Ухвала

від 02.12.2024 по справі 813/2543/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 813/2543/14

адміністративне провадження № К/990/42425/24

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 813/2543/14 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові МГУ ДФС, правонаступником якої є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Позивач АТ «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Українська залізниця» звернулося в суд із позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Львові МГУ ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2014 року :

№0000054210/3427 від 04.03.2014 року, відповідно до якого було збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем: частина прибутку (доходу), господарських операцій (державних, казенних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до бюджету (21010100), у розмірі 6186307 грн. 50 коп. (граничний строк оплати 10 днів, за основним платежем 4124205 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 2062102 грн. 50 коп.).

№0000044210/3426 від 04.03.2014 року, відповідно до якого було збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем: податок на прибуток (11020100) у розмірі 8660830 грн. 50 коп. (граничний строк оплати 10 днів, за основним платежем 5773887 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 2886943 грн. 50 коп.).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 04.03.2014 року № 0000054210/3427 та №0000044210/3426.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 року по справі №813/2543/14 скасовано; у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.04.2016 року касаційну скаргу Державного підприємства „Стрийський вагоноремонтний завод" задоволено частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року скасовано; адміністративну справу №813/2543/14 (876/3536/15) направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 27.07.2023 року у справі № 813/2543/14 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2014 року №0000054210/3427, в цій частині прийняти нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.03.2014 року №0000054210/3427; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 04.03.2014 року №0000054210/3426 з податку на прибуток у частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 2 886 943,50 грн. - скасовано, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 року залишено без змін.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000054210/3426 від 04.03.2014 року з податку на прибуток у частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 443 471 грн. 75 коп.; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року у задоволенні клопотання Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на касаційне оскарження відмовлено. Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 813/2543/14 залишено без руху, з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано заяву про усунення недоліків.

У заяві скаржник зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду ухвалами Верховного Суду від 16 квітня 2024 року, від 27 травня 2024 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Також, скаржник посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.

Наведені скаржником у повторній заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень у цій справі. Однак ухвал Верховного Суду від 16 квітня 2024 року, від 27 травня 2024 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику (остання яка була надіслана в його електронний кабінет 11 червня 2024 року о 19:43, а повторно подано касаційну скаргу лише 05 листопада 2024 року) у зв`язку з не зазначенням підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом, змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося, що свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим.

Так, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Статтею 330 КАС України передбачено, що однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Верховний Суд окремо наголошує, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України у скаржника було достатньо часу. Загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту і до дня подання цієї касаційної скарги становить більше семи місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 813/2543/14.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 813/2543/14.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов