Постанова

від 03.12.2024 по справі 908/3347/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3347/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі №908/3347/23 (суддя Давиденко І.В.)

за позовом: Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача : Запорізький навчально-виховний оздоровчий комплекс № 110 Запорізької міської ради Запорізької області, м. Запоріжжя

про стягнення 266 693,66 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі №908/3347/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/3347/23 задоволено частково. Стягнуто з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та завищеними.

Суд зауважив, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення з матеріалами справи адвокатом Вишняковою І.О. Крім того, вивчення та правовий аналіз документів по справі, формування та погодження правової позиції з клієнтом є складовими правової допомоги формування правової позиції для захисту інтересів клієнта та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга.

Також до складу витрат на правничу допомогу відповідно до акту № 1 включені послуги - представництво інтересів у судовому засіданні вартістю 2 000,00 грн. (судодень) кожне та сумарною вартістю у розмірі 6 000,00 грн., що також значно завищено.

Не погодившись з додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі № 908/3347/23 змінити, збільшивши розмір стягнутих з Департаменту освіти та науки Запорізької міської ради на користь скаржника витрат на професійну правничу допомогу до 21 000,0 грн.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що:

- судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права, що в результаті призвело до постановлення незаконного рішення;

- адвокатом було витрачено багато часу на ознайомлення з документами, їхній аналіз та складання правової оцінки та, відповідно, обсяг виконаної роботи адвокатом у суді першої інстанції відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру;

- суд першої інстанції безпідставно зазначає, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення адвоката з матеріалами справи, оскільки представник відповідача має зареєстрований кабінет в ЄСІТС та доступ до справи у підсистемі Електронний суд, у зв`язку з чим він ознайомлювався з матеріалами справи в електронному вигляді, при цьому ознайомлення з матеріалами справи є невід`ємною частиною правничої допомоги, і тому доводити доказами сам факт ознайомлення не потрібно, таке ознайомлення презюмується;

- втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам;

- участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника про стягнення з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21000,00 грн.

За твердженням позивача, з урахуванням приписів ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України заява повинна бути поданою до закінчення судових дебатів у справі. Усне зазначення під час дебатів про наявність будь-яких витрат не є заявою, оскільки законодавець вимагає подачі такої заяви, а не її проголошення (вислову) під час дебатів.

У відзиві йдеться про те, що адвокат Вишнякова І.О. обґрунтовує складність роботи технічними проблемами ТОВ Іоліт Плюс з отримання та оброблення документів, що є внутрішньою організаційною проблемою товариства і зовсім не залежить від Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.

За доводами позивача, неможливість отримання документів адвокатом відповідача стало наслідком недотримання ТОВ Іоліт Плюс ст.6 Господарського процесуального кодексу України, Закону України від 29.06.2023 року №3200-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Позивач вказує на те, що подаючи до суду першої інстанції заяву, адвокат Вишнякова І.О. не надала детальний опис робіт: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Судом першої інстанції з`ясовано, що справа №908/3347/23 не потребувала від адвоката Вишнякової І.О. затрат значного часу, підготовка заяв по суті спору не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому заявлена нею у апеляційній скарзі сума витрат на правничу допомогу не є співмірною з фактичними затратами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.06.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді (доповідача) Верхогляд Т.А., суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та ухвалено розглянути її у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, у порядку письмового провадження.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що до господарського суду Запорізької області шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт плюс, суми 266 693,36 грн. збитків.

У відзиві на позов відповідачем, у тому числі, наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно з яким він очікував понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2024 року по справі № 908/3347/23 у задоволенні позову Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс суми 266 693,36 грн. збитків відмовлено.

18.04.2024 року відповідачем подано клопотання, до якого на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ним додані копії: договору про надання правової допомоги від 04.12.2023 року, укладеного ТОВ Іоліт Плюс (клієнтом) із адвокатом Вишняковою І.О., Акту № 1 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.04.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 04.12.2023 року; довідки адвоката від 11.04.2024 року про отримання грошових коштів від ТОВ Іоліт Плюс у розмірі 21 000 грн.

19.04.2023 року до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт плюс понесених судових витрат у розмірі 21 000,00 грн.

25.04.2024 року до суду від представника Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли заперечення, відповідно до яких позивач заперечив проти стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 грн. через їх необґрунтованість, нерозумність і не співмірність відповідно до ціни позову, поданих без урахуванням складності та значення справи для сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2023 року між ТОВ Іоліт Плюс (клієнтом) та адвокатом Вишняковою І.О. укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

В п. 3.1 договору про надання правничої допомоги від 04.12.2023 року було визначено, що за правничу допомогу, передбачену в п.п. 1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 30 000,00 грн.

За умовами п.4.1 договору розмір оплати праці адвоката про наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначається сторонами у додатках до цього договору.

В акті № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.04.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 04.12.2023 року викладено детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), що включають: ознайомлення з матеріалами справи, ставка 1500,00 грн. за годину витраченого часу, кількість витраченого часу - 1 година, вартість 1500,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи (пояснення третьої особи та долученими позивачем документами), ставка 1 500,00 грн. за годину витраченого часу, кількість витраченого часу - 1 година, вартість 1 500,00 грн.; ознайомлення з документами наданими клієнтом (том 1 та 3 робочої документації), ставка 1 500 грн. за годину витраченого часу, кількість витраченого часу - 1 година, вартість 1 500,00 грн.; підготовка та подання відзиву на позовну заяву, ставка 1 500 грн. за годину витраченого часу, кількість витраченого часу 3 години, вартість 4 500,00 грн.; підготовка та подання заперечення, ставка 1 500,00 грн за годину витраченого часу, кількість витраченого часу - 2 години, вартість 3 000,00 грн.; підготовка та подання клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, ставка 1500,00 грн за годину витраченого часу, кількість витраченого часу 1 година, вартість 3 000,00 грн; представництво інтересів у судових засіданнях, ставка 2 000 грн - за судодень, кількість судових засідань 3 (13.02.2024 року, 12.03.2024 року, 18.04.2024 року), вартість 6 000,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) складає 21 000 грн. Сторони одна до одної претензій не мають.

Правову допомогу відповідачу у справі № 908/3347/23 надавала адвокат Вишнякова І.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1151855 від 05.12.2023 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001095 від 29.09.2015 року).

На підтвердження проведення клієнтом оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення до матеріалів справи надано підписану адвокатом Вишняковою І.О. довідку від 11.04.2024 року про отримання грошових коштів від ТОВ Іоліт Плюс у розмірі 21000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно зі ст.126 Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.

Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 1 цього Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Одночасно, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, свобода сторін у визначенні розміру на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною.

Разом з тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи розумність цих витрат.

При цьому слід також враховувати позицію Верховного Суду, який неодноразово звертав увагу на те, що, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, відповідач у заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу просив стягнути на його користь 21000,00 грн, в обґрунтування понесення витрат у визначеній сумі ним були надані вказані вище докази.

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву відповідача частково, послався на те, що витрати на правову допомогу адвоката у частині ознайомлення з матеріалами є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів такого ознайомлення адвокатом Вишняковою І.О.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковими такі висновки місцевого господарського суду.

У цьому зв`язку слід враховувати, що ознайомлення може здійснюватися не лише безпосередньо у суді з попереднім поданням відповідного клопотання, але й дистанційно з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС, з копій таких матеріалів, наявних у клієнта.

За практикою Верховного Суду, ознайомлення адвоката з матеріалами справи не може розглядатись у вузькому значенні як процесуальна дія, якій має передувати подання клопотання. Закон не передбачає обов`язок адвоката знайомитися саме з паперовими матеріалами справи, які знаходяться у суді.

У даному випадку, адвокат відповідача Вишнякова І.О. має відповідний "Електронний кабінет", а тому й мала фактичну можливість здійснити таке ознайомлення. При цьому ознайомлення з матеріалами справи є невід`ємною частиною правничої допомоги, і тому доводити доказами сам факт ознайомлення не потрібно, таке ознайомлення презюмується.

Також суд першої інстанції визнав завищеним вартість представництва інтересів у судовому засіданні в розиірі 2000,00 грн. (судодень) кожне, оскільки судові засідання не були тривалими та стосувались в більшості з`ясування процесуальних питань. Загальний час, витрачений адвокатом Вишняковою І.О. на участь у судових засіданнях з розгляду справи № 908/3347/23 менше години.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду.

Так, участь у судових засіданнях представника відповідача підтверджується протоколами судових засідань 13.02.2024 року, 12.03.2024 року та 18.04.2024 року. Фіксована ставка адвоката за участь у судовому засіданні за судодень визначена сторонами в акті прийому-передачі виконаних робіт від 11.04.2024 року та не залежить від тривалості такого засідання. Викладене не суперечить чинному законодавству України.

Також, матеріали справи свідчать про те, що судове засідання 13.02.2024 року відбувалося за особистої присутності представника відповідача у залі суду. Крім того, у даному випадку мало місце затримання початку судових засідань, про що свідчать протоколи таких засідань.

Одночасно, за сталою позицією Верховного Суду, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому, одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Отже, прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта і підлягають компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 року у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 року у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 року у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 року у справі № 910/4277/21).

Крім того слід зазначити, що згідно з актом №1 від 11.04.2024 року, вивчення та правовий аналіз документів по справі, формування та погодження правової позиції для захисту інтересів клієнта не виокремленні відповідачем та його адвокатом як окремі послуги, тому відповідні зауваження суду першої інстанції колегія апеляційного суду вважає безпідставними.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що складання відзиву, заперечень тощо, у будь-якому випадку, передував аналіз позовної заяви, позицій інших учасників справи, консультації клієнта та формування власної правової позиції, які є складовими послуги з підготовки інших документів і являються необхідними діями у цій справі, виконання яких також потребують певний час.

Інших обґрунтованих мотивувань, які б слугували підставою для зменшення розміру відшкодування витрат на правову допомогу відповідача у додатковому рішенні судом не наведено, зокрема й не наведено обґрунтування та належного мотивування своїм висновкам про задоволення заяви відповідача саме у сумі 4000,00грн.

Між тим, розглянувши заяву відповідача про відшкодування правничої допомоги та документи на підтвердження її надання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відшкодування за рахунок позивача витрат на правничу допомогу за ознайомлення з документами, наданими клієнтом, вартістю 1 500,00 грн, а також за підготовку та подання клопотання про долучення доказів до матеріалів справи вартістю 3 000,00 грн, з огляду на те, що необхідність надання таких послуг виникли не з вини позивача, а як слушно зазначив позивач, у зв`язку технічними та організаційними проблемами відповідача із отриманням та обробленням документів. При цьому, у випадку належного користування відповідачем своїми процесуальними правами, були б відсутні підстави для додаткового ознайомлення з матеріалами справи та складання клопотання про долучення. Тому, вказані витрати необхідно покласти на відповідача.

Також, суд враховує, що в акті №1 на підготовку та подання клопотання про долучення доказів до матеріалів справи зазначена 1 година витраченого адвокатом часу за ставкою 1500,00грн., одночасно вказано вартість цієї послуги 3000,00грн, тобто як за 2 години, що є безпідставним.

Крім того, апеляційний суд вважає завищеною кількість часу, що було витрачено адвокатом на ознайомлення з поясненнями третьої особи, враховуючи , що на момент ознайомлення з ними суть та обставини спору, законодавство, що належить для застосування, практика судів тощо були вже відомі останньому, власна правова позиція сформована. Отже, на переконання апеляційного суду, 30хв часу та, відповідно, вартість послуг 750,00 грн на ознайомлення з поясненнями третьої особи є цілком обґрунтованим та співмірним з наданою адвокатом послугою.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, дослідивши зміст виконаних представником відповідача робіт, необхідних для надання правничої допомоги під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахувавши подані позивачем заперечення, перевіривши характер правової допомоги, кількість наданих послуг, врахувавши участь представника відповідача у судових засіданнях тощо, а також виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності і обґрунтованості їхнього розміру, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу, понесених у суді першої інстанції у розмірі 15 750,00 грн, а саме за: ознайомлення з матеріалами справи, кількість витраченого часу - 1 година, вартість 1500,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи (пояснення третьої особи та долученими позивачем документами), кількість витраченого часу - 30 хв., вартість послуги 750,00грн.; підготовка та подання відзиву на позовну заяву, кількість витраченого часу - 3 години, вартість 4 500,00 грн.; підготовка та подання заперечень, кількість витраченого часу - 2 години, вартість 3 000,00 грн; представництво інтересів у трьох судових засіданнях - вартість послуги 6 000,00 грн. по 2000,00грн кожне засідання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції частково погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача про відсутність детального опису робіт.

На переконання колегії суддів, акт №1 від 11.04.2024 року містить усі необхідні дані для визначення розміру витрат на правничу допомогу, а саме: назву наданих послуг, ставку, витрачений адвокатом час та вартість послуг.

Слід зазначити, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин.

У цьому зв`язку суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, відповідно до яких учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Доводи позивача про неподання відповідачем заяви про наявність витрат на правничу допомогу у визначені ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України строки, не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки, як зазначено вище, відповідна заява міститься у відзиві на позов.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даному випадку, рішення ухвалено місцевим господарським судом 18.04.2024 року, заява про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами подана до суду 18.04.2024 року, тобто у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, з огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення слід змінити.

Керуючись ст.269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс задовольнити частково.

Додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі №908/3347/23 змінити.

Викласти абзац 2 резолютивної частини додаткового рішення у наступній редакції:

Стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, ідентифікаційний код 37573094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17, кв. 67 ідентифікаційний код 39633516) 15 750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У решті додаткове рішення залишити без змін.

Видачу наказу, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя О.Г. Іванов