Постанова

від 03.12.2024 по справі 925/13/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа№ 925/13/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 03.12.2024 у справі №925/13/24 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги заступника керівника Черкаської окружної прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024, повний текст якого складений 25.04.2024,

у справі № 925/13/24 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури

до 1) Сагунівської сільської ради

2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ломовате»

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Сагунівської сільської ради та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ломовате», у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Сагунівської сільської ради від 28.03.2022 №30-10/VIII «Про укладення договору оренди землі СТОВ «Ломовате» на новий строк» на 7 років терміном до 27.04.2029 на умовах визначених договором оренди землі від 13.09.2010 та додатковими угодами від 27.04.2015, від 18.02.2022, що зареєстрований у Черкаському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.09.2010 за №041079602001, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 712485500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0268 загальною площею 243,6412 га;

- визнати недійсним договір оренди землі від 28.03.2022 на земельні ділянки загальною площею 243,6412 га з кадастровими номерами 712485500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0268, які знаходяться в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, укладений між Сагунівською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ломовате» (код ЄДРПОУ 03793290) з припиненням права оренди за номерами запису відповідно 47362901, 47363426, 47363551, 47363687, 47363814, 47363938, 47364057, 47364721, 47364905;

- зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ломовате» повернути на користь Сагунівської сільської ради земельні ділянки загальною площею 243,6412 га з кадастровими номерами 712485500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0268, які знаходяться в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами процедури укладання договорів оренди землі комунальної власності, що, в свою чергу, порушує інтереси територіальної громади.

Прокурор зазначив про те, що:

- укладення додаткової угоди зі зміненим предметом договору 18.02.2022 до договору оренди землі від 13.09.2010, який припинив свою дію 30.04.2020, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є неможливим, що, у свою чергу, виключає можливість СТОВ «Ломовате» використання переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки суб`єкт господарювання станом на 18.02.2022 та 28.03.2022 не був орендарем вказаних земельних ділянок, а правовідносини, пов`язані з орендою землі, припинені у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі. Крім того, оскільки предметом договору оренди землі від 13.09.2010 із додатковою угодою від 27.04.2015 була земельна ділянка площею 320,7842 га, то за змістом ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновленню підлягає договір саме щодо всього об`єкта оренди;

- надання в оренду спірних земельних ділянок відбулося всупереч вимог земельного законодавства, зокрема ст.ст.124, 134 ЗК України щодо обов`язковості передачі у користування земельних ділянок комунальної власності на конкурентних засадах (на земельних торгах), що порушує встановлений державою порядок набуття прав на землю, створює передумови для незаконного надання переваг для конкретної особи перед іншими та порушує права Сагунівської територіальної громади на надання спірних земельних ділянок в оренду на найвигідніших умовах;

- порушення відповідачами конституційного принципу законності набуття та реалізації права на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зумовлює необхідність вжиття заходів представницького характеру, направлених на захист порушених інтересів територіальної громади. При цьому суть порушення, настання негативних наслідків для громади, порушення прав третіх осіб прокурором не доводяться;

- звернення з даним позовом направлено на припинення незаконної діяльності органу місцевого самоврядування та зміцнення авторитету держави, а також відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників, оскільки прийняття незаконних рішень органами місцевого самоврядування порушує рівновагу у соціально-економічних відносинах та негативно впливає на зміцнення їх авторитету у суспільстві;

- незважаючи на відсутність будь-яких договірних відносин між органом місцевого самоврядування та суб`єктом підприємницької діяльності у зв`язку із закінчення строку дії договору оренди землі ще 27.04.2020, рішенням Сагунівської сільської ради від 18.02.2022 №28-3/VIIІ на підставі ч. 10 ст. 93 ЗК України та ч. 3 ст. 19Закону України «Про оренду землі», ч. 3 ст. 631 ЦК України визнано дійсними між відповідачами правовідносини оренди земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 7124985500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0268 терміном до 27 квітня 2022 року, проте визнання їх дійсними після закінчення строку дії договору оренди землі та втрати переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк - свідчить про порушення вимог законодавства Сагунівською сільською радою, що представляє інтереси територіальної громади та зобов`язана ефективно, раціонально розпоряджатись власністю громади та про недобросовісну, в спосіб, що непередбачено законодавством України, поведінку органу місцевого самоврядування з метою забезпечення першочергової можливості СТОВ «Ломовате» на позаконкурентних умовах користуватися земельними ділянками комунальної власності, що суперечить інтересам територіальної громади;

- рішення Сагунівської сільської ради від 28.03.2022 №30-10/VIII про укладення договору оренди землі на новий строк на умовах, визначених договором оренди землі від 13.09.2010 та додаткових угод від 27.04.2015, від 18.02.2022 прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки фактично було здійснено нову передачу права на земельну ділянку, а не поновлення договору оренди землі, що суперечить вимогам ст.134 ЗК України щодо обов`язковості передачі земельних ділянок комунальної власності у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Відповідачі проти задоволення позову заперечили пославшись на те що:

- жодні права прокурора, держави, територіальної громади, Сагунівської сільської ради чи третіх осіб не порушені при поновлення договору оренди землі, а твердження прокурора про обов`язковість проведення аукціону по оренді землі, про конкурс бажаючих орендувати землю, про збільшення орендної ставки за використання землі ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки жодних належних та достовірних доказів цьому прокурор не надає;

- договірні відносини продовжені за результатами проведеного віче в селі Сагунівка та громадських слухань в територіальній громаді. Рішення приймалось депутатами ради і саме депутати подолали вето сільського голови на продовження договірних відносин з СТОВ «Ломовате», а тому твердження прокурора про порушення інтересів громади є безпідставними.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції:

- встановив, що згідно договору оренди землі від 13.09.2010 в редакції додаткової угоди про поновлення та внесення змін від 27.04.2015 між Черкаською РДА та СТОВ «Ломовате» з урахуванням змісту ч. 10 ст. 93 ЗК України та ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції чинній станом на 27.04.2015) строк дії договору оренди складав 7 років, тобто до 27.04.2022;

- не погодився з твердженням прокурора про припинення права оренди СТОВ «Ломовате» на земельні ділянки на підставі рішення Сагунівської сільської ради від 18.02.2020 №24-12/VII 30.04.2020, оскільки за вказаних обставин підставою припинення права оренди може бути лише договір або рішення суду, а рішення сільської ради, як акт волевиявлення лише однієї зі сторін договору, не може бути підставою для припинення такого договору;

- не погодився із доводами прокурора, що оскільки предметом договору оренди землі від 13.09.2010 була земельна ділянка площею 320,7842 га, то за змістом ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновленню підлягає договір саме щодо всього об`єкта оренди, визнавши обґрунтованими доводи СТОВ «Ломовате» про право останнього на використання переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк лише щодо частини земельних ділянок;

- зазначив, що сам лише факт винесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про припинення договору оренди землі від 13.09.2010 не свідчить про припинення такого договору, оскільки державна реєстрація сама по собі не є способом набуття, переходу чи припинення речового права, а наявність таких записів не може перешкоджати СТОВ «Ломовате» на використання переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

- дійшов висновку про те, що прокурором не доведено підставність втручання в господарські та суспільні відносини відповідачів, так як прокурор перебравши на себе функції діючого контролюючого державного органу за використанням землі (Управління з контролю за використанням та охороною земель, що діє у складі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м.Черкаси, вул.Смілянська, 131), не довівши бездіяльність такого органу чи порушення інтересу орендодавця у спірних відносинах, що є прямим порушенням приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», п. 3 ст. 53 ГПК України, зауваживши і на тому, що заборгованості по оплаті за землю у орендаря СТОВ «Ломовате» чи нецільового використання земельних ділянок - немає, претензій у орендодавця - Сагунівської сільської ради до орендаря СТОВ «Ломовате» немає;

- зауважив на тому, що твердження прокурора про можливість підняття розміру орендної плати за землю за результатами аукціону, наявність бажаючих взяти участь у торгах з права оренди - ґрунтуються виключно на припущеннях прокурора, без посилання на належні та допустимі докази, та свідчить про протиправність втручання прокурора в господарську діяльність самостійних юридичних осіб та в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування Сагунівської сільської ради об`єднаної територіальної громади, що є неприпустимим.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор за наявності державного органу з контролю за використанням земель перебрав на себе його повноваження та має місце спроба втручання в господарські відносини двох самостійних юридичних осіб та втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування на продовження договору оренди землі, порушення сталих суспільних відносин прокурором та порушення ним рівноваги господарського інтересу в громаді, з огляду на що у задоволенні позову належить відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, як наслідок вказане судове рішення постановлено при неправильному застосуванні норм матеріального права

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 дійшла висновку, що належним позивачем у справі про право користування земельною ділянкою може бути лише орган, який здійснює розпорядження земельними ділянками комунальної власності, а не орган, який здійснює державний контроль за їх використанням, а відтак, оскільки єдиний орган, уповноважений здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою - Сагунівська сільська рада є відповідачем у справі, то орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, відсутній, тому прокурор набуває статусу позивача. Подібні висновки Верховний Суд зробив у постанові від 20.09.2023 у справі № 646/1637/21, від 17.04.2024 у справі № 610/1062/18;

- за висновком суду у справі № 925/808/20, яким відмовлено у задоволенні позову СТОВ «Ломовате» про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до нього, позивач нівелював своє переважне право на поновлення спірного договору оренди землі, оскільки пропозиції орендаря в запропонованій до підписання додатковій угоді № 2 (без дати) по істотних умовах відмінні від умов первинного договору оренди землі від 13.09.2010, та не охоплюється приписами ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

- рішенням від 18.02.2020 № 24-12/VII Сагунівська сільська рада реалізувала своє волевиявлення стосовно подальшого використання спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, строк дії договору оренди по яких закінчився 27.04.2020;

- Законом України від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацом 4, де вказано, що правила, визначені ст. 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України № 340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. На момент укладення договору ст. 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 17.08.2010) не містила вимоги про передачу земель сільськогосподарського призначення не менше ніж на 7 років, а відтак, застосування ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка набрала чинності 05.04.2015, в даному випадку є хибним та таким, що не може застосовуватися до правовідносин, які склались між сторонами на момент укладення додаткової угоди від 27.04.2015, оскільки орендні правовідносини вже існували та були триваючими;

- укладення додаткової угоди зі зміненим предметом договору 18.02.2022 до договору оренди землі від 13.09.2010, який припинив свою дію 30.04.2020, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є не можливим, що у свою чергу виключає можливість СТОВ «Ломовате» використання переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки суб`єкт господарювання станом на 18.02.2022 та 28.03.2022 не був орендарем вказаних земельних ділянок, а правовідносини, пов`язані з орендою землі, припинені у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/13/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. - головуючий суддя; судді - Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Кравчук Г.А. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №925/13/24 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Палій В.В., судді Сибіга О.М., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24, справу призначено до розгляду на 03.07.2024 на 13:50 год.

18.06.2024 до суду від відповідача 2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вказану заяву задоволено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024.

Крім того, 18.06.2024 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач 2, з посиланням на те, що:

- відповідно до ч. 10 ст. 93 ЗК України та ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», в редакціях, які набрали чинності 05.04.2015 згідно з Законом України №191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, а відтак, шляхом укладення 27.04.2015 між СТОВ «Ломовате» та Головним управлінням Дерземагентства у Черкаській області додаткової угоди до договору оренди землі від 13.09.2010, незважаючи на зазначення у п. 8 договору строку дії договору у 5 років, в силу вказаних вище імперативних норм відповідний договір оренди фактично був поновленим строком на 7 років та дійсним до 27.04.2022;

- доказом того, що договір оренди землі від 13.09.2010 згідно з додатковою угодою від 27.04.2015 залишався діючим до моменту його поновлення 28.03.2022 є і те, що відповідач 2 продовжував виконувати взяті на себе зобов`язання зі сплати щомісячної орендної плати на користь відповідача 1, який приймав таке виконання зобов`язання, що було визнано сторонами під час розгляду справи судом першої інстанції;

- державна реєстрація сама по собі не є способом припинення речового права;

- якщо сторони не бажають поновлювати строк оренди однієї з земельних ділянок, це не позбавляє їх права поновити дію договору оренди щодо інших земельних ділянок, оскільки такі земельні ділянки є самостійним об`єктом цивільних правовідносин;

- Законом України «Про оренду землі» передбачено мінімальний строк протягом якого орендар повинен звернутись до орендодавця, заявивши про своє переважне право (це 1 місяць до закінчення строку оренди), однак жодним нормативно-правовим актом не передбачено максимальний строк для звернення орендаря до орендодавця та при цьому відмова орендодавця в поновленні договору оренди прийнята за зверненням поданим за 2 роки до припинення оренди не призводить до припинення права оренди, а також не позбавляє орендаря права звернутись до орендодавця повторно в межах визначеного законом строку (мінімально за 1 місяць до закінчення строку оренди землі);

- з аналізу позовної заяви та апеляційної скарги прокурора не вбачається в чому саме полягає на думку прокурора порушення права чи інтересу держави та територіальної громади,

просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

24.06.2024 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу доводи якого аналогічні за змістом доводам відзиву на апеляційну скаргу відповідача 2.

В судовому засіданні 03.07.2024 оголошено перерву до 07.08.2024 о 14:30 год.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Вовка І.В. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №925/13/24 для сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Палій В.В., судді Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24 прийняти до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Палій В.В., судді Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

В судовому засіданні 07.08.2024 оголошено перерву до 18.09.2024 о 13:15 год.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 суддю Північного апеляційного господарського суду Палія В.В. звільнено у відставку, у зв`язку з чим розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-07/595/24 від 01.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/13/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А., розгляд апеляційної скарги призначено на 29.10.2023 об 11:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею, у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4005/23 від 24.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/13/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Мальченко А.О., Станік С.Р..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Станік С.Р., Мальченко А.О., розгляд апеляційної скарги призначено на 03.12.2023 о 10:45 год.

Станом на 03.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач 1 представників в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 1 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи прокурор апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просили її задовольнити, представник відповідача 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення першої інстанції зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Між відповідачами наявні триваючі господарські відносини з оплатного використання земель комунальної власності в товарному сільськогосподарському виробництві за межами населеного пункту Сагунівка Черкаського району Черкаської області.

Так, розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 20.08.2010 №228 (далі по тесту Черкаська РДА) передано в оренду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Ломовате» (далі по тексту СТОВ «Ломовате») земельний масив загальною площею 320,7842 га, з них: 250,9362 га рілля, 69,8480 га під господарськими будівлями і дворами, про що укладено договір оренди землі від 13.09.2010, який зареєстрований в Черкаському відділі ДЗК за №041079602001 13.09.2010 (далі по тексту Договір оренди). Посилань на конкретні кадастрові номери земельних ділянок Договір оренди не містить.

27.04.2015 Черкаською РДА та СТОВ «Ломовате» укладено додаткову угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди землі від 13.09.2010, у якій сторони дійшли згоди, що об`єктами оренди є земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 320,7842 га, з них:

- площею 35,2206 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:002:0496;

- площею 75,5360 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:002:0497;

- площею 16,4284 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:004:0518;

- площею 9,0900 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:004:0712;

- площею 73,0538 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:003:0024;

- площею 16,7390 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:003:0023;

- площею 7,2950 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:003:0499;

- площею 14,3367 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:003:0022;

- площею 4,4183 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:004:0517;

- площею 1,3359 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:002:0500;

- площею 0,46111 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:002:0498;

- площею 2,3261 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:001:0273;

- площею 6,7906 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:001:0274;

- площею 1,2744 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:001:0272;

- площею 3,6510 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:001:0270;

- площею 3,1226 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:001:0271;

- площею 7,5867 га (несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:001:0269;

- площею 42,1182 га (сільськогосподарські угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7124985500:02:001:0268.

Також у вказаній додатковій угоді сторони, серед іншого, погодили поновити Договір строком на п`ять років.

У зв`язку із створенням Сагунівської сільської об`єднаної територіальної громади Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення передано з державної форми власності у комунальну форму власності, які розташовані в адміністративних межах Сагунівської, Боровицької, Топилівської сільських рад, з огляду на що, з 11.10.2019 власником та розпорядником вказаних земельних ділянок стала Сагунівська сільська об`єднана територіальна громада відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 18.06.2019 за №23-1881/14-19.

У зв`язку з закінченням строку дії Договір оренди у грудні 2019 року СТОВ «Ломовате» звернулось до розпорядника землі - Сагунівської сільської ради з клопотанням про продовження договору оренди.

Пунктом 1 рішення Сагунівської сільської ради від 18.02.2020 за №24-12/VII «Про відмову СТОВ «Ломовате» у поновленні договору оренди землі від 13.09.2010 за № 041079602001» відмовлено СТОВ «Ломовате» у поновлені Договору оренди на вказані земельні ділянки.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.04.2020 на підставі рішення Сагунівської сільської ради від 18.02.2020 №24-12/VII зареєстровано припинення права оренди СТОВ «Ломовате» на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985500:02:002:0497; 7124985500:02:004:0712; 7124985500:02:003:0024; 7124985500:02:003:0023; 7124985500:02:003:0022; 7124985500:02:001:0268; 7124985500:02:001:0270; 7124985500:02:001:0273; 7124985500:02:001:0274 загальною площею 243,6412 га.

Прокурор вказує на умисне укладення 28.04.2020 між відповідачами нового договору оренди земельних ділянок під господарськими будівлями і дворами загальною площею 69,8480 га за №44/02-79 - після припинення дії Договору оренди щодо земель загальною площею 320,7842 га.

Рішення Сагунівської сільської ради №24-12/VII від 18.02.2020 орендарем СТОВ «Ломовате» оскаржено в судовому порядку.

Господарським судом Черкаської області у справі №925/1196/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог СТОВ «Ломовате» про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 2, 3 рішення Сагунівської сільської ради №24-12/VII від 18.02.2020 «Про відмову СТОВ «Ломовате» у поновленні договору оренди землі від 13.09.2010 за № 041079602001» та про зобов`язання Сагунівську сільську раду розглянути лист-пропозицію СТОВ «Ломовате» №121 від 26.12.2019 стосовно оренди ріллі - сільськогосподарських угідь загальною площею 250,9362 га для укладення договору оренди землі на новий строк на запропонованих СТОВ «Ломовате» умовах.

Колегія суддів зазначає про те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 прийнято відмову СТОВ «Ломовате» від позову, визнано нечинним рішення Господарського суду Черкаської області від 06.10.2020 у справі № 925/1196/20, провадженні у вказаній справі закрито, а відтак обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Черкаської області від 06.10.2020 у справі № 925/1196/20 не є преюдиційними.

Зі змісту рішення Сагунівської сільської ради №24- 12/VII від 18.02.2020 слідує, що:

- у поновленні Договору оренди відмовлено у зв`язку з відмовою орендаря від встановлення орендної плати на земельні ділянки під сільськогосподарськими будівлями і спорудами, у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі;

- в п.2 вказаного рішення зобов`язано виконком Сагунівської сільської ради підготувати документацію на земельні ділянки (згідно додатку 2) сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), загальною площею 250,9362 га для проведення земельних торгів (аукціону) на право оренди землі та в п.3 рішення зобов`язано сільського голову Бодяненко 1.1, укласти договір оренди землі, на земельні ділянки (згідно додатку 3) під сільськогосподарськими будівлями і спорудами у власності СТОВ «Ломовате», загальною площею 69,8480 га, строком дії договору на 10 років;

- пунктом 4 вказаного рішення сільському голові вказано укласти із позивачем договір оренди землі під сільськогосподарськими будівлями та спорудами, які знаходяться у власності СТОВ «Ломовате» загальною площею 69,8480 га строком дії договору на 10 років.

Крім того, питання визнання Договору оренди поновленим та визнання укладеної додаткової угоди до нього розглядалось господарським судом у справі №925/808/20 за позовом СТОВ «Ломовате» до Сагунівської сільської ради.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020, відмовлено СТОВ «Ломовате» у задоволенні позову. Ухвалою Верховного суду від 20.04.2020 касаційне провадження у справі закрите.

Постановляючи рішення у справі №925/808/20 суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що СТОВ «Ломовате», звертаючись до сільської ради щодо продовження договору оренди землі, просив змінити істотні умови договору в процесі продовження договірних відносин. Між сторонами відбувалося листування щодо врегулювання питання істотних умов договору оренди землі в частині строку дії договору та розміру орендної плати, однак сторони не дійшли згоди за цими умовами договору, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Крім того, судом в ході розгляду справи №925/808/20 встановлено, що Сагунівською сільською радою передано спірні ділянки (кадастрові номери: 7124985500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0499, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0268, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274) на аукціон: сформовані лоти №№51234-51243 аукціону №26106

Незважаючи на наявність судових рішень у справах №925/1196/20 та №925/808/20, СТОВ «Ломовате» звернулось до суду з позовом до Сагунівської сільської ради про визнання додаткової угоди укладеною.

Господарським судом Черкаської області 05.08.2022, розглянувши справу №925/103/21 за позовом СТОВ «Ломовате» до Сагунівської сільської ради про визнання додаткової угоди укладеною, прийнято рішення про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору, оскільки сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 13.09.2010, а в подальшому і новий договір оренди землі на новий строк.

Рішенням Сагунівської сільської ради від 18.02.2022 №28-3/VI11 вирішено:

- на підставі ч. 10 ст. 93 ЗК України та ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, які набрали чинності 05.04.2015), керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України визнати дійсними між Сагунівською сільською радою та СТОВ «Ломовате» правовідносини оренди земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 7124985500:02:002:0497; 7124985500:02:004:0712; 7124985500:02:003:0024; 7124985500:02:003:0023; 7124985500:02:003:0022; 7124985500:02:001:0273; 7124985500:02:001:0274; 7124985500:02:001:0268; 7124985500:02:001:0270 терміном до 27.04.2022, що виникла згідно з Договором оренди та Додатковою угодою від 27.04.2015;

- погодити укладення між Сагунівською сільською радою та СТОВ «Ломовате» додаткової угоди про приведення у відповідність умов Договору оренди в редакції Додаткової угоди від 27.04.2015 до вимог, визначених ч. 10 ст. 93 ЗК України та ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, які набрали чинності 05.04.2015) щодо обв`язку дотримання сторонами мінімального строку оренди землі сільськогосподарського призначення в редакції згідно з проектом Додаткової угоди (Додаток № 1 до цього рішення).

На виконання вказаного рішення Сагунівської сільської ради від 18.02.2022 №28-3/VI11 між Сагунівською сільською радою та СТОВ «Ломовате» укладено Додаткову угоду до Договору оренди в редакції Додаткової угоди від 27.04.2015, у якій сторонами, серед іншого, погоджено, що:

- в оренду передаються наступні земельні ділянки загальною площею 243,6412 га, які знаходяться в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області з кадастровими номерами:

1. 7124985500:02:002:0497, площа 75,5360 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

2. 7124985500:02:004:0712, площа 9,0900 га сільськогосподарські угіддя - рілля;

3. 7124985500:02:003:0024, площа 73,0538 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

4. 7124985500:02:003:0023, площа 16,7390 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

5. 7124985500:02:003:0022, площа 14,3367 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

6. 7124985500:02:001:0273, площа 2,3261 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

7. 7124985500:02:001:0274, площа 6,7904 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

8. 7124985500:02:001:0270, площа 7,6510 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

9. 7124985500:02:001:0268, площа 42,1182 га, сільськогосподарські угіддя - рілля.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985500:02:002:0496, 7124985500:02:004:0518, 7124985500:02:004:0517, 7124985500:02:002:0500, 7124985500:02:001:0272, 7124985500:02:001:0271, 7124985500:02:001:0269, 7124985500:02:003:0499 виключити;

- договір відносно земельних ділянок поновлено строком на сім років терміном до 27.04.2022.

В подальшому, розглянувши заяву СТОВ «Ломовате» від 15.03.2022 вх.№346/09-14, на підставі ст.ст.12, 15, 93, 122 ЗК України, ст.33 Закону України «Про оренду землі» Сагунівською сільською радою 28.03.2022 прийнято рішення № 30-10/VIII «Про укладення договору оренди землі СТОВ «Ломовате» на новий строк» яким вирішено:

- укласти договорі оренди землі на новий строк - сім років терміном до 27.04.2029 (включно) на умовах визначених Договором оренди та додатковими угодами від 27.04.2015 та від 18.02.2022;

- передати в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 243,6412 га, з кадастровими номерами:

1. 7124985500:02:002:0497, площа 75,5360 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

2. 7124985500:02:004:0712, площа 9,0900 га сільськогосподарські угіддя - рілля;

3. 7124985500:02:003:0024, площа 73,0538 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

4. 7124985500:02:003:0023, площа 16,7390 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

5. 7124985500:02:003:0022, площа 14,3367 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

6. 7124985500:02:001:0273, площа 2,3261 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

7. 7124985500:02:001:0274, площа 6,7904 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

8. 7124985500:02:001:0270, площа 7,6510 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

9. 7124985500:02:001:0268, площа 42,1182 га, сільськогосподарські угіддя - рілля.

На підставі вказаного рішення Сагунівською сільською радою та СТОВ «Ломовате» укладено Договір оренди землі від 28.03.2022.

Згідно п.2 Договору оренди землі від 28.03.2022 в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 243,6412 га, які знаходяться в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області з кадастровими номерами:

1. 7124985500:02:002:0497, площа 75,5360 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

2. 7124985500:02:004:0712, площа 9,0900 га сільськогосподарські угіддя - рілля;

3. 7124985500:02:003:0024, площа 73,0538 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

4. 7124985500:02:003:0023, площа 16,7390 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

5. 7124985500:02:003:0022, площа 14,3367 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

6. 7124985500:02:001:0273, площа 2,3261 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

7. 7124985500:02:001:0274, площа 6,7904 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

8. 7124985500:02:001:0270, площа 7,6510 га, сільськогосподарські угіддя - рілля;

9. 7124985500:02:001:0268, площа 42,1182 га, сільськогосподарські угіддя - рілля.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки за позивачем СТОВ «Ломовате» на всі перелічені земельні ділянки за кадастровими номерами зареєстровано 15.07.2022 на підставі договору оренди землі від 28.03.2022, строк оренди 7 років до 28.03.2029. Земельні ділянки призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Звертаючись до суду з цим позовом заступник керівника Черкаської окружної прокуратури просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Сагунівської сільської ради від 28.03.2022 №30-10/VIII «Про укладення договору оренди землі СТОВ «Ломовате» на новий строк»;

- визнати недійсним договір оренди землі від 28.03.2022 з припиненням права оренди за номерами запису відповідно 47362901, 47363426, 47363551, 47363687, 47363814, 47363938, 47364057, 47364721, 47364905;

- зобов`язати СТОВ «Ломовате» повернути на користь Сагунівської сільської ради земельні ділянки загальною площею 243,6412 га з кадастровими номерами 712485500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0268, які знаходяться в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Правові позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на наступне.

Щодо наявності у заступника керівника Черкаської окружної прокуратури підстав для представництва інтересів держави в межах даного спору колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що позивачем у спірних відносинах є діючий державний орган з контролю за використанням земель - Управління з контролю за використанням та охороною земель, що діє у складі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м.Черкаси, вул.Смілянська, 131. Та, з вказаного приводу зазначає таке.

У справі № 925/1133/18, предметом розгляду у якій були позовні вимоги заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі, Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

- Держгеокадастр у сфері земельних відносин може виступати у двох різних правових статусах: 1) як центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься реалізація державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів 2) як суб`єкт здійснення права державної власності на землю. Обсяг повноважень Держгеокадастру (зокрема і щодо звернення до суду з тим чи іншим позовом) при захисті земельних прав може відрізнятись залежно від правового статусу Держгеокадастру у спірних правовідносинах;

- згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб;

- у цьому випадку Держгеокадастр здійснює повноваження як суб`єкт здійснення права державної власності на землю;

- держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина перша статті 386 ЦК України);

- при реалізації компетенції уповноваженого представника власника Держгеокадастр, як представник власника, не обмежений у виборі способів захисту порушеного права власності та має керуватись статтею 16 ЦК України та 152 ЗК України;

- натомість у правовідносинах, які стосуються порушення речових прав держави чи територіальної громади на земельні ділянки, Держгеокадастр України та його територіальні органи не наділені повноваженнями власника на захист відповідного права державної або комунальної форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення державної форми власності);

- органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності - у випадках, які визначені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують повноваження Держгеокадастру (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився);

- за обставин цієї справи, органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор. Зважаючи на викладене вище, прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Черкаську міську раду та/або Держгеокадастр.

У даному випадку, прокурором зазначається, що необхідність захисту інтересів держави у даній справі зумовлена прийняттям органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження землею, яка згідно зі ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка належить на праві власності Сагунівській сільської об`єднаної територіальної громади, а тому саме про захист її прав та інтересів може йти мова у спорі про оскарження порядку та способу розпорядження належною її землею.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відтак, належним органом, наділеним повноваження на представництво, в т.ч. захист права та інтересів Сагунівській сільської об`єднаної територіальної громади у спірних правовідносинах є саме Сагунівська сільська рада.

В той же час, підставами звернення прокурором з даним позовом до суду є саме вчинені таким органом (Сагунівською сільською радою) порушення законності у своїй діяльності, а предметом - скасування його дій.

Тобто в даному випадку існує ситуація за якої орган, який й би мав здійснювати захист інтересів Сагунівській сільської об`єднаної територіальної громади, пов`язаних із правом власності на спірну земельну ділянку, сам же виступає суб`єктом їх порушення.

Наведене свідчить про фактичну неможливість захисту таким органом порушених прав Сагунівській сільської об`єднаної територіальної громади в межах спірних правовідносин в судовому порядку, адже навіть при вчиненні ним відповідних дій буде створено процесуальну неспроможність вирішення такого спору судом, адже поєднання позивача і відповідача в одній особі свідчить про відсутність спору як такого (є неможливим розгляду спору Сагунівської сільської ради до Сагунівської сільської ради про оскарження її дій).

Тому прокурор цілком правомірно визначив себе самостійним позивачем в межах даного спору, адже Сагунівська сільська рада є та має бути відповідачем у такому спорі в силу допущення саме нею порушень законності при розпорядженні землями Сагунівській сільської об`єднаної територіальної громади в межах спірних правовідносин.

Аналогічний по своїй суті висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №698/119/18 та в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №922/526/19, в яких судом касаційної інстанції було визнано правомірною підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді в якості самостійного позивача те, що орган, який має здійснювати відповідний захист є суб`єктом порушення в межах спірних правовідносин та виступає відповідачем у відповідному спорі (спори у таких справах стосувалися оскарження наказу органу Держгеокадастру про передачу в оренду земельної ділянки та укладеного на підставі нього договору оренди землі).

Щодо спору сторін по суті, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Сагунівської сільської ради від 28.03.2022 №30-10/VIII «Про укладення договору оренди землі СТОВ «Ломовате» на новий строк», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Правилами ч. 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Такі висновки Верховний Суд сформував у постановах від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 15.07.2021 у справі № 24/48/19.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, що складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

За змістом ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. До таких правових висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 28.05.2020 у справі № 917/750/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, тобто вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи наявне у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи відбулося його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові належить відмовити.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність відповідного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту саме у такий спосіб. Подібну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 18.06.2020 у справі № 923/733/19.

За таких обставин оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки є неналежним способом захисту, оскільки таке рішення вже реалізовано шляхом укладення договору оренди, а тому не створює для орендаря жодних правових наслідків, як не створить їх і його скасування.

Зазначені правові висновки викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема від 18.08.2021 у справі № 910/6701/20, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, від 08.11.2022 у справі № 910/18853/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, пункт 143).

Так само склалася стала судова практика щодо достатньої підстави для відмови у позові у разі неналежності заявленого позивачем способу захисту (постанови Великої палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15, пункт 127, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17, пункт 67, від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18, пункт 8.17, від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, пункт 116).

Вказане є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Сагунівської сільської ради від 28.03.2022 №30-10/VIII «Про укладення договору оренди землі СТОВ «Ломовате» на новий строк». Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог залишається без змін.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 28.03.2022 з припиненням права оренди за номерами запису відповідно 47362901, 47363426, 47363551, 47363687, 47363814, 47363938, 47364057, 47364721, 47364905, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п`ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що:

- судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.;

- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);

- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Прокурор зазначає про те, що відповідачами було порушено порядок використання передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, так як укладення додаткової угоди зі зміненим предметом договору 18.02.2022 до Договору оренди землі від 13.09.2010, який припинив свою дію 30.04.2020, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є неможливим, що, у свою чергу, виключає можливість СТОВ «Ломовате» використання переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки СТОВ «Ломовате» станом на 18.02.2022 та 28.03.2022 не був орендарем вказаних земельних ділянок, а правовідносини, пов`язані з орендою землі, припинені у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі.

Також прокурор зазначив і про те, що, оскільки предметом договору оренди землі від 13.09.2010 із додатковою угодою від 27.04.2015 була земельна ділянка площею 320,7842 га, то за змістом ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновленню підлягає договір саме щодо всього об`єкта оренди.

Щодо першого з наведених прокурором аргументів, колегія суддів зазначає таке.

Прокурор, посилаючись на те, що СТОВ «Ломовате» станом на 18.02.2022 та 28.03.2022 не було орендарем спірних земельних ділянок, не враховує того, що вказаний статус СТОВ «Ломовате» фактично встановлений у додатковій угоді від 18.02.2022, якою, серед іншого, визначено, що строк дії Договору оренди продовжено на 7 років до 27.04.2022.

За змістом ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

ЦК України передбачає поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані. Так, за ступенем недійсності правочину вони поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов.

Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до положень ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочини є безспірно нікчемними, якщо усувається оціночність їх сприйняття і абсолютно зрозуміло, що вони вчинені з таким порушенням закону, яке позначається як підстава їх нікчемності, тому ніякого спору виникнути не може. Нікчемний правочин як завідомо недійсний не підлягає виконанню. На нікчемність правочину мають право посилатися і вимагати в судовому порядку застосування наслідків його недійсності будь-які заінтересовані особи.

У свою чергу оспорюваними є правочини, які ЦК України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи.

Таким чином, оспорюваним є правочин, який недійсний в силу визнання його таким судом на вимогу сторони чи заінтересованої особи. Оспорювані правочини викликають передбачені ними правові наслідки до тих пір, доки вони не оскаржені, однак якщо вони заперечуються (оскаржуються) стороною чи заінтересованою особою, то суд за наявності відповідних підстав визнає їх недійсними з моменту їх вчинення.

На відміну від нікчемного оспорюваний правочин на момент вчинення породжує для його сторін цивільні права та обов`язки, тому припускається дійсним. Водночас порушення умов дійсності правочинів в момент вчинення, як вже зазначалося, надає можливість одній зі сторін чи заінтересованій особі звернутися до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним. Тобто якщо правочин не оспорюється, то є дійсним і створює відповідні юридичні наслідки.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 911/2961/19.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсною додаткової угоди від 18.02.2022. При цьому колегія суддів не встановила і нікчемність такої угоди.

Вказане свідчить про те, що такий правочин є оспорюваним і до визнання його недійсним в судовому порядку, з огляду на приписи статті 204 ЦК України, яка встановлює презумпцію правомірності правочину, такий правочин є дійсним і створює відповідні юридичні наслідки.

Частина 2 ст. 237 ГПК України встановлює, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 237 ГПК України увалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Отже, виходячи зі змісту позовних вимог у цій справі, при розгляді спору сторін по суті колегія суддів позбавлена можливості визнати недійсною додаткову угоду від 18.02.2022.

За таких обставин, враховуючи дійсність додаткової угоди від 18.02.2022 та, відповідно, створення нею юридичних наслідків, в тому числі і продовження строку дії Договору оренди саме до 27.04.2022, твердження прокурора про те, що СТОВ «Ломовате» станом на 18.02.2022 та 28.03.2022 не було орендарем вказаних ділянок спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою припинення права оренди може бути лише договір або рішення суду, а рішення Сагунівської сільської ради від 18.02.2020 №24-12/VII 30.04.2020, як акт волевиявлення лише однієї зі сторін договору не може бути підставою для припинення такого договору.

Також суд першої інстанції цілком вірно не погодився із твердженнями прокурора про те, що оскільки предметом Договору оренди була земельна ділянка площею 320,7842 га, то за змістом ст.33 Закону України «Про оренду землі» з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 05.12.2019, внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», зокрема доповнено розділ IX «Перехідні положення» абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Враховуючи те, що Договір укладений 13.09.2010, до спірних правовідносин положення статті 126-1 Земельного кодексу України не застосовуються, а поновлення Договору слід здійснювати на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 906/400/21 та від 16.03.2023 у справі № 910/194/22.

За змістом положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка діяла станом на 13.09.2010 (дата укладення Договору - примітка суду), передбачено, що:

- після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. (ч. 1);

- у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (ч. 2);

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (ч. 3).

Отже, положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка діяла станом на 13.09.2010, надають сторонами змінити умови договору оренди при його поновленні на новий строк.

Також суд першої інстанції цілком вірно відхилив посилання прокурора на те, що про припинення Договору оренди землі свідчить те, що 30.04.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено на відповідні записи, так як реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття, переходу чи припинення речового права. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 20.05.2020 у справі №911/1902/19.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 28.03.2022 з припиненням права оренди за номерами запису відповідно 47362901, 47363426, 47363551, 47363687, 47363814, 47363938, 47364057, 47364721, 47364905, слід відмовити. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог залишається без змін.

Оскільки позовні вимоги про зобов`язання СТОВ «Ломовате» повернути на користь Сагунівської сільської ради земельні ділянки загальною площею 243,6412 га з кадастровими номерами 712485500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0268, які знаходяться в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області не сформульовані як самостійні, не містять окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком задоволення позовних вимог визнання недійсним договору оренди землі від 28.03.2022, то, за відсутності підстав для такого, не можуть бути задоволені. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга заступника керівника Черкаської окружної прокуратури задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/13/24 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №925/13/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 03.12.2024

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.Р. Станік

А.О. Мальченко