Постанова

від 28.11.2024 по справі 922/2718/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Харків Справа №922/2718/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників учасників справи:

прокурор Зливка К.О.,

від позивача не з`явився,

від відповідача Сайтарли А.П.,

від третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Атос-культурне рибне господарство» (вх.№1932Х від 09.08.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 (м. Харків, суддя Кухар Н.М., повний текст ухвали складено 30.07.2024) за заявою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№18137/24 від 17.07.2024) про встановлення порядку виконання рішення суду у справі №922/2718/23

за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації, м. Харків,

до Приватного підприємства «Атос-культурне рибне господарство», м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області, м. Харків,

про відновлення становища шляхом звільнення об`єкту водного фонду та земельної ділянки під ним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 по справі №922/2718/23 задоволені позовні вимоги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації, до Приватного підприємства «Атос-культурне рибне господарство», про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача звільнити водний об`єкт - Муромське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га та повернення їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2718/23 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2024 постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 скасовано, а рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2718/23 залишено в силі.

25.06.2024 Господарським судом Харківської області на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 1.11.2023 та постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024 видано відповідні накази.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх.№18137/24 від 17.07.2024) про встановлення порядку виконання рішення суду у справі №922/2718/23 шляхом підписання між ПП «Атос-КРГ» та Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області акта приймання-передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га.

В обґрунтування поданої заяви, прокурор зазначає, що законодавством України врегульовано виключно порядок набуття та реалізації громадянами і юридичними особами права власності та оренди земель водного фонду в комплексі з розташованими на них водними об`єктами. Водночас, ПП «АТОС-КРГ» використовувався водний об`єкт - Муромське водосховище без належних на те правових підстав, зокрема, за відсутністю правовстановлюючих документів (договору оренди) та державної реєстрації права оренди, оскільки фактично земельні ділянки та спірний водний об`єкт у користування відповідачеві не передавалися.

Враховуючи те, що ПП «АТОС-КРГ» зобов`язано звільнити водний об`єкт разом із зайнятими ним земельними ділянками та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, та зважаючи на неврегульованість у чинному законодавстві України порядку повернення таких об`єктів у позадоговірних зобов`язаннях та з метою подальшої можливості виконання рішення суду прокурор просить встановити порядок виконання рішення суду у справі №922/2718/23 шляхом підписання між ПП «АТОС-КРГ» та Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області акта приймання-передачі земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 задоволено заяву Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№18137/24 від 17.07.2024) про встановлення порядку виконання рішення суду. Встановлено порядок виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2718/23 шляхом підписання між Приватним підприємством «Атос-КРГ» (код ЄДРПОУ: 36456081) та Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області (код ЄДРПОУ: 01038594) акта приймання-передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га.

В оскаржуваному судовому рішення, з огляду на те, що ПП «Атос-КРГ» зобов`язано звільнити водний об`єкт разом із зайнятими ним земельними ділянками та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, та зважаючи на неврегульованість у чинному законодавстві України порядку повернення таких об`єктів у позадоговірних зобов`язаннях, суд визнав обґрунтованою вимогу прокурора про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2718/23 шляхом підписання між ГІП «Атос-КРГ» та Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області акта приймання-передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 та; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га.

Приватне підприємство «Атос-культурне рибне господарство» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №922/2718/23; у задоволені заяви Заступника керівника Харківської обласної прокуратури про встановлення порядку виконання рішення суду у справі №922/2718/23 шляхом підписання між ПП «Атос-КРГ» та Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області акта приймання-передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га відмовити повністю; розгляд справи здійснювати за участі представника апелянта.

В обґрунтування апеляційної скарги Приватне підприємство «Атос-культурне рибне господарство» зазначає наступне:

- відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду справи призвела до неправильного вирішення справи;

- оскільки ч.1 ст.331 ГПК України прямо передбачено подання заяви про встановлення порядку виконання рішення суду саме стягувачем, а не прокурором;

- подана прокурором заява не містить доводів щодо існування обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Також до заяви не додано жодного доказу, який би міг свідчити про існування таких обставин;

- суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою фактично змінив резолютивну частину свого рішення від 14.11.2023. Суд рішенням не зобов`язував ПП «АТОС-КРГ» повертати земельні ділянками Регіональному офісу водних ресурсів у Харківській області. ПП «АТОС-КРГ» не приймало Муромське водосховище (разом із земельними ділянками під ним) на баланс а ні від Харківської обласної військової адміністрації, а ні від Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області. Відповідно ПП «АТОС-КРГ» не може повернути те, що не отримувало і чим не володіє;

- станом на 14.11.2023 рішення суду було вже виконаним, адже ПП «АТОС-КРГ» ще після початку війни росії проти України, тобто з 24.02.2022, припинив будь-яку діяльність та присутність на Муромському водосховищі. Отже, ПП «АТОС-КРГ» жодним чином не використовує та не займає спірні земельні ділянки та водний об`єкт. Доказів зворотного прокурором не надано. Прокурором не надано жодного доказу на підтвердження невиконання ПП «АТОС-КРГ» рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2023;

- Муромське водосховище та зайняті ним земельні ділянки є безпосередньою зоною бойових дій, тому є неможливим підписання акту приймання-передачі об`єктів, до яких немає фізичного доступу;

- суд у оскаржуваному рішенні не наводить обґрунтувань необхідності встановлення саме такого порядку виконання рішення, а також яким чином підписання акта приймання-передачі призведе до відновлення «порушеного права»;

- суд фактично зобов`язав ПП «АТОС-КРГ» підписати акт приймання-передачі земельних ділянок, якого не існувало на момент постановлення судом спірної ухвали, невідомий зміст майбутнього акта приймання-передачі, його автор, а також особливості його підписання.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.08.2024 для розгляду справи №922/2718/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Атос-культурне рибне господарство» (вх.№1932Х від 09.08.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №922/2718/23. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2718/23.

20.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2718/23 (вх.№10925).

Від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11193 від 28.08.2024), в якому остання зазначає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, просить здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням викладених прокурором доводів.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Харківська обласна прокуратура зазначає наступне:

- в межах справи №922/2718/23 стягувачем є Харківська обласна прокуратура та саме за заявою обласної прокуратури відкрито виконавче провадження із виконання судового рішення про відновлення становища. З огляду на що доводи апелянта про неналежного суб`єкта звернення до суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення суду є необґрунтованими;

- законодавством України врегульовано виключно порядок набуття та реалізації громадянами і юридичними особами права власності та оренди земель водного фонду в комплексі з розташованими на них водними об`єктами. В той же час, як встановлено під час розгляду справи №922/2718/23, ПП «Атос-КРГ» використовується водний об`єкт - Муромське водосховище разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками без правовстановлюючих документів (договору оренди) та державної реєстрації права оренди, оскільки фактично земельні ділянки та водний об`єкт у користування відповідачеві не передавалися;

- обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим є відсутність у чинному законодавстві порядку повернення земельних ділянок та водних об`єктів у позадоговірних відносинах (у разі використання суб`єктом господарювання таких об`єктів за відсутності договору та зареєстрованого речового права), що і має місце в межах даного спору;

- обставини використання відповідачем спірних земельних ділянок без будь-яких правових підстав встановлені у тому числі Верховим Судом при касаційному перегляді даної справи, що набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає;

- в результаті господарської діяльності ПП «Атос-КРГ», Муромське водосховище фактично вибуло як із користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (як постійного землекористувача) так і Харківської обласної військової адміністрації (як землевласника). А отже повернення даного водного об`єкту постійному землекористувачу жодним чином не суперечить судовому рішенню від 14.11.2023, в якому зазначено про повернення земель у відання держави з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 призначено апеляційну скаргу Приватного підприємства «Атос-культурне рибне господарство» (вх.№1932Х від 09.08.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №922/2718/23 до розгляду на « 17» жовтня 2024 р. о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 оголошено перерву у розгляді справи №922/2718/23 до « 28» листопада 2024 р. о 10:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 28.11.2024 представники позивача та третьої особи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином шляхом доставлення ухвали від 17.10.2024 до електронних кабінетів учасників справи у системі «Електронний Суд».

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні.

Присутній представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви прокуратури про встановлення порядку виконання рішення суду. Прокурор заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити у задоволенні скарги, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вказує про наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 в справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положеннями ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Тлумачення положень вищевказаних правових норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.20218 у справі №904/1478/15, від 27.06.2018 у справі №713/1062/17).

Колегія суддів зазначає, що із поданої прокурором заяви про встановлення порядку виконання рішення не вбачається наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду в спосіб та порядок, визначений резолютивною частиною рішення.

Апеляційний господарський суд вказує, що доведення відповідних обставин щодо ускладнення виконання рішення суду або неможливості його виконання покладається саме на заявника.

Водночас, матеріали справи не містять інформації про відкриття виконавчого провадження, не містять жодних доказів щодо вжитих заходів з виконання рішення суду у даній справі, доказів ухилення боржника від виконання рішення чи неможливості виконання рішення у встановленому рішенням суду порядку.

З огляду на що доводи прокурора про неможливість виконання рішення суду, не відповідають встановленим обставинам по справі, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, що судом першої інстанції залишено поза увагою.

Саме лише твердження заявника про неможливість виконання рішення суду без надання відповідних доказів не може свідчити існування таких обставин, адже у випадку якщо такі обставини мають місце, вони підлягають доведенню стягувачем у порядку, встановленому законом.

Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, доведення яких є необхідною підставою для зміни порядку виконання судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор зазначає, що обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим є відсутність у чинному законодавстві порядку повернення земельних ділянок та водних об`єктів у позадоговірних відносинах (у разі використання суб`єктом господарювання таких об`єктів за відсутності договору та зареєстрованого речового права), що і має місце в межах даного спору.

Колегія суддів зазначає, що прокурор вбачає можливість виконання рішення суду шляхом підписання між ПП «Атос-КРГ» та Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області акта приймання-передачі спірних земельних ділянок.

Разом з цим, як вбачається із резолютивної частини рішення у даній справі суд зобов`язав боржника звільнити водний об`єкт - Муромське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.

Тобто, повернення спірних земельних ділянок має відбутися державі в особі саме Харківської обласної військової адміністрації. Водночас, за заявою прокурора виконання рішення суду має відбутися фактично на користь іншої особи Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, яке не є позивачем у справі, а залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Зміна порядку виконання рішення суду не може полягати у заміні стягувача чи боржника у виконавчому провадженні, про що фактично просить прокурор у своїй заяві. З огляду на що, викладений у заяві порядок виконання рішення по суті змінює рішення суду.

Посилання прокурора на те, що Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області має право постійного користування спірними земельними ділянками не спростовують того, що за рішенням суду повернення вказаних земельних ділянок повинно бути у відання держави саме в особі Харківської обласної військової адміністрації, та не є підставою для зміни порядку виконання рішення.

Наведені прокурором положення щодо належного способу захисту права власності у спірних правовідносинах враховані судами під час розгляду даної справи по суті, проте на стадії виконання рішення суду не свідчать про наявність підстав для задоволення поданої прокурором заяви.

З урахуванням викладеного, відсутні обґрунтовані підстави, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Стосовно посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме необґрунтовану відмову у клопотанні відповідача про відкладення розгляду заяви та розгляд заяви про встановлення порядку виконання рішення суду, поданої прокурором, а не Харківською обласною військовою адміністрацією, колегія суддів вказує про наступне.

Відповідно до ч.2 статті 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 прийнято заяву Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№18137/24 від 17.07.2024) про встановлення порядку виконання рішення суду та призначено її до розгляду на 29.07.2024.

Тобто, судом першої інстанції призначено заяву про встановлення порядку виконання рішення суду протягом законодавчо встановленого десятиденного строку з дня її надходження (з урахуванням вихідних днів - 27.07.2024 та 28.07.2024).

26.07.2024 до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника відповідача Сайтарли А.П. (вх.№18833/24), в якому заявник просив визнати причини першої неявки представника відповідача поважними, не розглядати справу за його відсутності та відкласти судове засідання на інший день з посиланням на те, що він позбавлений можливості прибути у судове засідання у призначений день та час у зв`язку із хворобою та перебуванням на лікарняному (електронний медичний висновок про непрацездатність: Т25М-ААА9-С383-58ВТ).

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, відмовляючи у відкладенні розгляду заяви прокурора, зазначив, що представник відповідача мав достатньо часу для викладення у письмовому вигляді своєї позиції щодо заяви прокурора та подання її до суду у визначений законом строк. За таких обставин, враховуючи, що строки розгляду заяви закінчились, відсутні законні підстави для відкладення розгляду заяви прокурора, у зв`язку з чим суд визнав за можливе розглянути вказану заяву без участі представників відповідача та третьої особи на стороні позивача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що заявником у клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких його участь слід було вважати обов`язковою, не вказано яким саме чином неявка представника учасника справи унеможливить розгляд заяви, а також неможливість участі у судовому засіданні іншого представника.

Посилання представника апелянта на те, що останній не міг підготувати свою правову позицію, адже перебував на лікуванні з 18.07.2024 по 30.07.2024, інформацію про що можна було отримати на порталі Дія або на сайті ПФУ за номером електронного медичного висновку про непрацездатність, є безпідставними, оскільки заявником до клопотання не додано самого висновку про непрацездатність, з якого можливо встановити період непрацездатності, а на суд не покладається обов`язок з`ясовувати вказані обставини із джерел, зазначених апелянтом.

З огляду на що, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у клопотанні представника відповідача про відкладення судового засідання.

Щодо подання заяви про встановлення порядку виконання рішення суду прокурором, колегія суддів зазначає, що відповідно до Наказу Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 у справі №922/2718/23 стягувачем визначено Харківську обласну прокуратуру. Відомостей про відкрите виконавче провадження та його учасників матеріали справи не містять. Разом з цим, з огляду на предмет апеляційного перегляду, у суду відсутні підстави для дослідження питання визначення у наказі стягувача.

Враховуючи викладене у сукупності, беручи до уваги недоведеність Харківською обласною прокуратурою наявності правових підстав, які унеможливлюють виконання судового рішення у справі №922/2718/23 або істотно ускладнюють його виконання, а також зважаючи на те, що встановлення порядку виконання вказаного судового рішення визначеним прокурором шляхом фактично встановлює його виконання на користь іншої особи, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви прокурора про встановлення порядку виконання рішення суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали та є підставою для її скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви прокурора про встановлення порядку виконання рішення суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Харківську обласну прокуратуру.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 07.02.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 №4024-IX).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.п. 2, 4 ч.1 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Атос-культурне рибне господарство» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №922/2718/23 скасувати.

У задоволенні заяви Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№18137/24 від 17.07.2024) про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2718/23 шляхом підписання між Приватним підприємством «Атос-КРГ» (код ЄДРПОУ: 36456081) та Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області (код ЄДРПОУ: 01038594) акта приймання-передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га, відмовити.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м.Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 02910108) на користь Приватного підприємства «Атос-культурне рибне господарство» (вул. Клочківська, буд. 156 А, кв. 33, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ: 36456081) 2422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.12.2024.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук