Постанова

від 19.11.2024 по справі 355/137/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 355/137/24

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/16303/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Чехова С.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Чехової С.І., у справі № 355/137/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ земельних ділянок в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виділ земельних ділянок в натурі. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склав заповіти від 18 квітня 2007 року, відповідно до яких останній заповів йому земельну ділянку, яка розташована на території Бзівської сільської ради Баришівського району Київської області площею 2,2533 га, та земельну ділянку, яка розташована на території Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області площею 7,6663 га. Після смерті ОСОБА_3 він отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 червня 2023 року на зазначені земельні ділянки, згідно яких йому належить 5/6 частин земельної ділянки площею 2.2533 га кадастровий номер №3220280400:13:021:0161 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бзівського старостинського округу, Броварського району Київської області, та 5/6 частин земельної ділянки площею 7,6663 га, кадастровий №3220284900:13:053:0019 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Морозівського старостинського округу, Броварського району Київської області. Також свідоцтва про право на спадщину у вказаному майні було видано й дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на підставі ст. 1241 ЦК України (обов`язкова частка), відповідно до яких їй належало по 1/6 частині зазначених земельних ділянок. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на її частки даних земельних ділянок. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 були її діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які своєчасно звернулись з заявами про прийняття спадщини після смерті своєї матері до нотаріальної контори. ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/12 частину земельної ділянки площею 2.2533 га, кадастровий номер № 3220280400:13:021:021:0161, та на 1/12 частини земельної ділянки площею 7,6663 га, кадастровий номер №3220284900:13:053:0019, які згідно договорів купівлі-продажу від 19 жовтня 2023 року були продані йому. Отже, в указаних земельних ділянках розмір часток, що належить йому на праві власності становить відповідно по 11/12 частини. В той же час відповідач ОСОБА_1 , який також успадкував по 1/12 частині цих земельних ділянкок, своє право власності на вказані частки не оформив у встановлений законом спосіб, та свідоцтво про право на спадщину на дані частки земельних ділянок не отримав, через що позивач, позбавлений можливості розпоряджатися належними йому на праві власності частинами земельних ділянок. З огляду на неможливість спільного використання майна, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 просив:

- виділити йому зі складу земельної ділянки кадастровий номер №3220280400:13:021:0161 загальною площею 2,2533 га належні йому 11/12 частин земельної ділянки в натурі та визнати за ним право власності на земельну ділянку 0028а площею 2,0655 га, що розташована на території Бзівського старостинського округу, Броварського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та припинити спільну часткову власність на вказану земельну ділянку;

- виділити йому зі складу земельної ділянки кадастровий номер №3220284900:13:053:0019 загальною площею 7,6663га належну йому 11/12 частину земельної ділянки в натурі та визнати за ним право власності на земельну ділянку 0028 площею 7,0275га. що розташована на території Морозівського старостинського округу, Броварського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та припинити спільну часткову власність на вказану земельну ділянку.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 11 липня 2024 позов ОСОБА_2 задоволено.

Виділено ОСОБА_2 зі складу земельної ділянки кадастровий номер №3220280400:13:021:0161 загальною площею 2,2533 га належні йому 11/12 частин земельної ділянки в натурі та визнано за ним право власності на земельну ділянку 0028а площею 2,0655 га, що розташована на території Бзівського старостинського округу, Броварського району Київської області цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Виділено ОСОБА_2 зі складу земельної ділянки кадастровий номер №3220284900:13:053:0019 загальною площею 7,6663га належні йому 11/12 частин земельної ділянки в натурі та визнати за ним право власності на земельну ділянку 0028 площею 7,0275га, що розташована на території Морозівського старостинського округу, Броварського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Припинено спільну часткову власність на земельну ділянку 0028а кадастровий номер №3220280400:13:021:0161 загальною площею 2,2533 га, що розташована на території Бзівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Припинено спільну часткову власність на земельну ділянку 0028 кадастровий номер №3220284900:13:053:0019 загальною площею 7,6663, що розташована на території Морозівського старостинського округу, Броварського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3633,00 грн., 1 000,00 грн. за виготовлення схем поділу земельних ділянок та 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 24 633,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що після смерті його матері він своєчасно звернувся до Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину не мав можливості через скрутне матеріальне становище. В ході розгляду справи його представник запропонував ОСОБА_2 укласти у справі мирову угоду та придбати належну йому 1/12 частину у земельних ділянках шляхом укладення договору купівлі-продажу, але позивач від цієї пропозиції відмовився. Стягнута судом сума витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. є завищеною, та неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Йому не було направлено копії документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило його можливості подати до суду клопотання про неспівмірність заявлених витрат. А тому, у суду були відсутні підстави для стягнення заявлених витрат на правничу допомогу.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками земельної ділянки площею 2.2533 га кадастровий номер №3220280400:13:021:0161 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бзівського старостинського округу, Броварського району Київської області, та земельної ділянки площею 7,6663 га, кадастровий №3220284900:13:053:0019 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Морозівського старостинського округу, Броварського району Київської області.

ОСОБА_2 належить на праві власності 11/12 частин вказаних земельних ділянок, ОСОБА_1 належить 1/12 вказаних земельних ділянок.

ОСОБА_2 порушив перед судом питання про виділ земельних ділянок в натурі, надавши схеми поділу земельних ділянок, складені інженером-геодезистом ОСОБА_6 , та просив виділити йому зі складу земельної ділянки кадастровий номер №3220280400:13:021:0161 загальною площею 2,2533 га належні йому 11/12 частин земельної ділянки в натурі, визнавши за ним право власності на земельну ділянку 0028а площею 2,0655 га, що розташована на території Бзівського старостинського округу, Броварського району Київської області цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; виділити йому зі складу земельної ділянки кадастровий номер №3220284900:13:053:0019 загальною площею 7,6663га належні йому 11/12 частин земельної ділянки в натурі, визнавши за ним право власності на земельну ділянку 0028 площею 7,0275га, що розташована на території Морозівського старостинського округу, Броварського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; припинити спільну часткову власність на вказані земельні ділянки.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , а також стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3633,00 грн., 1 000,00 грн. за виготовлення схем поділу земельних ділянок та 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 24 633,00 грн.

При цьому колегія суддів враховує, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не оскаржили рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 по суті спору про виділ земельних ділянок в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів не перевіряє правильність рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції виключно в частині стягнення із нього судових витрат та навів доводи щодо неправомірності вимог позивача щодо відшкодування йому витрат на правничу допомогу.

Відповідно, саме у цій часині і підлягає перегляду рішення суду першої інстанції.

При цьому, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач не навів в апеляційній скарзі доводів щодо неправильності висновків суду першої інстанції в частині відшкодування сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у сумі 3 633,00 грн., та витрат за виготовлення схем поділу земельних ділянок в сумі 1 000,00 грн. По суті доводи апеляційної скарги відповідача стосуються лише витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів не в повному обсязі може погодитися із висновками суду першої інстанції в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції правничу допомогу ОСОБА_2 надавала адвокат Чередніченко Н.В. На підтвердження витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 було надано копію договору про надання правової допомоги, розрахунку суми витрат на професійну правову допомогу від 11 липня 2024 року, а також платіжні документи про оплату витрат на правничу допомогу.

Надання правничої допомоги ОСОБА_2 адвокатом Чередніченко Н.В. підтверджується матеріалами справи. Адвокат Чередніченко Н.В. подала позовну заву, а також приймала участь у судових засіданнях.

Відтак, ОСОБА_2 мав право на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі за позовом ОСОБА_2 є поділ земельних ділянок в натурі.

При цьому в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_1 фактично взнав позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ земельних ділянок в натурі.

Надання правничої допомоги позивачу в даній справі в суді першої інстанції не потребувало вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів та фактично зводилося до складання позовної заяви та участі у судових засіданнях.

Враховуючи складність справи, вимоги співмірності та розумності, а також процесуальну поведінку відповідача, колегія суддів вважає, що з нього на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Враховуючи викладене, рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року підлягає зміні в частині вирішення судом питання про розподіл судових витрат, шляхом зазначення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3633,00 грн., 1 000,00 грн. за виготовлення схем поділу земельних ділянок та 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 14 633,00 грн.

В іншій частині рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року сторонами не оскаржене, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року змінити в частині вирішення судом питання про розподіл судових витрат, шляхом зазначення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3633,00 грн., 1 000,00 грн. за виготовлення схем поділу земельних ділянок та 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 14 633,00 грн.

В іншій частині рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді