Постанова

від 18.11.2024 по справі 925/220/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа№ 925/220/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

представників сторін:

позивач: ОСОБА_1.,

від позивача: Бєлкін Л.М. (адвокат)

від відповідача: Косменюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024

у справі №925/220/24 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" (далі - відповідач; ТДВ; ТОВ "Уманський "Сортнасіннєовоч") з вимогою (з урахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" 266 513,38 грн, з яких залишок заборгованості за акції 47 432,4 грн, 3% річних - 24 994 грн, інфляційне збільшення боргу - 194 086,98 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиплатою йому повної компенсації вартості акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч", власником яких він був.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі № 925/220/ 24 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на користь ОСОБА_1 залишок заборгованості за акції 47 432,35 грн, 3 % річних у розмірі 24 988,92 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 194 086,98 грн, а також 3 198,10 грн судового збору. У решті позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", яке стало правонаступником Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" зобов`язане було виплатити ОСОБА_1 компенсацію вартості акцій, але цього зроблено не було.

Судом зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.07.2013, в якій зазначив, що не брав участі в зборах 22.04.2013, не голосував за прийняте рішення та в подальшому не виявляє бажання брати участь у діяльності ТОВ, яке є правонаступником ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч", тому просив викупити належні йому на праві власності акції ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" у повній кількості 189 877 акції за встановленою ринковою вартістю 0,55 грн за одну акцію згідно із протоколом № 1 від 22.04.2013.

Суд встановлено, що відповідач заяву про викуп акцій позивача отримав 31.07.2013, що підтверджується листом від 26.12.2013 за № 655, проте не здійснив виплату компенсації вартості акцій позивача не тільки самостійно, а також за вимогою позивача.

У подальшому ТОВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" 16.08.2019 частково виконав таке зобов`язання, сплативши 57 000 грн, де залишок несплаченої компенсації вартості акцій становить суму 47 432,35 грн (104 432,35 грн - 57 000 грн).

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що позивач довів факт невиплати відповідачем 47 432,35 грн грошової компенсації вартості акції, тому позов у цій частині задовольнив частково в сумі 47 432,35 грн.

Дослідивши розрахунок 3 % річних в межах заявленого періоду, суд встановив, що позивач допустив помилку при визначенні кінцевої дати нарахування на суму боргу 104 432,00 грн - 16.08.2019. Оскільки відповідач частково повернув заборгованість позивачу 16.08.2019, то день фактичної оплати заборгованості не включається до часу прострочення виконання грошового зобов`язання при здійсненні розрахунку. Тому правильним розрахунком 3 % річних на заявлені суми є: період 04.09.2013 - 15.08.2019 на суму боргу 104 432 грн - 18 634,67 грн 3% річних; період 16.08.2019 - 01.02.2024 на суму боргу 47 432 грн - 6 354,25 грн., а загальна сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 24 988,92 грн.

Стосовно розрахунку інфляційних втрат, здійснених позивачем, суд встановив, що всупереч зазначеним періодам: вересень 2013 - липень 2019 на суму боргу 104 432 грн та вересень 2019 - січень 2024 на суму боргу 47 432 грн, позивач нарахував інфляційні втрати, включивши в першому періоді до розрахунку серпень 2019 року та не включивши до розрахунку другий період січня 2024 року. Водночас, позивач має право на стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму 104 432 грн за період вересень 2013 року - серпень 2019 року у сумі 167 679,88 грн та на суму 47 432 грн за період вересень 2019 року - грудень 2023 року у сумі 26 407,10 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 194 086,98 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Крім того, суд дійшов до висновку, що позивач на момент звернення з позовом до суду не пропустив встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності. Також суд зазначив, що відповідач частковою сплатою компенсації вартості акцій 16.08.2019 визнав заборгованість, а відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після вказаної дати позовна давність не є пропущеною, оскільки діяли норми Законів №540-ІХ від 30.03.2020 та від 15.03.2022 № 2120-ІХ щодо зупинення строків, визначених статтями, зокрема, 257, 258 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024, ТОВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає в цій частині судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неповноти судового розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач вказує на те, що заявлені позивачем позовні вимоги, з урахуванням усних уточнень, ідентичні позовним вимогам, викладеним ним у заяві про перегляд судового рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі № 925/1081/19 за нововиявленими обставинами, поданій ним до суду 19.10.2023.

Апелянт зазначає, що позивач усною заявою виклав уточнення позовних вимог, чим позбавив відповідача права на вмотивовані заперечення та викладення позиції захисту, з урахуванням уточнених позовних вимог. Крім того, уточнення позовних вимог відбулось на стадії розгляду справи по суті, що відповідно до ГПК України не допускається. Тому, на його думку, позовні вимоги позивача в редакції "уточнення" підлягали залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Також скаржник зауважує, що позиція суду першої інстанції не відповідає положенням цивільного судочинства, адже строк позовної давності до спірних правовідносин минув задовго до прийняття Законів №540-ІХ від 30.03.2020 та від 15.03.2022 № 2120-ІХ. Апелянт зазначає, що з матеріалів справи вбачається, про обізнаність позивача та наявність у нього права на викуп акцій (отримання компенсації за акції) не пізніше 24.07.2013, коли звернувся до відповідача і заявою про викуп акцій, при цьому позивач зазначив, що йому було відмовлено у задоволенні його заяви на підставі листа №655 від 26.12.2013. Відтак, на думку апелянта, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що право на звернення з цим позовом до суду у позивача виникло не пізніше 26.12.2013. Водночас, апелянт заперечує зміст наданого до позовної заяви листа №655 та зазначає, що вказаний лист не містить підпису особи, яка його склала. Таким чином, апелянт наголошує, що судом першої інстанції без належних підстав, незаконно відмовлено відповідачу у застосуванні строків позовної давності.

Крім того, скаржник вказує, що матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність заборгованості та її розміру, яка виникла на підставі правочину, закону чи рішення суду, тому вважає передчасною таку вимогу, як стягнення заборгованості з компенсації, за відсутності позовних вимог про визнання права на отримання компенсації та про визнання розміру такої компенсації.

Також апелянт не погоджується з розміром такої заборгованості, оскільки позивач встановлював таку заборгованість, виходячи з оціночної вартості акцій, натомість, формування статутного капіталу ТДВ, а згодом і ТОВ, які є правонаступниками ПАТ, формувалося, виходячи з номінальної вартості акцій, що на 0,30 грн дешевше за кожну акцію.

Скаржник також заперечує проти витрат, передбачених ст. 625 ЦК України, оскільки позивач не надав детального розрахунку таких витрат, а суд не перевірив такий розрахунок на предмет порядку та періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі № 910/3233/24 без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, а прийняте судом рішення є законним та справедливим.

Крім того, позивач вказує, що уточнення формулювання прохальної частини позову, а не позову взагалі, прийняті судом першої інстанції у справі №925/220/24 та не мали суттєвого впливу на сутність позову і не можуть вважатися зміною позову, зміст і розмір вимог залишається тим самим, а тому уточнення позовних вимог є допустимим і після закриття підготовчого провадження. Також позивач зазначає, що обставина наявності права на грошову компенсацію за акції не була врахована у справі №925/1081/19 на яку посилався відповідач у зв`язку із особливістю перегляду за нововиявленими обставинами, тобто цієї обставини взагалі у справі не було, а тому вона заявлена в окремому позовному провадженні у даній справі № 925/220/24.

Позивач звертає увагу, що на підставі відмови листом від 26.12.2023 №655 та інформації, яка в ньому містилася, у позивача не виникло право на позов, оскільки одночасно володіти часткою і отримати гроші було б неможливо. Тобто, позивач не знав і не міг знати, що попри запевнення, які містяться у листі відповідача за №655, він навіть не був включений у число учасників (засновників) ТДВ та в подальшому ТОВ. Про цю обставину позивачу стало відомо у ході судового процесу у справі №925/1081/19, після ознайомлення з відповідним документами, а саме з протоколом №1 загальних зборів засновників (учасників) ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" від 25.06.2013, який був поданий відповідачем у справі №925/1081/19. Разом з тим, позивач зазначає, що неможна заперечити про наявність та зміст листа №655, оскільки відповідач сам подав цей лист у справу №925/1081/19 (додатки 3, а, б, в) і саме директор відповідача ОСОБА_2 власноручно просила долучити його до матеріалів справи №925/1081/19.

Також позивач зауважує, що у статуті, затвердженому протоколом установчих зборів від 25.06.2013, як вказано і у листі ТДВ від 26.12.2013 №655, під номером 48 значиться позивач - ОСОБА_1 . Більш того, у повідомленнях про збори ТДВ як персональних, так і публічних йде мова про скликання саме установчих зборів ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", про жодні інші збори, які нібито призначались на 25.06.2013, ніхто з міноритарних акціонерів, зокрема, позивач не повідомлялися. Разом з цим, позивач зазначає, що лише 29.11.2019 (дата супровідного листа) він дізнався, що відповідач фальсифікував установчі документи, на підставі яких зареєстрував ТДВ. З цим супровідним листом відповідач подав до матеріалів справи №925/1081/19 протокол №1 так званих засновників та статут, затверджений цим протоколом. Тільки з цих документів позивачу стало відомо, що його було виключено з числа засновників і позбавлено частки, при цьому не було надано жодної грошової компенсації. Таким чином, про порушення своїх прав - повного позбавлення власності у вигляді частки, позивач дізнався тільки 29.11.2019. Три роки з цієї дати спливли - 29.11.2022. У подальшому строк позовної давності до спірних правовідносин зупинився з прийняттям Законів №540-ІХ від 30.03.2020 та від 15.03.2022 № 2120-ІХ і до тепер.

Позивач також зазначає, що у листі №655 відповідачем вказано, що протоколом №1 від 22.04.2013 загальних зборів акціонерів обумовлено строки викупу акцій - з 23.04.2013 по 24.05.2013, тому позивачу відмовлено у викупі акцій у зв"язку і спливом строку їх викупу. Проте, дане твердження було спростовано постановою Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №925/615/22 (п.п.40,41,44), де суд вказав, що у разі, якщо акціонер не реалізує своє право на набуття частки у статутному капіталі товариства-правонаступника в процесі перетворення акціонерного товариства, то у нього виникає право на отримання компенсації вартості акцій, власником яких він був.

Позивач наголошує, що усі наведені ним форми обману колишніх акціонерів, у тому числі і позивача є, на його думку, підставою для визнання поважності причин пропуску позовної давності (ч.5 ст. 267 ГПК України).

Так, позивач звертає увагу суду, що відповідачем рішення загальних зборів від 25.06.2013 оформлено одночасно двома протоколи та двома статутами, в одних з яких міноритарні акціонери обліковуються учасниками ТДВ, а в інших - ні. При цьому, у публічному доступі (повідомлення про збори) було відомо саме про ті правовстановлюючі документи, де міноритарні акціонери обліковувалися учасниками ТДВ. І для скасування випуску акцій відповідач подав в НКЦПФР саме ці документи та усіх акціонерів запевняв, що вони є акціонерами. Позивач зазначає, що така поведінка відповідача спрямована на невиплату компенсації, тому є незаконною та порушує права колишніх акціонерів на мирне володіння майном.

Крім того, позивач наголошує, що право колишнього акціонера вимагати компенсацію за вилучені у нього акції витікає зі ст. 41 Контитуції України, ст. 321 ЦК України, на які посилався і Верховний Суд у своїй постанові від 26.09.2023 у справі №925/615/22. А повна вартість акцій для компенсації їх втрати визначена загальними зборами ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" (п.9 протоколу від 22.04.2013) у розмірі 0,55 грн за одну акцію.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів: Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 витребувано невідкладно у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/220/24.

20.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа №925/220/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Бєлкіна Леоніда Михайловича про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників судового процесу задоволено. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 з повідомленням (викликом) учасників судового процесу на 26.08.2024.

Судове засідання 26.08.2024 не відбулось у зв"язку із повітряною тривогою і ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 на 23.09.2024.

У судових засіданнях 23.09.2024 та 07.10.2024 оголошувались перерви у розгляді справи №925/220/24 до 07.10.2024 та до 14.10.2024 відповідно.

Судове засідання 14.10.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 на 18.11.2024.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, справу № 925/220/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г.,суддів: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 прийнято до провадження справу № 925/220/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г.,суддів: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та його представник у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.11.2024 заперечували проти доводів апеляційної скарги відповідача з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, просили її відхилити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 залишити без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №925/220/24 у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, з матеріалів справи № 925/1081/19 випливає, що позивач - ОСОБА_1 звертався до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" як до правонаступника ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" про стягнення 58 934,39 грн, у тому числі 21 861,80 грн балансової вартості частини майна, пропорційній частці позивача у статутному капіталі ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" (залишок суми заборгованості), 30 116,06 грн інфляційних втрат та 6 956,53 грн 3% річних.

Отже, у справах № 925/1081/19 та № 925/220/24 беруть участь ті самі особи.

04.09.2020 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі № 925/1081/19, яким у задоволенні позову відмовив повністю. Постановою від 01.06.2022 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2020 у справі № 925/1081/19 залишив без змін.

Таким чином, рішення у справі № 925/1081/19 набрало законної сили та стосується тих самих осіб, що і у справі № 925/220/24, тому обставини встановлені судом у рішенні від 04.09.2020 у справі № 925/1081/19 не підлягають доказуванню.

Так, у рішенні від 04.09.2020 у справі № 925/1081/19 господарський суд встановив, що згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.05.1997 була проведена державна реєстрація Відкритого акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч", яке в подальшому було перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Відповідно до виданих Відкритим акціонерним товариством "Уманський "Сортнасіннєовоч" позивачу сертифікатів акцій від 23.06.1998 серія СН-1 №0575 і від 03.03.1999 серія СН-1 №868 останньому на праві власності належало 189 877 простих іменних акцій цього товариства номінальною вартістю 25 копійок кожна і загальною вартістю 47 469,25 грн, що становило 3,3742% статутного капіталу товариства.

Згідно із сертифікатом акцій № 0575, виданим 23.06.1998, акціонер ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій, ВАТ "Сортнасіннєовоч" номінальною вартістю 25 копійок кожна в кількості 188 500 штук на загальну суму 47 125 грн та згідно із сертифікатом акцій № 868, виданим 03.03.1999, акціонер ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ВАТ "Сортнасіннєовоч" номінальною вартістю 25 копійок кожна в кількості 1 377 штук на суму 344,25 грн.

22.04.2013 відбулись загальні збори акціонерів ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч", про що складено протокол № 1 чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" (далі - протокол від 22.04.2013 № 1).

Так у преамбулі протоколу від 22.04.2013 № 1 зазначено, серед іншого, такі відомості: "... На виконання вимог ст. 35 ЗУ "Про акціонерні товариства" та пунктів 8.12-8.14 статуту Товариства усі акціонери були належним чином повідомлені про скликання зборів більш як за 30 днів до дати їх скликання:

- персонально, у передбачений статутом спосіб;

- загальні повідомлення: в офіційному друкованому виданні НКЦПФР газеті "Бюлетень. Цінні папери України № 52 (3602) від 20 березня 2013 року та на веб-сайті Товариства".

Як учасники зборів зареєструвались три акціонери (їх представники), які володіють 4 321 766 акціями, що складає 76,8 % від їх загальної кількості та 76,8 % від загальної кількості голосуючих акцій. Відповідно до ст. 41 ЗУ "Про акціонерні товариства" кворум досягнуто. Збори визнаються правомочними і мають право приймати рішення з усіх питань порядку денного, зокрема: про припинення Товариства шляхом його реорганізації через перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю; про затвердження оцінки та умов викупу акцій у акціонерів, які голосували проти прийняття рішення про припинення Товариства; про затвердження порядку та умов обміну акцій Товариства на частки; про затвердження плану перетворення та затвердження порядку та умов здійснення перетворення.

Із зазначених вище питань прийняті наступні рішення.

1.Стосовно припинення Товариства шляхом його реорганізації через перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю вирішили: припинити Публічне акціонерне товариство "Уманський "Сортнасіннєовоч" шляхом його реорганізації через перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч". При перетворенні Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" усі його майнові права, грошові кошти, зобов`язання та інші права та обов`язки, які йому належать, переходять до його правонаступника - Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч".

2.Про затвердження оцінки та умов викупу акцій у акціонерів, які голосували проти прийняття рішення про припинення Товариства вирішили: Товариство зобов`язане здійснити оцінку та викуп акцій у акціонерів, які вимагають цього у разі, коли ці акціонери голосували проти прийняття зборами рішення про припинення Товариства і звернулись до Товариства з письмовою вимогою. Ціна викупу акцій не може бути меншою ніж їх ринкова вартість.

Ринкова вартість акцій Товариства становить 0,55 грн. за одну штуку акцій Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч". Ринкову вартість визначено станом на день, що передує опублікуванню в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів 22 квітня 2013 року, на яких було прийнято рішення про перетворення Товариства, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій на підставі незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Товариством з обмеженою відповідальністю "Уманський центр оцінювачів" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №11184/10 від 08 грудня 2010 року).

У зв`язку із цим було запропоновано:

Ринкову вартість акцій визначити в порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про акціонерні товариства".

Договір між Товариством та акціонером про обов`язковий викуп Товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Встановити строк оцінки та викупу акцій з 23.04.2013 по 24.05.2013 включно. У цей строк, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає Товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій Товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття Товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах вищезазначених строків, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

3. З питання затвердження порядку та умов обміну акцій Товариства на частки" вирішили: затвердити такі порядок та умови обміну акцій Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" (далі Товариство), що реорганізується шляхом перетворення, на частки у статутному капіталі правонаступника - Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" (далі-ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч").

Обмін акцій Товариства на частки у статутному капіталі правонаступника - ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" здійснюється у два етапи.

На першому етапі, який починається з 23.04.2013 та закінчується 22.06.2013 всім акціонерам виписуються письмові зобов`язання про видачу часток у статутному капіталі ТДВ" Уманський "Сортнасіннєовоч".

Для отримання в обмін на акції зобов`язання про обмін акціонери подають письмові заяви на ім`я голови комісії з припинення Товариства за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев`янка 17 а, у кабінеті директора Товариства у робочі дні з 10-00 до 16-00 години. Заява складається у довільній формі із зазначенням прізвища, імені, по батькові (найменування) акціонера, даних документа, що посвідчує його особу (свідоцтва про державну реєстрацію), реєстраційного номера облікової картки платника податків (код за ЄДРПОУ), місця проживання (місцезнаходження), загальної кількості та загальної номінальної вартості акцій, якими володіє акціонер.

У день отримання такої заяви голова комісії з припинення Товариства (уповноважений ним член комісії з припинення), зобов`язаний видати заявнику письмове зобов`язання про видачу часток у статутному капіталі ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", що створюється шляхом перетворення, засвідчене підписом голови комісії з припинення Товариства (уповноваженим головою членом комісії з припинення) та печаткою Товариства, що реорганізується.

У разі неподання акціонером такої заяви в межах першого етапу обміну акцій Товариства на частки у статутному капіталі ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" комісія з припинення Товариства, у будь-якому разі, у зазначений строк першого етапу обміну акцій Товариства на частки у статутному капіталі товариства - правонаступника, виписує акціонерам письмові зобов`язання про обмін. Письмові зобов`язання про обмін виписуються на ім`я усіх акціонерів, що включені до переліку акціонерів Товариства, які мають право участі у зборах 22.04.2013 року.

На другому етапі, який розпочинається з дня проведення установчих зборів ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", утвореного шляхом перетворення Товариства, відбувається обмін письмових зобов`язань про обмін на частки у статутному капіталі ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" у відповідності з отриманими на першому етапі письмовими зобов`язаннями про видачу відповідної кількості часток товариства, що створюється внаслідок реорганізації та видача документів, що підтверджують їх право власності на частку у статутному капіталі ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Документи (свідоцтва), які підтверджують учасникам ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" їх право власності на частку у статутному капіталі правонаступника видаються учасникам (їх представникам) лише особисто, після пред`явлення документа, що посвідчує особу цього учасника, або його представнику, після пред`явлення документа, що посвідчує особу цього представника та належним чином оформленої довіреності. Такий документ (свідоцтво) на прохання акціонера може бути надісланий йому поштою, у разі надходження до Товариства відповідної заяви, де підпис акціонера підтверджений нотаріально. Термін отримання документів (свідоцтв), які підтверджують право власності учасника на частку у статутному капіталі правонаступника не обмежується.

Обмін письмових зобов`язань на частки у статутному капіталі ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" здійснюється пропорційно до кількості акцій, відповідної номінальної вартості і відсотку в статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч", які належали акціонеру на праві власності до реорганізації Товариства.

4. Умови обміну акцій Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" на частки в статутному капіталі товариства-правонаступника, а саме ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" наступні:

розмір статутного капіталу ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", створеного внаслідок перетворення Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч", дорівнює розміру статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" на дату прийняття рішення про його припинення (реорганізації) шляхом перетворення, а саме 1 406 800,00 грн;

розмір частки (у відсотках) учасника у статутному капіталі ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", створеного внаслідок перетворення Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч", дорівнює розміру його частки (у відсотках), як акціонера у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч";

загальний розмір частки учасника у статутному капіталі ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" дорівнює розміру загальної номінальної вартості акцій, які належали йому, як акціонеру у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Таким чином, кожному акціонеру (крім акціонерів, які згідно закону мають право та заявили вимогу про обов`язковий викуп належних їм акцій) буде належати така саме частка у статутному капіталі товариства-правонаступника (ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч") і за вартістю, і у процентному відношенні до статутного капіталу, яка належала їм у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч"..."

21.05.2013 у виданні "Бюлетень. Цінні папери України" № 91 (3641) розміщено повідомлення акціонерів про проведення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" 25.06.2013 із визначенням порядку денного:

1. Обрання Голови та Секретаря позачергових загальних зборів акціонерів.

2. Обрання Лічильної комісії.

3. Затвердження регламенту проведення Зборів.

4. Затвердження Звіту про наслідки обміну акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" на письмові Зобов`язання про видачу відповідної кількості часток у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч".

5. Затвердження Передавального акту Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Також 21.05.2013 у цьому ж виданні "Бюлетень. Цінні папери України" № 91 (3641) розміщено повідомлення засновників Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" про скликання установчих зборів, які відбудуться 25.06.2013 із зазначенням порядку денного:

1. Обрання Голови, Секретаря, Лічильної комісії Зборів.

2. Створення Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч".

3. Затвердження Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч".

4. Обрання директора Товариства.

5. Обрання Наглядової ради Товариства.

6. Обрання Ревізора Товариства.

7. Затвердження Передавального акту.

8. Про визначення уповноваженої особи та надання їй повноважень на підписання Статуту Товариства та Передавального акту Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч".

9. Про схвалення угод, укладених засновниками до створення Товариства.

Позивач надав докази направлення від ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" на його адресу засобами поштового зв`язку 23.05.2013 повідомлення про проведення загальних зборів 25.06.2013 із зазначенням порядку денного:

1. Обрання Голови, Секретаря, Лічильної комісії Зборів.

2. Створення Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч".

3. Затвердження Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч".

4. Обрання директора Товариства.

5. Обрання Наглядової ради Товариства.

6. Обрання Ревізора Товариства.

7. Затвердження Передавального акту.

8. Про визначення уповноваженої особи та надання їй повноважень на підписання Статуту Товариства та Передавального акту Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч".

9. Про схвалення угод, укладених засновниками до створення Товариства.

Зі змісту зазначеного порядку денного випливає, що позивач отримав повідомлення про проведення установчих зборів Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч", яке було розміщене у виданні "Бюлетень. Цінні папери України" 21.05.2013. Також представник позивача підтверджує, що позивачем також отримано повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч", що розміщене у цьому ж виданні.

25.06.2013 відбулись установчі збори засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч".

З матеріалів справи випливає, що про проведення цих установчих зборів складено два протоколи.

Один із протоколів (протокол установчих зборів засновників (учасників)) Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" наданий позивачу на його запит Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з листом від 08.07.2020 № 26/03/10502 (далі - протокол від 25.06.2013).

Другий протокол, яким оформлено проведення 25.06.2013 загальних зборів засновників (учасників) ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" - протокол №1 загальних зборів засновників (учасників) ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" (далі - протокол № 1 від 25.06.2013). Цей протокол надано Товариством з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на вимогу суду в ході розгляду справи № 925/1081/19 за заявою ОСОБА_1 від 29.11.2019 № 39, тобто в кінці 2019 року.

Протоколом від 25.06.2013 установчих зборів засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" затверджено статут Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч", у п. 1.13. якого зазначено перелік (склад) засновників Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" із зазначенням кількості належних їм часток, їх загальної номінальної вартості та відсотку у статутному капіталі, зокрема у пп. 48 зазначено: " ОСОБА_1 - 189 877 - 47 469,25 (3,3742%)". Такий статут разом із протоколом від 25.06.2013 наданий ОСОБА_1 на його запит Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку листом від 09.07.2020 № 26/03/10502.

Протоколом № 1 від 25.06.2013 загальних зборів засновників Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" затверджена інша редакція статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч". Зазначений статут містить такі відмітки: державну реєстрацію юридичної особи проведено 04 вересня 2013, номер запису 10251450000002174; Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 03 грудня 2013, номер запису 10251050001002174.

Відповідно до п. 2.1. цього статуту, засновниками (учасниками) товариства є:

1. Громадянка України ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Уманським М УМВС України в Черкаській області 02.06.1998, зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

2. Громадянка України ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Уманським М УМВС України в Черкаській області 19.01.1998, зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

3. Громадянин України ОСОБА_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Уманським М УМВС України в Черкаській області 19.01.1998, зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

4.Товариство з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч", місцезнаходження: 20340, Черкаська область. Уманський район, село Паланка, вул. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 04685182.

Згідно з п. 5.1. статуту, на момент утворення Товариства шляхом перетворення його статутний капітал становить 1 406 800,00 грн та розподіляється між учасниками (засновниками) наступним чином:

- ОСОБА_2 - 789 725,23 грн, що становить 56,14 % стат. капіталу;

- ОСОБА_3 - 143 909,75 грн, що становить 10,23 % стат. капіталу;

- ОСОБА_4 - 146 806,50 грн., що становить 10,44 % стат. капіталу;

- Товариство з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" - 326 358,50 грн., що становить 23,19 % стат. капіталу.

Статутний капітал Товариства на момент його державної реєстрації сформований у повному обсязі.

За Товариством з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" тимчасово (до розподілу між учасниками) закріплюються частки колишніх 286 акціонерів Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч", загальною вартістю 326 358,50 грн, зокрема, у п. 48 списку акціонерів та вартість акцій, які тимчасово закріплюються за Товариством зазначено: ОСОБА_1 - 47 469,25 грн.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що від 25.06.2013 існує два різні протоколи. Відповідно до протоколу б/н та затвердженого ним статуту здійснено зупинення обігу акцій та скасовано реєстрацію випуску акцій; у такому статуті ОСОБА_1 зазначений засновником ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч". Відповідно до протоколу № 1 та затвердженого ним статуту здійснено реєстраційні дії в ЄДРПОУ, згідно з таким статутом ОСОБА_1 не є засновником ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Вказані обставини також встановлені судами під час розгляду справи № 925/615/22. Позов у справі № 925/615/22 був обґрунтований тим, що в процесі перетворення ПАТ в іншу організаційну форму, ОСОБА_1 , як акціонера та учасника створених товариств, було протиправно позбавлено частки у статутному капіталі спочатку ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", а пізніше у ТОВ "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Суд першої інстанції встановив, що директор ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_2 у листі від 26.12.2013 № 655 визнала, що заява про викуп акцій ОСОБА_1 надійшла до підприємства 31.07.2013, водночас відмовила ОСОБА_1 у викупі його акцій, при цьому запевнивши позивача, що він є засновником ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч".

У подальшому, ОСОБА_1 , покладаючись на твердження директора ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_2 обґрунтовано вважав, що він є учасником ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", тому більше не звертався із заявою про викуп акцій.

Однак, у постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 925/615/22 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч", як правонаступником ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", який, у свою чергу, був правонаступником ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч", було виплачено ОСОБА_1 суму у розмірі 57 000 грн компенсації вартості за акції, оскільки позивач не реалізував своє право на частку у ТДВ шляхом обміну на зобов`язання. Натомість, позивач реалізував своє право на отримання компенсації вартості акцій, власником яких він був. Одночасно, Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо акціонер не реалізує своє право на набуття частки в статутному капіталі товариства-правонаступника в процесі перетворення акціонерного товариства, то у нього виникає право на отримання компенсації вартості акцій, власником яких він був, що відповідає приписам статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України. За таких обставин, Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушеного права позивача, оскільки останній не набув статусу учасника ТДВ «Уманський «Сотрнасіннєовоч», а скористався своїм правом на компенсацію вартості акцій, обмін яких здійснено не було.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з даним позовом у справі № 925/220/24 про виплату залишку компенсації вартості акцій (в розмірі 47 432,40 грн) із розрахунку ринкової вартості акцій, що була встановлена відповідно до п. 9 протоколу № 1 від 22.04.2013 чергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" у розмірі 0,55 грн за одну штуку акцій ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" та нарахував 3% річних і інфляційні втрати за період з 04.09.2013 по 16.08.2019 на суму 104 432 грн та за період 17.08.2019-01.02.2024 на суму 47 432,40 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини першої статті 106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За приписами статті 108 ЦК України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначає Закон України від 17.09.2008 № 514-VI "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за правилами частини першої, абзацу першого частини третьої статті 87 якого, перетворенням акціонерного товариства визнається зміна організаційно-правової форми акціонерного товариства з його припиненням та передачею всього майна, прав і обов`язків підприємницькому товариству - правонаступнику згідно з передавальним актом. Акціонерне товариство може перетворитися лише на інше господарське товариство або виробничий кооператив.

Загальні збори акціонерів товариства, що перетворюється, ухвалюють рішення про перетворення товариства, про порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) підприємницького товариства-правонаступника.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі припинення товариства вся сукупність прав та обов`язків товариства переходить до його правонаступників.

У п. 6 Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 30.12.98 № 221, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення), визначено, що при перетворенні одного товариства в інше до товариства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов`язки колишнього товариства. Послідовність дій, до яких вдається товариство під час емісії акцій при реорганізації шляхом перетворення: а) прийняття вищим органом товариства рішення про реорганізацію шляхом перетворення, про умови обміну акцій або часток у статутному капіталі товариства, що реорганізовується, на акції або частки у статутному капіталі товариства, що створюється, та рішення про емісію акцій товариства, що створюється шляхом перетворення; б) оцінка та викуп акцій у акціонерів з дотриманням вимог п.1.7 цього Положення; в) реєстрація в Комісії та публікація відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" інформації про емісію акцій ВАТ, що створюється шляхом перетворення. При цьому зареєстрована інформація підлягає опублікуванню у повному обсязі; в) обмін акцій або часток у статутному капіталі товариства, що реорганізовується, письмові зобов`язання про видачу відповідної кількості акцій (сертифікатів акцій) чи часток товариства, що створюється шляхом перетворення; ґ) подання до Комісії звіту про наслідки обміну акцій або часток у статутному капіталі товариства, що реорганізовується, на письмові зобов`язання про видачу відповідної кількості акцій ВАТ, що створюється шляхом перетворення; г) прийняття установчими зборами товариства, що створюється шляхом перетворення, рішення про створення товариства, про затвердження статуту товариства, про обрання органів управління, а також вирішення інших питань, пов`язаних з реорганізацією; ґ) реєстрація в Комісії випуску акцій товариства, створеного шляхом перетворення; д) обмін письмових зобов`язань на акції або частки у статутному капіталі товариства, створеного шляхом перетворення. Розмір частки (у відсотках) кожного засновника (учасника) в статутному капіталі товариства, що реорганізується, має дорівнювати розміру його частки (у відсотках) у статутному капіталі товариства, створеного шляхом перетворення. Номінальна вартість акцій товариства, створеного шляхом перетворення, має бути кратною розміру частки (в гривнях) кожного засновника (учасника) в статутному капіталі товариства, що реорганізовується. При цьому повинні бути забезпечені виконання умов неподільності акції та обміну акцій (або часток у статутному капіталі) на цілу кількість акцій акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства", кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; 2) вчинення товариством значного правочину; 3) зміну розміру статутного капіталу.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.04.2013 відбулись загальні збори акціонерів ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч", про що складено протокол № 1 чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Відповідно до протоколу № 1 від 22.04.2013 вирішено припинити Публічне акціонерне товариство "Уманський "Сортнасіннєовоч" шляхом його реорганізації через перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч". При перетворенні Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" усі його майнові права, грошові кошти, зобов`язання та інші права та обов`язки, які йому належать, переходять до його правонаступника - Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч".

У вказаних зборах прийняли участь три акціонери (їх представники), які володіють 4 321 766 акціями, що складає 76,8 % від їх загальної кількості та 76,8 % від загальної кількості голосуючих акцій.

Позивач - ОСОБА_1 участі в загальних зборах не брав, за припинення Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" шляхом його реорганізації через перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" не голосував, належним чином не був повідомлений про вказані збори.

Також протоколом № 1 від 22.04.2013 визначено, що Товариство зобов`язане здійснити оцінку та викуп акцій у акціонерів, які вимагають цього у разі, коли ці акціонери голосували проти прийняття зборами рішення про припинення Товариства і звернулись до Товариства з письмовою вимогою. Ціна викупу акцій не може бути меншою ніж їх ринкова вартість. Ринкова вартість акцій Товариства становить 0,55 грн за одну штуку акцій Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Встановлено строк оцінки та викупу акцій з 23.04.2013 по 24.05.2013 включно.

Так, Законом України "Про господарські товариства" прямо не передбачено інституту обов`язкового викупу акцій. При цьому, згідно з п. 1.7 Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 № 221, акціонерне товариство, яке бере участь у реорганізації (зокрема товариство, що прийняло рішення про перетворення), зобов`язане здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, в разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію і звернулися до товариства з письмовою заявою про викуп. Отже, до осіб, які мають право вимагати обов`язкового викупу, належать особи, які не голосували за перетворення (або голосували проти) незалежно від їх участі у загальних зборах. Положення щодо обов`язкового викупу акцій містяться також у Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року № 222, в пункті 5 якого відтворено положення, аналогічне до абзацу 1 пункту 1.7. Положення № 221.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 30.12.98 № 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2005 № 398, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов`язано здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації та звернулись до товариства з письмовою заявою. Викуп акцій здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість.

Згідно із п. 1.5. Порядку, починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Саме з цього моменту неподання заяви про викуп у визначений строк або нездійснення викупу акцій до зупинення їх обігу призводить до припинення права на викуп. Водночас і право власності на акції не може зберегтись, оскільки внаслідок перетворення акціонерного товариства обіг акцій стає неможливим. За таких обставин, право власності на акцію припиняється в силу дії норм права (а не рішення загальних зборів), а корпоративні правовідносини перетворюються в зобов`язальні. Тобто у акціонерного товариства виникають грошові зобов`язання щодо виплати компенсації вартості акцій. Якщо акціонери після зупинення обігу акцій не звернулись за виплатою компенсації вартості акцій, виконання обов`язку виплати колишнім акціонерам грошової компенсації покладається на товариство-правонаступника.

З наданої позивачем копії листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.07.2020 № 26/03/10502 видно, що Розпорядженням № 33-ЦПД-З від 20.05.2013 зупинено обіг акцій, а Розпорядженням № 62-ЦД-С-А від 25.07.2013 скасовано реєстрацію випуску акцій.

У листі від 26.12.2013 № 655 директор ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_2 зазначає, що 20.05.2013 зупинено обіг акцій ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч", а 25.07.2013 випуск акцій з дотриманням усіх вимог законодавства було вже скасовано Національною комісією цінних паперів та фондового ринку.

Так, відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено, що ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", яке стало правонаступником Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" зобов`язане було виплатити ОСОБА_1 компенсацію вартості акцій після зупинення обігу акцій, тобто після 20.05.2013. Зобов`язання із виплати компенсації вартості акцій виникло 21.05.2013, саме з цього дня почалось прострочення виконання зобов`язання з виплати такої компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.07.2013, в якій зазначив, що не брав участі в зборах 22.04.2013, не голосував за прийняте рішення та в подальшому не виявляє бажання брати участь у ТДВ, яке є правонаступником ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч", тому просив викупити належні йому на праві власності акції ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" у повній кількості 189 877 акції по встановленій ринковій вартості 0,55 грн за одну акцію згідно із протоколом № 1 від 22.04.2013.

У відповідь на звернення позивача, відповідач листом від 26.12.2013 № 655 серед іншого зазначив, що на його адресу надійшла заява останнього про викуп акцій, а саме 31.07.2013.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідач заяву про викуп акцій позивача отримав 31.07.2013, проте не здійснив виплату компенсації вартості акцій позивача.

Як встановлено у постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №925/615/22 (п.21, п.45) позивачу ТОВ «Уманський «Сортнасіннєовоч» була виплачена сума у розмірі 57 000,00 грн, чим реалізовано право позивача на отримання компенсації вартості акцій ПАТ «Уманський «Сортнасіннєовоч», власником яких він був.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до сертифікату акцій № 0575, акціонер ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ВАТ "Сортнасіннєовоч" номінальною вартістю 25 копійок кожна в кількості 188 500 штук, згідно із сертифікатом акцій № 868, акціонер ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ВАТ "Сортнасіннєовоч" номінальною вартістю 25 копійок кожна в кількості 1 377 штук. Отже, всього у ОСОБА_1 у власності знаходиться 189 877 штук акцій ВАТ "Сортнасіннєовоч", яке в подальшому було перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Відповідно до протоколу № 1 від 22.04.2013 загальних зборів акціонерів ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" вирішили, що ціна викупу акцій не може бути меншою ніж їх ринкова вартість. Ринкова вартість акцій Товариства становить 0,55 грн за одну штуку акцій Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч". За вказаною ціною також позивач у заяві від 24.07.2013 вимагав викупити його акції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що правонаступник ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" - ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" зобов`язаний був виплатити компенсацію вартості акцій позивачу, як акціонеру ПАТ в розмірі 104 432,35 грн (189 877 акцій х 0,55 грн). Однак, враховуючи тривале невиконання такого зобов`язання та перетворення ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" в ТОВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" до останнього перейшли, як до правонаступника всі права та обов`язки ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", в тому числі зобов`язання зі сплати компенсації вартості акцій позивача в розмірі 104 432,35 грн.

Як встановлено судом, ТОВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" 16.08.2019 частково виконав таке зобов`язання, сплативши 57 000 грн компенсації вартості акцій позивачу і залишок несплаченої компенсації вартості акцій становить 47 432,35 грн (104 432,32 грн - 57 000 грн).

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивач допустив помилку при здійсненні обрахування заборгованості відповідача в розмірі 47 432,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведення позивачем факту невиплати відповідачем 47 432,35 грн грошової компенсації вартості акції, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 47 432,35 грн.

Крім того, позивач просив стягнути на його користь 3 % річних у розмірі 24 994 грн, інфляційне збільшення боргу у розмір 194 086,98 грн.

Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції та наданий позивачем розрахунок 3% річних, в межах заявлених позивачем періодів, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивач допустив помилку при визначенні кінцевої дати періоду нарахування на суму боргу 104 432,00 грн - 16.08.2019. Так, відповідач частково повернув заборгованість позивачу 16.08.2019, то цей день (день фактичної оплати заборгованості) не включається до часу прострочення виконання грошового зобов`язання при здійсненні розрахунку.

Тому правильним розрахунком 3 % річних на заявлені суми є: за період 04.09.2013 - 15.08.2019 на суму боргу 104 432 грн - 18 634,67 грн 3% річних; за період 16.08.2019 - 01.02.2024 на суму боргу 47 432 грн - 6 354,25 грн.

Таким чином, сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 24 988,92 грн.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції та наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, в межах заявлених позивачем періодів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду, що позивач має право на стягнення інфляційних втрат, що нараховані на суму 104 432 грн за період вересень 2013 року - серпень 2019 року у сумі 167 679,88 грн та на суму 47 432 грн за період вересень 2019 року - грудень 2023 року у сумі 26 407,10 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 194 086,98 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Стосовно застосування строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Під час судового розгляду відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення з відповідача компенсації вартості акцій, в якій він просив суд відмовити з підстав пропуску ОСОБА_1 позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що строк виконання зобов`язання відповідачем сплив 21.05.2013. Проте, за твердженням позивача, яке підтверджується наявними у справі доказами, він дізнався про порушення свого права не раніше 02.12.2019 в ході розгляду справи № 925/1081/19 після ознайомлення з протоколом № 1 загальних зборів засновників (учасників) ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" від 25.06.2013, який був поданий відповідачем у рамках розгляду зазначеної справи.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що позивач був обізнаний зі змістом листа від 26.12.2013, де йому відмовили у викупі акцій ПАТ та/чи компенсації частки. Водночас, відповідач запевнив позивача, що він зацікавлений викупити у учасників товариства належні їм частки. При цьому, позивач не знав, що попри запевнення, які містилися у листі ТДВ від 26.12.2013 за №655, він не був включений у число учасників (засновників) ТДВ та ТОВ. Крім того, у протоколі від 25.06.2013 установчих зборів засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч", зокрема, з питання другого зазначено, що загальний розмір часток усіх 289 засновників (учасників) у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" дорівнює розміру загальної номінальної вартості акцій, які належали їм у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч", на дату проведення чергових загальних зборів акціонерів 22.04.2013р.

Також у статуті Товариства, затвердженому зазначеними установчими зборами у п. 1.13. - Перелік (склад) засновників Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" із зазначенням кількості належних їм часток, їх загальної номінальної вартості та відсотку у статутному капіталі зазначено всі 289 учасників, серед яких п. 48 - ОСОБА_1 - 189 877 - 47 469,25 (3,3742 %). Саме вказані протокол та статут були надані відповідачем Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

З викладеного вбачається, що внаслідок зазначеної інформації, позивач правомірно розраховував, що він є одним із засновників ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч".

Водночас, 16.08.2019 відповідач частково сплатив компенсацію вартості акцій у розмірі 57 000,00 грн. і проти вказаної обставини учасники процесу не заперечували.

Також зазначена обставина підтверджується постановою Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 925/615/22.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме з дати часткової компенсації вартості акцій (16.08.2019) позивач дізнався про порушення свого права на отримання повної компенсації вартості акцій, тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав не раніше 02.12.2019 є помилковим, у зв`язку з чим, в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Також, колегія суддів зазначає, що після часткової сплати відповідачем компенсації за акції 16.08.2019 позовна давність не є пропущеною, оскільки діяли норми Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та Закону Україну від 15.03.2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, щодо зупинення строків, визначених статтями, зокрема, 257, 258 ЦК України.

Таким чином, позивач на момент звернення з позовом до суду не пропустив встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності за вимогою про стягнення залишку заборгованості за акції.

Щодо застосування строків позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційний втрат, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу). Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 зі справи № 127/15672/16-ц, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 зі справи № 917/1421/18.

Порядок відліку позовної давності наведений у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Отже, з урахуванням того, що законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення таке зобов`язання є триваючим.

Водночас колегія суддів зауважує, що у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами у розумінні положень статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом правові висновки виклав Верховний Суд у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.

Водночас, колегія суддів зазначає, що позивач - ОСОБА_1 , посилаючись на те, що йому не було відомо: про прийняття загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Уманський "Сортнасіннєовоч" рішення від 22.04.2013, та участі він не брав; існування двох різних протоколів за результатами проведених зборів засновників ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч" (25.06.2013), про який йому стало відомо в процесі судового розгляду справи №925/1081/19, а також запевнення його, що він є учасником Товариства зі сторони відповідача, у запереченнях проти застосування строків позовної давності, поданих відповідачем ( а.с. 121-126 т.1), просив поновити пропущений строк, вказавши на поважність причин пропущення ним строку позовної давності.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Європейський суд з прав людини наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

При вирішенні питання про захист порушеного права, у разі пропущення позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує дане питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропущення позовної давності, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази належного персонального письмового повідомлення позивача, як акціонера ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" про проведення загальних зборів акціонерів Товариства, які відбулись 22.04.2013. Також матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення позивача про результати прийнятих рішень на відповідних зборах від 22.04.2013 та прийнятих рішень загальних зборів засновників (учасників) ТДВ "Уманський "Сортнасіннєовоч", оформлених протоколом №1 від 25.06.2013.

Усталеною позицією Верховного Суду є те, що порушення акціонерним товариством обов`язку щодо персонального повідомлення акціонера про загальні збори, є поважною причиною пропуску строку позовної давності (постанови Верховного Суду від 25.05.2022 у справі від № 910/7126/20, постанова від 05.03.2020 у справі № 910/5729/19).

Тобто, враховуючи необізнаність акціонера ПАТ "Уманський "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_1, про прийняття загальними зборами рішень, такий акціонер не міг знати про наявність у нього права на отримання компенсації вартості акцій, власником яких він був.

З урахуванням заявленого клопотання позивача про поновлення строку позовної давності та враховуючи те, що дії відповідача спрямовані на невиплату компенсації за акції, тобто вказують на зловживання останнім своїм правом, при цьому, за відсутності доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів (22.04.2013), існування двох різних протоколів за результатами проведених зборів (25.06.2013) та запевнення позивача, що він є учасником Товариства зі сторони відповідача, а в подальшому діяли норми Законів №540-ІХ від 30.03.2020 та від 15.03.2022 № 2120-ІХ щодо зупинення строків, визначених статтями, зокрема, 257, 258 ЦК України, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат з поважних причин, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає судовому захисту, тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що судом безпідставно стягнуто 3% річних та інфляційних втрат, оскільки судом визнано поважними причини пропуску позовної давності щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що уточнення позовних вимог, відбулось на стадії розгляду справи по суті та було викладено усною заявою позивача, чим було позбавлено відповідача права на вмотивовані заперечення, з урахуванням уточнених позовних вимог та такі уточнення підлягають залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 226 ГПК України, з огляду на таке.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути залишок заборгованості від компенсації, проте з такими вимогами не погодився відповідач, а у "Тезах до судових дебатів", викладених у письмовій формі, відповідач зокрема зазначив, що йому незрозуміло, який залишок заборгованості компенсації позивач просить стягнути з відповідача.

У свою чергу позивач надав заперечення проти аргументів тез до судових дебатів, де уточнив позовні вимоги, зазначивши, що просить стягнути залишок заборгованості за акції, що, на думку колегії суддів, не впливає на суть справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням господарського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 01.02.2023 у справі № 910/9872/21.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивач незважаючи на некоректне формулювання позовної вимоги, під час звернення до суду з позовом обрав правомірний та ефективний спосіб відновлення порушених прав.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, зроблені з невірним правозастосуванням та без врахування релевантної практики Верховного Суду та спростовуються викладеним вище.

Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Проте, суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення дійшов помилкового висновку щодо не пропущення позивачем строку позовної давності у зв`язку з його перериванням та дати, з якої позивачу стало відомо про порушене його право. Враховуючи те, що позивач звернувся з обґрунтованим клопотання щодо поновлення строків позовної давності, які визнанні судом апеляційної інстанції поважними, тому колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення частини 4 статті 277 ГПК України та змінити його мотивувальну частину, виклавши її в редакції даної постанови.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За правилами частини 4 статті 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 задоволенню не підлягає. Резолютивна частина рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 підлягає залишенню без змін, а мотивувальна частина рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 підлягає зміні, шляхом викладення її у редакції цієї постанови.

Судові витрати.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманський "Сортнасіннєовоч" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 залишити без задоволення.

2. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 змінити, виклавши її в редакції даної постанови.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2024 у справі №925/220/24 залишити без змін.

4. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

5. Матеріали справи №925/220/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повіний текст постанови підписано 02.12.2024 у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. у відрядженні.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк