земельними ділянками" передано ФОП ОСОБА_1 в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0178 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136400:14:005:0286. Встановлено право користування на правах оренди ФОП ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі. На виконання зазначеного рішення між Полтавською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди землі. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 11.12.2015 згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку..

Спірні містобудівні умови та обмеження № 48 забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , видані 05.12.2016 № 01-02-01-15/396.

Прокурором не надано доказів на підтвердження дати, коли ним отримано акт, що є предметом спору, а також інформацію про такий акт із відповідних реєстрів, ресурсів, як і не обґрунтовано неможливість дізнатися про спірний акт з дати його прийняття.

Необхідно зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 160/3693/24 звернуто увагу на те, що з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не можуть тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Зміст положень процесуального закону засвідчує, що жодних винятків для звернення до суду прокурора з позовом, який подано у справі, що розглядається, норми КАС України не встановлюють і не передбачають іншого, спеціального строку для такого звернення, інших наслідків пропущення цього строку.

Тобто позов прокурора, за загальним правилом, подається у той самий строк, що передбачено й у разі звернення до суду інших суб`єктів владних повноважень, а в разі його пропущення застосовуються ті ж самі наслідки.

Також суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, де колегія суддів, погодившись з висновками судів щодо пропуску прокурором строку звернення до суду без поважних причин, зазначила, що дата отримання прокурором відповіді на звернення не змінює моменту, з якого прокурор повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права, і ці події не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у спірних правовідносинах.

Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Аналогічна позиція була сформульована Верховним Судом у постанові від 23.08.2023 (справа №380/7024/22), у постанові від 21.09.2023 (справа №380/7839/22).

З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №755/10947/17, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція, суддя не приймає до уваги посилання заявника на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 15.12.2018 (справа №522/6212/17), від 19.06.2018 (справа №464/2638/17), від 28.11.2018 (справа №815/2311/15), від 29.04.2021 (справа №640/19594/20).

Натомість суддя враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 21.09.2023 (справа №380/7550/22), від 23.08.2023 (справа №380/7024/22), від 21.09.2023 (справа №380/7839/22), як більш пізні у порівнянні з тими, що перелічені заявником.

Суд зазначає, що результати опрацювання Полтавською обласною прокуратурою відомостей із відкритих джерел, даних Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ та Єдиного державного реєстру судових рішень щодо законності будівництва по АДРЕСА_1 , за наслідками чого було встановлено порушення вимог містобудівного законодавства у діяльності Управління з питань містобудування і архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, не можуть свідчити про наявність у позивача об`єктивних обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, як і не може свідчити про таку поважність твердження заявника щодо триваючого характеру правовідносин, які виникають на підставі містобудівних умов і обмежень.

Суд повторює, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Виключенням з цього правила є строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, який в силу частини третьої статті 264 КАС України може бути оскаржений у тому числі суб`єктом владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України до адміністративного суду протягом всього строку його чинності.

Таким чином, слід констатувати факт пропуску строку звернення до суду з позовом за відсутності поважних причин такого пропуску, з огляду на що заява заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду, у суду наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука про поновлення процесуального строку - залишити без задоволення.

Повернути позовну заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі , Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування умов та обмежень позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.В. Довгопол