Постанова

від 26.11.2024 по справі 227/4796/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8841/24 Справа № 227/4796/21 Суддя у 1-й інстанції - Притуляк С. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Корчистої О.І., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, відповідно доч.2ст.247ЦПК Українибез фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справі, впорядку спрощеногопозовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Відокремленого підрозділу«Шахтоуправління «Добропільське»ДП «Добропіллявугілля-видобуток» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року, ухваленого суддею Притулякою С.А. в м.Добропілля Донецької області, повний текст судового рішення складено 17 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ відповідача про звільнення позивача за прогули 24.08.2021р. та 31.08.2021р. є незаконним, оскільки позивач не допускав прогулів. Так, 24.08.2021р. був святковий день і позивач не був належним чином повідомлений про необхідність виходу на роботу. Підпис в листі ознайомленні з наказом про роботу в святковий день виконаний не позивачем, а іншою особою. 31.08.2021р. позивач, на підставі укладеного контракту, вже вступив до лав ЗСУ, а тому був відсутній на роботі в цей день з поважних причин, що не може вважатися прогулом.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі задоволені.

Скасовано наказ в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» №9-Пвід 31.08.2021р. «Про звільнення за прогули», яким звільнено ОСОБА_1 з посади майстра гірничого дільниці ШТ №1.

Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді майстра гірничого дільниці ШТ №1 ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» з 30.08.2021р.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Відповідач Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповному з`ясуванню обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, який у повному обсязі відмовити позивачеві ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

При цьому, скаржник зазначає, що роботодавець при звільненні позивача за прогули діяв правомірно, оскільки прогули позивача доведені належними та допустимими доказами, зокрема показами свідків, Актом перевірки знаходження працівника на робочому місці від 24.08.2021.

Звертає увагу на те, що під час роботи ОСОБА_1 ніяким чином не повідомляв роботодавця про факт проведення оформлення контракту військової служби, не надав жодних документів, які б свідчили про військовий обов`язок. Окрім того Підприємство не отримувало від військкомату у триденний термін письмове повідомлення стосовно прийому на військову службу за контрактом ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

01.11.2024 на електронну адресу Дніпровського апеляційного суду від позивача ОСОБА_1 надійшов лист з проханням про розгляд справи, призначений на 26 листопада 2024 року на 12:00 годину за його відсутності, у зв`язку з тим, що він є військовослужбовцем і виконує задачі з оборони в складі в/ч НОМЕР_1 роти ПТРК.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу №139 від 13.08.2021р. ОСОБА_1 , за строковим договором по 15.11.2021р., з 16.08.2021р. був прийнятий на роботу на посаду майстра гірничого підземного дільниці ШТ №1 ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток».

Згідно графіку по дільниці ШТ №1, ОСОБА_1 проставлено робочий день 24.08.2021р. та 31.08.2021р.

Згідно наказу в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 18.08.2021р. №3761-ОД «Про залучення до роботи в святковий день», наказано притягти до роботи у святковий день 24.08.2021р. низку робітників дільниці ШТ №1, зокрема у першу зміну ОСОБА_1 , з оплатою цієї роботи у подвійному розмірі, відповідно до ст.107 КЗпП України.

Як вбачається з листа-ознайомлення з наказом в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 18.08.2021р. №3761-ОД «Про залучення до роботи в святковий день», навпроти прізвища ОСОБА_1 мається підпис від його імені.

Однак, згідно висновку судової-почеркознавчої експертизи №23602 від 20.12.2023р., підпис від імені ОСОБА_1 у документі «Лист ознайомлення з наказом «Про залучення до роботи в святковий день» 24.08.2021р. (арк.с.123), на лицьовій стороні аркуша документа, у рядку «Мастер гірн. ОСОБА_1 таб№ НОМЕР_2 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Як вбачається з табелю обліку робочого часу майстра гірничого підземного дільниці ШТ №1 ОСОБА_1 за серпень 2021 року, останньому виставлені прогули 24.08.2021р. та 31.08.2021р.

Згідно акту перевірки знаходження працівника на робочому місці дільниці ШТ-1 від 24.08.2021р., комісією було встановлено, що майстер гірничий дільниці ШТ №1 ОСОБА_1 відсутній 24.08.2021р. на робочому місці, без поважної причини.

Згідно акту перевірки знаходження працівника на робочому місці дільниці ШТ-1 від 31.08.2021р., комісією було встановлено, що майстер гірничий дільниці ШТ №1 ОСОБА_1 відсутній 31.08.2021р. на робочому місці, без поважної причини.

Згідно доповідної начальника дільниці ШТ №1 ОСОБА_2 , останній повідомив в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про те, що майстер гірничий ШТ №1 ОСОБА_1 скоїв прогули 24.08.2021р. та 31.08.2021р., чим порушив п.1 гл.5 р.4 «Правил безпеки у вугільних шахтах», п.4.8 «Посадової інструкції майстра гірничого дільниці шахтного транспорту №1», п.4 ст.40 КЗпП України. Поважної причини не має, виправдувальних документів не надав. Просить ініціювати питання про звільнення.

