Постанова

від 27.11.2024 по справі 753/2985/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Київ

Справа №753/2985/24

Провадження: № 22-ц/824/16960/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Нежури В. А., Соколової В. В.

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року, постановлену під головуванням судді Лужецької О. Р.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Аркада», про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Аркада», про визнання права власності на 1/2 частину об`єкту незавершеного будівництва,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст обставин справи

У лютому 2024 року ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про поділ майна подружжя.

05 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину об`єкту незавершеного будівництва.

18 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій, зокрема, порушено питання про визнання за ОСОБА_1 права власності на майнові права за договором купівлі-продажу майнових прав №13-02-210519 від 21 травня 2019 року укладеного між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжилофонд» та ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

10 червня 2024 року адвокат Яковець Є. О. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив залишити без розгляду позов в частині вимоги щодо поділу майнових прав за договором купівлі-продажу майнових прав №13-02-210519 від 21 травня 2019 року, мотивуючи її тим, що указаний договір через не здійснення відповідачем оплати припинено.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанцій

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 рокупозовну заяву ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині позовних вимог про поділ майнових прав за догоровм купівлі - продажу майнових прав №13-02-210519 від 21 травня 2019 року залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовних вимог про поділ майнових прав за договором купівлі - продажу майнових прав №13-02-210519 від 21 травня 2019 року, суд першої інстанції керувався положеннями п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Вказує, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, за відсутності представника відповідача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи, не з`ясував думку учасників справи, що суттєво впливає на подальший розгляд справи.

Доводи інших учасників справи

Від учасників справи відзив у встановлений законом строк не надходив.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

У судовому засіданні адвокат Яковець Ю. В. в інтересах ОСОБА_2 , який приймав участь в режимі відео конференції, заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від відповідача ОСОБА_1 надійло клопотання, в якому він просить відкласти розгляд справи, у зв`язку з хворобою, на підтвердження чого надає інформаційну довідку з електронної чистеми охорони здоров`я.

Вирішуючи клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з урахуванням наступного.

Відповідачем сповна викладено свої доводи і міркування щодо незгоди з оскаржуваним судовим рішенням у апеляційній скарзі. Ні в апеляційній скарзі, ні в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено жодних нових обставин, які унеможливлюють розгляд справи за наявними матеріалами справи за відсутності відповідача.

Крім того, відповідач, не маючи змоги з`явитись у судове засідання, не позбавлений був можливості звернутись до суду із клопотанням про розгляд справи в режимі відео конференції, враховуючи те, що останній день лікарняного є 27 листопада 2024 року.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи апеляційний суд також виходить з того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Враховуючи те, що колегія суддів не вбачала підстав для неможливості вирішити справу за відсутності учасників справи, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності відповідача.

Позиція суду апеляційної інстанції

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задовленню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 43, 49 ЦПК України, і повинні здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Заява адвокатаЯковець Є. О. в інтересах ОСОБА_1 про залишення частини позовних вимог подана у відповідності до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, у встановлені процесуальні строки.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі № 202/16597/23 залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

На підставі викладеного суд вважає, що, як звернення з позовом до суду, так і залишення частини позовних вимог без розгляду, є диспозитивним правом позивача та жодним чином не впливає на права та обов`язки інших учасників справи, тому доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції розглянуто заяву про залишення частину позовних вимог без розгляду без з`ясування думку учасників справи є необґрунтованими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що заява адвоката Яковець Є. О. в інтересах ОСОБА_1 від 10 червня 2024 року подана ним через систему «Електронний Суд» та направлена всім учасникам справи, а, отже, відповідач мав можливість скористатись своїм правом на подання заперечень щодо такої заяви.

Заперечення апеляційної скарги щодо ухвали суду від 04 липня 2024 року про закриття підготовчого провадження у даній справі та на інші процесуальні дії суду першої інстанції не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки такі заперечення відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Окрім того, апеляційна скарга не містить жодних посилань скаржника на те, що оскаржувана ухвала зачіпає права та інтереси відповідача.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року підлягає залишенню без змін, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.369, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2024 року

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В. А. Нежура

В. В. Соколова