Ухвала

від 03.12.2024 по справі 903/523/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

03 грудня 2024 року Справа № 903/523/24

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за відсутністю представників та керуючого реалізацією

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області клопотання керуючого реалізацією майна про скасування обтяжень, арешту та заборон накладені на майно по справі №903/523/24 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2024 представник ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність

03.06.2024 в системі Електронний суд зареєстрована заява арбітражного керуючого Самчука А.М. про участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду від 04.06.2024 заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 18.06.2024 о 10:35 год.

Ухвалою суду від 18.06.2024 відкладено розгляд підготовчого судового засідання на 02.07.2024 о 12:15 год.

Ухвалою суду від 02.07.2024 розгляд підготовчого судового засідання відкладено на 06.08.2024 о 11:15 год.

Ухвалою суду від 06.08.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 06.08.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

28.11.2024 керуючий реалізацією майна боржника надіслав на електронну адресу суду клопотання про скасування обтяжень, арешту та заборон накладені на майно, в якому просить:

Скасувати обтяження, арешти та заборони, накладені на нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:

2.1. Номер запису про обтяження: 47322564 (спеціальний розділ);

Дата, час державної реєстрації: 14.07.2022 10:46:55

Державний реєстратор: Поліщук Наталія Григорівна, Рожищенський відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ (м. Львів), Волинська обл.

Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: ВП №694088404, виданий 14.07.2022, видавник: Рожищенський відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ (м. Львів).

Підстава внесення запису: рішення, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64173508 від 14.07.2022 10:48:24, ОСОБА_2 , Рожищенський відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ (м. Львів), Волинська обл.

Вид обтяження: арешт нерухомого майна.

Відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 .

Держава, орган державної влади, обтяжувач: Рожищенський відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ (м. Львів), код ЄДРПОУ: 34989638, країна реєстрації: Україна.

Опис предмета обтяження: усе нерухоме майно.

Розгляд клопотання просив проводити за його відсутності.

Ухвалою суду від 28.11.2024 розгляд клопотання про скасування обтяжень, арешту та заборон накладені на майно призначено в судовому засіданні на 03.12.2024 о 11:15 год.

30.11.2024 керуючий реалізацією майна боржника сформував в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи за його відсутності, подані клопотання просив задовольнити.

02.12.2024 представник боржниці подав заяву про проведення судового засідання за відсутності боржника та уповноваженого представника.

02.12.2024 кредитор ОСОБА_3 подала до суду заяву про проведення засідання за відсутності кредитора. Щодо клопотань арбітражного керуючого не заперечила.

У визначений судом день та час кредитор та боржник своїм правом на участь в судовому розгляді не скористалися, причини неявки в судове засідання суду не повідомили. Не з`явився в судове засідання і керуючий реалізацією майна.

Дослідивши клопотання про скасування обтяжень, арешту та заборон накладені на майно, врахувавши наявні у справі матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом. Оскільки в процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрота, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.

Існування не скасованих арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Кодексом обов`язків.

Зняття заборон та арештів із майна боржника є безумовним - стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих та правоохоронних органів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № Б-5022/1359/2011.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості, про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;

- скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства є безумовним, і стосуються будь-яких органів і посадових осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадженнях» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання йото банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 32 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують з бездокументарній формі, відбувається виключне на підставі заяви керуючого реалізацією.

Однак наявність арештів та обтяжень обмежує права керуючого реалізацією майна боржника, що передбачені Кодексу України з процедур банкрутства та унеможливлює ефективне здійснення ним своїх функцій.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , номер інформаційної довідки: №403732701 від 14.11.2024 року вбачається, що накладено арешт та заборона на нерухоме майно боржника.

Так, має місце наступне обтяження: 47322564 (спеціальний розділ) Зареєстровано: 14.07.2022 10:46:55.

Згідно п. 6.9 правових висновків Верховного Суду у справах про банкрутство за перше півріччя 2018 року зняття заборон та арештів з майна боржника є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, в т.ч. реєструючих, правоохоронних органів, не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів та розповсюджується також на об`єкти майна боржника, що знаходиться в іпотеці та в податковій заставі.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяжень нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених Положенням; вносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстрів заборон. Реєстратори також вносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Відповідно до п. 2.1 Положення про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна, що подається, зокрема, судами (крім третейських судів).

Відповідно до статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтею 124 Конституції України передбачено поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі. Стаття 1291 Конституції України містить норму згідно якої суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, задля можливості виконання керуючим реалізацією своїх обов`язків, користування правом власності, а також захисту прав і законних інтересів боржника та кредиторів, суд вважає клопотання керуючим реалізацією обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання керуючого реалізацією, суд зазначає, що норми ч.1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства щодо скасування арешту, накладеного на майно боржника, визнаного банкрутом та заборони накладання нових арештів в ліквідаційній процедурі, мають імперативний характер і не передбачають отримання додаткових процесуальних документів для її реалізації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання керуючого реалізацією майна та скасування обтяження, арешти та заборони, накладені на нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 1, 2, 59, 61, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про скасування обтяжень, арешту та заборон накладені на майно, задовольнити.

2. Скасувати обтяження, арешти та заборони, накладені на нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:

2.1. Номер запису про обтяження: 47322564 (спеціальний розділ);

Дата, час державної реєстрації: 14.07.2022 10:46:55

Державний реєстратор: Поліщук Наталія Григорівна, Рожищенський відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ (м. Львів), Волинська обл.

Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: ВП №694088404, виданий 14.07.2022, видавник: Рожищенський відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ (м. Львів).

Підстава внесення запису: рішення, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64173508 від 14.07.2022 10:48:24, ОСОБА_2 , Рожищенський відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ (м. Львів), Волинська обл.

Вид обтяження: арешт нерухомого майна.

Відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 .

Держава, орган державної влади, обтяжувач: Рожищенський відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ (м. Львів), код ЄДРПОУ: 34989638, країна реєстрації: Україна.

Опис предмета обтяження: усе нерухоме майно.

3. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання, тобто з 03.12.2024.

4. Ухвала господарського суду у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання органами Державної виконавчої служби України (приватними виконавцями) до 04.12.2027.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 03.12.2024.

Суддя І. О. Гарбар