Рішення

від 03.12.2024 по справі 451/1506/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

03 грудня 2024 рокуСправа №451/1506/24 Провадження № 2/451/504/24

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання - Ференс І.І.

Справа № 451/1506/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

Описова частина рішення: 25.10.2024 представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Лопатинської селищної ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Стислий виклад позиції позивача та позиції (заперечень) відповідача

В обгрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя зробив розпорядженням своїм майном, склавши заповіт, що посвідчений 20.06.1996 Сморжівською сільською радою Радехівського району Львівської області та зареєстрований за №22, згідно якого все своє майно заповів на користь ОСОБА_1 . Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , становить земельна ділянка загальною площею 0,9776 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Сморжівської сільської ради Шептицького району Львівської області. Прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, позивач звернувся до державного нотаріуса Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С. із заявою про прийняття спадщини, однак оформити свої права на вищевказані земельні ділянки не може у зв`язку з відсутністю належного правовстановлюючого документа, а саме державного акту на право приватної власності на землю, оскільки такий видано після смерті спадкодавця, а відтак нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії. Просить позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Заяви (клопотання) учасників справи

20.11.2024 та 02.12.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача на підставі наявних в матеріалах справи документів (а.с.36-38).

25.11.2024 представником відповідача було подано заяву про розгляд справи без участі представника Лопатинської селищної ради, складу суду довіряють (а.с.39).

25.11.2024 та 26.11.2024 від представника позивача ОСОБА_2 надійшли заява, де представник позивача просить суд вважати « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як вірну дату розпорядження та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,7842 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623985500:03:000:0446 та земельну ділянку площею 0,1934 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623985500:04:000:1075, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого 26.02.2001 Радехівською райдержадміністрацією, на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації за № 77 від 22.02.2001 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №13346, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44;49-51).

Процесуальні дії у справі

28.10.2024 суддею Радехівського районного суду Львівської області постановлено ухвалу про залишення матеріалів позовної заяви без руху, 04.11.2024 представником позивача такі усунуті.

05.11.2024 суддею Радехівського районного суду Львівської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, дану справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

25.11.2024 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 03.12.2024 на 11 год. 50 хв.

03.12.2024 сторони в судове засідання не з`явилися. Водночас, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 у віці 87 років, у с. Сморжів, Радехівського району Львівської області, про що 28.01.1998 складено відповідний актовий запис №5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 28.01.1998 (а.с.8).

Як вбачається із Заповіту посвідченого секретарем виконкому Сморжівської сільської Ради народних депутатів Радехівського району Львівської області Хомляк І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 22 ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: «належний йому на праві особистої власності житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , господарські будівлі і все те, що на день його смерті буде йому належати і на що законом матиме право заповідає своєму племіннику ОСОБА_1 , який проживає в с. Сморжів, Шептицького (колишнього Радехівського) району Львівської області (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 у віці 87 років, у с. Сморжів, Радехівського району Львівської області, про що 07.03.2001 складено відповідний актовий запис №8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07.03.2001 (а.с.9).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 033898 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13346 від 26.02.2001, вбачається, що ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,9776 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

Згідно Розпорядження голови Радехівської районної ради Львівської області від 22.02.2001 №77 «Про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Щуровичі, с.Романівка Сморжівської сільської ради, затверджено проект передачі земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с.Щуровичі, с.Романівка Сморжівської сільської ради (а.с.27).

В списку громадян, під порядковим номером 398 зазначений спадкодавець ОСОБА_3 , якому було передано земельні ділянки загальним розміром 0,9776 га, з них 0,78422 га рілля, 0,19338 га - пасовище (а.с.28-31).

Згідно інформаційних довідок із Спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_3 інформація в спадковому реєстрі відсутня (а.с.21).

Як вбачається із довідки №494 від 12.07.2024, виданої старостою Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області ОСОБА_5 ОСОБА_3 був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 в будинку були зареєстровані і проживали: ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_1 племінник. Від імені ОСОБА_3 Сморжівською сільською радою був посвідчений заповіт, реєстраційний номер 22 від 20.06.1996 (а.с.8).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2100160462022 від 15.07.2022 земельній ділянці загальною площею 0,1934 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сморжівської сільської ради Шептицького (колишнього Радехівського) району Львівської області присвоєно кадастровий номер 4623985500:04:000:1075 (а.с.11-12).

Як вбачається із Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.07.2022 земельній ділянці загальною площею 0,7842 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шептицького (колишнього Радехівського) району Львівської області присвоєно кадастровий номер 4623985500:03:000:0446 (а.с.13-14).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №738/02-31 від 24.10.2024 виданої державним нотаріусом, завідувачем Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С. вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сморжівської сільської ради Шептицького району (колишнього Радехівського), Львівської області немає підстав, оскільки було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії I-ЛВ № 033898 виданий на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації №77 від 22.02.2001, зареєстрований 26.02.2001 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №13346, тобто після смерті спадкодавця, а відповідно до ст. 9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю (а.с.20).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд вважає, що на час смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв Цивільний Кодекс УРСР (в редакції 1963 року).

Дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР 1963 року, якщо спадкоємець в установлений ст. 549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 р. у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Таким чином, оцінюючи безпосередньо досліджені та надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Органи місцевого самоврядування, відповідно до ст.144 Конституції, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п.5, 6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Отже, суб`єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать: 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; 2) цивільно-правова угода; 3) успадкування земельної ділянки. Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом, їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.

Відповідно до Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України від 26 лютого 1993 р. за N 7 передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян. Відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Із системного аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що Державний акт про право приватної власності на землю є актом, що засвідчує набуття права власності, яке виникло на підставі рішення уповноваженого органу влади чи місцевого самоврядування.

Така позиція суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-57цс13 від 19 червня 2013 року, де зазначено, що частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя було вчинено увесь обсяг дій та волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірної земельної ділянки.

Отже, з часу прийняття розпорядження голови Радехівської районної ради Львівської області від 22.02.2001 №77, земельна ділянка площею 0,9776 га вибула з державної та колективної власності і повторній приватизації не підлягала.

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Судом встановлено, що спадщина померлого ОСОБА_3 складається, зокрема із земельної ділянки площею 0,9776 га. ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину на земельні ділянки загальною площею 0,9776 га прийняв, проте оформити спадщини на вказану земельну ділянку не може, оскільки державний акт виданий після смерті власника земельної ділянки, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

задовольнити позов ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,7842 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623985500:03:000:0446 та земельну ділянку площею 0,1934 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623985500:04:000:1075, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого 26.02.2001 Радехівською райдержадміністрацією, на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації за № 77 від 22.02.2001 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №13346, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Лопатинська селищна рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 04369819, адреса: вул. Центральна, буд. 12, смт. Лопатин, Шептицький район Львівська область.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2024.

Головуючий суддяПатинок О. П.