Постанова

від 26.11.2024 по справі 372/1391/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 372/1391/20 головуючий у суді І інстанції Проць Т.В.

провадження № 22-ц/824/12477/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» поданою представником - адвокатом Салієм Максимом Віталійовичем на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича, державного реєстратора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко Оксани Сергіївни, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива регіону», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування запису та визнання права застави -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» звернулось до Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича, Державного реєстратора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко Оксани Сергіївни , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива регіону», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просило суд:

скасувати запис державного реєстратора Присяжного Максима Миколайовича, Барської районної державної адміністрації Вінницької області від 30 листопада 2016 року про припинення обтяження іпотекою земельної ділянки площею 0,1791 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036;

скасувати запис державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни КП «Спецжитлофонд» від 02 грудня 2016 року про припинення іпотеки за договором іпотеки №879/980-ФО/І від 26 вересня 2012 року;

скасувати запис державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни КП «Спецжитлофонд» від 02 грудня 2016 року про припинення обтяження іпотекою земельної ділянки площею 0,1292 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037;

скасувати запис державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни КП «Спецжитлофонд» від 02 грудня 2016 року про припинення обтяження іпотекою, земельної ділянки площею 0,1822 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040.

визнати за позивачем право застави (обтяження іпотекою) на предмети іпотеки за договором іпотеки №879/980-ФО/І від 26 вересня 2012 року - земельну ділянку площею 0,1822 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040, належить Негараші Махді згідно договору купівлі-продажу від 16 березня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько Альбіною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за №151; земельну ділянку площею 0,1292 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037, належить ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 16 березня 2020 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько Альбіною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за №149; земельну ділянку площею 0,1791 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036, належить Негараші Махді згідно договору купівлі-продажу від 16 березня 2020 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько Альбіною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за №150.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 26 вересня 2012 року між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №879/980-ФО. Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору, ліміт кредитної лінії - 245000. Дата повернення кредиту - 25 вересня 2013 року.

26 вересня 2012 року між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №879/980-ФО/І. ОСОБА_2 виступив майновим поручителем по зобов`язанням ОСОБА_6 . Відповідно до пункту 1.1., цим договором забезпечується належне виконання позичальником вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору №879/980-ФО від 26 вересня 2012 року, укладеного між позичальником і іпотекодержателем, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладенні до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, у тому числі щодо: повернення позичальником іпотекодержателю коштів у розмірі 245 000 грн до 25 вересня 2015 року включно; сплати позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 29 % річних та комісій у розмірі, в порядку та строки, визначені кредитним договором; виконання позичальником інших зобов`язань, передбачених кредитним договором, в повному обсязі на умовах, і в строки, визначенні в кредитному договорі, в тому числі зобов`язань щодо спати неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків.

Відповідно до умов договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності наступне майно:

земельну ділянку площею 0,1791 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036;

земельну ділянку площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037;

земельну ділянку площею 0,1822 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 червня 2014 року задоволено позов ПАТ «Міський комерційний банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 вересня 2012 року №879/980-ФО/І, який належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку площею 0,1791 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0036; земельну ділянку площею 0,1292 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0037 і земельну ділянку площею 0,1822 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0040 та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки для його подальшої реалізації шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

30 вересня 2019 року між ПАТ «Міський Комерційний Банк», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, та ТОВ «ФК «Рікард» був укладений договір відступлення права вимоги та майнових прав, відтак ТОВ «ФК «Рікард» є кредитором за кредитним договором № 879/980 від 26 вересня 2012 року, укладеним між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_6 , та іпотекодержателем за договором іпотеки № 879/980-ФО/І від 26 вересня 2012 року укладеним між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_2 .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, замінено сторону виконавчого провадження стягувача ПАТ «Міський комерційний банк» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «РІКАРД».

Позивачу стало відомо, що на підставі довідки від 30 вересня 2016 року №13874-Ф/1, ніби-то підписаної керівником уповноваженої особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемко Р.А., була припинена іпотека за договором іпотеки №879/980-ФО/І від 26 вересня 2012 року та припинені іпотечні обтяження на земельні ділянки.

Позивач стверджував, що довідка від 30 вересня 2016 року №13874-Ф/1 уповноваженою особою ФГВФО не видавалась, оскільки заборгованість за кредитним договором №879/980-ФО від 26 вересня 2012 року не була погашена. Станом на 30 вересня 2019 року, згідно з пунктом 5 Додатку №7 до договору відступлення права вимоги та майнових прав від 30 вересня 2019 року загальна заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором №879/980-ФО від 26 вересня 2012 року складає 7 259 108,59 грн.

Так державний реєстратор Присяжний М. М., Барська районна державна адміністрація Вінницької області, 30 листопада 2016 року провів державну реєстрацію припинення іпотечного обтяження на земельну ділянку площею 0,1791 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036, рішення № 32634030.

Державний реєстратор Коровайко О. С., КП «Спецжитлофонд» м. Київ, 02 грудня 2016 року припинила іпотеку, рішення №32700658; та провела державну реєстрацію припинення іпотечного обтяження на земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3223155400 03:025:0037, рішення №32634753 і земельну ділянку площею 0,1822 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040, рішення №32636113.

Отже, припинення іпотеки і обтяження іпотекою відбулося з порушенням вимог статті 17 Закону України «Про іпотеку», оскільки основне зобов`язання не було припинене, строк дії іпотечного договору не закінчився, тому записи про припинення іпотеки і іпотечного обтяження земельних ділянок підлягають скасуванню.

18 січня 2017 року ОСОБА_2 вніс земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ «Перспектива регіону», засновником якого він і є. Право власності було зареєстроване 18 січня 2017 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Базир Н.М. на:

земельну ділянку площею 0,1822 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040 га, індексний номер рішення: 18613473 від 18 січня 2017 року;

земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037 індексний номер рішення: 33472303 від 18 січня 2017 року;

земельну ділянку площею 0,1791 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036 індексний номер рішення: 33470774 від 18 січня 2017 року.

В свою чергу 25 січня 2017 року ТОВ «Перспектива регіону» продало земельну ділянку площею 0,1822 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040, земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037 та земельну ділянку площею 0,1791 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036 ОСОБА_3 .

В подальшому після звернення позивача до суду право власності на земельні ділянки було перереєстровано за ОСОБА_4 , яка продала спірні земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Оскільки основне зобов`язання за кредитним договором не було виконано, підстави для припинення іпотеки відсутні, а тому в силу ст. 23 Закону України «Про іпотеку» фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_1 набувають статусу іпотекодержателів за іпотечним договором від 26 вересня 2012 року №879/980-ФО/І. Позивач вважає, що належним способом захисту його права є визнання права застави на предмет іпотеки, який був придбаний у період коли запис про іпотечне обтяження був незаконно виключений з Державного реєстру речових прав.

14 вересня 2020 року до суду надійшло пояснення третьої особи щодо позовної заяви ТОВ «Перспектива регіону» ОСОБА_8 , в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. Вказував, що з положень Договору про відступлення прав вимоги №2083 та Додатку №1 до нього встановлюється, що ПАТ «МБК» передав ТОВ «ФК «Рікард» свої права та обов`язки лише за кредитним договором №879, а не за договором іпотеки №879/980-ФО/І. На думку представника третьої особи лише згадування про договір іпотеки №879/980-ФО/І в п.1 додатку №1 «Реєстр кредитних договорів фізичних осіб, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами» до договору про відступлення прав вимоги №2083 не дає підстав вважати, що до ТОВ «ФК «РІКАРД» перейшли всі права та обов`язки іпотекодержателя ПАТ «МКБ». Оскільки ТОВ «ФК «РІКАРД» не було передано права та обов`язки за договором іпотеки №879/980-ФО/І то його звернення до суду з даним позовом є безпідставним.

Крім того, 24 вересня 2020 року представник ТОВ «Перспектива регіону» - Гладкий Р.В. подав заяву про застосування строків позовної давності.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_9 подав суду пояснення на позовну заяву в якій посилався на безпідставність доводів позивача про підроблення довідки №13874 від 30 вересня 2016 року згідно з якою була припинена іпотека за договором іпотеки №879/980/ФО/1 від 26 вересня 2012 року. Крім того, представник третьої особи звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів державної реєстрації його договору з банком про відступлення прав за іпотечним договором, а відтак позивач не є правонаступником ПАТ «МБК» за іпотечним договором.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича, Державного реєстратора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко Оксани Сергіївни про скасування записів державного реєстратора і визнання права застави повністю.

Не погодившись із таким рішенням суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» - адвокат Салій Максим Віталійович 23 травня 2024 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Підтримавши доводи позовної заяви, апелянт вказав на хибність висновків суду першої інстанції та неправильну оцінку наявним у справі доказам.

Вважав помилковими посилання суду першої інстанції на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі №372/4451/19, оскільки 06 березня 2024 року Верховний Суд вказану постанову скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказував, що місцевий суд не надав жодної оцінки листу Національного банку України, який повідомив про відсутність в матеріалах кредитної справа ОСОБА_6 інформації про виконання станом на 30 вересня 216 року зобов`язання за кредитним договором від 26 вересня 2012 року №879/980-ФО/І.

Зазначає, що належними доказами сплати боргових зобов`язань можуть бути лише первинні документи, якими підтверджується факт внесення коштів готівкою в касу банку чи самостійного перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий в банку. Такі документи в матеріалах справи відсутні. Обов`язок надати первинні документи суд безпідставно переклав на позивача, хоча останній повідомив про відсутність таких документів, а відповідно до Додатку №7 до договору відступлення права вимоги та майнових прав від 30 вересня 2019 року загальна заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором становить 7 259 108,59 грн. і ця обставина учасниками справи не спростована.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 серпня 2024 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» поданою представником - адвокатом Салієм Максимом Віталійовичем на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича, державного реєстратора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко Оксани Сергіївни , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива регіону», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування запису та визнання права застави, надано учасникам справи строк для подачі відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

15 жовтня 2024 року представник ТОВ «Перспектива регіону» - адвокат Шульга А.В. подав відзив, в якому заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» - адвокат Салій Максим Віталійович вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива регіону» - адвокат Шульга Андрій В`ячеславович заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції (а.с. 168, 169,171, 174,175-178) заяв та клопотань від них не надходило, однак її неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, оскільки матеріалів, що наявні у справі достатньо для розгляду справи і вирішення спору по суті (постанова КЦС ВС від 24 жовтня 2024 року у справі №752/8103/13-ц).

Заслухавши учасників справи, що з`явилися до суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 вересня 2012 року між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір №879/980-ФО: ліміт кредитної лінії - 2 450 000 грн.; дата повернення кредиту - 25 вересня 2013 року.

26 вересня 2012 року між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №879/980-ФО/І.

У договорі іпотеки №879/980-ФО/І, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. 26 вересня 2012 року за реєстровим №13321, передбачено, зокрема, що:

цим договором забезпечується належне виконання позичальником вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору №879/980-ФО від 26 вересня 2012 року, укладеного між позичальником і іпотекодержателем, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладенні до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, у тому числі щодо: повернення позичальником іпотекодержателю коштів у розмірі 2 450 00 грн до 25 вересня 2013 року включно; сплати позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 29 % річних та комісій у розмірі, в порядку та строки, визначені кредитним договором; виконання позичальником інших зобов`язань, передбачених кредитним договором, в повному обсязі на умовах, і в строки, визначенні в кредитному договору, в тому числі зобов`язань щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків (пункт 1.1.);

іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності наступне майно: земельну ділянку площею 0,1791 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036. Вказана земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №968156, виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районні 07 серпня 2009 року на підставі рішення Козинської селищної ради від 27 серпня 2008 року №20/1, 19 сесія 5 скликання, на якому 01 вересня 2010 року приватним нотаріусом Тверською І. В. зроблено відмітку про перехід права власності на ім`я ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі продажу від 01 вересня 2010 року посвідченого приватним нотаріусом Тверською І. В., за реєстровим №1747. Земельну ділянку площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037. Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підстав Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №968157, виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районні 07 серпня 2009 року на підставі рішення Козинської селищної ради від 27 серпня 2008 року № 20/1, 19 сесія 5 скликання, на якому 01 вересня 2010 року приватним нотаріусом Тверською І. В. зроблене відмітку про перехід права власності на ім`я ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі продажу від 01 вересня 2010 року посвідченого приватним нотаріусом Тверською І. В., за реєстровим №1732. Земельну ділянку площею 0.1822 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040. Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №968160, виданого Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районні 06 серпня 2009 року на підставі рішення Козинської селищної ради від 27 серпня 2008 року №20/1, 19 сесія 5 скликання, на якому 01 вересня 2010 року приватним нотаріусом Тверською І. В. зроблено відмітку про перехід права власності на ім`я ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2010 року посвідченого приватним нотаріусом Тверською І. В., за реєстровим №1750 (пункт 1.2.);

правочини щодо відчуження або обмеження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (пункт 1.4.7.);

іпотекодавець не має права без згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку (заставу) іншим особам, обмінювати предмет іпотеки, передавати в спільну діяльність, оренду і найм), лізинг, управління, користування та будь-яким іншим способом обтяжувати предмет іпотеки (пункту 1.6.).

Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 червня 2014 року в справі №372/1610/13-ц рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Міський комерційний банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено - звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 вересня 2012 року №879/980-ФО/І, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку площею 0,1791 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0036, земельну ділянку площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0037 і земельну ділянку площею 0,1822 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0040. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки для його подальшої реалізації шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі №372/1610/13-ц (провадження №61-11526св20) закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 24 червня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Міський комерційний банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «РІКАРД», до ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до листа керівника, уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемка Р. А. від 30 вересня 2016 року №13874-Ф/І у зв`язку з виконанням зобов`язань за договором іпотеки №879/980-ФО/І, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. 26 вересня 2012 року за реєстровим №13321, ПАТ «Міський комерційний банк» просить вилучити записи з Державного реєстру іпотек та зняти заборони на відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку ПАТ «Міський комерційний банк» на підставі вищевказаного договору іпотеки та належить ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку площею 0,1791 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3223155400:03:025:0036, земельну ділянку площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3223155400:03:025:0037 і земельну ділянку площею 0,1822 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3223155400:03:025:0040.

На підставі вказаної довідки 30 листопада 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжним М.М. було внесено запис про припинення обтяження за іпотечним договором від 26 вересня 2012 року на земельну ділянку площею 0.1791 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036, рішення №32634030.

02 грудня 2016 року державним реєстратором КП «Спецжитлофонд» м. Києва Коровайко О. С. було внесено записи про припинення іпотечного обтяження на земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037, рішення № 32700658 та на земельну ділянку площею 0,1822 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040, рішення №32636113.

18 січня 2017 року за актом приймання-передачі, посвідченим приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Базир Н. М., ОСОБА_2 передав, а ТОВ «Перспектива регіону» прийняло як внесок до статутного капіталу земельну ділянку площею 0,1791 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0036, земельну ділянку площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0037 і земельну ділянку площею 0,1822 га адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0040.

18 січня 2017 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Базир Н. М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ Перспектива регіону» на вказані земельні ділянки - кадастровий номер: 3223155400:03:025:0036, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0037, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0040.

25 січня 2017 року ТОВ «Перспектива регіону» за договорами купівлі-продажу, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є. В., продало земельну ділянку площею 0,1822 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040, земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037 та земельну ділянку площею 0.1791 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036 ОСОБА_3

30 вересня 2019 року між ПАТ «Міський Комерційний Банк», від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, та ТОВ «Фінансова компанія «Рікард» був укладений договір відступлення права вимоги та майнових прав. В пункті 5 Додатку № 7 до договору відступлення права вимоги та майнових прав від 30 вересня 2019 року зазначено заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором №879/980-ФО від 26 вересня 2012 в сумі 7 259 108,59 грн. Відповідно до частини 1 пункту 1 вказаного договору, предметом купівлі-продажу є права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, у кількості 7 договорів, перелік яких наведений в Додатку №1 до цього Договору, який є невід`ємним додатком до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки за кредитними договорами, договорами іпотеки, поруки, застави, та іншими договорами, що були укладені в забезпечення виконання кредитних договорів, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2019 року в справі №372/1610/13-ц, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, замінено сторону виконавчого провадження стягувача ПАТ «Міський Комерційний Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «РІКАРД», як стягувача з виконання рішення апеляційного суду Київської області від 24 червня 2013 року у справі №372/1610/13-ц.

17 грудня 2019 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 приватним виконавцем Трофименком М.М. прийнято три постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складено акти про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, за якими в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_3 стягувачу ОСОБА_4 було передано земельну ділянку площею 0,1822 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040, земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037 та земельну ділянку площею 0,1791 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036.

28 грудня 2019 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. на підставі зазначених актів про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу видано три свідоцтва та за ОСОБА_4 зареєстровано в реєстрі право власності на спірні земельні ділянки за №1381, №1384, №1379.

16 березня 2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., зареєстрований в реєстрі за №149, згідно з яким ОСОБА_4 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність земельну ділянку, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0037, зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №35959426.

16 березня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., зареєстрований в реєстрі за №150, згідно з яким ОСОБА_4 передала у власність, а ОСОБА_5 прийняв у власність земельну ділянку, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0036, зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_5 та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №35959747.

16 березня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., зареєстрований в реєстрі за №151, згідно з яким ОСОБА_4 передала у власність, а ОСОБА_5 прийняв у власність земельну ділянку, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0040, зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_5 та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №35960001.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру не впливає на чинність іпотеки, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі. Запис про іпотеку вчиняється повторно державним реєстратором за наявності для цього підстав, передбачених законом, в т.ч. наявністю судового рішення про визнання права іпотекодержателя. Запис про іпотеку не відновлюється з моменту його первинного вчинення. Отже, вимоги позивача про скасування записів державних реєстраторів про припинення обтяжень іпотекою спірних земельних ділянок, припинення іпотеки за договором іпотеки №879/980-ФО/І від 26 вересня 2012 року є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача. В той же час, суд вважавнедоведеним належними та допустимими доказами факт підроблення довідки від 30 вересня 2016 року №13874-Ф/1, а посилання представника позивача на відсутність первинних документів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором, наявність такої заборгованості зміст вказаної довідки не спростовують. Крім того, до повноважень суб`єктів державної реєстрації не входив обов`язок додатково або/чи у інший спосіб перевіряти відсутність заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частинами першою, третьою статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації (частини шоста та сьома статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек.

У випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року №922/2416/17.

За обставинами цієї справи ТОВ «Фінансова компанія «РІКАРД» звертаючись до суду з позовом, вважав, що відомості про припинення обтяження спірного нерухомого майна безпідставно вилучені з Державного реєстру іпотек, договір іпотеки не припинив свою дію, основне зобов`язання не виконане, заборгованість не погашена в повному обсязі.

Тобто, визначальною обставиною є факт наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором, тобто встановлення обставини виконання основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою.

Відповідно до п. 5.4. Договору іпотеки №879/980-ФО/І від 26 вересня 2012 року, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення і діє до повного виконання основного зобов`язання позичальником і іпотекодержателем за кредитним договором.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (див. пункт 220 постанови від 03 квітня 2024 року у справі №917/1212/21).

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, надаючи оцінку довідці №13874-Ф/1 від 30 вересня 2016 року, помилково вважав її належним доказом наявності підстав для припинення іпотеки та зняття заборони, виходячи з наступного.

За змістом вказаної довідки керівник уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемко Р.А. підтверджує виконання зобов`язання за договором іпотеки №879/980-ФО/І від 26 вересня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 26 вересня 2012 року за реєстровим №1332.

Однак, як зазначено вище, іпотека за своєю правовою природою є видом забезпечення виконання зобов`язання, а не зобов`язанням. У зв`язку з цим, з урахуванням положень п. 5.4. Договору іпотеки, довідка №13874-Ф/1 від 30 вересня 2016 року не свідчить про виконання кредитором зобов`язань за кредитним договором №879/980-ФО/І від 26 вересня 2012 року.

Більш того, вказана довідка не містить інформації про суму виконаного зобов`язання, що могло б спростувати посилання позивача на визначену у Додатку №7 до договору відступлення права вимоги та майнових прав від 30 вересня 2019 року, загальну заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором у розмірі 7 259 108,59 грн.

Також, визнаючи довідку №13874-Ф/1 від 30 вересня 2016 року належним доказом виконання зобов`язань, місцевий суд не надав оцінки листу Національного банку України №20-0006/12579 від 10 березня 2020 року, який повідомив про відсутність у кредитній справі ОСОБА_6 , переданій уповноваженою особою ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» на архівне зберігання до Національного Банку України, інформації, що підтверджує виконання станом на 30 вересня 2016 року у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором від 26 вересня 2012 року №879/980-ФО, а також зазначеної довідки від 30 вересня 2016 року №13874-Ф/1. В той же час, наявне попередження, надіслане на адресу ОСОБА_6 , про наявність заборгованості станом на 01 січня 2017 року за вказаним кредитним договором від 26 вересня 2012 року №879/980-ФО.

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В той же час, у матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи на підтвердження виконання ОСОБА_6 або будь-якою іншою особою кредитного зобов`язання за договором №879/980-ФО від 26 вересня 2012 року, з яких можна було б встановити суму виконаного зобов`язання, а довідка №13874-Ф/1 від 30 вересня 2016 року таким документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не є.

Також колегія суддів акцентує, що рішенням апеляційного суду Київської області від 24 червня 2014 року в справі №372/1610/13-ц рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Міський комерційний банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено - звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 вересня 2012 року №879/980-ФО/І, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку площею 0,1791 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0036, земельну ділянку площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0037 і земельну ділянку площею 0,1822 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0040. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки для його подальшої реалізації шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

За умовами п. 7.3 кредитного договору №879/980-ФО від 26 вересня 2012 року, у разі невиконання позичальником вимоги про дострокове виконання зобов`язання за цим договором у встановлений строк банк має право стягнути примусово (в т.ч шляхом звернення стягнення на заставлене майно, стягнення заборгованості з поручителів тощо, та/ або шляхом договірного списання) всю заборгованість за цим договором (кредит, проценти, штрафні санкції та інші платежі).

Отже, з ухваленням 24 червня 2014 року апеляційним судом Київської області рішення у справі №372/1610/13-ц, строк виконання кредитного зобов`язання настав і спосіб його виконання визначено саме шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, ані станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду рішення апеляційного суду Київської області від 24 червня 2014 року в справі №372/1610/13-ц не виконано і доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

За відсутності інших доказів виконання зобов`язань за кредитним договором, апеляційний суд критично оцінює довідку №13874-Ф/1 від 30 вересня 2016 року, на підставі якої знято обтяження та припинено іпотеку за іпотечним договором від 26 вересня 2012 року №879/980-ФО/І, оскільки вислів «у зв`язку із виконанням зобов`язань за договором іпотеки» не свідчить про припинення основного зобов`язання у зв`язку з повним його виконанням, а тому не дає підстав для висновку про припинення договору іпотеки, відповідно до п.5.4. Договору.

Отже, відповідно до матеріалів справи, докази, які б свідчили про припинення іпотеки станом як на 30 листопада 2016 року так і станом на 02 грудня 2016 року, згідно з умовами договору та/або ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» відсутні.

Крім того, як вбачається зі змісту заборони, накладеної 26 вересня 2012 року приватним нотаріусом Морозовою С.В. щодо спірних земельних ділянок, вказана заборона діє до припинення чи розірвання договору іпотеки (а.с.30 т. 1).

Доказів розірвання договору іпотеки від 26 вересня 2012 року матеріали справи також не містять.

За встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що жодної правової та законної підстави для внесення записів про припинення іпотеки, рішення №32700658 від 02 грудня 2016 року та зняття заборон за іпотечним договором від 26 вересня 2012 року на земельну ділянку площею 0,1791 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0036, рішення №32634030 від 30 листопада 2016 державним реєстратором Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжним М.М. та 02 грудня 2016 року державним реєстратором КП «Спецжитлофонд» м. Києва Коровайко О. С. на земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0037, рішення № 32734753 та на земельну ділянку площею 0,1822 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0040, рішення №32636113 не існувало, а отже висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в цій частині є помилковими.

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі №754/5841/17 зазначено, що «цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має засувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню».

До 16 січня 2020 року була чинною редакція статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої: «У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься саме запис про скасування державної реєстрації прав».

Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року, законодавець змінив зазначену норму, виклавши її наступним чином: «У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону».

Отже, законодавець виключив з конструкції статті можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, у зв`язку з чим задоволення позовної вимоги про скасування записів державного реєстратора не призведе до ефективного захисту прав, про що послідовно зазначав Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №352/1021/19, від 03 вересня 2020 року у справі №914/1201/19.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо). Протилежний підхід не відповідав би завданням цивільного судочинства. Близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі №904/7803/21 (пункт 6.46), від 20 вересня 2023 року у справі №910/3453/22 (пункт 58).

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Поряд з цим, право на суд включає не лише право звертатися до суду, а також право на вирішення спору судом. Право на суд також включає ухвалення рішення.

Норма пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06, § 230).

Оскільки позивач звернувся до суду у травні 2020 року, тобто в період коли законодавчі зміни лише запровадилися, а судова практика щодо належного способу захисту порушеного права формувалася, колегія суддів вважає, що не є виходом за межі позовних вимог задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «РІКАРД» у відповідності до чинної на час прийняття постанови редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме шляхом скасування рішень державних реєстраторів про припинення обтяжень іпотекою.

При цьому, колегія суддів визнає помилковим і посилання представника ТОВ «Перспектива регіону» про відсутність переходу до позивача прав Іпотекодержателя за договором відступлення права вимоги та майнових прав від 30 вересня 2019 року, оскільки відступлення права вимоги за іпотечним договором за загальним правилом має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб. Іпотекодержателем завжди є кредитор, тому «абстрактну іпотеку» (без зв`язку із належним кредиторові основним зобов`язанням) закон не передбачає. Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі №754/8750/19.

Отже, за встановлених судовим розглядом обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для захисту порушеного права ТОВ «Фінансова компанія «РІКАРД» як Іпотекодержателя, у спосіб визначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року в справі №922/2416/17, а саме визнати за позивачем право іпотекодержателя за договором іпотеки №879/980-ФО/1 від 26 вересня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованим у реєстрі за №13321, стосовно іпотечного майна.

Щодо заяви третьої особи у справі - ТОВ «Перспектива регіону» про застосування строків позовної давності до вимог ТОВ «Фінансова компанія «РІКАРД» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.

Частина перша статті 48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Оскільки заява про застосування строку позовної давності може бути подана лише стороною чи їх представниками, а тому треті особи не мають право на подання такої заяви. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №509/3589/16-ц.

Тому підстави для розгляду та вирішення такої заяви по суті у колегії суддів відсутні.

Оскільки у цій справі позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права іпотекодержателя, яке підлягає державній реєстрації, тобто цей спір є спором про право цивільне та має приватноправовий характер, оскарження рішень про державну реєстрацію припинення обтяження іпотекою земельних ділянок безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 27 листопада 2019 року у справі №815/1915/18 та ін.

Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» до Державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича, державного реєстратора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко Оксани Сергіївни про скасування запису та визнання права застави задоволенню не підлягають як такі, що пред`явлені до неналежних відповідачів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За правилами п. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанцій не відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що позов та апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «РІКАРД» належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А саме, з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Фінансова компанія «РІКАРД» слід стягнути судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 9 459,00 гривень та судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 14 188,50 гривень, а всього 23 647,50 грн; а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «РІКАРД» слід стягнути судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 5 255,00 гривень та судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 7 882,50 гривень, а всього 13 137,50 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» подану представником - адвокатом Салієм Максимом Віталійовичем - задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 , Державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича, державного реєстратора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко Оксани Сергіївни , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива регіону», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування запису та визнання права застави - задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича №32632125 від 30 листопада 2016 року про припинення обтяження іпотекою земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:025:0036 площею 0,1791 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» Коровайко Оксани Сергіївни №32700658 від 02 грудня 2016 року про припинення іпотеки за договором іпотеки №879/980-ФО/1 від 26 вересня 2012 року.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» Коровайко Оксани Сергіївни №32634753 від 02 грудня 2016 року про припинення обтяження іпотекою земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:025:0037 площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» Коровайко Оксани Сергіївни №32636113 від 02 грудня 2016 року про припинення обтяження іпотекою земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:025:0040 площею 0,1822 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» права іпотекодержателя за договором іпотеки №879/980-ФО/1 від 26 вересня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованим у реєстрі за №13321, стосовно іпотечного майна: земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:025:0036 площею 0,1791 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:025:0037 площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:025:0040 площею 0,1822 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» до Державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича, державного реєстратора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко Оксани Сергіївни про скасування запису та визнання права застави.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» (код ЄДРПОУ 42100015, місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 4Б) судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 9 459,00 гривень та судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 14 188,50 гривень, а всього 23 647 (двадцять три тисячі шістсот сорок сім гривень) 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» (код ЄДРПОУ 42100015, місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 4Б) судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 5 255,00 гривень та судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 7 882,50 гривень, а всього 13 137 (тринадцять тисяч сто тридцять сім гривень) 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2024 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова