Постанова

від 17.10.2024 по справі 911/2067/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. м.Київ Справа№ 911/2067/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Зінченко А.С.

за участі представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 17.10.2024

від прокуратури: Філіпенко О.І.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: Бублик А.В.

від третьої особи-2: не з`явився;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

від 30.11.2023 (повний текст складено 08.01.2024)

у справі № 911/2067/23 (суддя Т.В. Лутак)

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної

прокуратури Київської області в інтересах держави

в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

ОСОБА_2

про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області з позовом про витребування із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Прайм» на користь територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області земельних ділянок: площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568, площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що, в порушення вимог законодавства, у приватній власності відповідача перебувають земельні ділянки, рішення про відведення яких не приймалося, а право приватної власності у законний спосіб - не встановлювалося.

Короткий зміст заперечень проти позову

Третя особа 1 - ОСОБА_3 , заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві стверджував що обставини, на які посилається позивач не є належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а є лише припущенням позивача про відсутність доказів відведення спірної земельної ділянки у приватну власність, в свою чергу, відповідач є добросовісним набувачем та у разі доведеності факту незаконного відчуження земельної ділянки першим з продавців, такий факт не може породжувати правових наслідків витребування майна для відповідача, як добросовісного набувача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2067/23 позовні вимоги Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області задоволено повністю, а саме:

- витребувано із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм" на користь територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області земельні ділянки: площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568, площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569;

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм" на користь Київської обласної прокуратури 3772 (три тисячі сімсот сімдесят дві) грн 13 коп судового збору;

- повернуто Київській обласній прокуратурі з державного бюджету 1 283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) грн 68 коп надмірно сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- жодним уповноваженим органом не надано інформації щодо отримання, використання, повернення, зберігання чи знищення державних актів серії ЧР, відсутнє будь-яке документальне підтвердження щодо видачі та реєстрації державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР № 088805, другий примірник вказаного акту також відсутній;

- що належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів того, що у 2002 році ОСОБА_2 , дійсно було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002 та правомірно, у встановленому законодавством порядку, отримано державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР № 088805 не надано;

- до спірних правовідносин, які стосуються правомірності набуття ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, застосовуються норми законодавства чинні станом на дату, коли датовані державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 088805 та договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595;

- жодним із учасників справи не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 було дотримано встановленого законодавством порядку набуття права власності на земельну ділянку площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, його посвідчення та державну реєстрацію, оскільки не надано рішення органу місцевого самоврядування про відчуження вказаної земельної ділянки, на підставі якого укладався договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002, не надано самого договору купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002, а згідно інформації, отриманої від відповідних уповноважених органів, такий догорів нотаріально не посвідчувався за місцезнаходженням земельної ділянки, що дає підстави дійти висновку про його неукладеність.

- у матеріалах справи відсутні докази дотримання порядку заповнення, складання, видачі, реєстрації і зберігання державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР № 088805, зокрема, докази складання вказаного державного акту у двох примірниках, підписання сторінки державного акта з зображенням плану земельної ділянки начальником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України, докази реєстрації державного акту районною, міською, селищною, сільською радою, а також зберігання другого примірнику державного акта у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України. Водночас, згідно інформації, отриманої від відповідних уповноважених органів, відомості щодо отримання, використання, повернення, зберігання чи знищення державних актів серії ЧР відсутні, також відсутні документальні підтвердження щодо видачі та реєстрації державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР № 088805.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (29.01.2024 згідно поштової накладної на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2067/23 - скасувати, а у позові прокурора - відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що позовна заява подана прокурором поза межами його повноважень визначених Законом України «Про прокуратуру», без дотримання підстав для представництва та захисту інтересів держави.

Судом першої інстанції помилково встановлені обставини щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави.

Висновки місцевого господарського суду не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами та є результатом неправильної оцінки таких.

Крім того, аналізуючи відповіді Держгеокадастру областей, можливо дійти висновку, що в ним надано різний об`єм інформації, та не всі містять дані про знищені акти, а в деяких випадках, через військову агресію управління не має фізичної можливості перевірити запитувану інформацію.

При цьому, ОСОБА_2 , залучено в якості третьої особи, хоча такий правовий статус не передбачає встановлення такої особи фактів, які породжують відповідні правові наслідки.

Прокуратую жодних обставин, які вказують на недобросовісність володіння відповідача, не наведено.

10.04.2024 - ОСОБА_1 (в особі адвоката Бублик А.В.) подав до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги, які прийняті судом апеляційної інстанції до розгляду з поновленням строку на їх подання згідно з ст. 119, ч. 1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України, в яких скаржник додатково посилався на те, що висновки суду про те, що у 2002 році ОСОБА_2 не укладав договір купівлі - продажу земельної ділянки від 29.03.2002 № 595 та не отримував державного акту серії ЧР 088805 від 19.06.2002 - є передчасними, оскільки не отримано усіх відповідей від відповідних органів та установ, які здійснюють діяльність у сфері посвідчення відповідних прав, стосовно відсутності факту посвідчення відповідного договору та права користування земельною ділянкою.

Також, скаржник вказував, що судом першої інстанції не досліджено та не враховано документально підтверджений факт добросовісності третьої особи щодо набуття права власності на відповідну земельну ділянку внаслідок її придбання за відплатним договором, як не враховано і висновків Верховного Суду (зокрема, Великої Палати у справі № 914/2618/16 у постанові від 06.07.2022) стосовно добросовісності особи при набутті відповідних речових прав при відплатному договорі.

20.06.2024 ОСОБА_1 (в особі адвоката Бублик А.В.) подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій при вирішенні спору просив врахувати наступне:

- подання заступником керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області цього позову по даній справі зумовлене досудовим розслідуванням, шо відбувається в рамках кримінального провадження за № 42022112200000455, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК;

- в рамках вищевказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.09.2023 по справі за № 369/15355/23 у даному кримінальному провадженні задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Тарасенко А.С. та накладено серед іншого арешт на земельні ділянки належні на праві приватної власності ТОВ «Злата Прайм» (код ЄДРПОУ 44487926) з наступними кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5568, 3222484000:02:002:5569, 3222486200:04:001:5362, 3222486200:04:001:5363, 3222486200:04:001:5364, 3222486200:04:001:5365 та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з наступними кадастровими номерами: 3222486200:04:001:5366, 3222486200:04:001:5367, 3222486200:04:001:5368, 3222486200:04:001:5369;

- не погоджуючись з вищевказаною ухвалою до Києво-Святошинського районного суду Київської області адвокатом Брушком Сергієм Миколайовичем, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Прайм» та ОСОБА_1 , було подано клопотання про скасування арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022112200000455 від 07.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, накладеного на майно згідно ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/15355/23 від 29.09.2023;

- Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.04.2024 по справі № 369/5957/24 клопотання адвоката Брушка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Прайм» та ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022112200000455 від 07.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, накладеного на майно згідно ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/15355/23 від 29.09.2023 року задоволено. Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 29.09.2023 року у справі № 369/15355/23 на земельні ділянки належні на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Злата Прайм» (ідентифікаційний код 44487926) з наступними кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5568 (є предметом спору у справі № 911/2067/23), 3222484000:02:002:5569 (є предметом спору у справі № 911/2067/23), 3222486200:04:001:5362, 3222486200:04:001:5363, 3222486200:04:001:5364, 3222486200:04:001:5365 та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з наступними кадастровими номерами: 3222486200:04:001:5366, 3222486200:04:001:5367, 3222486200:04:001:5368, 3222486200:04:001:5369.

Короткий зміст доводів проти доводів апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

15.03.2024 через підсистему «Електронний суд» від Вишневої міської ради Бучанського району Київської області надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, і у яких останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 , рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023, - залишити без змін.

Пояснення містять посилання на те, що Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, зазначає, що державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 088805 від 19.06.2002 не видавався ані Вишневою міською радою Бучанського району Київської області, ані Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області.

Таким чином, оскільки рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 місцевим органом виконавчої влади фактично не приймалося, тому є достатні підстави вважати, що зазначена спірна земельна ділянка вибула з володіння власника, поза його волею та вказана особа, відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, є незаконним володільцем спірної земельної ділянки і, як наслідок, не мала права розпоряджатися цією земельною ділянкою.

Власник із дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 372/770/19 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.

Крім того, ж належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів того, що у 2002 році ОСОБА_2 дійсно було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №595 від 29.03.2002 та правомірно, у встановленому законодавством порядку, отримано державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР № 088805 - не надано.

Вишнева міська рада Бучанського району Київської області вказувала, що набуття спірних земельних ділянок у власність відповідачем відбулось з порушенням вимог статей 328, 330 Цивільного кодексу України, а тому згідно статей 387, 388 Цивільного кодексу України спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у відповідача на користь територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Також, 22.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від Вишневої міської ради Бучанського району Київської області надійшли додаткові письмові пояснення, які в подальшому були відізвані заявником, з проханням їх не розглядати, про що подано клопотання 23.05.2024 та від 24.05.2024.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/2067/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., ОСОБА_6.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2067/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/2067/23.

14.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/2067/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2067/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023, розгляд справи призначено на 25.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.05.2024 о 10 год. 10 хв.

29.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від Вишневої міської ради Бучанського району Київської області надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляд справи, у зв`язку з перебуванням представника Вишневої міської ради на черговій ХХХІV сесії Вишневої міської ради VIII скликання на підставі Розпорядження міського голови Вишневої міської ради № 1/08-92 від 17.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/2067/23 на 06.06.2024 о 11 год. 45 хв. Судове засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А, Зал № 16 (2-й поверх).

У зв`язку з перебуванням з 05.06.2024 по 08.06.2024 включно у відрядженні судді Тищенко О.В. , яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.06.2024, справу № 911/2067/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: ОСОБА_6.,Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 прийнято справу № 911/2067/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: ОСОБА_6., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/2067/23 відкладено на 04.07.2024 о 12 год. 30 хв. Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань №16 (2й поверх).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 розгля апеляційної скарги ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/2067/23 відкладено на 19.09.2024 о 10 год. 10 хв. Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань №16 (2й поверх).

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_6 , який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16.09.2024, справу № 911/2067/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №911/2067/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Гончаров С.А .Яковлєв М.Л., розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в раніше призначеному в судовому засіданні 19.09.2024 об 10 год 10 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 літера А в залі судових засідань № 16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі № 911/2067/23 відкладено до 17.10.2024 о 12 год. 00 хв.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 17.10.2024 з`явились представники: прокурор Київської окружної прокуратури та представник третьої особи -1 ОСОБА_1 (скаржника).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Злата Прайм» до суду своїх представників не направив, про час і дату судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення копій ухвал Північного апеляційного господарського суду на адресу відповідача, крім того до суду рекомендоване повідомлення неодноразово повертали з відміткою «вручено», третя особа -2 ( ОСОБА_2 ) - до суду своїх представників не направив, про час і дату судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення копій ухвал Північного апеляційного господарського суду за допомогою поштового зв`язку.

Крім того, Вишневська міська рада направила клопотання до Північного апеляційного господарського суду про розгляд справи №911/2067/23 за відсутності представника та направлено пояснення у яких позивач заперечували щодо задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги внаслідок неявки представників позивача, відповідача та третьої особи-2 - відсутні.

В судовому засіданні 17.10.2024 представник ОСОБА_1 (скаржник) надав свої пояснення по суті спору та просив апеляційну скаргу задовольнити, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2067/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог прокурора.

В судовому засіданні 17.10.2024 прокурор надав свої пояснення по суті спору та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2067/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи і що перевірено судом апеляційної інстанції, у червні 2021 року, на підставі заяви ОСОБА_2 (третя особа 2) та державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 088805 від 19.06.2002, фізичною особою-підприємцем Фалько І.Ю. розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, площею - 1.7995 га, с. Крюківщина, Києво-Святошинський район Київської області.

22.06.2021 державним реєстратором Відділу у Білогірському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, на підставі вищезазначеної технічної документації, здійснено реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, з цільовим призначенням 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, що розташована у Київській області, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, а також реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, яке виникло на підставі цивільно-правового договору № 595 від 29.03.2002 та державного акту ЧР № 088805 від 19.06.2002, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6814050862021 від 22.06.2021.

30.06.2021, на підставі державного акту серія ЧР № 088805 від 19.06.2002 та вищезазначених відомостей з Державного земельного кадастру, здійснено реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 311832938 від 06.10.2022.

06.07.2021 між ОСОБА_2 (продавець - третя особа 2) та ОСОБА_1 (покупець - третя особа 1) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_2 передав у власність, а ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, та сплатив за неї грошові кошти у розмірі 1 592 310, 23 грн.

Відповідно до п. 2 та п. 3 договору, відчужувана земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 088805, виданого Києво-Святошинським райвідділом земельних ресурсів 19.06.2002, та на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002. Право власності за продавцем на нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.06.2021. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки - 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення особистого селянського господарства.

06.07.2021 приватним нотаріусом зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 311832938 від 06.10.2022.

16.07.2021, на підставі заяви ОСОБА_1 № 450 від 08.07.2021, здійснено поділ земельної ділянки площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, що розташована у Київській області, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, на дві земельних ділянки, а саме:

1) земельну ділянку площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568;

2) земельну ділянку площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569.

Вказане підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 311832938 від 06.10.2022, № 333013000 від 22.05.2023.

12.10.2021 ОСОБА_1 , як єдиним засновником та учасником, відповідно до рішення № 1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм" від 12.10.2021, створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм" (відповідач) шляхом заснування нової юридичної особи з місцезнаходженням: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 33, оф. 1, сформовано статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм" у матеріальній формі, розміром 580 000, 00 грн за рахунок внесення учасником нерухомого майна, призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм" ОСОБА_1 .

В подальшому, ОСОБА_1 , відповідно до рішення № 2 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм" від 01.11.2021 за актом приймання-передачі майна в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм" від 01.11.2021, передав в якості свого внеску в статутний капітал відповідача, а останній прийняв нерухоме майно - певні земельні ділянки, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 2411097432224 з оціненою вартістю 180 000, 00 грн, та земельну ділянку з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 2411122132224 з оціненою вартістю 180 000, 00 грн, про що 02.11.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості за № 44895309, № 44893671 про реєстрацію права власності на земельні ділянки площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568 і площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм".

Отже, на даний час земельні ділянки площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568 і площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569, які були утворені в результаті поділу земельної ділянки площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, з цільовим призначенням - 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, належать на праві власності відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Злата Прайм".

Зі змісту державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 088805, копія якого наявна у матеріалах справи, вбачається, що його видано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002. Вказаний договорів купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002 (його копія) у матеріалах справи відсутній.

З матеріалів справи вбачається, що для встановлення правомірності набуття cfvt ОСОБА_2 , у приватну власність вищезазначеної земельної ділянки прокуратурою здійснено такі запити:

- запит до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 55-212вих-23 від 13.01.2023 про надання переліку нотаріусів, що здійснювали нотаріальну діяльність на території Києво-Святошинського району Київської області у період часу з 29.01.2002 по 21.10.2002, включаючи вказані дати;

- запит-1 до Київського обласного державного нотаріального архіву № 55-221вих-23 від 13.01.2023 щодо надання інформації про те, чи посвідчувалися приватними нотаріусами Стратілат П.І. , Ступаченко Н.В. , Тимчук В.О. , Федотова О.В. , ОСОБА_10 , а також першою Київською обласною державною нотаріальною конторою договори купівлі-продажу земельних ділянок, в тому числі, договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002, покупцем у якому виступав ОСОБА_2 , предмет договору - земельна ділянка площею 1,7995 га;

- запит-2 до Київського обласного державного нотаріального архіву № 55-1156вих-23 від 23.02.2023 щодо надання інформації про те, чи посвідчувались Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області договори купівлі-продажу земельних ділянок, в тому числі, договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002, покупцем у якому виступав ОСОБА_2 , предмет договору - земельна ділянка площею 1,7995 га;

- запит до Вишневої міської державної нотаріальної контори № 55-224вих-12 від 13.01.2023 щодо надання інформації про те, чи посвідчувались державними нотаріусами Вишневої міської державної нотаріальної контори договори купівлі-продажу земельних ділянок, в тому числі, договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002, покупцем у якому виступав ОСОБА_2 , предмет договору - земельна ділянка площею 1,7995 га;

- запит до приватного нотаріуса Кузнєцової О.В. № 55-222вих-23 від 13.01.2023 щодо надання інформації про те, чи посвідчувались нею договори купівлі-продажу земельних ділянок, в тому числі, договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002, покупцем у якому виступав ОСОБА_2 , предмет договору - земельна ділянка площею 1,7995 га;

- запит до Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 55-2276вих-23 від 04.04.2023 щодо надання інформації про те, чи нараховувався та чи сплачували громадяни, які зазначені у даному запиті, податок на землю за земельні ділянки, що начебто належали їм у період з 2002 по 2021 роки, зокрема, ОСОБА_2 , за земельну ділянку площею 1,7995 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- запит до Вишневої міської ради № 55-238вих-23 від 13.01.2023 про надання інформації чи наявні в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю відомості щодо реєстрації державних актів, зокрема, державного акту серії ЧР № 088805, що зареєстрований 19.06.2002 за № 1071 та виданий на ім`я ОСОБА_2 ;

- запит до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №55-2102вих-23 від 29.03.2023 про надання інформації щодо дати друку, видачі та відомостей про територіальне управління земельних ресурсів, якому видавали бланки держаних актів, зокрема, серії ЧР № 088805, відомостей про використання вказаних бланків державних актів, місяця та дати їх використання, а також роз`яснень щодо порядку присвоєння бланку державного акту на право приватної власності на землю порядкового номеру і про наслідки відсутності на бланку номеру.

Управлінням нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на запит прокуратури надано відповідь-лист № 13600/9.5-23/вх.13949/9.5-23 від 22.03.2023, у якому повідомлено про нотаріусів, які здійснювали приватну нотаріальну діяльність на території Києво-Святошинського району Київської області та про державні нотаріальні контори, які обслуговували населення Києво-Святошинського району Київської області у період часу з 29.01.2002 по 21.10.2002.

Київським обласним державним нотаріальним архівом на запит-1 прокуратури надано відповідь-лист № 114/01-17 від 08.02.2023, у якому повідомлено, що в ході проведення перевірки архівних фондів № 34, 52, 80, 133 реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, а також нарядів договорів (2-08 - договори відчуження земельних ділянок та документи, на підставі яких вони посвідчувалися), переданих на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву, встановлено, що запитувані прокуратурою договори щодо відчуження земельних ділянок, в тому числі, договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002, покупцем у якому виступав ОСОБА_2 , предмет договору - земельна ділянка площею 1,7995 га, приватними нотаріусами Стратілат П.І. , Ступаченко Н.В. , Тимчук В.О. , Федотова О.В. не посвідчувалися, будь-яка інформація щодо посвідчення запитуваних прокуратурою договорів купівлі-продажу земельних ділянок в Київському обласному державному нотаріальному архіві відсутня.

Боярською державною нотаріальною конторою (до перейменування - Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області) на запит прокуратури надано відповідь-лист № 193/01-16 від 11.02.2023, у якому повідомлено, що нотаріальні документи Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області за 2002 рік передані на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву, а тому надати інформацію щодо посвідчення державними нотаріусами Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області договорів купівлі-продажу земельних ділянок за 2002 рік, про які йдеться у запиті, Боярська державна нотаріальна контора можливості не має.

Київським обласним державним нотаріальним архівом на запит-2 прокуратури надано відповідь-лист № 182/01-17 від 03.03.2023, у якому повідомлено, що в ході проведення перевірки архівних фондів № 34, 52, 80, 133 реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, а також нарядів договорів (2-08 - договори відчуження земельних ділянок та документи, на підставі яких вони посвідчувалися), переданих на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву, встановлено, що запитувані прокуратурою договори щодо відчуження земельних ділянок, в тому числі, договір купівлі-продажу земельної ділянки №595 від 29.03.2002, покупцем у якому виступав ОСОБА_2 , предмет договору - земельна ділянка площею 1,7995 га, нотаріусами не посвідчувалися, будь-яка інформація щодо посвідчення запитуваних прокуратурою договорів купівлі-продажу земельних ділянок в Київському обласному державному нотаріальному архіві відсутня.

Вишневою міською державною нотаріальною конторою на запит прокуратури надано відповідь-лист № 77/01-16 від 20.01.2023, у якому повідомлено, що державними нотаріусами Вишневої міської державної нотаріальної контори запитувані прокуратурою договори купівлі-продажу земельних ділянок не посвідчувалися.

Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кузнєцовою О.В. на запит прокуратури надано відповідь-лист № 02/01-16 від 27.01.2023, у якому повідомлено, що нею не посвідчувалися запитувані прокуратурою договори купівлі-продажу земельних ділянок, в тому числі, договір купівлі-продажу земельної ділянки № 595 від 29.03.2002, покупцем у якому виступав ОСОБА_2 , предмет договору - земельна ділянка площею 1,7995 га.

Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 6628/5/10-36-24-04 від 20.04.2023, у якому повідомлено, що відповідно до бази даних інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» у ній відсутня інформація щодо наявності земельних ділянок у наведених прокуратурою осіб, зокрема, у ОСОБА_2 , земельна ділянка площею 1,7995 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства.

Вишневою міською радою у відповідь на запит прокуратури надано лист № 3/02-171 від 20.01.2023, у якому повідомлено, що станом на 2023 рік у Вишневій міській раді відсутні книги записів державних актів на право приватної власності на землю, також вказані книги не передавалися від Крюківщинської сільської ради до Вишневої міської ради (як правонаступника) в момент об`єднання територіальної громади, а тому підтвердити чи спростувати факт реєстрації актів, вказаних у запиті прокурора від 13.01.2023, зокрема, державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР № 088805, не є можливим.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-28-0.134-3065/2-23 від 06.04.2023, у якому повідомлено, що інформація щодо передачі бланків державних актів на право приватної власності на землю, зокрема, серії ЧР № 088805, у Держгеокадастрі відсутня. Разом з тим, Держгеокадастром доручено головним управлінням Держгеокадастру розглянути запит прокуратури на надати на нього відповідь, оскільки головні управління Держгеокадастру відповідно до покладених на них завдань здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами, ведуть поземельні книги та видають витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, забезпечують створення, формування і ведення регіонального та місцевого фонду документації із землеустрою.

Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-10-0.331-3264/2-23 від 12.04.2023, у якому повідомлено, що в архіві Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області другі (архівні) примірники державних актів на право власності на земельні ділянки, зокрема, серії ЧР № 088805, відсутні. Також, у Відділі відсутні Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на земельні ділянки колишнього Києво-Святошинського району, тому надати інформацію стосовно можливої реєстрації та видачі вищевказаних державних актів на право власності на земельні ділянки не можливо.

Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-7-0.31-1632/2-23 від 12.04.2023, у якому повідомлено, що бланки державних актів на право власності на земельну ділянку серії «ЧР» у місцевому фонді документації із землеустрою на території Закарпатської області, у Державному реєстрі земель та у архівах Головного управління не обліковувалися.

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-8-0.2-993/2-23 від 11.04.2023, у якому повідомлено, що у Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області відсутнє будь-яке документальне підтвердження щодо отримання, використання чи знищення територіальним органом у сфері земельних ресурсів бланків державних актів серії «ЧР» (№ 088805).

Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 0-2-0.2-1589/2-23 від 10.04.2023, у якому повідомлено, що бланки державних актів на право власності на земельну ділянку серії «ЧР» (№ 088805) Головним управлінням земельних ресурсів у Вінницькій області та Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області не отримувались, на території області не виявлено державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку серії «ЧР» (№ 088805).

Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-16-0.222-1201/2-23 від 10.04.2023, у якому повідомлено, що Головне управлінням Держгеокадастру у Полтавській області бланків державних актів серії «ЧР» (№ 088805) не отримувало.

Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-21-0.11-813/2-23 від 12.04.2023, у якому повідомлено, що усі документи Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області фізично залишилися в будівлях установ, розташованих на території можливих бойових дій або які перебувають в тимчасовій окупації, а тому Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не має можливості надати інформацію щодо передачі бланків державних актів на право власності на землю.

Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 21-19-0.62-1205/2-23 від 07.04.2023, у якому повідомлено, що бланки державних актів на право приватної власності на землю серії «ЧР» (№ 088805) на території області не видавалися.

Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 21-13-0.51-1537/2-23 від 06.04.2023, у якому повідомлено, що проведеним аналізом інформації та документів, які стосуються бухгалтерського обліку бланків державних актів на право власності на земельні ділянки в період до 15.10.2013, а також документів щодо їх видачі структурним підрозділам Головного управління встановлено, що державні акти на право власності на земельні ділянки з серією ЧР за номерами, зокрема, № 088805, в структурних підрозділах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не знаходилися.

Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-11-0.2-1163/2-23 від 06.04.2023, у якому повідомлено, що бланки державних актів на землю серії «ЧР» (№ 088805) на території області не видавалися.

Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-14-0.3-1059/2-23 від 11.04.2023, у якому повідомлено, що бланки державних актів на право приватної власності на землю серії ЧР Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області не отримувалися, в книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі державні акти на право приватної власності на землю серії ЧР в межах території Миколаївської області не зареєстровані.

Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-9-0.331-1497/0/2-23 від 07.04.2023, у якому повідомлено, що в Головному управлінні не обліковувалися бланки державних актів на право приватної власності на землю серії ЧР (№ 088805).

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-25-0.3-1733/2-23 від 07.04.2023, у якому повідомлено, що бланки державних актів на право приватної власності на землю серії ЧР (№ 088805) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області не надходили.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-4-0.223-2236/2-23 від 13.04.2023, у якому повідомлено, що бланки державних актів серії ЧР (№ 088805) відділами та управліннями Держгеокадастру на території Дніпропетровської області не отримувалися.

Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 0-18-0.222-1046/2-23 від 14.04.2023, у якому повідомлено, що бланки державних актів на право приватної власності на землю серії ЧР (№ 088805) на території області не обліковуються.

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-23-0.81-1781/2-23 від 12.04.2023, у якому повідомлено, що інформацію про запитувані державні акти надати неможливо.

Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-17-0.2-2080/2-23 від 12.04.2023, у якому повідомлено, що на території області державні акти на право приватної власності на земельну ділянку серії ЧР (№ 088805) не видавалися.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-22-0.10-1160/2-23 від 11.04.2023, у якому повідомлено, що інформація щодо отримання, повернення чи знищення державних актів на право приватної власності на земельну ділянку серії ЧР (№ 088805) у Головному управлінні Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутня.

Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області на запит прокуратури надано відповідь-лист № 10-15-0.81-1728/2-23 від 03.05.2023, у якому повідомлено, що Головне управління земельних ресурсів у Одеській області не отримувало бланки державних актів серії ЧР.

Прокурор стверджував, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42022112200000455 від 07.10.2022 були встановлені обставини відсутності доказів відведення земельної ділянки площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, у приватну власність третьої особи 2, що свідчить про те, що в порушення вимог земельного законодавства, у приватній власності відповідача перебувають земельні ділянки, рішення про відведення яких не приймалося, а право приватної власності у законний спосіб не встановлювалося.

Позивач - Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, зазначав, що згідно наявних доказів можна дійти висновку, що державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 088805 від 19.06.2002 не видавався, при цьому, ані Вишневою міською радою Бучанського району Київської області, ані Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області земельна ділянка площею 1.7995 га, з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, з комунальної у приватну власності не передавалася та жодних рішень щодо її виділення чи відчуження прийнято не було.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Щодо підстав звернення прокурора до суду першої інстанції з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4,7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

В свою чергу, прокурор звернувся до Вишневої міської ради з листом від 29.03.2023 № 55-2123вих23, в якому просив на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вирішити питання щодо звернення Вишневою міською радою до суду з позовом про витребування спірних земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Листом від 28.04.2023 № 3/02-1459 Виконком Вишневої міської ради Бучанського району Київської області просив Києво-Святошинську окружну прокуратуру звернутись до суду з позовною заявою про витребування земельних ділянок площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568, площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569, із чужого незаконного володіння ТОВ «Злата Прайм» в інтересах Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

29.06.2023 Києво - Святошинська окружна прокуратура листом № 55-4529вих23 повідомила Вишневу міську раду у порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про пред?явлення відповідного позову в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

З огляду на викладене, прокурор правомірно звернувся до суду з відповідним позовом, обгрунтувавши порушення інтересів держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, а тому посилання скаржника на підписання позову особою, яка не мала права її підписувати - є необгрунтованими. Проте, правові підстави позову, як і їх обгрунтування, є предметом дослідження під час розгляду справи по суті, і досліджуються з урахуванням наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. ст. 328, 330 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року в справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства») положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейського суду з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції за наслідками перегляду справи в апеляційному порядку встановлено, що прокурором не було надано і суду першої інстанції під час вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного перегляд справи достатніх, допустимих та належних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України того, що спірні земельні ділянки були отримані ОСОБА_1 , і в подальшому відповідачем, при відсутності у діях ради волі на їх передачу, як не надано і доказів того, набувач ( ОСОБА_1 , а в подальшому і відповідач) знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення відповідного правочину (договору купівлі - продажу від 06.07.2021 № 425), на підставі якого ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, яка в подальшому була ним поділена на дві земельні ділянки (площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568, площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569) та внесені ним до статутного капіталу відповідача.

При цьому, матеріали справи не містять доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, що при набутті у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив жодних обмежень, заборон, прав та вимог третіх осіб щодо такої ділянки, він мав правомірні очікування на наявність у продавця усіх правомочностей власника, і набуваючи таку земельну ділянку у власність розраховував нею мирно володіти. Крім того, при поділі земельної ділянки з кадастровим номером 3222484000:02:002:0182, на дві окремі земельні ділянки, відповідний орган, який здійснював державну реєстрацію такого поділу, не здійснив відмови у здійсненні такого поділу.

Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що у 2002 році ОСОБА_2 не укладав договір купівлі - продажу земельної ділянки від 29.03.2002 № 595 та не отримував державного акту серії ЧР 088805 від 19.06.2002 - є передчасними, оскільки не отримано усіх відповідей від відповідних органів та установ, які здійснюють діяльність у сфері посвідчення відповідних прав, стосовно відсутності факту посвідчення відповідного договору та права користування земельною ділянкою.

Також, прокурором не доведено наявність суспільного інтересу щодо спірних земельних ділянок, який би свідчив про наявність підстав для втручання у майнові права третьої особи-1, як добросовісного набувача спірних земельних ділянок, які в подальшому внесені в статутний капітал відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що добросовісний набувач (тобто третя особа-1, і в подальшому відповідач) не може нести відповідальність через порушення третіх осіб, які були вчинені в межах процедур, призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з земельними ділянками.

Втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить ст. 388 Цивільного кодексу України та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Це є неприпустимим, оскільки покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Наведене також узгоджується з висновками Великої Палати у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (п. 6.53).

Усі інші доводи та посилання учасників справи розглянуті судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують і не впливають на вищенаведені висновки суду апеляційної інстанції.

Також, стосовно того, що 20.06.2024 ОСОБА_1 (в особі адвоката Бублик А.В.) подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій при вирішенні спору просив врахувати, зокрема, ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.09.2023 по справі за № 369/15355/23, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.04.2024 по справі № 369/5957/24, постановлені стосовно спірних земельних ділянок, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин першої та третьої ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18).

Отже, посилання скаржника на необхідність врахування ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.09.2023 по справі за № 369/15355/23, - судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на те, що скаржником не наведено винятковості випадку щодо необхідності їх прийняття, так і неможливості подати суду першої інстанції у встановлений процесуальний строк, а посилання на необхідність врахування ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.04.2024 по справі № 369/5957/24 - судом апеляційної інстанції не приймаються до розгляду, оскільки вказаний доказ виник вже після ухвалення оскаржуваного рішення, що в силу приписів ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України виключає його прийняття.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про витребування із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Прайм» на користь територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області земельних ділянок: площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568, площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569 - задоволенню не підлягають за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вказаного позову повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат"

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, з урахуванням мотивів даної постанови, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими обставини з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. 388 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України) та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову прокурора повністю, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову в розмірі 3 772,13 грн. покладається на Київську обласну прокуратуру, з якої на користь скаржника підлягає стягненню 5 658,19 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. Також, Київській обласній прокуратурі на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню з державного бюджету України 1 283 грн. 68 коп. надмірно сплаченого судового збору за подачу позову.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2067/23- задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №911/2067/23 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

У задоволенні позову Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про витребування із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Прайм» на користь територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області земельних ділянок: площею 0,8998 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5568, та площею 0,8997 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:5569 - відмовити повністю.

4. Судовий збір за подачу позову в сумі 3 772 (три тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 13 коп. залишити за Київською обласною прокуратурою.

5. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2 код ЄДРПОУ - 02909996) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 658 (п?ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 19 коп. за подачу апеляційної скарги.

6. Повернути Київській обласній прокуратурі (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; отримувач - Київська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ - 02909996, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) з державного бюджету України 1 283 (одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 68 коп. надмірно сплаченого судового збору за подачу позову.

7. Матеріали справи № 911/2067/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту: 02.12.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв