Постанова

від 02.12.2024 по справі 910/1783/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа№ 910/1783/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024

повний текст складено та підписано 23.04.2024

у справі №910/1783/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Фермерського господарства «Макалюк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп»

про стягнення 76 378,47 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство «Макалюк» (позивач) звернулося до Господарського суду міста з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» про стягнення 76 378,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки сільськогосподарської продукції №432-07/22ПШ від 19.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1783/24 та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 по справі № 910/1783/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» на користь Фермерського господарства «Макалюк» 65 197,92 грн основного боргу, 3 015,37 грн 3% річних, 8 165,18 грн інфляційних втрат та судовий збір.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не надано доказів сплати вартості поставленого позивачем товару на суму 65 197,92 грн, крім того не надано будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим зроблено висновок про порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №432-07/22ПШ від 19.07.2022 та наявність підстав для стягнення заборгованості у заявленому розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/1783/24 скасувати ухваливши нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у частині 10% від Договору, в розмірі 49 000,00 грн.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» зокрема, зазначає, що: (1) при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано умов спірного договору (п.п. 4.3, 5.1), за якими Фермерське господарство «Макалюк» зобов`язане надати відповідачу оригінал листа на фірмовому бланку підприємства, що товар, який поставляється по даному договору, є продукцією власного виробництва, позивач має статус виробника сільськогосподарської продукції у 2022 році та є суб`єктом оподаткування податком на додану вартість; (2) доказів направлення такого листа матеріали справи не містять, а відтак умова для сплати 10% від спірного договору, а саме 49 000,00 грн не настала.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2024 матеріали апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 по справі № 910/1783/24 передано колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий суддя, судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1783/24.

На виконання вищезазначеної ухвали суду до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1783/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/1783/24 залишено без руху.

06.06.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №910/1783/24. Призначено розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

18.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Крім того, просить приєднати до матеріалів справи докази та визнати поважними причини їх неподання у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 2 та 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача).

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, стосовно заявленого клопотання, дійшов висновку про його відхилення, як необґрунтованого, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем не наведено виняткових випадків ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 №2622/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду Шевчук С.Р. звільнено у відставку.

У відповідності до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Тищенко А.І., ОСОБА_1

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу №910/1783/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів Тищенко А.І., Кравчука Г.А.

26.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято справу №910/1783/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею на лікарняному.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 справу №910/1783/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М.

11.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято справу №910/1783/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 по справі № 910/1783/24 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 19.07.2022 між Фермерським господарством «Макалюк» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (покупець, відповідач,скаржник) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції № 432-07/22ПШ (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: пшеницю 3-го класу (код Товару 1001990000 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року, надалі іменований як «товар», в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі.

Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. Договору товар кількістю 100,00 тон, ціна за 1 тону 4 38853,96 грн, що загалом складає 499 999,44 грн з ПДВ.

Згідно з п. 3.1. Договору постачальник поставляє товар покупцеві, в заліковій вазі на умовах поставки DАР відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2020 ТОВ «ВВТ ГРЕЙН» (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1), в подальшому - «елеватор поставки», автомобільним транспортом. Базис поставки DAP використовується з урахуванням умов, визначених в цьому Договорі.

У п. 3.2. Договору встановлено, що строк постачання товару - 26.07.2022 включно. Поставка Товару партіями допускається.

Пунктом 4.1. Договору сторони узгодили наступний порядок здійснення оплати:

- 86% вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10-14 банківських днів з моменту надання видаткової накладної, отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, за умови виставлення рахунку та підписання даного Договору;

- 14% вартості партії товару протягом 5 банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 11.1. Договору).

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, на виконання умов Договору постачальником передано, а покупцем прийнято товар загальною вартістю 465 699,47 грн, що підтверджується видатковими накладними №5 від 20.07.2022 на суму 121 199,86 грн з ПДВ, №6 від 23.07.2022 на суму 117 399,87 грн з ПДВ та №7 від 25.07.2022 на суму 227 099,74 грн з ПДВ.

У подальшому, постачальником виставлено покупцю рахунки на оплату № 5 від 20.07.2022 на суму 121 199,86 грн з ПДВ, № 6 від 23.07.2022 в розмірі 117 399,87 грн з ПДВ, № 7 від 25.07.2022 на суму 227 099,74 грн з ПДВ.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що постачальником було зареєстровано податкові накладні №6 від 20.07.2022 на суму 121 199,86 грн, №7 від 23.07.2022 на суму 117 399,87 грн та №8 від 25.07.2022 на суму 227 099,74 грн, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, які наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, поставлений Фермерським господарством «Макалюк» товар оплачено відповідачем частково на суму 400 501,55 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №4076 від 19.08.2022, №4077 від 19.08.2022, №4078 від 19.08.2022.

Постачальник звернувся до покупця з вимогою від 31.01.2024 в якій просив в найкоротший термін погасити заборгованість у розмірі 65 197,92 грн (докази направлення містяться в матеріалах справи). Однак, вказана претензія залишена без задоволення, у зв`язку з чим, у позивача виникла необхідність звернутися до суду з даним позовом про стягнення з відповідача боргу за товар у розмірі 65 197,92 грн, на підставі якого також нараховано 3 015,37 грн 3% річних та 8 165,18 грн інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар загальною вартістю 465 699,47 грн, що підтверджується видатковими накладними №5 від 20.07.2022 на суму 121 199,86 грн з ПДВ, №6 від 23.07.2022 на суму 117 399,87 грн з ПДВ та №7 від 25.07.2022 на суму 227 099,74 грн з ПДВ, зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними №6 від 20.07.2022 на суму 121 199,86 грн, №7 від 23.07.2022 на суму 117 399,87 грн та №8 від 25.07.2022 на суму 227 099,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку порушення постачальником вимог пункту 5.1 цього договору покупець має право притримати оплату товару у розмірі 10% до моменту усунення постачальником такого порушення, без застосування до покупця будь-яких штрафних санкцій.

Пунктом п. 4.3 договору встановлено, що у випадку порушення постачальником вимог п. 5.4 договору покупець має право притримати оплату товару у розмірі 10% від його загальної вартості до моменту усунення постачальником такого порушення без застосування до покупця будь-яких штрафних санкцій.

Як свідчать матеріали справи, доказів на підтвердження існування обставин, передбачених п.п. 4.2 та 4.3 договору, скаржником надано не було.

Фермерським господарством «Макалюк» на користь позивача було сплачено грошові кошти частково на суму 400 501,55 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №4076 від 19.08.2022, №4077 від 19.08.2022, №4078 від 19.08.2022.

Отже, у відповідача виникла заборгованість за спірним договором у розмірі 65 197,92 грн.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 65 197,92 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення нарахованих на суму заборгованості 3% річних у сумі 3 015,37 грн та 8 165,18 грн інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати отриманого за Договором товару, позивач відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань інфляційні втрати, 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.

Перевіривши розрахунки позивача колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що такі розрахунки є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 3 015,37 грн та 8 165,18 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За висновками колегії суддів, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження та врахування всіх обставин справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/1783/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/1783/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи №910/1783/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко