Постанова

від 27.11.2024 по справі 910/7038/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. Справа№ 910/7038/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 27.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024

у справі № 910/7038/24(суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура"

про стягнення 391 544, 55 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" про стягнення 391 544,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" 341 392, 58 грн заборгованості, 41 107, 41 грн пені, 4 779, 50 грн інфляційних втрат, 4 265, 07 грн 3 % річних та 4 698, 53 грн судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 30.08.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/7038/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/7038/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" в частині стягнення 4 779, 50 грн інфляційних втрат.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що судом першої інстанції не досліджено в повній мірі строки нарахування Позивачем інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці З урахуванням зазначеного вбачається наявність численних порушень в розрахунках Позивача щодо інфляційних втрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7038/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/7038/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

12.09.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/7038/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/7038/24 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

19.09.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2024, а саме докази сплати судового збору на суму 4 542, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3110 від 18.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/7038/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/7038/24. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 17.10.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П., яка входила до складу суду, у відрядженні, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 прийнято справу № 910/7038/24 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л. Призначенои до розгляду справу № 910/7038/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 на 27.11.2024.

08.10.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що в січні місяці 2024 року прострочення відповідача в оплаті коштів в розмірі 341 392,58 грн розпочалося з 05.01.2024 та тривало до 31.01.2024, а тому при розрахунку інфляційних втрат інфляційна складова Позивачем була розрахована з урахування цього місяця, що цілком відповідає правовим висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19.

Відтак, на думку позивача, за прострочення розрахунку в січні 2024 року позивачем правомірно було нараховано інфляційне збільшення суми заборгованості в розмірі 1 365,57 грн, виходячи з індексу інфляції за січень 2024 року, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Відповідача 4 779,50 грн. інфляційних втрат є законним та обґрунтованим, а також таким, що прийняте із правильним застосуванням норм матеріального права та з урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У судове засідання, що відбулось 17.11.2024, з`явився представник позивача, надав свої пояснення щодо суті спору. Відповідач в судове засідання не з`явився, своїх представників не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.06.2023 між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (замовник за договором, позивач у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" (виконавець за договором, відповідач у справі) укладено договір надання послуг № 06-30, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на свій ризик власними силами, засобами і способами відповідно до діючих норм і стандартів надати послуги з ремонту та експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства, а саме послуги з виконання поточного ремонту мосту через р. Десенка в м. Київ (Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь за кодом Д К 021:2015 - 45230000-8).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3).

На виконання умов договору відповідачем були виконані роботи на загальну суму 17 069 629,63 грн, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №№ 9, 10, 11 та 12, а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 року.

Згідно з пунктом 5.4. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником по факту надання послуг при наявності бюджетного фінансування з відстрочкою платежу до 90 календарних днів на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт.

Так, на виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 17 069 629,63 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 37, 38, 39 та 40 від 25.12.2023 року.

Пунктом 5.8 договору передбачено, що після розрахунків за виконані роботи виконавець сплачує замовнику кошти в розмірі 2% від вартості таких робіт, за послуги щодо забезпечення технічною документацією, організацією, коригуванням та прийманням виконаних робіт на об`єкті та ін., шляхом перерахунку зазначених коштів на розрахунковий рахунок замовника ( НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро" в м. Києві).

Відповідно до пункту 5.9 договору кошти зазначені в пункті 5.8 договору, перераховуються виконавцем замовнику протягом 10 днів з моменту оплати замовником виконаних робіт на підставі документів, визначених пунктом 5.5 цього договору.

На підтвердження надання позивачем відповідачу послуг щодо забезпечення технічною документацією, організацією, коригуванням та прийманням виконаних робіт на об`єкті та ін., які передбачені в пункті 5.8 договору, між сторонами був підписаний Акт наданих послуг № 1774 від 26.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг від 26.06.2023 № 0630 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, у заявку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 341 392,58 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 41 107,41 грн пені, 4 779,50 грн інфляційних втрат та 4 265,07 грн 3 % річних.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене та як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за договором у розмірі 341 392,58 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 41 107,41 грн пені, 4 779,50 грн інфляційних втрат та 4 265,07 грн 3 % річних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 9.12 договору встановлено, що за несвоєчасну сплату виконавцем коштів, передбачених пунктом 5.8 договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення. сплачує виконавцеві:

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.

Згідно пунктів 5.8 та 5.9 Договору відповідач зобов`язаний був в термін до 05.01.2024 перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача суму коштів в розмірі 341 392,58 грн.

В січні місяці 2024 року прострочення Відповідача в оплаті коштів в розмірі 341 392,58 грн. розпочалося з 05.01.2024 та тривало до 31.01.2024, а тому при розрахунку інфляційних втрат інфляційна складова Позивачем була розрахована з урахування цього місяця, що цілком відповідає правовим висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника у відповідній частині, як необґрунтовані.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів вважає обґрунтованим висновком суду першої інстанції щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, який відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, а тому правомірно та вірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення 41 107,41 грн пені, 4 779,50 грн інфляційних втрат та 4 265,07 грн 3 % річних.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" про стягнення 391 544,55 грн.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/7038/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна транспортна інфраструктура" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 у справі № 910/7038/24 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 03.12.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв