Постанова

від 28.10.2024 по справі 911/731/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. Справа№ 911/731/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Рижій А.В.,

за участю представників:

від позивача - Юциков Є.С.,

від відповідача - Літвінов Є.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №911/731/24 (суддя - Марченко О.В., повний текст складено - 17.06.2024) за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ наступне.

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" (далі - Кооператив) звернувся до господарського суду з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Товариство) здійснити списання кредиторської заборгованості Кооперативу за природній газ, спожитий у листопаді 2021 року, з реєстру постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природнього газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1 000 куб.м.

Позов мотивовано тим, що Товариство ухиляється від виконання господарського зобов`язання, яке виникло із Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон), а саме щодо списання кредиторської заборгованості Кооперативу за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року, з реєстру постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природнього газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1 000 куб.м, оскільки Кооператив здійснив оплату вартості газу, спожитого у листопаді 2021 року, за граничною ціною, встановленою для побутових споживачів, на рівні 7,96 грн за 1 куб.м, згідно з пунктом 417 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 (далі - Постанова №1102); далі - Постанова №1236), у зв`язку з тим, що не веде господарську діяльність з виробництва теплової енергії у розумінні Закону України "Про теплопостачання", автономна котельня призначена обслуговування мешканців багатоквартирного будинку, які є членами Кооперативу, а Кооператив, як неприбуткова організація, лише представляє спільні інтереси співвласників - побутових споживачів у договірних відносинах з Товариством.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №911/731/24 позов задоволено; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 40121452) здійснити списання кредиторської заборгованості Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" (Фонтанська Дорога, буд. 123, приміщення 5М, м. Одеса, 65016; ідентифікаційний код 40190615) за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року, з реєстру постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природнього газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1 000 куб.м.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року, з ресурсу постачальника "останньої надії" прямо передбачене Законом, який набрав чинності 19.08.2022, і на момент набранням ним чинності за Кооперативом обліковувалася заборгованість за спожитий у листопаді 2021 року природний газ, то вимоги позивача про зобов`язання Товариства здійснити списання кредиторської заборгованості Кооперативу за природній газ, спожитий у листопаді 2021 року, з реєстру постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природнього газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1 000 куб.м, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на відсутність у відповідача правових підстав для здійснення списання заборгованості за спожитий природний газ, а також безпідставністю незадоволення місцевим господарським судом клопотань відповідача про залучення третьої особи та зупинення провадження у справі.

При цьому, в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про залучення до участі у справі АТ "НАК "Нафтогаз України", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також клопотання про зупинення провадження у даній справі №911/731/24 до вирішення справ №640/5663/22 та №916/336/24.

Колегією суддів розглянуто клопотання про залучення третьої особи 07.10.2024, а клопотання про зупинення провадження у даній справі - 28.10.2024 та відмовлено в їх задоволенні.

Мотивування відмови буде наведене нижче у даній постанові при оцінці доводів скаржника щодо безпідставності незадоволення місцевим господарським судом вказаних клопотань відповідача.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Товариство згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 22.07.2020 №917-р відповідача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Позивач є неприбутковою організацією та шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, та в їхніх інтересах уклав договір з відповідачем про постачання природного газу для роботи газової дахової котельні для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Так, відповідно до пункту 1 статуту Кооперативу останній утворений внаслідок добровільного об`єднання осіб на основі членства для ведення спільної некомерційної господарської діяльності на засадах самоврядування з метою задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб, пов`язаних з житловими комплексами із об`єктами громадського (суспільного) призначення на землях житлової та громадської забудови в 10 масиві ж/масиву «Дружний» с. Лиманка, Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області, які будуються та експлуатуються згідно з концепцією розвитку цієї території з урахуванням актуальної містобудівної документації та задоволення потреб у належному утриманні, використанні, ремонті, експлуатації та обслуговуванні цих комплексів.

Пунктом 1.4 статуту Кооперативу передбачено, що останній, як юридична особа, створений шляхом об`єднання осіб, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між ними, на основі членства для спільної некомерційної господарської діяльності з метою, передбаченою статутом.

Згідно з пунктом 5.1 статуту Кооперативу метою (ціллю, завданням) діяльності позивача є задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб його членів та асоційованих членів в поліпшенні свого економічного та соціального стану, підвищенні життєвого рівня, захисті їх майнових інтересів і соціальних прав, зростанні їх матеріального добробуту шляхом отримання у власність ОІВНМ в результаті діяльності Кооперативу з будівництва об`єкта за участю членів та асоційованих членів Кооперативу у діяльності позивача, а також задоволення потреб у захисті майнових інтересів та у забезпеченні реалізації прав його членів та асоційованих членів, правовласників та інших мешканців будинків на належні умови проживання/перебування у ОІВНМ, на задоволення господарсько-побутових потреб та отримання пов`язаних з цим благ в результаті здійснення Кооперативом заходів з обслуговування відповідних будинків за участю членів та асоційованих членів позивача у діяльності Кооперативу. Метою (ціллю, завданням) діяльності позивача не є отримання прибутку. Кооператив здійснює виключно некомерційну, господарську діяльність.

Відповідно до підпункту 1.21.10 пункту 1.21 статуту Кооперативу квартира, житлове, нежитлове приміщення, гаражний бокс, машино-місце, інше нерухоме майно, розміщене в будинку (ОІВНМ) - це окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в будинку (будинках), будівництво якого(-их) здійснювалося в результаті діяльності Кооперативу за участю членів та асоційованих членів позивача у діяльності Кооперативу.

Підпунктом 1.21.17 пункту 1.21 статуту Кооперативу передбачено, що заходи з обслуговування - це статутна діяльність позивача за участю членів та асоційованих членів Кооперативу у діяльності позивача з належного утримання, використання, ремонту, експлуатації та обслуговування спільного майна будинку(-ів) та забезпечення належних умов проживання/перебування людей в будинку(-ах) і задоволення їх господарсько-побутових потреб, в тому числі обслуговування нежитлових приміщень паркінгу, організація з забезпечення опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення відносно ОІВНМ правовласника, відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.

Згідно з підпунктом 5.5.8 пункту 5.5 статуту Кооперативу позивач зобов`язаний належним чином здійснювати заходи з обслуговування відповідно до законодавства, статуту Кооперативу та документів позивача.

Кооперативом за актом приймання-передачі від 30.10.2021 було прийнято в обслуговування багатоквартирний житловий будинок за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Спортивна, ж/м "Дружний", буд. 3/2, і, зокрема, систему опалення, забезпечену автономною теплогенеруючою установкою (даховою котельнею - комплексу змонтованого обладнання, в т,ч. водогрійних котлів, потужністю 951 кВт марки Steel 951 Wiesberg - 2 шт.).

На підставі вказаного акта генеральний підрядник Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТРОЙ-СУ-1" передало, а Кооператив прийняв додатковий комплекс змонтованого обладнання, а саме водогрійні котли, потужністю 136,2 кВт марки Ariston НР-150 - 10 шт.).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником Оператором ГТС за участю Операторів ГРМ об`єми природного газу, спожитого Кооперативом з 04.11.2021 по 01.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених відповідачем.

Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №21165 Товариством у листопаді 2021 року поставлено Кооперативу природний газ на загальну суму 1 160 596,57 грн.

23.12.2021 сторонами було підписано та скріплено печатками коригуючий акт №29022, відповідно до якого остаточна вартість спожитого у листопаді 2021 року природного газу за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №21165 становить 1 160 166,46 грн.

Платіжним дорученням від 28.12.2021 №5122 на суму 234 520,50 грн Кооператив здійснив оплату вартості газу, спожитого у листопаді 2021 року за граничною ціною, встановленою для побутових споживачів на рівні 7,96 грн за 1 куб.м, відповідно до пункту 417 Постанови №1236, оскільки не веде господарську діяльність з виробництва теплової енергії у розумінні Закону України "Про теплопостачання", автономна котельня призначена лише для обслуговування мешканців багатоквартирного будинку, які є членами Кооперативу, а останній, як неприбуткова організація, лише представляє спільні інтереси співвласників - побутових споживачів у договірних відносинах з Товариством.

Проте відповідач наполягав на визначені ринкової ціни природного газу, спожитого Кооперативом у листопаді 2021 року, яка варіюється від 28,019 грн до 37,023 грн за куб.м без ПДВ.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити списання кредиторської заборгованості Кооперативу за природній газ, спожитий у листопаді 2021 року, з реєстру постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природнього газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1 000 куб.м.

Як вже було вказано вище, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України "Про ринок природного газу".

Постачальник "останньої надії" визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (пункт 26 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Як вже було вказано, Розпорядженням Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії".

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником Оператором ГТС за участю Операторів ГРМ об`єми природного газу, спожитого Кооперативом з 04.11.2021 по 01.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених відповідачем.

Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №21165 Товариством у листопаді 2021 року поставлено Кооперативу природний газ на загальну суму 1 160 596,57 грн.

23.12.2021 сторонами було підписано та скріплено печатками коригуючий акт №29022, відповідно до якого остаточна вартість спожитого у листопаді 2021 року природного газу за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №21165 становить 1 160 166,46 грн.

Положення статуту позивача свідчать про те, що він утворений внаслідок добровільного об`єднання осіб на основі членства для ведення спільної некомерційної господарської діяльності на засадах самоврядування з метою задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб, пов`язаних з житловим будинком за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Спортивна, ж/м "Дружний", буд. 3/2 шляхом належного утримання, використання, ремонту, експлуатації та обслуговуванні цього будинку.

Крім цього, позивач забезпечує утримання системи автономного теплопостачання вказаного багатоквартирного будинку.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

В силу частини першої статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Отже, позивач шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, та в їхніх інтересах уклав договір про постачання природного газу для роботи газової дахової котельні для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю за визначенням, вказаним у статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України "Про кооперацію".

Приписами статті 2 Закону України "Про кооперацію" передбачено, зокрема, що кооператив юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції зазначає, що діяльність Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку, оскільки теплова енергія, в яку перетворюють природний газ котельні у житлових будинках відповідача, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб його мешканців в опаленні приміщень.

Таким чином, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з відповідачем (постачальником "останньої надії") виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах мешканців будинків.

Відповідно до частин другої, третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

19.08.2022 набрав чинності Закон України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Абзацом 3 пункту 1 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2479-ІХ від 29.07.2022 "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" унормовано, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні-листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Отже, оскільки списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року, з ресурсу постачальника "останньої надії" прямо передбачене Законом, який набрав чинності 19.08.2022, і на момент набранням ним чинності за Кооперативом обліковувалася заборгованість за спожитий у листопаді 2021 року природний газ, вимоги позивача про зобов`язання Товариства здійснити списання кредиторської заборгованості Кооперативу за природній газ, спожитий у листопаді 2021 року, з реєстру постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1 000 куб.м обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення списання заборгованості за спожитий природний газ.

Стосовно доводів апелянта про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, слід зазначити наступне.

Так, оскільки відповідач уникає виконання обов`язку, покладеного на нього Законом, та намагається в судовому порядку стягнути з позивача заборгованість за природний газ за листопад 2021 року, яка в силу приписів Закону мала бути списана Товариством, то вимога Кооперативу про зобов`язання Товариства списати таку заборгованість здатна захисти порушене відповідачем право позивача.

Стосовно доводів скаржника про безпідставність незадоволення місцевим господарським судом клопотань відповідача про залучення третьої особи та зупинення провадження, а також щодо заявлення цих клопотань в суді апеляційної інстанції, слід зазначити наступне.

Так, відповідач у підготовчому засіданні 13.05.2024 просив суд першої інстанції залучити до участі у справі АТ "НАК "Нафтогаз України", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Клопотання мотивоване тим, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаної юридичної особи, оскільки: придбання Товариством природного газу для виконання покладених на нього, як на постачальника "останньої надії" обов`язків здійснюється на підставі договору №2020/ПОН/01, умовами якого (з урахуванням додаткових угод) не передбачено врегулювання наслідків списання в обліку Товариства заборгованості об`єднань співвласників багатоквартирних будинків за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1 000 куб.м.

Згідно з частиною 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 3 вказаної статті).

Отже, підставою для залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є вплив рішення у справі на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Проте, відповідачем не доведено того, як рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаної особи.

Отже, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання та вважає правомірною відмову суду першої інстанції в його задоволенні.

Стосовно відхиленого судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у даній справі №911/731/24 до вирішення справ №640/5663/22 та №916/336/24, слід зазначити наступне.

Наведене клопотання мотивоване тим, що:

- у провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває на розгляді справа № 640/5663/22 за позовом Товариства до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 08.07.2021 №1120 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" (далі - Постанова №1120) у частині, що порушує права Товариства, в тому числі і в частині змін до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи щодо автоматичної реєстрації в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" споживачів, що здійснюють виробництво теплової енергії;

- у провадженні Господарського суду Одеської області перебуває на розгляді справа №916/336/24 за позовом Товариства до Кооперативу про стягнення 994 939,21 грн заборгованості за поставлений протягом листопада - грудня 2021 року як постачальником "останньої надії" природний газ за договором, укладеним на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 (далі - Типовий договір ПОН);

- зв`язок між предметами судового розгляду та об`єктивна неможливість розгляду справи №911/731/24 до вирішення справи №640/5663/22 полягає у тому, що рішення суду в справі №640/5663/22 встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі №911/731/24, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення, а саме законність та обґрунтованість включення Кооперативу до реєстру споживачів постачальника "останньої надії";

- питання законності та обґрунтованості вимог Товариства щодо стягнення заборгованості з Кооперативу за поставлений протягом спірного періоду природний газ також вже є предметом розгляду справи №916/336/24.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що клопотання Товариства про зупинення провадження у справі №911/731/24 не підлягає задоволенню з огляду на те, що:

- предметом розгляду справи №911/731/23 є зобов`язання Товариства здійснити списання кредиторської заборгованості Кооперативу за природній газ, спожитий у листопаді 2021 року, з реєстру постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природнього газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1 000 куб.м;

- предметом розгляду справи №640/5663/22 є визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанови у частині, що порушує права Товариства;

- предметом розгляду справи №916/336/24 є стягнення 994 939,21 грн заборгованості;

- отже, прийняття рішень у справах №640/5663/22 і №916/336/24 жодним чином не вплине на предмет даного спору, оскільки вказані справи мають різну природу і їх окремий розгляд є логічним і законним.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із відмовою суду першої інстанції у задоволенні вказаного клопотання та відповідно не знаходить підстав для його задоволення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста від 10.06.2024 у справі №911/731/24 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови (враховуючи перебування судді Барсук М.А. з 14.11.2024 по 15.11.2024 на лікарняному, 18.11.2024 у відпустці, з 19.11.2024 по 22.11.2024 на лікарняному, з 25.11.2024 по 29.11.2024 у відпустці) складено: 02.12.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко