Постанова

від 20.11.2024 по справі 911/3471/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа№ 911/3471/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 20.11.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.07.2024 (суддя Гребенюк Т.Д.)

у справі №911/3471/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" із грошовими вимогами

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі № 911/3471/23 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" у сумі 58 910 162,97 грн. боргу, які складаються з: 5 400,51 грн заборгованість за Договором від 03.08.2023 №03/08/23-01; 77 383,13 грн. заборгованість за договором суборенди нерухомого майна №02/02/21-06 від 02.01.2021 ; 58 827 379,33 грн. заборгованість за Договором поворотної фінансової допомоги №15/11_16Т від 15.11.2016 (з урахуванням договорів уступки права вимоги), відхилено кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" в частині 36 464 221,64 грн. заборгованості, включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство витрати на оплату судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" у розмірі 6 056,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі № 911/3471/23 щодо часткового визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" та винести нове рішення про повне визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" в розмірі 95 374 383,64 грн. як вимог четвертої черги та 6056,00 грн. витрат на сплату судового збору, змінити ухвалу Господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі № 911/3471/23 за результатами попереднього засідання в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" в розмірі 95 374 383,64 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: ОСОБА_1, суддів: Отрюха Б.В., ОСОБА_3

Ухвалою Північного апеляційного господасрького суду від 12.09.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3471/23, а також відомості про направлення повного тексту оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі № 911/3471/23 сторонам, та отримання сторонами вказаної ухвали; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 до надходження матеріалів справи №911/3471/23 до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №911/3471/23 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., ОСОБА_2.

21.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3471/23 у 6-ти томах.

У зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. 26.08.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №911/3471/23 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., ОСОБА_2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 залишено без руху; зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (7267,20 грн).

05.09.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію від 30.08.2024 №193 на суму 7267,20 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 02.10.2024 об 12 год. 00 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 20.09.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 27.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 оголошено перерву до 04.11.2024 о 12 год. 30 хв.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2024 №2946/0/15-24, яким суддю ОСОБА_2 звільнено у відставку, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №910/3471/23 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 14.10.2024 у відряджені, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №910/3471/23 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., ОСОБА_3.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 до свого провадження у новому складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.11.2024 о 12 год. 30 хв.

01.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, у яких кредитор посилається на те, що відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (частина четверта статті 109 ЦК України). Зі змісту положень частин третьої та четвертої статті 109 ЦК України убачається, що субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, може наставати щодо зобов`язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи. Подібні положення містяться в частині п`ятій статті 55 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», де визначено, що товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов`язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням. Отже оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, в законі закріплено положення про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом. Згідно із частинами першою та другою статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а в разі пред`явлення позову - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора (частина четверта статті 619 ЦК України). Отже, кредитор може пред`явити вимогу в досудовому порядку або звернутися до суду з окремим позовом до субсидіарного боржника в порядку позовного провадження. У таких випадках субсидіарний боржник є не правонаступником основного боржника, а особою, яка є додатково відповідальною за зобов`язанням основного боржника в силу прямого припису закону. Таким чином, на думку скаржника, основний боржник - ТОВ «Агро Істейт», незважаючи на виділ, несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в повному обсязі, а тому ухвала суду першої інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог є незаконною. Скаржник зазначив, що аналогічна правова позиція викладена у постанові від 01.11.2023 у справі №456/5490/21.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024, яким суддю ОСОБА_3 звільнено у відставку, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №911/3471/23 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 до свого провадження у новому складі суду.

20.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із прийняттям участі у слідчих діях.

20.11.2024 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю у справі № 902/579/24 про банкрутство ТОВ "Вілара", ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.08.2024 призначено розгляд справи в попередньому засіданні, що призначено на 20.11.2024 11:00 год.

У судове засідання 20.11.2024 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні колегія суддів ухвалила відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології", арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича про відкладення розгляду справи та здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Колегія суддів звертала увагу учасників справи, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду скарги та звертала увагу на можливість розгляду скарги за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" не підтверджено доводів, які викладено у клопотанні про відкладення розгляду справи, оскільки не надано доказів, що підтвердужють участь кредитора у слідчих діях.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України), про що вже зазначалось вище.

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Оскільки вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині, якою відхилено кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на суму 36 464 221,64 грн заборгованості, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, суд першої інстанції не з`ясував, що статтею 55 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь у припиненні відповідно, зобов`язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів. Повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань автоматично у режимі реального часу за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вказана стаття також передбачає, що кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: 1) надання забезпечення виконання зобов`язання; 2) дострокового припинення або виконання зобов`язання (зобов`язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором. Вказаною статтею передбачено, що виділ або припинення товариства не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами. Таким чином, як зазначає скаржник, виділ з товариства з обмеженою відповідальністю боржника нових юридичних осіб, а тим більш переведення на новоутворених суб`єктів боргів можливий згідно закону лише після здійснення певних передбачених законом дій, а саме, письмового повідомлення кредитора про намір здійснити виділ. Скаржник вважає, що Боржник не надав жодного доказу про те, що ним було здійснене повідомлення кредитора про намір здійснити виділ зі свого складу нових юридичних осіб, не було надано також доказів, що кредитор погодив дії щодо виділу, чи хоча б те, що кредитор був поінформований у передбачений законом спосіб про намір здійснити виділ.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" слід залишити без задоволення. Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 в частині відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.106-Б, код ЄДРПОУ:03568089) на суму 36 464 221,64 грн заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 №15/11_16Т (з урахуванням договорів уступки права вимоги).

Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ):

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанови від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 та від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2023 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" відкрито провадження у справі № 911/3471/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт"; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" у розмірі 1 879 457,75 грн., які складаються з: 1 860 000,00 грн. - основна заборгованість; 19 457,75 грн, - 3% річних; включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на оплату судового збору у розмірі 26 840,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства; призначено попереднє засідання суду.

09.01.2024 до Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" із заявою (вх. № 1941) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 95 374 383,64 грн, як таких, що заявлені додатково.

26.01.2024 розпорядником майна подано відзив (вх.№899/24), за змістом якого арбітражний керуючий визнав вимоги ТОВ "Аграрні системні технології" частково в сумі 58 910 162,97 грн., посилаючись на те, що заявляючи вимоги Кредитор не врахував, що 08.02.2023 відповідно до рішення учасників ТОВ "Агро Істейт" з його складу було виділено два нових підприємства: ТОВ "Акріс Техно", на яке відповідно до розподільчого балансу був переведений борг в розмірі 1 312 597, 37 гривень, а також ТОВ "Іст Рівер Менеджмент", на яке відповідно до розподільчого балансу було переведено борг в розмірі 35 151 623,30 гривень. Таким чином, перед Кредитором, з урахуванням переходу частини боргових зобов`язань на інших осіб, борг за поворотною фінансовою допомогою, наданою ТОВ "Лімтек ЛТД" 15.11.16 відповідно до договору №15/11_16Т, з урахуванням подальшого переходу права вимоги за договорами уступки права вимоги від 21.09.2017 №У21-09-17 та від 12.05.2021 №12/05-21, зобов`язання Боржника складають 58 827 379,33 грн. Решта частина зобов`язань за цим договором погашена або переведена на інших осіб.

30.01.2024 представником боржника подано відзив (вх.№961/24), за змістом якого боржником визнаються вимоги ТОВ "Агро Істейт" частково у сумі 58 910 162,97 грн, оскільки, заявляючи вимоги Кредитор не врахував, що 08.02.2023 відповідно до рішення учасників ТОВ "Агро Істейт" з його складу було виділено два нових підприємства: ТОВ "Акріс Техно", на яке відповідно до розподільчого балансу був переведений борг в розмірі 1 312 597, 37 гривень, а також ТОВ "Іст Рівер Менеджмент", на яке відповідно до розподільчого балансу було переведено борг в розмірі 35 151 623,30 гривень. Таким чином, перед Кредитором, з урахуванням переходу частини боргових зобов`язань на інших осіб, борг за поворотною фінансовою допомогою, наданою ТОВ "Лімтек ЛТД" 15.11.16 відповідно до договору №15/11_16Т, з урахуванням подальшого переходу права вимоги за договорами уступки права вимоги від 21.09.2017 №У21-09-17 та від 12.05.2021 №12/05-21, зобов`язання Боржника складають 58 827 379,33 грн. Решта частина зобов`язань за цим договором погашена або переведена на інших осіб.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі № 911/3471/23 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" у сумі 58 910 162,97 грн. боргу, які складаються з: 5 400,51 грн заборгованість за Договором від 03.08.2023 №03/08/23-01; 77 383,13 грн. заборгованість за договором суборенди нерухомого майна від 02.01.2021 №02/02/21-06; 58 827 379,33 грн заборгованість за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 №15/11_16Т (з урахуванням договорів уступки права вимоги). Відхилено кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" в частині 36 464 221,64 грн заборгованості, включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство витрати на оплату судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" у розмірі 6 056,00 грн.

Колегія суддів враховує, що ухвала господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі № 911/3471/23 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" на суму 58 910 162,97 грн не оскаржується.

Вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині, якою відхилено кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" в частині 36 464 221,64 грн заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 №15/11_16Т (з урахуванням договорів уступки права вимоги).

Отже, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімтек ЛТД" (підприємство 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" (підприємство 2) укладено договір №15/11_16Т про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого Підприємство 1 надає Підприємству 2 поворотну фінансову допомогу, а Підприємство 2 зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. договору поворотна фінансова допомога надається Підприємством 1 в національній валюті Україна, складає загальну суму 108 496 649,76 грн. Зазначена фінансова допомога надається шляхом безготівкового грошового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства 2.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше строку, передбаченого п. 8.1. даного договору.

Згідно з п. 3.2. договору передбачено, що повернення грошових коштів проводиться частинами або повністю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства 1 відкритий у відповідній установі банку.

Відповідно до п. 8.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 . Договір може бути припинений або розірваний за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Факт перерахування ТОВ "Лімтек ЛТД" поворотної фінансової допомоги у сумі 108 496 649,76 грн підтверджується випискою із банківського рахунку (т. 3 а.с.25).

З метою виконання своїх зобов`язань боржником було перераховано ТОВ "Лімтек ЛТД" грошові кошти у сумі 8 200,00 грн., а саме: 04.04.2017 - 800,00 грн. (а.с.27 т.3); 25.04.2017 - 500,00 грн. (а.с.28 т.3); 04.05.2017 - 200,00 грн. та 800,00 грн. (а.с. 29 т.3); 11.05.2017 - 800,00 грн. (а.с. 30 т.3); 24.05.2017 - 500,00 грн. (а.с.31 т.3); 07.06.2017 - 1000,00 грн. (а.с.32 т.3); 06.07.2017 - 1000,00 грн. (а.с.33 т.3); 24.07.2017 - 600,00 грн. (а.с.34 т.3); 04.08.2017 - 1000,00 грн. (а.с.36 т.3); 28.08.2017 - 1000,00 грн. (а.с.37 т.3), а також на суму 1 170 338,72 грн., а саме 24.10.2017 - 1 500,00 грн. (а.с.38 т.3), 02.11.2017 - 945 000,00 грн (а.с.39 т.3), 23.11.2017 - 500,00 грн (а.с.40 т.3), 01.12.2017 - 23 234,02 грн (а.с. 144 т.3), 104,7 грн. (а.с. 144 т.3).

Додатковою угодою до Договору №15/11_16Т про надання поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 сторони дійшли згоди викласти п.8.1. Договору в наступній редакції: "8.1. Даний Договір вступає в силу з моменту його підписаннея та діїє до 31.12.2022. Договір може бути припинений або розірваний за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством".

21.09.2017 ТОВ "Лімтек ЛТД" відступив, згідно з договором №У21/09/17 право вимоги повернення поворотної фінансової допомоги на ТОВ "Хауленд", відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає своє право вимоги боргових зобов`язань в загальному розмірі 107 000 000,00 грн., що виникло за Договором №15/11_16Т про надання поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 до ТОВ "Агро Істейт" (Боржник), а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону в борговому зобов`язанні, та приймає (набуває) на себе право вимоги оплати за Договорами, вказаними в п.п. 1 цього договору, "Боржник" в свою чергу - не заперечує проти даного відступлення права вимоги та визнає, що приймає вимоги визначені в п. 1.2 розмірі "Нового кредитора" як належні та законні.

Таким чином, за визначеним в пункті 1.1. Договором, сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором, яка Первісним кредитором відступається (передається), а Новим кредитором набувається складає разом 107 000 000,00 грн. (п.1.2 Договору).

Після укладення вказаного договору боржник продовжив сплату поворотної фінансової допомоги на користь ТОВ "Хауленд" у сумі 11 708 400,00 грн., а саме згідно з платіжними дорученнями від 04.12.2017 № 425 на суму 4 000 000,00 грн (т. 3 а.с. 193), від 23.06.2018 № 238 на суму 60 000,00 грн, від 23.06.2018 № 237 на суму 123 000,00 грн, від 25.06.2018 № 241 на суму 110 000,00 грн., від 24.10.2018 № 471 на суму 500 000,00 грн, від 26.10.2018 № 472 на суму 4 000,00 грн, від 05.07.2018 № 257 на суму 122 000,00 грн., від 12.07.2018 № 274 на суму 540 000,00 грн (т. 3 а.с. 205-208), а також платіжних інструкцій від 27.10.2020 № 1248 на суму 400 000,00 грн, від 27.10.2020 № 1249 на суму 400 000,00 грн, від 02.11.2020 № 1256 на суму 9 200,00 грн, від 03.11.2020 № 1257 на суму 398 000,00 грн., від 03.11.2020 № 1258 на суму 400 000,00 грн, від 03.11.2020 № 1259 на суму 399 500,00 грн, від 03.11.2020 № 1260 на суму 397 100,00 грн., від 03.11.2020 № 1261 на суму 398 600,00 грн, від 03.11.2020 на суму 399 700,00 грн № 1262, від 03.11.2020 № 1263 на суму 399 500,00 грн, від 03.11.2020 № 1264 на суму 399 800,00 грн., від 03.11.2020 № 1265 на суму 400000,00 грн., від 03.11.2020 № 1266 на суму 400 000,00 грн, від 03.11.2020 № 1267 на суму 396900,00 грн, від 03.11.2020 № 1268 на суму 398 200,00 грн, від 03.11.2020 № 1269 на суму 372000,00 грн., від 03.11.2020 № 1270 на суму 190 700,00 грн, від 04.11.2020 № 1285 на суму 5 000,00 грн, від 04.11.2020 № 1287 на суму 45 700,00 грн, від 10.11.2020 № 1294 на суму 39 500,00 грн. (а.с. 20-24 т.3).

12.05.2021 між ТОВ "Аграрні системні технології" (Новий кредитор) та ТОВ "Хауленд" (Первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №12/05-21, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає своє право вимоги грошових коштів до Боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" (код 40930697) у сумі 95 291 600,00 грн., що виникло та існує за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016р №15/11_16Т (далі - "Боргові зобов`язання") з урахуванням Договору №У21/09/17 відступлення права вимоги (цесії) від 21.09.2017, а Новий кредитор заміняє Первісного кредитора, як сторону в Боргових зобов`язаннях, та приймає (набуває) на себе право вимоги оплати за Борговими зобов`язаннями Боржника.

Відповідно до п. 1.5. договору цесії, моментом переходу відступлених прав від Первісного кредитора до Нового кредитора (далі - "Дата Відступлення") вважається дата підписання даного Договору.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги кредитора до боржника у розмірі 58 827 379,33 грн заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 №15/11_16Т (з урахуванням договорів уступки права вимоги)) є правомірними та підлягають визнанню Судом, в цій частині ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у даній справі не оскаржується та не переглядається судом апеляційної інстанції.

Щодо кредиторських вимог в розмірі 36 464 221,64 грн за вищевказаним договором, суд першої інстанції погодився з доводами розпорядника майна та боржника щодо необгрунтованості вказаної суми боргу, мотивуючи це тим, що 08.02.2023 відповідно до рішення учасників ТОВ "Агро Істейт", зі складу останнього було виділено два нових підприємства: ТОВ "Акріс Техно", на яке відповідно до розподільчого балансу (т. 3 а.с. 76-79) був переведений борг в розмірі 1 312 597, 37 грн за Договором №12/05-21 відступлення права вимоги (цесії) 12.05.2021, а також ТОВ "Іст Рівер Менеджмент", на яке відповідно до розподільчого балансу був переведений борг в розмірі 35 151 623,30 грн за Договором №12/05-21 відступлення права вимоги (цесії) 12.05.2021 (арк.с. 76-79, т. 30).

За частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 109 ЦК України передбачено виділ, як різновид створення юридичної особи, при якому припинення існуючої юридичної особи, з якої здійснюється виділ, не відбувається. Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Отже виділ не є різновидом припинення юридичної особи, це один зі способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому попередня юридична особа не припиняється.

Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (частина четверта статті 109 ЦК України).

Зі змісту положень частин третьої та четвертої статті 109 ЦК України убачається, що субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, може наставати щодо зобов`язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи.

Подібні положення містяться в частині п`ятій статті 55 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», де визначено, що товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов`язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Отже оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, в законі закріплено положення про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом.

Згідно із частинами першою та другою статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а в разі пред`явлення позову - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора (частина четверта статті 619 ЦК України).

Отже кредитор може пред`явити вимогу в досудовому порядку або звернутися до суду з окремим позовом до субсидіарного боржника в порядку позовного провадження.

У таких випадках субсидіарний боржник є не правонаступником основного боржника, а особою, яка є додатково відповідальною за зобов`язанням основного боржника в силу прямого припису закону.

У цивільно-правовому зобов`язанні може виникати, зокрема, солідарна та субсидіарна відповідальність. Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Субсидіарна ж відповідальність має додатковий характер, який полягає, зокрема, в тому, що в разі, якщо вимога кредитора в повному обсязі задоволена основним боржником, додатковий боржник до відповідальності не притягується. Тому під час виконання зобов`язань важливо визначити вид відповідальності; від цього залежить порядок пред`явлення вимоги кредитора, а також порядок виконання зобов`язання боржником.

При цьому в разі коли первісний боржник зобов`язань перед кредитором за розподільчим балансом не передавав та залишається основним боржником за зобов`язаннями, щодо яких винесено судове рішення, стягувач не втрачає права та можливості звернення до особи, яку він вважає субсидіарним боржником, з окремим позовом.

При розгляді справи про звернення кредитора з позовом до субсидіарного боржника останній може заперечувати проти суми заборгованості за зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до основного боржника, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі.

Щодо захисту прав кредитора, то умови та порядок такого захисту, зокрема, при виділі з товариства, передбачені статтею 55 Закону України Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Так, протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь у припиненні відповідно, зобов`язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів. Повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань автоматично у режимі реального часу за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, зазначеного вчастині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: 1) надання забезпечення виконання зобов`язання; 2) дострокового припинення або виконання зобов`язання (зобов`язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов`язання (зобов`язань) перед ним.Виділ або припинення товариства не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.Товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов`язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

В матеріалах справи наявний Розподільчий баланс частини майна, активів і пасивів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт", який затверджено Рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" від 08.02.2023 № 08/02/2023. У вказаному Розподільчому балансі вказано, що відповідно до Рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" від 08.02.2023 № 08/02/2023, ТОВ "Агро Істейт" виділяє частину власного майна, прав та обов`язків і створює дві нові юридичні особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Техно", учасником якого стає ТОВ "Акріс Інвест" з часткою в розмірі 316,00 грн, що становитиме 100 % в статутному капіталі новоствореного товариства та Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Рівер Менеджмент", учасником якого стає ТОВ "Акріс Інвест " з часткою в розмірі 347,00 грн, що становитиме 100 % в статутному капіталі новоствореного товариства. Комісією з виділу, яка була утворена на підставі Рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Істейт" від 24.11.2022 № 24/11/2022 було проведено заходи з виділу частини майна, прав та обо`язків ТОВ "Агро Істейт" до новостворених товариств, та в результаті проведення зазначених дій, було складено цей Розподільчий баланс, за яким від ТОВ "Агро Істейт"до ТОВ "Акріс Техно" та ТОВ "Іст Рівер Менеджмент" передаються активи і пасиви, згідно із Розподільчим балансом станом на 08.02.2023. Додатком № 1 до Розподільчого балансу частини майна, прав та обо`язків ТОВ "Агро Істейт" від 08.02.2023 є Розшифровка статей активу та пасиву Розподільчого балансу частини майна, прав та обо`язків ТОВ "Агро Істейт", що передаються до ТОВ "Акріс Техно", у якій зазначено про переведення боргу в розмірі 1 312 597, 37 грн за Договором відступлення права вимоги (цесії) 12.05.2021 №12/05-21. Додатком № 2 до Розподільчого балансу частини майна, прав та обо`язків ТОВ "Агро Істейт" від 08.02.2023 є Розшифровка статей активу та пасиву Розподільчого балансу частини майна, прав та обо`язків ТОВ "Агро Істейт", що передаються до ТОВ "Іст Рівер Менеджмент", у якій зазначено про переведення боргу в розмірі 35 151 623,30 грн за Договором відступлення права вимоги (цесії) 12.05.2021 №12/05-21.

Як зазначалось судом вище, юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу. Субсидіарна відповідальність має додатковий характер.

В даному випадку, ТОВ "Агро Істейт" несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу - ТОВ "Акріс Техно" та ТОВ "Іст Рівер Менеджмент".

Отже, в силу припису закону, субсидіарний боржник - ТОВ "Агро Істейт" є додатково відповідальною юридичною особою за зобов`язаннями ТОВ "Акріс Техно" на суму 1312597,37 грн та ТОВ "Іст Рівер Менеджмент" на суму 35 151 623,30 грн.

Як зазначалось судом вище, до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

В матеріалах справи відсутні докази звернення кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" з вимогою на суму 36 464 221,64 грн до юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу - ТОВ "Акріс Техно" та ТОВ "Іст Рівер Менеджмент" та відсутні докази відмови цих боржників від задоволення вказаної вимоги кредитора, відсутні докази, що кредитор не одержав від ТОВ "Акріс Техно" та ТОВ "Іст Рівер Менеджмент" в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу.

Враховуючи викладене, кредитор не довів виникнення в нього права звернення з кредиторськими вимогами до додаткового (субсидіарного) боржника за вказаними зобов`язаннями - ТОВ "Агро Істейт" на суму 36 464 221,64 грн боргу за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 №15/11_16Т (з урахуванням вищевказаних договорів уступки права вимоги).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відхилив кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" до боржника у справі на суму 36 464 221, 64 грн за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 №15/11_16Т (з урахуванням вищевказаних договорів уступки права вимоги).

Водночас, колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги відносно порушення процедури виділу з юридичної особи - ТОВ "Агро Істейт", нових підприємств - ТОВ "Акріс Техно" та ТОВ "Іст Рівер Менеджмент", Боржник не надав доказів того, що ним було здійснене повідомлення кредитора про намір здійснити виділ зі свого складу нових юридичних осіб та не було надано доказів, що кредитор погодив дії щодо виділу, що кредитор був поінформований у передбачений законом спосіб про намір здійснити виділ.

Проте, вказані порушення не можуть слугувати підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 в оскаржуваній частині, оскільки виділ вважається завершеним, відбулась державна реєстрація змін до відомостей, що містяться у ЄДР, про юридичну особу, з якої здійснено виділ (боржника у справі), щодо юридичних осіб правонаступників (ТОВ "Акріс Техно" та ТОВ "Іст Рівер Менеджмент"), витяг з ЄДР долучений до матеріалів справи. Доказів того, що вказані реєстраційні дії були оскаржені, матеріали справи не містять.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" слід залишити без задоволення. Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 в частині відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.106-Б, код ЄДРПОУ:03568089) на суму 36 464 221,64 грн заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 №15/11_16Т (з урахуванням вищевказаних договорів уступки права вимоги).

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" залишити без задоволення.

Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №911/3471/23 в частині відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.106-Б, код ЄДРПОУ:03568089) на суму 36 464 221,64 грн заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.11.2016 №15/11_16Т (з урахуванням договорів уступки права вимоги).

Матеріали справи № 911/3471/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 02.12.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко