Ухвала

від 12.11.2024 по справі 461/3293/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3293/21

Провадження № 1-кп/461/84/24

УХВАЛА

Іменем України

12.11.2024 м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4,5 ст.191 КК України.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 24.05.2021 задоволено клопотання прокурора Галицькоїокружної прокуратурим.ЛьвоваЛьвівської області ОСОБА_8 та накладено арешт, серед іншого, на будівлю АДРЕСА_1 .

09.10.2024 ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд скасувати арешт, накладений на будівлю АДРЕСА_1 . В обґрунтування клопотання заявник покликається на те, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26 квітня 2021 року у справі №462/2610/20, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 заборгованість у розмірі 4 905 615,40 грн. 21.10.2021 на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26.04.2021 приватним виконавцем ОСОБА_10 відкрито виконавче провадження ВП №67228700. На підставі акту від 26.11.2021 про проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження ВП №67228700 ОСОБА_7 визнано переможцем з реалізації 1/2 частки нежитлового приміщення, будівлі їдальні, загальною площею 909,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1776938246258). На підставі акту від 02.02.2022 про проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження ВП №67228700 ОСОБА_7 визнано переможцем з реалізації 1/2 частки нежитлового приміщення, будівлі їдальні, загальною площею 909,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1776938246258). Відтак, ОСОБА_7 набув право власності на нежитлові приміщення, будівлі їдальні, загальною площею 909,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1776938246258) та є їх єдиним власником. Просить скасувати арешт.

В судовому засіданні прокурор заперечив щодо скасування арешту майна.

Обвинувачений та захисник щодо скасування арешту заперечили.

Представник потерпілих в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання, у якому просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.

Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та захисника, вивчивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 24.05.2021 задоволено клопотання прокурора Галицькоїокружної прокуратурим.ЛьвоваЛьвівської області ОСОБА_8 та накладено арешт, серед іншого, на будівлю АДРЕСА_1 .

Як зазначено в ухвалі суду, метою накладення арешту на майно обвинуваченого є забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п.п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України).

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26 квітня 2021 року у справі №462/2610/20, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 заборгованість у розмірі 4 905 615,40 грн.

На виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26.04.2021 приватним виконавцем ОСОБА_10 відкрито виконавче провадження ВП №67228700.

На підставі акту від 26.11.2021 про проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження ВП №67228700 ОСОБА_7 визнано переможцем з реалізації 1/2 частки нежитлового приміщення, будівлі їдальні, загальною площею 909,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1776938246258).

На підставі акту від 02.02.2022 про проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження ВП №67228700 ОСОБА_7 визнано переможцем з реалізації 1/2 частки нежитлового приміщення, будівлі їдальні, загальною площею 909,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1776938246258).

Відтак, заявник вважає, що підставою для скасування арешту майна є те, що ОСОБА_7 набув право власності на нежитлові приміщення, будівлі їдальні, загальною площею 909,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1776938246258) та є їх єдиним власником.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Враховуючи те,що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4,5 ст.191 КК України, яке передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, суд вказує про необхідність накладення арешту на майно та доходить до висновку, що клопотання про скасування арешту на зазначене майно задоволенню не підлягає.

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження є крайнім та необхідним, а також найбільш ефективним у зв`язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту, забезпечити схоронність вказаногомайна, не допущення його відчуження неможливо, у зв`язку з чим незастосування вказаного заходу може призвести до зазначеного ризику.

На переконання суду, на даному етапі судового провадження, накладення арешту на майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), не втратило своєї актуальності та є необхідним для виконання завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.

З урахуванням викладеного вище, зважаючи на те, що на теперішній час судове провадження у вказаній справі, триває, суд вважає, що арешт вказаного майна не втратив своєї актуальності, а тому заяви є передчасними та задоволенню на теперішній час не підлягають.

Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 170-174, 372, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1