Постанова

від 06.11.2024 по справі 910/1953/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/1953/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Даниляк О.С. (довіреність, посвідчення адвоката № 002447 від 24.06.2020)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 (повний текст підписано 23.09.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/1953/23 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґербер"

про стягнення 3 371 603, 65 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1953/23 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґербер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 59 855,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1953/23 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. Прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про прийняття додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґербер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 99 855,00 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку позивача, судом першої інстанції не наведено жодних правових підстав та мотивів стосовно зменшення розміру витрат на юридичні послуги, а саме: з юридичним аналізом судових рішень, ухвалених в межах даної справи; з підготовки та подання пояснень щодо попереднього (орієнтованого) переліку судових витрат та інших послуг.

Узагальнений виклад позиції іншого учасника по справі

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1953/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1953/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1953/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.11.2024.

В судове засідання, яке відбулося 06.11.2024 з`явився представник позивача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґербер" в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 14.10.2024).

Враховуючи, що явка представника відповідача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґербер" (відповідача) суми пені в розмірі 2 401 126,52 грн та суми штрафу в розмірі 970 477,13 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору № 2101000125 від 27.01.2021 в частині вчасного виконання передбачених договором робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі № 910/1953/23 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґербер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" суму пені в розмірі 2 401 126,52 грн, суму штрафу в розмірі 970 477,13 грн та суму судового збору в розмірі 50 574,05 грн.

26.08.2024 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно стягнення витрат понесених позивачем на правничу допомогу адвоката у розмірі 99 855,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1953/23 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґербер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 59 855,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є ухвала місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви позивача про компенсацію судових витрат понесених останнім на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2023 між позивачем (замовником) та Адвокатським об`єднанням "ЕСКВАЙРС" (виконавцем) укладено договір № 4600008265 про надання адвокатських послуг (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець надає послуги: код ДК 021:2015:79110000-8 послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги) пов`язані із забезпеченням реалізації прав і обов`язків позивача в господарському судочинстві, наданням правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності позивача, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів позивача, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до п. 4.3 договору фактична сума гонорару виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка складає не більше 9260,00 грн за кожну годину надання послуг без ПДВ.

Також 22.07.2024 між позивачем та виконавцем укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої з 01.07.2024 фактична сума гонорару Виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка становить не більше 11 112,00 грн за кожну годину надання послуг з ПДВ.

На виконання умов договору з урахуванням додаткової угоди, виконавцем було надано позивачу наступні юридичні послуги:

1) за січень 2024 на загальну суму 14 875,00 грн, з яких:

- адвокатом Ізвєковим В.В. підготовлено та подано заяву про відеоконференцію у справі № 910/1953/23 через підсистему "Електронний суд" та витрачено 0,45 год. (вартість даної послуг за ставкою 8750,00 грн/год склала 3937,50 грн);

- адвокатом Головатюком В.О. проаналізовано клопотання експерта експертної установи про надання додаткових матеріалів - 0,25 год. та здійснено юридичний аналіз матеріалів справи - 1,00 год. (вартість вказаних послуг за ставкою 8750,00 грн/год склала 10 937,50 грн);

2) за лютий 2024 на загальна суму 23 450, 00 грн, з яких:

- адвокат Ізвєков В.В. надав наступні послуги: участь в судовому засіданні у Господарському суді міста Києва 13.02.2024 - 0,75 год. (вартість послуг за ставкою 8750, 00 грн/год склала 6562,50 грн);

- адвокат Головатюк В.О. надав наступні послуги: підготовка до судового розгляду, участь в судовому засіданні, яке було призначено на 20.02.2024 в Господарського суді міста Києва у справі № 910/1953/23 (враховуючи очікування судового засідання) - 1,93 год. (вартість послуг за ставкою 8750,00 грн/год склала 16 887, 50 грн);

3) за квітень 2024 на загальну суму 32 550,00 грн, з яких:

- адвокатом Ізвєковим В.В. надано наступні послуги: підготовка та направлення пояснень щодо відмови ТОВ "Ґербер" виконати запит експертів у справі № 910/1953/23 - 0,33 год. (вартість послуг за ставкою 8750,00 грн/год склала 2887,50 грн);

- адвокатом Головатюком В.О. надано наступні послуги: юридичний аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 910/1953/23 - 0,10 год, підготовка та направлення через підсистему "Електронний суд" пояснень щодо попереднього (орієнтовного) переліку судових витрат по справі № 910/1953/23 - 3,29 год. (вартість послуг за ставкою 8750,00 грн/год склала 29 662,50 грн);

4) за червень 2024 на загальну суму 4515,00 грн, з яких:

- адвокатом Ізвєковим В.В. надано наступні послуги: юридичний аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/1953/23, інформування клієнта - 0,10 год та підготовка і подання через підсистему "Електронний суд" заяви про участь у судових засіданнях у справі № 910/1953/23 через "ВКЗ" - 0,33 год (вартість послуг за ставкою 10 500,00 грн/год склала 4515,00 грн);

5) за серпень 2024 на загальну суму 24 464,00 грн, з яких:

- адвокатом Ізвєковим В.В. надано наступні послуги: підготовка до судового засідання в Господарському суді міста Києва № 910/1953/23, яке було призначене на 20.08.2024 - 1,50 год. та очікування і участь у судовому засіданні 20.08.2024 в Господарському суді міста Києва у справі № 910/1953/23 - 0,83 год. (вартість послуг за ставкою 10 500, 00 грн/год склала 24 465, 00 грн).

Загальний розмір витрат за отриману позивачем професійну правничу допомогу в суді першої інстанції склав 99 855, 00 грн. Вказаний розмір витрат позивач просив суд задовольнити на свою користь.

За результатами наданих послуг виконавцем також були складені звіти про надані послуги (судове представництво) та акти приймання-передачі адвокатських послуг за січень, лютий, квітень, червень та серпень 2024.

Судова колегія зауважує на тому, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейського суду з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (подібний за змістом висновок викладений у додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

На переконання колегії суддів, не є обов`язковими та неминучими витрати на послуги адвокатів з юридичного аналізу ухвал суду.

Крім того, судова колегія враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (близька за змістом правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу у витратах за підготовку та направлення через підсистему "Електронний суд" пояснень щодо попереднього (орієнтовного) переліку судових витрат по справі № 910/1953/23 (3,29 год.), що стосуються наданої професійної правничої допомоги. Так як заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку таких доказів не підлягають відшкодуванню.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, твердження наведені позивачем у апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Підсумовуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що позивачем підтверджено співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу в частині суми 59 855,00 грн з урахуванням складності та об`єму справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів з наданими юридичними послугами та норми ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що у даній справі первісним судовим актом є рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024, тому додатковим судовим актом, яким вирішено питання про судові витрати мало б бути додаткове рішення.

Однак враховуючи, що в даному випадку, неправильне оформлення оскаржуваного процесуального документа (у формі ухвали замість додаткового рішення) не призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду належить залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/1953/23 залишити без змін, з мотивів викладених у цій постанові.

Матеріали справи № 910/1953/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.12.2024 після виходу головуючого судді Іоннікової І.А. з лікарняного.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко