Постанова

від 17.03.2025 по справі 908/3347/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3347/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/3347/23

за позовом: Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Запорізький навчально-виховний оздоровчий комплекс № 110 Запорізької міської ради Запорізької області, м. Запоріжжя про стягнення 266 693,66 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі №908/3347/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/3347/23 задоволено частково.

Стягнуто з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс задоволено частково.

Додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі №908/3347/23 змінено.

Викладено абзац 2 резолютивної частини додаткового рішення у наступній редакції:

Стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, ідентифікаційний код 37573094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17, кв. 67 ідентифікаційний код 39633516) 15 750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У решті додаткове рішення залишено без змін.

05.12.2024 року від відповідача надійшла заява про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у даній справі.

За змістом вказаної заяви відповідач просить стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс понесені судові витрати у суді апеляційної інстанції в розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування заяви посилається на те, що відповідачем в апеляційній скарзі було повідомлено суд, що він очікує понести витрати у вказаному розмірі під час апеляційного перегляду оскаржуваного ним додаткового рішення суду.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 року у даній справі розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс призначено в письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи.

Колегією суддів встановлено, що Департамент освіти і науки Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс 266 693,36 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2024 року у справі №908/3347/23 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі №908/3347/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/3347/23 задоволено частково. Стягнуто з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс задоволено частково.

Додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі №908/3347/23 змінено.

Викладено абзац 2 резолютивної частини додаткового рішення у наступній редакції:

Стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, ідентифікаційний код 37573094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17, кв. 67 ідентифікаційний код 39633516) 15 750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У решті додаткове рішення залишено без змін.

Питання щодо стягнення на користь апелянта витрат на професійну правничу допомогу постановою суду не вирішувалось.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.2 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на відповідача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначено в ч.4 ст.129 Кодексу. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів даної справи вбачається, що інтереси відповідача у даній справі представляла адвокат Вишнякова Ірина Олександрівна відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

04.12.2023 року між ТОВ "Іоліт Плюс" (клієнтом) та адвокатом Вишняковою І.О. було укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно п.4.1 договору розмір оплати праці адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Відповідно до Акта №2 до вказаного договору підтверджується надання адвокатом клієнту наступної правничої допомоги: підготовка та подання апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 року у справі №908/3347/23 на суму 4 500,00 грн.

Як вказано вище, справа розглядалась без участі сторін в письмовому провадженні та постанова суду ухвалена на користь скаржника.

На думку колегії суддів вказаний заявником до відшкодування розмір витрат є необхідним, співмірним зі складністю даної справи і обґрунтованим.

Заперечення позивача щодо вказаної заяви не надходили.

На підставі викладеного заява Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/3347/23 в розмірі 4 500,00 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/3347/23 задовольнити.

Стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, ідентифікаційний код 37573094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт Плюс (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17, кв. 67 ідентифікаційний код 39633516) 4 500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Видачу наказу, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя О.Г.Іванов