Рішення

від 27.12.2024 по справі 339/398/24

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/398/24

17

2-о/339/37/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Скригун В.В.

за участю секретаря Ганчар Л.В.

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду справуза заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Болехівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме належності сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 290741, в якому зазначено ОСОБА_2 , що не збігається з прізвищем та ім`ям цієї особи, зазначеними в свідоцтві про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 .

Мотивуючи свої вимоги, заявник вказує, що вона є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті вона звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріусом виявлено розбіжності у прізвищі та імені в сертифікаті на право на земельну частку (пай), зокрема, зазначено ОСОБА_2 , а фактично має бути ОСОБА_3 , як вказано у свідоцтві про смерть та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Ухвалою від 10 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами окремого провадження.

Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року витребувано докази по справі.

Заявник в судовому засіданні вимоги, викладені у заяві, підтримала, надала пояснення аналогічні тим, що вказані в заяві про встановлення факту, що має юридичне значенння.

В судове засідання, призначене на 27 грудня 2024 року, заявник та її представник до суду не з`явилися. Від представника заявника ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без його та заявника участі.

Представник заінтересованої особи Болехівської міської ради в судове засідання не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника, не заперечує проти задоволення даної заяви (а.с.28).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з вимогами ч. 3ст. 294 ЦПК України,справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно доп.6 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі; прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зіст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»,основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

29 лютого 1996 року ОСОБА_2 отримала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності селянської спілки «Вільна Україна» с. Міжріччя, Калуського району, Івано-Франківської області, розміром 1,11 в умовно кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку пай серії PH № 290741, виданим Міжрічанською сільською радою Болехівської міської ради (а.с.4).

З журналу реєстрації і видачі сертифікатів, вбачається, що згідно порядкового номеру №296 за ОСОБА_5 зареєстровано сертифікат PH №290741, площа паю 1,11 в умовно кадастрових гектарах, дата 15 лютого1997 року (а.с.65-67).

14 грудня 2002 року ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на право на земельну частку пай (а.с.77-78).

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявника ОСОБА_3 померла і після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно (а.с.12).

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі встановлено, що 23 липня 2024 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 (а.с.10).

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак постановою приватного нотаріуса заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з розбіжностями в прізвищі та імені в сертифікаті на право на земельну частку (пай) та свідоцтві про смерть спадкодавця (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, де вказано, що батько ОСОБА_7 , а мати ОСОБА_3 (а.с.16).

14 травня 1970 року заявник уклала шлюб з ОСОБА_8 , який зареєстрований у Міжрічанській сільській раді, на підставі цього змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (а.с.15).

Довідкою Міжрічанської сільської ради підтверджується той факт, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 і була зареєстрована з нею за однією адресою до дня смерті матері (а.с.13).

Згідно записів погосподарської книги Міжрічанської сільської ради за 1996-2000 роки вбачається, що першим членом господарства в АДРЕСА_1 вказана ОСОБА_6 , а в подальшому ОСОБА_1 (а.с.46-48)

В записі акта про смерть мати заявника вказана ОСОБА_3 (а.с.81).

З Архівної довідки від 13 грудня 2024 року вбачається, що мати заявника ОСОБА_3 , 1913 р.н. працювала у сільськогосподарській артілі (колгоспі) «Нове життя», «Шлях до комунізму» та «Перемога» з 1952-1967 р.р в с.Міжріччя та отримувала заробітну плату (а.с.74).

Свідоцтво про одруження батьків заявника в матеріалах справи відсутнє, оскільки згідно листа начальника Долинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 29 серпня 2024 року, актовий запис про одруження ОСОБА_3 в архіві відділу відсутній у зв`язку із повним знищенням архівного фонду пожежою, що сталася 07 грудня 2013 року (а.с.6).

Вказані вище докази свідчать про той факт, що нині померла ОСОБА_3 дійсно працювала в колгоспах с. Міжріччя і згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства мала право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства селянської спілки «Вільна Україна». Однак в сертифікаті на право на земельну частку (пай), який видано нині померлій, її прізвище та ім`я вказано невірно ( ОСОБА_2 ). Вказана помилка стала підставою відмови заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину. Факт розбіжностей у документах суд пов`язує з неуважністю осіб, які їх видавали.

Внести виправлення в сертифікат на право на на земельну ділянку, власником якого була мати заявника, на даний час неможливо, в зв"язку з тим, що чиним законодавством не передбачено внесення будь-яких змін та виправлень до документів після смерті особи.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 це одна й та ж особа, яка була матір`ю заявника. Свідок ОСОБА_11 , яка є діловодом Міжрічанського старостинського округу, повідомила, що помилки, які наявні в сертифікаті про право на земельну частку (пай) сталися з вини осіб які їх видавали.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-IV від 18.03.2004 (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Жодних доказів, які б спростовували доводи заявника по справі матеріали справи не містять.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приходить до висновку, що надані заявником докази, є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 290741.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 89, 211, 247, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Болехівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 290741, який видано на ОСОБА_2 .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Болехівським МВ УМВС в Івано-Франківській області, 27 лютого 1999 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Болехівська міська рада місцезнаходження пл.Івана Франка, 12 м.Болехів Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054270.

Суддя: СкригунВ.В.