Ухвала

від 02.12.2024 по справі 400/12388/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

02 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/12388/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів Градовського Ю.М., Турецької І.О., розглянувши питання про повернення апеляційної скарги Дніпровської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайнер» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів,-

В С Т А Н О В И В :

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Дніпровської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року.

Ухвалою судді-доповідача П`ятого апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П. від 13.11.2024 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для направлення на адресу суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2724 грн.

Роз`яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, скарга буде повернута скаржнику.

Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в електронному вигляді надіслана апелянту в його електронний кабінет та доставлена до нього 18.11.2024 року о 21:16 год.

Проте, в межах строку наданого судом, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, доказів про сплату судового збору до суду не надано.

Разом з тим, від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, апелянт зазначає, що в умовах воєнного стану зменшено фінансування на утримання митниці за всіма кодами економічної класифікації, в тому числі і за кодом 2800, за рахунок коштів якого здійснюється сплата судового збору. На підставі наведеного, враховуючи, що видатки Дніпровської митниці фінансуються з Державного бюджету України та беручи до уваги відсутність коштів, апелянт зазначає, що не має можливості виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі.

На підтвердженні обставин щодо відсутності коштів на рахунку, призначеного для сплати судового збору, апелянтом не надано жодних доказів.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, у клопотанні апелянт посилається на введення воєнного стану та зазначає, що в умовах воєнного стану зменшено фінансування на утримання митного органу.

Колегія суддів зазначає, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2023 року по справі №380/3793/20.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 року по справі № 640/21878/20.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо оплати судових витрат.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що на підтвердження обставин щодо відсутності коштів на розрахункових рахунках, призначених для сплати судового збору, апелянтом не надано жодних доказів.

Таким чином, апелянтом не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, які б слугували підставою для задоволення клопотання про відстрочення скаржнику сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта, що враховуючи вимог положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» апелянт не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі наведеного, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.

Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248, 250, 298, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Дніпровської митниці про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайнер» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька