Ухвала

від 03.12.2024 по справі 339/398/24

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/398/24

17

2-о/339/37/24

У Х В А Л А

03.12.24 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Скригун В.В.

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Болехівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме належності сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 290741, в якому зазначено ОСОБА_2 , що не збігається з прізвищем та ім`ям цієї особи, зазначеними в свідоцтві про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 .

10 вересня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно якої у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогоюз вукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вирішив провести підготовче судове засідання без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 24 лютого 2001 року видано на підставі рішення сесії сільської ради від 29 лютого 1996 року за №5 сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 1,11 в умовно кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у витребуванні доказів.

Відтак, для правильного вирішення спору необхідно витребувати у Міжрічанської сільської ради рішення сесіїМіжрічанської сільськоїради від29лютого 1996року за№ 5 та інформацію на підставі, яких документів і за зверненням кого було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 03 грудня 1999 року, оскільки такі відомості мають значення для правильного вирішення справи, що розглядається.

Отже, керуючись ст. 84, 223, 247, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Витребувати у Міжрічанськоїсільської ради:

-рішення сесії Міжрічанської сільської ради від 29 лютого 1996 року за № 5;

- інформацію на підставі, яких документів і за зверненням кого було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 03 грудня 1999 року І-НМ № 043520

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відкласти підготовче засідання на 10-00 год. 17 грудня 2024 року.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя СкригунВ.В.