На підставі зазначених документів, наказом в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 31.08.2021р. №9-П «Про звільнення за прогули», у зв`язку з відсутністю 24.08.2021р. та 31.08.2021р. майстра гірничого дільниці ШТ №1 ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин, було звільнено за прогули на підставі п.4 ст.40 КЗпП України з 30.08.2021р.

Листом інспектора з кадрів №1085 від 31.08.2021р. ОСОБА_1 повідомлено про звільнення та запрошено прибути до відділу кадрів ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» для отримання трудової книжки.

31.08.2021р. між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України було укладено контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України і, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2021р. №263, ОСОБА_1 з 31.08.2021р. прийняв справи та посаду оператора 1 відділення 2 взводу протитанкових керованих ракет в/ч НОМЕР_1 прийняв з 31.08.2021р.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , на підставі досліджених та оцінених судом доказів, допиту свідку, виходив з встановлених обставин справи, а саме недодержання відповідачем вимог трудового законодавства, зокрема правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, а тому звільнення з посади позивача було незаконним.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і належним чином обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною першою ст.73 КЗпП України (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), 24 серпня визначено святковим днем «День незалежності України». У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.

Згідно ст.71 КЗпП України, робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.

Як встановлено судом, наказом в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 18.08.2021р. №3761-ОД «Про залучення до роботи в святковий день», наказано залучити до роботи у святковий день 24.08.2021р. низку робітників дільниці ШТ №1, зокрема у першу зміну ОСОБА_1 , з оплатою цієї роботи у подвійному розмірі, відповідно до ст.107 КЗпП України.

Наданий представникомвідповідача «Листознайомлення позивачаз наказом«Про залученнядо роботив святковийдень» 24.08.2021р.(арк.с.123)судом першоїінстанції визнаноненалежним доказом,оскільки висновком судової-почеркознавчої експертизи №23602 від 20.12.2023р. доведено, що, підпис на лицьовій стороні аркуша цього документа, у рядку «Мастер гірн. ОСОБА_1 таб№13103422 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Отже, з огляду на не обізнаність позивача про необхідність виходу на роботу у святковий день 24.08.2021р., внаслідок не ознайомлення його з відповідним наказом, доводи відповідача, що мав місце прогул через його невихід на роботу в цей день були правильно відхилені судом першої інстанції.

При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідачем не вжито жодних заходів щодо з`ясування причин неявки на роботу позивача в цей день і взагалі до 31.08.2021р. дана неявка як прогул на підприємстві не обліковувалася, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 . Отже, акт перевірки знаходження працівника на робочому місці дільниці ШТ-1 від 24.08.2021р. не є належним доказом відсутності позивача на робочому місці, оскільки він 24.08.2021р. не складався і ОСОБА_2 в цей день не підписувався.

Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судом встановлено, що 31.08.2021р. між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України було укладено контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України і, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2021р. №263, ОСОБА_1 з 31.08.2021р. справи та посаду оператора 1 відділення 2 взводу протитанкових керованих ракет в/ч НОМЕР_1 прийняв з 31.08.2021р.

Відповідно до ч.2 ст.119 КЗпП, за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 31.08.2021р. з поважних причин.

Згідно з ч.1 ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Як встановлено судом, жодних спроб отримати від позивача пояснення щодо причин його неявки на роботу 31.08.2021р. відповідачем зроблено не було, а того ж дня винесено наказ про звільнення, незважаючи на те, що для застосування дисциплінарного стягнення у відповідача був місячний строк. Про що зазначав і представник відповідача. Отже, у позивача об`єктивно не було часу повідомити відповідача про вступ до лав ЗСУ.

Оскаржуваний наказ про звільнення передбаченої ч.3 ст.149 КЗпП України інформації також не містить.

Частиною 1 ст.147 КЗпП встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення.

Згідно з приписами ст.149 КЗпП, встановлений наступний порядок застосування дисциплінарних стягнень: до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинні зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.05.2019 року по справі №821/1180/18, звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Проте, відповідач жодним чином не обґрунтував причину застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення і чому не можна було застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Оскаржуваний наказ не містить наведених вище відомостей.

Отже, сукупність встановлених судом першої інстанції та не спростованих відповідачем обставин свідчать про формальний підхід та порушення норм трудового законодавства при звільненні позивача з займаної посади та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, доводи апеляційної скарги сторони відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, підстав для здійснення перерозподілу судових витрат не має, тому понесені відповідачем судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги залишаються за ним.

Керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідача Відокремленого підрозділу«Шахтоуправління «Добропільське»ДП «Добропіллявугілля-видобуток» залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 грудня 2024 року.

Головуючий:

Судді: