Постанова

від 26.11.2024 по справі 911/1148/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"26" листопада 2024 р. Справа№ 911/1148/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 26.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024

у справі №911/1148/24 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес»

до Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича

про стягнення 1 770 573,45 грн

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес»

про розірвання договору та визнання недійсними угоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича (далі по тексту - відповідач) про стягнення 1 693 084,80 грн основного боргу, 61 531,17 грн пені, 5 079,25 грн інфляційних втрат, 10 878,23 грн 3% річних та 28 072,60 грн судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач повинен повернути йому грошові кошти внаслідок розірвання Договорів на виконання будівельних робіт №24/07/23-Р від 24.07.2023, №19/10/22-Р від 19.10.2022, №06/10/24-Р від 06.10.2022 згідно Угод про розірвання від 24.01.2024.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач на стадії підготовчого провадження подав до Господарського суду Київської області зустрічний позов про визнання недійсними Угод від 24.01.2024 про розірвання Договорів на виконання будівельних робіт №24/07/23-Р від 24.07.2023, №19/10/22-Р від 19.10.2022, №06/10/24-Р від 06.10.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на недійсність Угод про розірвання від 24.01.2024, оскільки такі правочини вчинені проти його справжньої волі внаслідок застосування до нього фізичного та психологічного тиску, а тому такі угоди мають бути визнані судом недійсними на підставі статті 231 Цивільного кодексу України.

Для підтвердження доводів зустрічного позову позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) подав до суду першої інстанції клопотання про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої експертизи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 28.08.2024 у справі №911/1148/24 призначив комплексну судову психолого-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На розгляд та вирішення експерта суд першої інстанції поставив наступні питання:

- Чи виконано підпис від імені особи Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича у документі угоді від 24.01.2024, укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ-ХОРСЕС» та Фізичною особою-підприємцем Савчуком Олександром Вікторовичем про розірвання договору №24/07/23-Р на виконання будівельних робіт від 24.07.2023 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені особи Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича у документі угоді від 24.01.2024, укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ-ХОРСЕС» та Фізичною особою-підприємцем Савчуком Олександром Вікторовичем про розірвання договору №19/10/22-Р на виконання будівельних робіт від 19.10.2022 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені особи Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича у документі угоді від 24.01.2024, укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ-ХОРСЕС» та Фізичною особою-підприємцем Савчуком Олександром Вікторовичем про розірвання договору №06/10/24-Р на виконання будівельних робіт від 06.10.2022 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені особи Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича у документі угоді від 24.01.2024, укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ-ХОРСЕС» та Фізичною особою-підприємцем Савчуком Олександром Вікторовичем про розірвання договору № 24/07/23-Р на виконання будівельних робіт від 24.07.2023 під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

- Чи виконано підпис від імені особи Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича у документі угоді від 24.01.2024, укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ-ХОРСЕС» та Фізичною особою-підприємцем Савчуком Олександром Вікторовичем про розірвання договору № 19/10/22-Р на виконання будівельних робіт від 19.10.2022 під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

- Чи виконано підпис від імені особи Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича у документі угоді від 24.01.2024, укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ-ХОРСЕС» та Фізичною особою-підприємцем Савчуком Олександром Вікторовичем про розірвання договору №06/10/24-Р на виконання будівельних робіт від 06.10.2022 під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

- Чи присутні ознаки будь-якого психологічного тиску на Савчука Олександра Вікторовича в момент вчинення правочинів угод від 24.01.2024 про розірвання договорів на виконання будівельних робіт № 24/07/23-Р від 24.07.2023, №19/10/22-Р від 19.10.2022, №06/10/24-Р від 06.10.2022?

- Чи міг психологічний вплив, якщо такий мав місце на зустрічі, яка відбулася 24.01.2024 під час якої було здійснено підписання угод від 24.01.2024 про розірвання договорів на виконання будівельних робіт №24/07/23-Р від 24.07.2023, №19/10/22-Р від 19.10.2022, №06/10/24-Р від 06.10.2022, суттєво змінити вільне волевиявлення учасників комунікативного процесу?

- У якому емоційному стані Савчук Олександр Вікторович перебував під час укладання угод від 24.01.2024 про розірвання договорів на виконання будівельних робіт №24/07/23-Р від 24.07.2023, №19/10/22-Р від 19.10.2022, №06/10/24-Р від 06.10.2022?

Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов`язані з її проведенням суд першої інстанції поклав на Фізичну особу-підприємця Савчука Олександра Вікторовича та запропонував відповідачу за первісним позовом вирішити питання з експертною установою щодо оплати, у тому числі шляхом попередньої оплати, сум за проведення судової експертизи. Суд першої інстанції надіслав у розпорядження експертизи справу №911/1148/24 та попередив експертів, які будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність, встановлену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Господарський суд Київської області зобов`язав сторін за першою вимогою експертів подати необхідні для проведення експертизи документи безпосередньо до експертної установи. По закінченню експертизи висновок і матеріали справи №911/1148/24, а також документи, що підтверджують витрати, пов`язані з проведенням експертизи, суд першої інстанції зобов`язав повернути. Провадження у справі №911/1148/24 зупинив до надання Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України висновку експертизи.

Не погодившись із прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Савчука Олександра Вікторовича про призначення судової комплексної психолого-почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) посилається на те, що клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про призначення судової психолого-почеркознавчої експертизи є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки питання наведенні у клопотанні, яке задовольнив суд першої інстанції, не дозволяють з`ясувати обставини, що мають значення для справи. На переконання апелянта, позиція позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) спрямована на ухилення від виконання зобов`язань.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.09.2024 витребував з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1148/24. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24.

Матеріали справи №911/1148/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 09.10.2024.

Головуючий суддя - Владимиренко С.В. з 03.10.2024 по 11.10.2024 перебувала у відпустці, судді: Ходаківська І.П. з 09.10.2024 по 21.10.2024, Демидова А.М. з 07.10.2024 по 18.10.2024 перебували на лікарняному.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24 залишив без руху, надав скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.10.2024 задовольнив клопотання та поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24; розгляд апеляційної скарги призначив на 19.11.2024 о 13 год. 15 хв. Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) згідно відзиву на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оспорюваної ухвали суду першої інстанції, оскільки для встановлення обставини наявності тиску на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) при підписанні оспорюваних Угод, що входить до предмету доказування за зустрічним позовом, необхідним є проведення комплексної судової психолого-почеркознавчої експертизи.

Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) подано пояснення на відзив на апеляційну скаргу, за яким останній не погоджується із позицією відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом), посилаючись на відсутність тиску на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) при підписанні Угод про розірвання від 21.01.2024, тоді як останнім не погашена заборгованість, роботи не виконані. При цьому, на думку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), суд першої інстанції, приймаючи оспорювану ухвалу взяв до уваги сумнівні покази свідків.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.11.2024 відклав розгляд справи №911/1148/24 на 26.11.2024.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) 25.11.2024 сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 26.11.2024 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24 скасувати та прийняти нову, якою відмовити відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) у задоволенні клопотання про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої експертизи.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали оскарження, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним), дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, за приписами вказаної норми суд має право призначити судову експертизу або за клопотанням учасника справи, або за власної ініціативи за наявності у сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно із частиною 1 статті 106 ГПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.

Отже, питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Обов`язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ «Серявін та інші проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом «належної» (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із Інструкцією про призначення та проведення судових експертизи та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5) (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом - Інструкція) Призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1.2.12 розділу І Інструкції комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Відповідно до пункту 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5) (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Рекомендації) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Згідно із пунктом 1.2. розділу І Рекомендацій орієнтовний перелік вирішуваних питань: Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою? Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою? Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім`я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)? Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім`я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)? Особою якої статі виконано рукописний текст? До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

У пунктах 6.1-6.3 розділу VI Рекомендацій визначено, що об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку). Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи. Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Відповідно до пункту 6.4 розділу VI Рекомендацій основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Згідно із пунктом 6.7 розділу VI Рекомендацій перелік питань до справ про визнання угоди недійсною: Які індивідуально-психологічні особливості має особа (прізвище, ім`я та по батькові)? Яка особистісна значимість для особи обставин, за яких була укладена угода? У якому емоційному стані була особа під час укладання угоди? Чи здатною була особа з урахуванням визначених обставин повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати його своїми діями? Чи здатна була особа, з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати - і якою мірою - фактичний зміст власних дій та їх наслідків? Чи здатна була особа повною мірою прогнозувати наслідки власних дій? Чи здатна була особа повною мірою усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та повною мірою усвідомлено реалізовувати його?

Предметом позову за зустрічним позовом є визнання недійсними Угод про розірвання від 21.01.2024 на підставі частини 1 статті 231 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Верховний Суд зазначає, що для визнання правочину недійсним через вчинення його під впливом насильства або погрози, необхідна наявність фізичного або психічного впливу на особу з метою спонукання до укладення правочину, тобто насильство розуміється як заподіяння учасникові правочину фізичних або душевних страждань з метою примусити укласти правочин. Воно повинне виражатися в незаконних, не обов`язково злочинних, діях. На відміну від насильства, погроза полягає у здійсненні тільки психічного, але не фізичного впливу, і має місце за наявності як неправомірних, так і правомірних дій (постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 299/1523/16-ц).

Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі №922/88/20 виснував, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 231 ЦК України позивач має довести: 1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи; 2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; 3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.

При вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК України), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов`язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою - як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім`ї, родичів тощо або їх майна. Факт насильства не обов`язково має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі (вказана позиція викладена у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Отже, для визнання правочину недійсним на підставі частини 1 статті 231 ЦК України через вчинення його під впливом насильства або погрози необхідним є доведення позивачем наявності фізичного або психічного впливу на нього з метою спонукання до укладення оспорюваного правочину.

За таких обставин, з метою повного та всебічного розгляду даної справи щодо вимог по зустрічному позову для визначення наявності психологічного тиску на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) при укладенні спірних Угод та за відсутності спеціальних знань у суду, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про призначення судової психолого-почеркознавчої експертизи.

За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої експертизи.

Доводи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про те, що суд першої інстанції взяв до уваги сумнівні покази свідків не заслуговують на увагу, оскільки зазначене не знайшло свого відображення в ухвалі Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24. Судом першої інстанції в описовій частині оспорюваної ухвали було зазначено обставини, на які посилається відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам апелянта із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню при розгляді питання про призначення судової експертизи.

Відповідно частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) задоволенню не підлягає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги у відповідності до приписів статті 129 ГПК України покладається на апелянта (позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом)).

За приписами пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пунктами 11, 12 частини 1 статті 255 ГПК України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи; про зупинення провадження у справі.

Таким чином, постанова у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес» на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у справі №911/1148/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Культ-Хорсес».

4. Матеріали справи №911/1148/24 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 03.12.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова