Постанова

від 02.12.2024 по справі 600/3779/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3779/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

02 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не прийняття рішення про упорядкування, зміну відновлення нумерації будинку АДРЕСА_1 зареєстрованого за ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 , залишити нумерацію будинку АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

-зобов`язати Кам`янську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області прийняти рішення про упорядкування, зміну відновлення нумерації будинку АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 .

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду й доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вказаної ухвали, представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обгрунтування якої зазначено, що листом від 17 грудня 2019 року за №1076 Кам`янська сільська рада повідомила ОСОБА_1 , що не має права вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через відсутність у неї відповідних повноважень. При цьому в усній формі було повідомлено, що якщо безпосередньо третя особа ОСОБА_3 надасть письмову згоду на заміну нумерації будинку, то сільська рада винесе зазначене питання на розгляд сесії та прийме відповідне рішення. Однак, перемовини з ОСОБА_4 були неможливі, так як він не знаходився на території України. Саме тому відбулося повторне звернення до відповідача, і вже листом від 09 вересня 2020 року за №760 позивача було повідомлено, що дане питання буде розглянуте на земельній комісії, проект рішення земельної комісії винесуть на розгляд сесії Кам`янської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області. Вказано, що ОСОБА_1 очікував вирішення цього питання і жодним чином не міг вплинути на рішення керівництва сільської ради. Крім того, у зв`язку з агресією російської федерації у лютому 2022 року по відношенню до України у відповідача по справі були інші завдання, і вирішення питання з заміною нумерації будинку відійшли на другий план. Остаточна відповідь надійшла 30 квітня 2024 року. До отримання цієї відповіді позивач обґрунтовано вважав, що питання щодо впорядкування, зміни та відновлення нумерації будинків буде вирішено Кам`янецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, тому не звертався до суду. Таким чином, вважає, що перебіг строку на звернення до суду має починатися саме з 30 квітня 2024 року (з моменту отримання останньої відповіді на звернення), а тому строк на подання позову пропущений не був.

Ухвалою від 29 серпня 2024 року позов повернуто останньому, на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом та не наведено належних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску цього строку.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов наступних висновків:

«…При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

…Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19)…».

Вказане узгоджується із правовою позицію Верховного Суду, висловленою також у постанові від 07 листопада 2023 року (справа № 120/2614/23).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом через систему "Електронний суд" 25.08.2024.

В той же час, як з`ясовано з матеріалів позовної заяви, предметом спору у цій справі є бездіяльність Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не прийняття рішення про упорядкування, зміну відновлення нумерації будинку АДРЕСА_1 зареєстрованого за Бюлд Германном на АДРЕСА_2 , залишити нумерацію будинку АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 .

Колегія суддів зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Стосовно доводів скаржника про те, що відлік строку звернення до суду починається з 30.04.2024, а саме- з моменту отримання остаточної відповіді на звернення, колегія суддів вказує на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (далі Судова палата) від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зокрема зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Як вбачається із доводів, наведених позивачем у заяві про поновлення процесуального строку, поданій до суду першої інстанції, а також в апеляційній скарзі, 6 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звертався до Кам`янської сільської ради із заявою про зміну номеру будинку та земельної ділянки, які належать громадянину Німеччини ОСОБА_2 , які розташовані по АДРЕСА_4 з №37 на №43.

За результатами розгляду вказаної заяви Кам`янська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області листом від 17 грудня 2019 року №1076 повідомила ОСОБА_1 про те, що згідно з відомостями з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно номер запису про право власності на об`єкт за адресою по АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_2 , присвоєно вірно. Водночас зазначено, що внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не належить до повноважень Кам`янської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області.

Після зазначених подій представником ОСОБА_1 адвокатом Єштокіною Ю.В., з якою позивач уклав договір про надання правової допомоги та представництво 16 жовтня 2019 року, також подавались заяви з вимогами, аналогічними вимогам заяви ОСОБА_1 від 16 жовтня 2019 року, а саме: 31 серпня 2020 року (відповідь надана Кам`янською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області 09 вересня 2020 року), 21 січня 2021 року, 29 січня 2024 року, 22 лютого 2024 року (відповідь надана Кам`янською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області 30 квітня 2024 року).

Отже, згідно тверджень самого ж позивача про те, що Кам`янська сільська рада не прийняла за його заявою рішення про зміну номеру будинку та земельної ділянки, які належать громадянину Німеччини ОСОБА_2 , які розташовані по АДРЕСА_4 з №37 на №43 останньому стало відомо, ще з листа від 17 грудня 2019 року №1076. При цьому, зміст вказаної відповіді свідчить, що позивачу фактично відмовлено у задоволенні його заяви, оскільки в листі, окрім іншого зазначено, що внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не належить до повноважень Кам`янської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області.

При цьому, отримання ОСОБА_1 відповідей на аналогічні заяви, а саме: 31 серпня 2020 року (відповідь надана Кам`янською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області 09 вересня 2020 року), 21 січня 2021 року, 29 січня 2024 року, 22 лютого 2024 року (відповідь надана Кам`янською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області 30 квітня 2024 року), не змінює моменту, коли останній дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У пункті 9 частини 4 статті 169 КАС України закріплено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а відтак, позовна заява підлягала поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.