Ухвала

від 29.11.2024 по справі 580/7700/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7700/24

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

29 листопада 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка» на рішення Черкаського окружного адміністративного суд від 25 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суд від 25 жовтня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка» подано апеляційну скаргу 25 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку та зареєстровано судом апеляційної інстанції 28 листопада 2024 року за вх.№23557.

Перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка», суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2024 року (рік звернення з адміністративним позовом).

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суд від 25 жовтня 2024 року становить 39288 грн. 97 коп.

За майнову вимогу - 34746,97 (23 164,65*150%).

За немайнову вимогу 4542 (3028*150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Крім того, в апеляційній скарзі позивачем викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з обмеженою фінансовою можливістю підприємства. Однак жодних доказів до апеляційної скарги не додано.

Перевіривши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка» про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Установлюючи сплату судового збору передумовою звернення до суду, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив пільги зі сплати судового збору (стаття 5 Закону № 3674-VI), а також можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судом (стаття 8 Закону № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 8 зазначеного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша цієї статті).

Нормою частини першої статті 132 КАС України судовий збір віднесено до судових витрат, а частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно ж до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 сформувала правовий висновок щодо застосування наведених норм. Так, аналізуючи норми частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, Велика Палата зазначила, що, суд, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору особам, які не зазначені в статті 5 Закону № 3674-VI [цією статтею визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору], або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов [передбачених статтею 8] для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що в нормі частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону № 3674-VI передбачене лише щодо звільнення від сплати судового збору. Це означає, що відповідно до частини першої статті 133 КАС юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Норми частини першої статті 133 КАС та норми частини першої статті 8 Закону № 3674-VI щодо відстрочення (розстрочення) сплати судового збору є самостійними і не конкурують між собою. Суд за клопотанням позивача, враховуючи його майновий стан, може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору за подання адміністративного позову на визначений строк. Нормами КАС максимальний строк, на який суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, не встановлено. Застосувавши на підставі частини шостої статті 7 КАС аналогію закону, а саме частину першу статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору не повинно бути довше ніж до ухвалення судового рішення.

Такий правовий підхід підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/263/23.

В контексті вищевикладеного колегія суддів зазначає, що майновий стан є оціночним поняттям та підлягає доказуванню. Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору та посилаючись на відсутність коштів, позивач не надав жодних доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка» про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв`язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка» залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 39288 грн. 97 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(номер справи), Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка» на рішення Черкаського окружного адміністративного суд від 25 жовтня 2024 року - залишити без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агентство з безпеки «Ніка» строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Бєлова