Постанова

від 29.11.2024 по справі 260/1990/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1990/22 пров. № СК-А/857/22165/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Довгої О.І., Шавеля Р.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року (суддя Луцович М.М., ухвалене в м. Ужгороді о 10:08, повний текст складено 29.09.2024) у справі № 260/1990/22 за адміністративним позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа- підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-

В С Т А Н О В И В:

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок від 23.05.2022р. про результат моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-08-30-002983-с Капітальний ремонт тротуарів по вул. Миколи Бобяка в м. Ужгород, який проводився Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач- Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Оскільки клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, апеляційний суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 30 .08.2021 позивачем через систему Prozorro оголошено публічну закупівлю UA-2021-08-30-002983-с (за процедурою відкритих торгів): Капітальний ремонт тротуарів по вул. Миколи Бобяка в м. Ужгород (код ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

В подальшому, 10.05.2022 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області прийнято наказ № 5-з Про початок моніторингу процедур закупівель, до переліку згідно додатку до якого ввійшла процедура закупівлі UA-2021-08-30-002983-с.

Відтак, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури UA-2021-08-30-002983-с. Відповідно до вказаного висновку моніторингом встановлено, що за результатами аналізу питання підстави відхилення тендерної пропозиції TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт, встановлено порушення абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані та його відповідність вимогам Закону, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності оголошення про проведення відкритих торгів та тендерної документації вимогам Закону, підстав відхилення пропозиції TOB Агрошляхбуд-М, розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору про закупівлю, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

Департамент міського господарства Ужгородської міської ради вважає, що даний висновок від 23.05.2022р. про результат моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-08-30-002983-с Капітальний ремонт тротуарів по вул. Миколи Бобяка в м. Ужгород, який проводився Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області винесений протиправно та підлягає скасуванню, відтак звернувся в суд з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Положеннями ч.2, ч.3 ст.2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ) передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 8 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015р. №922 -VIII (далі - Закон №922-VIII) визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі-органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно ст.2 Закону 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Як передбачено ст.5 Закону 2939-ХІІ, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення № 43, одним із основних завдань Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Як передбачено підпунктами 3 та 4 пункту 4 Положення № 43, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема перевірки закупівель та моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до п.7 Положення №43, Держаудитслужба, здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02 червня 2016 року № 23 західний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Слід зазначити, що повноваження Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на проведення вказаного контрольного заходу підтверджуються дорученням Держаудитслужби від 11.04.2022 №003100-18/2714-2022, згідно якого Офісом проведено моніторинг закупівлі, що оприлюднена на вебпорталі Уповноваженого органу за номером UA-2021-08-30-002983-с.

Відтак, зважаючи на вищевикладене суд першої інстанції вірно зазначив, що у Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області були наявні повноваження на здійснення моніторингу закупівлі № UA -2021-03-18-006912-c

Статтею 1 Закону №2939-ХІІ передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Частинами 1-4 статті 8 Закону № 922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч.ч. 6,7 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Пунктами 31, 32 частини 1 статті 1 Закону № 922 передбачено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Як передбачено ч. 1 ст. 26 Закону № 922 тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Положеннями ч. 1 ст. 28 Закону № 922 передбачено, що оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; 2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився; 3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем відхилено тендерну пропозицію TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922 учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону.

Відхиливши тендерну пропозицію TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт, позивач визначив переможцем ФОП ОСОБА_1 та в подальшому уклав із ФОП ОСОБА_1 договір підряду від 01.11.2021 №21-88/1217442.

Як передбачено ч.ч. 12, 16 ст. 29 Закону №922, за результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій, в якому повинна міститися інформація про результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону). Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2021-08-30-002983-с вказано 3 учасники процедури закупівлі: TOB Агрошляхбуд-М, TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт, ФОП ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, керуючись частиною шістнадцятої статті 29 Закону, оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей тендерних пропозицій тільки двох учасників TOB Агрошляхбуд-М та ФОП ОСОБА_1 . Ці повідомлення містять перелік виявлених невідповідностей, посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності. В них наявний перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Згідно протоколу №144-21 засідання тендерного комітету Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради від 13.10.2021 зазначено про перевірку відповідності кваліфікаційним критеріям, іншим вимогам тендерної документації тендерної пропозиції учасника TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт: учасником надані копії договорів про надання послуг спецтехнікою та вантажних перевезень №12/07 від 12.07.2021 та №09/07 від 08.07.2021 у пункті 1.1 яких предмет договору зазначено, що надання послуг проводиться в межах Ужгородської області, яка не входить до складу України, з огляду на що тендерним комітетом прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт, так як вищезазначена невідповідність не підпадає під поняття формальні помилки.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції позивачем під час розгляду тендерної пропозиції учасника TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт не виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією та відповідно не надано можливість усунення таких невідповідностей.

В подальшому, зважаючи на невідповідності в договорах, що подані TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт, позивач відніс їх до суттєвих при визначенні результатів процедури закупівлі, та вказав, що такі не є формальними помилками, не врахувавши того, що послуги спецтехнікою та вантажних перевезень згідно договорів про надання послуг спецтехнікою та вантажних перевезень №12/07 від 12.07.2021 та №09/07 від 08.07.2021 надаватимуться на усій території України (в тому числі по Ужгородській області).

Слід зазначити, що у розділі 5 пункту 2.1. Тендерної документації позивача міститься опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Так формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. У вказаному пункті наведено цілий ряд прикладів таких помилок, які не мали би призвести до відхилення їх тендерних пропозицій, в тому числі: використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови; застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс; нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі). Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі та ін.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем під час відхилення тендерної пропозиції TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт не враховано те, що послуги спецтехнікою та вантажних перевезень надаватимуться на усій території України згідно з умовами договорів №12/07 від 12.07.2021 та №09/07 від 08.07.2021, а Закарпатська область є її складовою. При цьому формулювання по Ужгородській області згідно Тендерної документації позивача є формальною помилкою, так як жодним чином не впливає на ціну тендерної пропозиції, не спотворює характеристику предмета закупівлі тощо.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інтсанції, що позивач повинен був розмістити повідомлення з вимогою про усунення зазначених невідповідностей (незалежно від того чи підпадають ці невідповідності під поняття формальних помилок, чи не підпадають), а у разі невиконання цієї вимоги на підставі статті 31 Закону № 922, відхилити тендерну пропозицію TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт, однак вказаних дій позивач не вчинив, про що зазначено і в оскаржуваному висновку відповідача.

Колегія суддів погоджується з судом першої інтсанції, що безпідставно відхиливши тендерну пропозицію TOB Міжнародна компанія Трейдінг Експорт, при цьому визначивши переможцем учасника з більш високою ціною тендерної пропозиції, позивач порушив принципи здійснення публічних закупівель, визначені статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема: максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відтак, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інтсанції, що оскаржений висновок № UA-2021-08-30-002983-с в частині виявлених порушень є обґрунтованим і відповідає обставинам справи.

З приводу доводів позивача про те, що оспорюваний висновок є неконкретизованим, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень то суд першої інстанції вірно зазначив, що пунктом 3 частини ІІ Констатуюча частина оскаржуваного висновку (зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель), з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області зобов`язує вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 01.11.2021 №21-88/1217442 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуваний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель та запропоновано можливий шлях усунення порушень, а саме дії, які повинен вчинити замовник. Висновок відповідача конкретизований, у пункті 3 оскаржуваного висновку передбачено три самостійні варіанти дій на вибір позивача.

Слід зазначити, що форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552), відповідно до пункту 3 розділу ІІІ якого у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Частиною 8 статті 8 Закону № 922 передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

При цьому частиною 8 статті 8 Закону № 922 визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відтак, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922 суд першої інстанції вірно зробив висновок, що саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене суд першої інстанції вірно вказав, що Законом № 922 на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Таким чином, у разі дотримання вимог Закону України Про публічні закупівлі відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Частиною 1 статті 41 Закону № 922 передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Положеннями частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Зважаючи на наведені положення законодавства суд першої інстанції вірно зазначив, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому неправомірне відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору з іншим учасником, є підставою для розірвання такого договору.

Зі змісту висновку вбачається, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність. Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягали виконанню (аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема у постанові від 31.01.2023 у справі 260/2993/21).

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-30-002983-с прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 260/1990/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Р. М. Шавель