Постанова

від 02.12.2024 по справі 910/1783/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа№ 910/1783/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024

у справі №910/1783/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Фермерського господарства «Макалюк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп»

про стягнення 76 378,47 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство «Макалюк» (позивач) звернулося до Господарського суду міста з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» про стягнення 76 378,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки сільськогосподарської продукції №432-07/22ПШ від 19.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1783/24 та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 по справі № 910/1783/24 позов задоволено повністю.

29.04.2024 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 по справі №910/1783/24 заяву представника Фермерського господарства «Макалюк» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» на користь Фермерського господарства «Макалюк» 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

В обґрунтування прийнятого додаткового рішення судом першої інстанції зазначено, що стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме обставинам цієї справи. У решті заявленої до стягнення суми витрат судом відмовлено відповідно до висновку, викладеного у п. 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 по справі № 910/1783/24, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/1783/24.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що в акті приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 01.02.2024 не вказано кількість годин витрачених на правничу допомогу, не деталізовано які саме процесуальні дії були здійснені представником позивача та не долучено платіжний документ.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

31.05.2024 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 31.05.2024 передані колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

06.06.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 по справі №910/1783/24. Призначено розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

17.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 справі №910/1783/24 залишити без змін.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 №2622/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду Шевчук С.Р. звільнено у відставку.

У відповідності до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Тищенко А.І., ОСОБА_1

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу №910/1783/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів Тищенко А.І., Кравчука Г.А.

26.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято справу №910/1783/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею на лікарняному.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 справу №910/1783/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М.

11.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято справу №910/1783/24 за апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 по справі №910/1783/24 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем подано до суду (1) копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024, (2) акт приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2024, (3) детальний опис послуг, наданих адвокатом за договором від 24.04.2024.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Колегія суддів звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів позивача під час розгляду справи 910/1783/24 у місцевому господарському суді здійснено адвокатом Шевченко І. В. (надалі - адвокат), повноваження якого підтверджуються копією ордеру серії ВЕ № 1109104 від 09.02.2024, виданого на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 01.02.2024 (надалі - договір).

Пунктом 1.1.1. договору визначено, що адвокат зобов`язується представляти інтереси клієнта (позивача) під час супроводу судового процесу в суді першої інстанції за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції № 432-07/22ПШ від 19.07.2022.

Пунктом 4.1. договору від 01.02.2024 адвокатом та позивачем погоджено, що винагорода за надання правової допомоги (гонорар) становить 20 000,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2024 підтверджено, що адвокатом було надано, а позивачем прийнято послуги щодо надання правової допомоги у справі № 910/1783/24 з комплексного правового супроводу судового процесу в суді першої інстанції за позовом Фермерського господарства «Макалюк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції № 432-07/22ПШ від 19.07.2022. Вартість послуг визначено у розмірі 20 000,00 грн.

За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто, в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Верховним Судом неодноразово вказано на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, оцінивши заяву представника Фермерського господарства «Макалюк» про ухвалення додаткового рішення, у порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надані представником позивача докази витрат на послуги адвоката, враховуючи фактичний обсяг наданих позивачу послуг та витрачений ним час, кількість підготовлених документів, зважаючи на ступінь складності цієї справи та її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, з огляду на ціну даного позову, дійшов вірного висновку про покладення на відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. Крім того, зазначене стягнення відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності та справедливості.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду скаржника з висновками суду щодо розподілу судових витрат, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції юридично необґрунтованими.

Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» слід відмовити, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/1783/24 - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/1783/24 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1783/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко