Рішення
від 21.11.2024 по справі 905/513/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.2024 Справа №905/513/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Мухіній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №905/513/23

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро

до відповідача 1 Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1», м.Слов?янськ

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ», м.Слов?янськ

про стягнення 173 379,52 гривень,

за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ», м. Слов?янськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро

про визнання недійсним договору поруки №32 від 27.12.2021

за участі представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Рожкова Л.О. (в режимі відеоконференції),

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Щербина Є.Є. (в режимі відеоконференції)

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1», Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» про стягнення: солідарно з КП «Житлово-експлуатаційна контора №1» та ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ» суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 140 953,73 гривень за період з лютого 2022 року по травень 2022 року та з жовтня 2022 року по грудень 2022 року, суми 3 % річних у розмірі 2 119,11 гривень, суми пені у розмірі 11 195,57 гривень, суми інфляційних у розмірі 10 074,39 гривень; з КП «ЖЕК №1» суми боргу за спожиту ним електроенергію у розмірі суму боргу за спожиту електроенергію у розмірі 9 036,72 гривень за період січень 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору від 01.01.2019 про постачання електричної енергії Споживачу №1057 Постачальником універсальних послуг. На підставі чого додатково до основної суми заборгованості позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 03.05.2023 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/513/23, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для надання заяв та клопотань по суті спору тощо.

30.05.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» надійшла зустрічна позовна заява до Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» про визнання недійсним договір поруки №32 від 27.12.2021.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач 2 посилається на підписання договору поруки №32 від 27.12.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (кредитор), Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №1» (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» (Поручитель), неуповноваженою на те особою - начальником управління житлово-комунального господарства Коржом Р.В., а не директором товариства Журавльовим А.Ю., що на переконання ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ», має своїм наслідком недійсність такого договору.

Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №905/513/23. Справу №905/513/23 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 29.06.2023 о 14:00 год. Встановлено учасникам справа строки для надання заяв по суті справи, доказів тощо.

30.05.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» надійшов відзив на позову заяву, в якому останнє заперечило проти первісних позовних вимог, просило суд відмовити у їх задоволенні, зокрема з наступних підстав: підписання договору поруки №32 від 27.12.2021 року неуповноваженою особою, а саме начальником управління житлово-комунального господарства Коржом Р.В., який не був уповноважений на вчинення таких дій від імені товариства, а не директором товариства Журавльовим А.Ю.; обсяги споживання електричної енергії за спірний період не підтверджені жодним актом прийому-передачі, які надані позивачем за первісним позовом до суду, та не підписані жодним із первісних відповідачів; жодних показників спожитої електричної енергії на об`єктах (багатоквартирні будинки, послуги з управління який здійснює ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ») з початку ведення бойових дій, відповідачі за первісним позовом не надавали, актів прийому-передачі не підписували; ведення бойових дій на території міста Слов`янськ Донецької області.

02.06.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній заперечив проти викладених у відзиві обставин, наступним чином: доводи відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) стосовно того, що договір поруки №32 від 27.12.2021 року зі сторони ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» був підписаний не уповноваженою на це особою, на переконання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) є хибними, адже вказаний договір містить підпис директора ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ» Журавльова А.Ю. та відтиск печатки ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ». Вказаний підпис ідентичний наявному у комерційній пропозиції «Універсальна» до публічного договору про постачання електричної енергії Споживачу №3464 від 01.07.2019, а також листах №1387/01-04 від 26.05.2021 та № 1530-01-04 від 26.07.2021. Крім того, укладення вказаного договору відповідало волі юридичної особи ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ», що вбачається із факту часткового виконання грошового зобов`язання за Договором. Також відповідачем 2 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не доведено та не надано жодного доказу, які б свідчили про наявність обставин для звільнення відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача 1 за первісним позовом від обов`язку здійснити оплату за фактично відпущену позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку відповідача 1 за первісним позовом.

09.06.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог.

23.06.2023 на адресу суду від відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання, в якому останній просить суд для з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи допитати свідків, в режимі відеоконференції: директора ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» - Журавльова Андрій Юрійовича (адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 ) та начальника управління житлово комунального господарства ТОВ «Синергія-БТ» Коржа Романа Васильовича (адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 ).

Ухвалою суду від 29.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» про виклик свідків, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.07.2023 о 14:00 год.

07.07.2023 через систему «Електронний суд» від начальника управління житлово-комунального господарства ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» Коржа Романа Васильовича надійшла заява про допит останнього в якості свідка в режимі відеоконференції.

11.07.2023 через систему «Електронний суд» від директора ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» Журавльова Андрій Юрійовича надійшла заява про допит останнього в якості свідка в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 21.08.2023 о 14:00 год.

Підготовче засідання призначене на 21.08.2023 о 14:00 год. не відбулось у зв?язку із знаходженням судді Кучерявої О.О. у відпустці на дату призначення підготовчого засідання, про що сторін повідомлено відповідними телефонограмами, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 16.10.2023 зупинено провадження у справі №905/513/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

Ухвалою суду від 18.09.2024 поновлено провадження у справі №905/513/23, призначено підготовче засідання на 08.10.2024 о 12:30 год.

Сторонам протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо правової позиції у спорі по даній з урахуванням висновків, викладених в Постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.

24.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» надійшли пояснення по справі, за змістом яких останнє вважало, що вимога позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення суми пені у розмірі 11 195,57 гривень за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за період з лютого 2022 по травень 2022 та з жовтня 2022 по грудень 2022 не підлягає задоволенню.

25.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення по справі, за змістом яких остання підтримала позовні вимоги та зазначила, що постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 як підзаконний акт, має меншу юридичну силу, ніж положення ЦК України, ГК України, не має зупиняти нарахування та стягнення штрафних санкцій, які є договірними та передбачені сторонами відповідно до норм ЦК України та ГК України. Таким чином, позивач за первісним позовом вважає, що наданий ним розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умова договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами, арифметично обчислений правильно.

У підготовчому засіданні 08.10.2024 представник відповідача 2 за первісним позовом просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог заявлених до відповідача 2 за первісним позовом, задовольнити зустрічний позов. Також просив витребувати у відповідача 1 за первісним позовом докази по справі та відкласти підготовче засідання у зв`язку із необхідністю обґрунтування клопотання про виклик свідка у судове засідання.

В судовому засіданні 08.10.2024 постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволені клопотання про витребування доказів.

Окремо суд зазначає, що в обґрунтування своєї правової позиції висловленої у підготовчому засіданні 08.10.2024 щодо відмови у задоволенні первісного позову, представник відповідача 2 за первісним позовом, зокрема посилався на знаходження згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «ЖЕК №1» на стадії припинення. На переконання представника відповідача 2 за первісним позовом, у зв`язку з тим, що КП «ЖЕК №1» знаходиться у стані припинення, кредиторські вимоги позивача повинні бути заявлені до ліквідаційної комісії для включення до проміжного ліквідаційного балансу, і тільки у разі відмови або ухилення ліквідаційної комісії від задоволення таких вимог, кредитор має звертатися до суду із відповідним позовом до ліквідаційної комісії. Таким чином, на переконання відповідача 2 за первісним позовом позивачем за первісним позовом обрано неналежний спосіб захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Судом у судовому засіданні перевірено актуальність наданих відповідачем 2 за первісним позовом даних, щодо перебування відповідача 1 за первісним позовом у стані припинення та встановлено, що згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «ЖЕК № 1» перебуває в стані припинення з 01.08.2019, підстава: внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи, керівником підприємства є Сухачова С.В., головою комісії з припинення Глушковський Г.В.

Одночасно дані вказаного реєстру містять строк заявлення вимог кредиторів до Комунального підприємства «ЖЕК № 1» - 01.10.2019 (кінцева дата).

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини першої цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. (ч.ч.2-3 ст. 110 ЦК України).

Таким чином, рішення про припинення підприємства відповідача 1 за первісним позовом прийняте за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Вказаний же відповідачем 2 за первісним позовом порядок заявлення кредиторських вимог відповідає закріпленій у ст.112 ЦК України черговості погашення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи. Разом з тим, із системного аналізу положень означеної статті вбачається, що вказаний у ст.112 ЦК України порядок заявлення вимог кредиторів до особи, яка ліквідується за рішенням власника, передбачений саме до вимог, які виникли до прийняття відповідного рішення щодо ліквідації юридичної особи.

Одночасно, до вимог кредиторів, які виникли після прийняття такого рішення не застосовуються положення ст. 112 ЦК України.

Діючим законодавством не заборонено підприємству, відносно якого власником прийнято рішення про ліквідацію здійснювати в подальшому свою господарську діяльність. Судом встановлено, хоча Комунальне підприємство «ЖЕК № 1» і перебуває в стані припинення з 01.08.2019, однак процедуру його ліквідації на даний момент не завершено. Спірні правовідносини за цим позовом виникли у жовтні-листопаді 2022 року, а отже вже після встановленого ліквідаційною комісією кінцевого строку заявлення вимог кредиторів, відтак кредиторські вимоги не могли бути заявлені у встановленому статтями 105 та 112 Цивільного кодексу України порядку та строки. Відтак перебування відповідача 1 в процесі припинення не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за цією справою. Ухвалою суду від 08.10.2024 відкладено підготовче засідання на 17.10.2024 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 17.10.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/513/23 та призначено розгляд справи по суті на 21.11.2024 об 11:30 год.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання з`явився (в режимі відеоконференції), надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткових письмових поясненнях, просив суд задовольнити первісні позовні вимоги у повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача 1 за первісним позовом у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки невідомі, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило, відзиву на первісний позов не надано.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №905/513/23 та надання останньому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку направлена ухвала суду від 03.05.2023 про відкриття провадження у справі № 905/513/23 на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана поштова кореспонденція (ухвала), направлена на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 25), але конверт з поштовим відправленням повернено 01.06.2023 у зв`язку із неврученням з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвала суду від 29.06.2023 (з номером відправлення 610 227 2326 176), ухвала суду від 26.07.2023 (з номером відправлення 06 000 38 39 7009), ухвала суду від 16.10.2023 (з номером відправлення 06 000 534 741 92), ухвала суду від 18.09.2024 (з номером відправлення 06 00964649330), ухвала суду від 08.10.2024 (з номером відправлення 06 00964649330), ухвала суду від 17.10.2024 (з номером відправлення 06 00974949293) направлені на адресу відповідача: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 25, але поштові відправлення повернені суду з відміткою про невручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що судом було здійснено підписку відповідача1 на отримання процесуальних документів електронною поштою, зазначеної позивачем на титульному аркуші позовної заяви по справі №905/513/23. Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. Так, ухвала про відкриття від 03.05.2023 доставлена відповідачу1 на електронну пошту 09.05.2023; ухвала від 05.06.2023 - 07.06.2023; ухвала від 29.06.2023 - 06.07.2023; ухвала від 26.07.2023 - 02.08.2023; ухвала від 18.09.2024 - 19.09.2024; ухвала від 08.10.2024 - 11.10.2024; ухвала від 17.10.2024 - 19.10.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа до електронної скриньки.

З метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи №905/513/23 на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції») розміщені відповідні оголошення (від 13.07.2023; від 24.09.2024;від 15.10.2024; від 22.10.2024).

Одночасно, з метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи, судом було здійснено передачу йому телефонограми на телефонний номер 050-447-78-85, що зазначений на титульному аркуші позовної заяви, але встановити зв`язок не вдалося, що підтверджується телефонограмами від 13.07.2023 та від 17.10.2023.

Окрім того, ухвали суду розміщені в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем 1 за первісним позовом не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Представник відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання з`явився в режимі відеоконференції, надав пояснення аналогічні викладеним у зустрічному позові, просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі та відмовити в задоволенні первісних позовних вимог в частині вимог до відповідача2.

Рішення у справі ухвалено судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ГПК України строк у зв`язку із веденням на території України воєнного стану.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні з розгляду справи по суті 21.11.2024 господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі-ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, Постачальник) та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №1» (далі-КП «ЖЕК №1», відповідач 1 за первісним позовом, Споживач) укладено договір №1057 про постачання електричної енергії Постачальником універсальних послуг (далі-договір) шляхом приєднання до умов договору на умовах Комерційної пропозиції «Універсальна» Постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (додаток № 2 до договору).

Відповідно до умов п.1.1 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам Постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно із умовами п.2.1 договору, за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розділом 3 сторони визначили умови постачання.

Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (п. 3.4 договору).

Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору (п. 3.3 договору).

Розділом 5 договору сторони визначили ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії.

Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. (п. 5.1 договору).

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначається в заяві-приєднанні (п. 5.8 договору).

Відповідно до п.5.9 договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі- спецрахунок).

Оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п. 5.10 договору).

Відповідно до пункту 5.11 договору, у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно із пунктом 6.2 договору, Споживач зобов`язується зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.

Пунктом 7.1 договору визначено, що Постачальник має право, зокрема: отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору; отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.2 договору, припинення електропостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1 договору).

Відповідно до п. 9.2 договору, Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач зобов`язаний відшкодувати збитки, понесені Постачальником, зокрема у разі порушенням Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні (п.13.1 договору)

Сторонами підписано та скріплено печатками підприємств додаток №2 до договору про постачання електричної енергії Споживачу, а саме Комерційну пропозицію «Вільна (строкова)» Постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» Комунальному підприємству Слов`янської міської ради «ЖЕК № 1» (далі - комерційна пропозиція).

Розділом 4 комерційної пропозиції сторони погодили спосіб оплати, відповідно до якого оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Прогнозований обсяг споживання визначається Постачальником на підставі відомостей про обсяги прогнозованого споживання електричної енергії, наданих адміністратором комерційного обліку (Оператором системи), або розрахованих за допомогою власних програмних ресурсів за середньодобовим споживанням минулих періодів, чи з урахуванням інших відомостей, в тому числі щодо потужності площадок обліку у нових Споживачів.

Розмір попередньої оплати визначається шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції при цьому складові, які затверджуються Регулятором, можуть застосовуватись на рівні тарифів, згідно схвалених Регулятором проектів рішень, у випадках, коли такий рахунок видається завчасно (більше ніж за 20 днів до початку розрахункового періоду).

Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у Договорі та/або розрахункових документах.

Положеннями розділу 5 комерційної пропозиції унормовано термін оплати, відповідно до якого 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів

споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від Споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду Споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції Споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом.

Рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.

У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.

Відповідно до розділу 6 комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією Комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Згідно положень розділу 10 Комерційної пропозиції, договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання. Договір може бути розірвано або припинено і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим договором, але в будь-якому випадку договір діє до повної оплати заборгованості по договору, включаючи штрафні санкції.

27.12.2021 між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі-Кредитор, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом), Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №1» (далі-боржник, відповідач 1 за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ» (далі-Поручитель, відповідач 2 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено Договір поруки № 32 (далі-договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов`язується в повному обсязі відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань боржника, передбачених Договором про постачання електричної енергії Споживачу № 1057 від 01.01.2019 (далі-Основний договір), що укладений між Кредитором і Боржником.

Підставою зобов`язання, забезпеченого порукою за цим договором поруки, є Основний договір (п. 2.1 договору поруки).

Предметом Основного договору є поставка електричної енергії Кредитором Боржнику й оплата останнім Кредитору вартості поставленої електричної енергії та інших платежів (надалі-Грошове зобов`язання), згідно з умовами Основного договору (п. 2.2 договору поруки).

Відповідно до положень пунктів 3.1-3.2 договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником Грошового зобов`язання за Основним договором у повному обсязі, а також за відшкодування Кредиторові збитків, заподіяних невиконанням, або неналежним виконанням Грошового зобов`язання за Основним договором Боржником, і сплату відповідних штрафних санкцій за Основним договором. Грошове зобов`язання, яке виникає з Основного договору підлягає виконанню Поручителем на протязі 3-х банківських днів від дня порушення Грошового зобов`язання Боржником, на поточні рахунки Кредитора зазначені в Основному договорі.

Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за своєчасне виконання Грошового зобов`язання за Основним договором (п. 4.1 договору поруки).

У п.п.5.1.2 Договору поруки Сторони узгодили, що Поручитель має необхідну дієздатність і правоздатність для укладення та виконання цього Договору, а також те, що умови цього Договору не суперечать жодному з договорів Поручителя із третіми особами.

За умовами п. 6.1 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами. Дострокове розірвання договору допускається тільки на підставах, передбачених цим договором, законом або за згодою обох Сторін.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 6.2 договору поруки).

На виконання умов договору постачання електричної енергії, позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) передано відповідачу 1 за первісним позовом електроенергію відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору про постачання електричної енергії №1057:

- за лютий 2022 року в кількості 12159 кВтгод. на суму 34640,14 гривень, у тому числі ПДВ 5773.36 гривень;

- за березень 2022 року в кількості 7270 кВтгод. на суму 12977,45 гривень, у тому числі ПДВ 2162.91 гривень;

- за квiтень 2022 року в кількості 5722 кВтгод. на суму 14275,38 гривень, у тому числі ПДВ 2379.23 гривень;

- за травень 2022 року в кількості 3833 кВтгод. на суму 6439,44 гривень, у тому числі ПДВ 1073.24 гривень;

- за жовтень 2022 року в кількості 5745 кВтгод. на суму 9651,60 гривень, у тому числі ПДВ 1608.60 гривень;

- за листопад 2022 року в кількості 13548 кВтгод. на суму 49428,92 гривень, у тому числі ПДВ 8238.15 гривень;

- за грудень 2022 року в кількості 8060 кВтгод. на суму 13540,80 гривень, у тому числі ПДВ 2256.80 гривень;

- за сiчень 2023 року в кількості 5379 кВтгод. на суму 9036,72 гривень, у тому числі ПДВ 1506.12 гривень.

Акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) разом з рахунками на оплату за лютий-травень 2022 року, жовтень 2022 - сiчень 2023 року направлялись позивачем на адресу відповідача 1 за первісним позовом листом від 25.04.2023 №40 з позначкою «повторно».

Крім того, акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) разом з рахунками на оплату за лютий-травень 2022 року, сiчень 2023 року направлялись позивачем на електрону пошту відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), sinergiya.bt@ukr.net, в докази чого надано скріншот електронного листа від 07.02.2023. Доказів оплати поставленої ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» Комунальному підприємству «ЖЕК №1» електричної енергії за період лютий-травень 2022 року, жовтень 2022 - сiчень 2023 року матеріали справи не містять.

Таким чином заборгованість за спожиту електроенергію у вказаний період становить 149990,45грн.

Матеріали справи містять лист оператора системи АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» №67/3429-вих від 13.03.2023 (включно із додатком № 1), відповідно до якого, фактичний обсяг розподіленої електричної енергії Споживачу Комунальне підприємство «ЖЕК №1» (код ЄДРПОУ 32599118) згідно договору за послуги з розподілу електричної енергії № 1057 від 01.01.2019 за періоди складає: лютий 2022 року 12159 кВт*год, березень 2022 року 7270 кВт*год, квітень 2022 року 5722 кВт*год, травень 2022 року 3833 кВт*год, жовтень 2022 року 5745 кВт*год, листопад 2022 року 13548кВт*год, грудень 2022 року 8060 кВт*год, січень 2023 року 5379 кВт*год.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем 1 за первісним позовом обов`язків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1057 від 01.01.2019 в частині своєчасної оплати за спожиту електричну енергію за лютий-травень 2022 року, жовтень 2022 - сiчень 2023 року, враховуючи укладений за участю відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) договір поруки, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до КП «ЖЕК №1» та ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ» про стягнення: солідарно з КП «Житлово-експлуатаційна контора №1» та ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ» суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 140 953,73 гривень за період з лютого 2022 року по травень 2022 року та з жовтня 2022 року по грудень 2022 року, суму 3 % річних у розмірі 2 119,11 гривень, суму пені у розмірі 11 195,57 гривень, суму інфляційних у розмірі 10 074,39 гривень; з КП «ЖЕК №1» суми боргу за спожиту ним електроенергію у розмірі 9 036,72 гривень за період січень 2023 року.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом до Відповідачів за первісним позовом такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (Постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а Споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст.714 ЦК України)

Згідно із ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії Споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії Споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Підставою виникнення спору стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення заявлених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) сум заборгованості з Відповідачів за первісним позовом за договором про постачання електричної енергії №1057 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції, з урахуванням укладеного договору поруки.

Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії визначений розділом IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (далі-Правила).

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між Споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).

Згідно з п. 9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (далі - АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

Згідно з ч. 3 п. 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії Споживачу здійснюється лише за умови, якщо Споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Судом встановлено, що у Розділі 3 комерційної пропозиції до договору визначено, що зокрема, ТОВ «ДТЕК Донецькі електромережі» є оператором системи розподілу та передачі в межах Донецької області та електричних мереж операторів системи розподілу та передачі.

Пунктом 8.6.15 Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що дані, отримані від Споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що дані, на основі яких ним було оформлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 по травень 2022 та з жовтня 2022 по січень 2023 отримані ним від оператора системи розподілу. Суд зазначає, що отримання даних від оператора системи розподілу також передбачено у розділі 5 Комерційної пропозиції.

На підтвердження спожитих відповідачем 1 за первісним позовом обсягів електричної енергії відповідно до договору про постачання електричної енергії №1057 від 01.01.2019 у лютому 2022 року - травні 2022 року, жовтні 2022 року - січні 2023 року, позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надано лист оператора системи АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» №67/3429-вих від 13.03.2023 (включно із додатком № 1), відповідно до якого, фактичний обсяг розподіленої електричної енергії Споживачу Комунальне підприємство «ЖЕК №1» (код ЄДРПОУ 32599118) згідно договору за послуги з розподілу електричної енергії № 1057 від 01.01.2019 за періоди складає: лютий 2022 року 12159 кВт*год, березень 2022 року 7270 кВт*год, квітень 2022 року 5722 кВт*год, травень 2022 року 3833 кВт*год, жовтень 2022 року 5745 кВт*год, листопад 2022 року 13548кВт*год, грудень 2022 року 8060 кВт*год, січень 2023 року 5379 кВт*год. Таким чином, загальни обсяг розподіленої електричної енергії становить 61716 кВт*год.

Наявні в матеріалах справи акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору про постачання електричної енергії №1057 від 01.01.2019: за лютий 2022 року в кількості 12 159 кВтгод на суму 34 640,14 гривень, у тому числі ПДВ 5 773,36 гривень; за березень 2022 року в кількості 7 270 кВтгод на суму 12 977,45 гривень, у тому числі ПДВ 2 162,91 гривень; за квiтень 2022 року в кількості 5 722 кВтгод на суму 14 275,38 гривень, у тому числі ПДВ 2379,23 гривень.; за травень 2022 року в кількості 3833 кВтгод на суму 6 439,44 гривень, у тому числі ПДВ 1 073.24 гривень; за жовтень 2022 року в кількості 5 745 кВтгод на суму 9 651,60 гривень, у тому числі ПДВ 1 608.60 гривень; за листопад 2022 року в кількості 13 548 кВтгод на суму 49 428,92 гривень, у тому числі ПДВ 8 238,15 гривень; за грудень 2022 року в кількості 8060 кВтгод на суму 13 540,80 гривень, у тому числі ПДВ 2 256,80 гривень; за сiчень 2023 року в кількості 5 379 кВтгод на суму 9 036,72 гривень, у тому числі ПДВ 1 506,12 гривень. підписані з боку Постачальника та направлялись ним Споживачу відповідно до розділу 12 комерційної пропозиції засобами поштового зв`язку, а саме листом від 25.04.2023 №40.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки за поставлену електроенергію за договором №1057 від 01.01.2019: від 03.03.2022 за лютий 2022 року на суму 34 640,14 гривень (з ПДВ) не підписаний Споживачем, кінцевою датою сплати визначено 11.03.2022; від 05.04.2022 за березень 2022 року на суму 12 977,45 гривень (з ПДВ) не підписаний Споживачем, кінцевою датою сплати визначено 12.04.2022; від 05.05.2022 за квiтень 2022 року на суму 14 275,38 гривень (з ПДВ) не підписаний Споживачем, кінцевою датою сплати визначено 13.05.2022; від 02.06.2022 за травень 2022 року на суму 6 439,44 гривень (з ПДВ) не підписаний Споживачем, кінцевою датою сплати визначено 09.06.2022; за жовтень 2022 року на суму 9 651,60 гривень (з ПДВ) не підписаний Споживачем, кінцева дата сплати не вказана; від 05.12.2022 за листопад 2022 року на суму 49 428,92 гривень (з ПДВ) не підписаний Споживачем, кінцевою датою сплати визначено 12.12.2022; від 03.01.2023 за грудень 2022 року на суму 13 540,80 гривень (з ПДВ) не підписаний Споживачем, кінцевою датою сплати визначено 11.01.2023; від 01.02.2023 за сiчень 2023 року на суму 9 036,72 гривень (з ПДВ) не підписаний Споживачем, кінцевою датою сплати визначено 08.02.2023, були направлені засобами поштового зв`язку Постачальником Споживачу листом від 25.04.2023 №40 разом із актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії).

Судом встановлено, що обсяги спожитої електричної енергії Споживачем за період з лютого 2022 року по травень 2022 року та з жовтня 2022 року по січень 2023 року зазначені у актах прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та виставлених рахунках на оплату відповідають обсягам спожитої електроенергії Споживачем, наведеними у вищезазначеному листі оператора системи розподілу електричної енергії.

Відтак судом встановлено факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» Комунальному підприємству «ЖЕК №1» електроенергії у спірний період у загальному обсязі 61 716 кВт*год на суму 149 990,45 гривень, одночасно відповідачами за первісним позовом вказаний факт не спростовано.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо визначення строку виконання зобов`язання, суд зазначає, що Договір про постачання електричної енергії та Комерційна пропозиція до нього містять відмінні один від одного умови щодо строку оплати за спожиту електричну енергію, а саме:

за договором - оплата здійснюється на підставі рахунка Постачальника у строки, визначені у ньому, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п. 5.10 договору);

за комерційною пропозицією - передбачено порядок передоплати 100% не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію та розрахунок (оплату) за фактично спожиту електричну енергію - не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку (розділ 5 Комерційної пропозиції).

Враховуючи, що відповідач 1 за первісним позовом приєднався до умов Договору постачання саме на умовах Комерційної пропозиції, суд застосовує положення Комерційної пропозиції під час визначення кінцевого строку оплати.

Суд зазначає, що окрім іншого положеннями розділу 5 Комерційної пропозиції закріплена норма, щодо самостійного формування Споживачем в сервісі «Особистий кабінет» рахунку за фактичне споживання не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.

У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем. (розділ 5 комерційної пропозиції).

Таким чином, враховуючи, що за умовами розділу 5 Комерційної пропозиції, визначення остаточного строку розрахунку не залежить від отримання рахунку Споживачем, натомість розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію здійснюється не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, яким за умовами договору постачання (п.5.8) є календарний місяць, зобов`язання з оплати рахунків за поставлену Споживачу електроенергію за договором №1057 від 01.01.2019 мало бути виконано відповідачем 1 за первісним позовом:

за рахунком від 03.03.2022 за лютий 2022 року на суму 34 640,14 гривень (з ПДВ) - до 07.03.2022 включно (враховуючи, що останній день строку 05.03.2022 припадає на вихідний день, 06.03.2022 також є вихідним днем);

за рахунком від 05.04.2022 за березень 2022 року на суму 12 977,45 гривень (з ПДВ) - до 05.04.2022 включно;

за рахунком від 05.05.2022 за квiтень 2022 року на суму 14 275,38 гривень (з ПДВ) - до 05.05.2022 включно;

за рахунком від 02.06.2022 за травень 2022 року на суму 6 439,44 гривень (з ПДВ) - до 06.06.2022 включно (враховуючи, що останній день строку 05.06.2022 припадає на вихідний день);

за рахунком за жовтень 2022 року на суму 9 651,60 гривень (з ПДВ) - до 07.11.2022 включно (враховуючи, що останній день строку 05.11.2022 припадає на вихідний день, 06.11.2022 також є вихідним днем);

за рахунком від 05.12.2022 за листопад 2022 року на суму 49 428,92 гривень (з ПДВ) - до 05.12.2022 включно;

за рахунком від 03.01.2023 за грудень 2022 року на суму 13 540,80 гривень (з ПДВ) - до 05.01.2023 включно;

за рахунком від 01.02.2023 за сiчень 2023 року на суму 9 036,72 гривень (з ПДВ) - до 06.02.2023 включно (враховуючи, що останній день строку 05.02.2023 припадає на вихідний день).

Відповідачем1 за первісним позовом не сплачено вартість поставленої йому електричної енергії за період з лютого 2022 року по травень 2022 року та з жовтня 2022 року по січень 2023 року загальною вартістю 149 990,45грн, що є порушенням умов договору постачання та вищезазначених норм матеріального права.

Позовні вимоги позивача за первісним позовом до відповідача 2 за первісним позовом, ґрунтуються на положеннях Договору поруки № 32 від 27.12.2021.

Одночасно, ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» під час розгляду справи подано до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» про визнання Договору поруки № 32 від 27.12.2021 недійсним.

Враховуючи, що зустрічні позовні вимоги стосуються визнання недійсним договору, який став підставою заявлення первісних позовних вимог, суд розглядає такі вимоги одночасно із первісними.

Як встановлено судом, відповідно до договору поруки № 32 від 27.12.2021 Поручитель (ТОВ «Синергія-БТ») зобов`язується в повному обсязі відповідати перед Кредитором (ТОВ «Донецькі енергетичні послуги») за виконання зобов`язань Боржника (КП «ЖЕК №1»), передбачених Договором про постачання електричної енергії Споживачу № 1057 від 01.01.2019 (далі - Основний договір), що укладений між Кредитором і Боржником (п.1.1 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, підставою зобов`язання, забезпеченого порукою за цим договором поруки, є Основний договір.

Предметом Основного договору є поставка електричної енергії Кредитором Боржнику й оплата останнім Кредитору вартості поставленої електричної енергії та інших платежів (надалі - Грошове зобов`язання), згідно з умовами Основного договору (п.2.2 договору поруки).

За умовами п. 6.1 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами. Дострокове розірвання договору допускається тільки на підставах, передбачених цим договором, законом або за згодою обох Сторін.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 6.2 договору поруки).

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на підписання договору поруки №32 від 27.12.2021 неуповноваженою на те особою - начальником управління житлово-комунального господарства Коржом Р.В., а не директором товариства ОСОБА_1 . Вказане, на переконання ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ» має своїм наслідком недійсність такого договору поруки.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вони містять посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округа Шахраєм С.О. заяву свідка від 31.07.2023 ОСОБА_2 (зареєстровано в реєстрі за №509), яка містить такі свідчення: «Договір поруки № 32 від 27.12.2021 зі сторони ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» був підписаний не уповноваженою на це особою, а саме мною - начальником управління житлово-комунального господарства Коржом Романом Васильовичем, а не директором товариства ОСОБА_1 . Мене - начальника управління житлово-комунального господарства ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» Коржа Р.В. - не було уповноважено на підписання від імені товариства договору поруки № 32 від 27.12.2021. У тексті оспорюваного договору вказано, що його підписує директор товариства ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту, але договір поруки підписав саме я - ОСОБА_2 своїм особистим підписом. Договір поруки № 32 від 27.12.2021 для підписання мені надав працівник ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» і я, не погодивши це з директором товариства ОСОБА_1 , його підписав. Відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як третя сторона договору поруки № 32 від 27.12.2021, був обізнаний про те, що цей договір підписав не директор ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» ОСОБА_1 , а саме я, що підтверджується щомісячними актами прийому-передачі спожитої електричної енергії за 2021 рік, які оформлювались відповідачем та які підписував зі сторони ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» я - начальник управління житлово-комунального господарства ОСОБА_2 аналогічним підписом, який наявний у спірному договорі поруки № 32 від 27.12.2021».

Також у вказаній заяві свідка ОСОБА_2 ним підтверджено факт обізнаності зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Тим не менш, свідок просив суд врахувати що у зв`язку із воєнним станом, тимчасово разом із сім`єю мешкає за кордоном України.

Таким чином, свідком ОСОБА_2 у своїй заяві свідка підтверджений факт підписання саме ним тексту договору поруки № 32 від 27.12.2021, копія якого додана до матеріалів справи.

Дослідивши договір поруки №32 від 27.12.2021, суд встановив, що підпис який міститься біля прізвища директора ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» ОСОБА_1 візуально схожий на підпис свідка ОСОБА_2 , який міститься в нотаріально посвідченій заяві свідка. Одночасно підписи, що містяться у наявних в матеріалах справи листах ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» №1387/01-04 від 26.05.2021, №1530/01-04 від 26.07.2021, біля прізвища директора підприємства ОСОБА_1 також візуально схожі на підпис свідка ОСОБА_2 .

Клопотань про призначення судом почеркознавчої експертизи сторонами не заявлялось.

Згідно положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності з урахуванням стандарту доказування «вірогідність доказів», зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів надання свідком ОСОБА_2 неправдивих свідчень, суд дійшов висновку, що в договір поруки №32 від 27.12.2021 від імені ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» підписаний ОСОБА_2 , а не директором підприємства ОСОБА_1 .

Як вже зазначалося судом, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти (ч.ч.1-2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки.

У багатосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним і спрямованим на досягнення певної мети.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же само по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (в даному випадку - не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов?язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов?язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої палати Верховного суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Як встановлено судом, оспорюваний договір поруки №32 від 27.12.2021 не підписувала уповноважена ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» особа, а саме його директор ОСОБА_1 . Також директор ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» Журавльов А.Ю. не уповноважував особу, яка фактично підписала спірний договір (Корж Р. В.) на підписання такого договору.

Суд зазначає, що при наданні правової оцінки правовідносинам, що склалися, необхідним є встановлення факту волевиявлення ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» на укладення договору поруки №32 від 27.12.2021, що виражається у наявності/відсутності фактичних дій зі схвалення такого договору підприємством.

З цього приводу позивач за зустрічним позовом вказує на відсутність схвалення такого договору в подальшому товариством, що підтверджується відсутністю будь-яких фактичних дій.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що фактично договір №32 від 27.12.2021 виконувався зі сторони ТОВ «Синергія-БТ», що підтверджується здійсненими сплатами за спожиту електричну енергію, які містяться в виписках по особовому рахунку підприємства ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», наявних в матеріалах справи, а саме: від 26.01.2022 на суму 34 22,60 гривень з призначенням платежу «Оплата за спожиту електричну енергію, згідно рахунку № 1057 від 04.01.2022, згідно договору № 1057»; від 23.02.2022 на суму 36 613,06 гривень з призначенням платежу «Оплата за спожиту електричну енергію, згідно рахунку № 1057 від 03.02.2022, згідно договору № 1057».

Окрім того, матеріали справи також містять листи ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» від 26.05.2021 №1387/01-04 та від 26.07.2021 №1530/01-04 за змістом яких відповідач 2 повідомляє про оплату наявної заборгованості за використану електричну енергію місць загального користування у житлових будинках, зокрема за договором № 1057 від 01.01.2019 у певний термін.

Суд зазначає, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Вказана правова позиція, зокрема, викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Щодо посилань відповідача за зустрічним позовом на наявність на договорі поруки №32 від 27.12.2021 відтиску печатки підприємства ТОВ «Синергія-БТ», що свідчить про укладеність спірного договору, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Одночасно наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (ч.3 ст.58-1 ГК України).

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Тобто вона може бути відповідним доказом для ідентифікації особи. Наявність на спірному договорі відтиску печатки підприємства не може вважатися єдиним достатнім доказом волевиявлення ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» на укладення договору поруки №32 від 27.12.2021.

Враховуючи здійснення оплат ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» поставленої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії Споживачу № 1057 від 01.01.2019, суд дійшов висновку, що фактично ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» виконувалися свої грошові зобов`язання за договором поруки №32 від 27.12.2021, відтак підприємством попри підписання спірного договору неуповноваженою особою в подальшому схвалено такий договір, що виключає його кваліфікацію як неукладеного. Таким чином, договір поруки №32 від 27.12.2021 вважається укладеним, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію первісним позовним вимогам до відповідача2 за первісним позовом щодо стягнення суми основної заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 140 953,73 гривень за період з лютого 2022 року по травень 2022 року та з жовтня 2022 року по грудень 2022 року за договором про постачання електричної енергії Споживачу № 1057 від 01.01.2019 на підставі договору поруки №32 від 27.12.2021 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки Поручитель поручається перед Кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов`язання Боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення Боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки Сторони погодили, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником Грошового зобов`язання за Основним договором у повному обсязі, а також за відшкодування Кредиторові збитків, заподіяних невиконанням, або неналежним виконанням Грошового зобов`язання за Основним договором Боржником, і сплату відповідних штрафних санкцій за Основним договором.

Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за своєчасне виконання Грошового зобов`язання за Основним договором (п. 4.1 договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022р., але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами. Дострокове розірвання договору допускається тільки на підставах. передбачених цим Договором, законом або за згодою обох Сторін (п.6.1 договору поруки). Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.6.2 договору поруки).

Суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст. 559 ЦК України.

Отже, зважаючи на приписи чинного законодавства, умови договору поруки та встановлені у справі обставини, у поручителя ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» (відповідач2 за первісним позовом) та КП «ЖЕК №1» (відповідач1 за первісним позовом) виник солідарний обов`язок перед ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» погасити заборгованість за поставлену електричну енергію за період лютий-травень 2022 року, жовтень 2022-грудень 2022 за договором про постачання електричної енергії Споживачу № 1057 від 01.01.2019.

Доказів оплати ТОВ «СИНЕРГІЯ-БТ» поставленої ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» електричної енергії за договором № 1057 від 01.01.2019 за вказаний період матеріали справи не містять.

Відтак, вимоги позивача за первісним позовом щодо солідарного стягнення з КП «Житлово-експлуатаційна контора №1» та ТОВ «СИНЕРГІЯ - БТ» суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 140 953,73 гривень за період з лютого 2022 року по травень 2022 року та з жовтня 2022 року по грудень 2022 року , а також стягнення з КП «Житлово-експлуатаційна контора №1» суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 9 036,72 гривень за січень 2023 року є правомірними та підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем1 за первісним позовом обов`язків за договором про постачання електричної енергії Споживачу в частині своєчасної оплати за спожиту електричну енергію з лютого 2022 року по травень 2022 року та з жовтня 2022 року по грудень 2022 року, а відповідачем-2 за первісним позовом обов`язків за договором поруки, Позивач за первісним позовом просить суд стягнути солідарно з відповідачів за первісним позовом суму нарахованих 3% річних у розмірі 2 119,11 гривень, суму інфляційних втрат у розмірі 10 074,39 гривень та суму пені у розмірі 11 195,57 гривень.

Щодо позовних вимог до відповідачів за первісним позовом про стягнення пені в розмірі 11 195,57 гривень, нарахованої на заборгованість за період з квітня 2022 по грудень 2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до розділу 6 комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією Комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

При цьому, суд вважає застосувати положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб?єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно із п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов?язковими до виконання.

Так, судом встановлено, що НКРЕКП прийнято Постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 №332.

Відповідно до положень пп.16 п.1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, суд зауважує, що періоди нарахування пені за кожною заборгованістю заявлені позивачем є такими, що входять в період дії воєнного стану, а саме: за квітень 2022 - з 09.05.2022 по 13.11.2022, за травень 2022 - з 01.07.2022 по 09.12.2022, за жовтень 2022 - з 08.11.2022 по 09.02.2023, за листопад 2022 - з 08.12.2022 по 09.02.2023, за грудень 2022 - з 09.01.2023 по 09.02.2023.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, до якої провадження в даній справі ухвалою від 10.01.2024 було зупинено, зауважила, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов?язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов?язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Об?єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку Верховного Суду у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22 з урахуванням уточнення такого змісту: підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії; зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332.

Виходячи з викладених положень на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення нарахування та стягнення штрафних санкцій за договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії зупиняється.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, з урахуванням зміни, в Україні введено 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває і на даний час.

За таких обставин, зважаючи, що договір регулює відносини між сторонами спору, як учасниками ринку електричної енергії, і такий правочин розроблено, в тому числі, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», з огляду на те, що строк дії воєнного стану в Україні охоплює період виникнення у відповідача 1 за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом заборгованості (квітень 2022 року - грудень 2022 року), за якою позивачем за первісним позовом нараховано пеню у розмірі 11 195,57 гривень , яка також нарахована в період дії воєнного стану, суд, беручи до уваги положення пп.16 п.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 від 25.02.2022, відмовляє в задоволенні вимог позивача за первісним позовом про стягнення пені у сумі 11 195,57 гривень.

Щодо позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів за первісним позовом 3% річних у розмірі 2 119,11 гривень, нарахованих на заборгованість за період з лютого 2022 по грудень 2022 та інфляційних втрат нарахованих за період з лютого 2022 по жовтень 2022 у сумі 10 074,39 гривень суд зазначає наступне.

Розділом 6 комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією Комерційною пропозицією, Споживач, зокрема, сплачує Постачальнику 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу Кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат Кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Згідно розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, останнім нараховано до стягнення 3% річних на заборгованість за період з лютого 2022 по грудень 2022 в сумі 2 119,11 гривень

Перевіривши розрахунок 3 % річних здійснений позивачем, суд встановив, що він здійснений позивачем методологічно правильно, однак часткового арифметично неправильно, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок.

Згідно здійсненого судом розрахунку 3 % річних нарахованих на визначену позивачем за первісним позовом заборгованість та періоди, суд дійшов висновку, що сума 3% річних, що належить до солідарного стягнення з Відповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом складає в загальній сумі 2119,07 гривень, розраховані наступним чином:

- на борг у сумі 34640,14 гривень за лютий 2022 року з 08.03.2022 по 09.02.2023 в сумі 965,18 гривень, разом з тим враховуючи, що згідно ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задоволенню підлягає заявлений позивачем в цій частині розмір 3% річних - 965,15 гривень;

- на борг у сумі 12 977,45 гривень за березень 2022 року з 08.04.2022 по 09.02.2023 в сумі 328,53 гривень;

- на борг у сумі 14 275,38 гривень за квiтень 2022 року з 09.05.2022 по 09.02.2023 в сумі 325,01 гривень, разом з тим враховуючи наведенні вище положення ст. 237 ГПК України, задоволенню підлягає заявлений позивачем в цій частині розмір 3% річних - 325,00 гривень;

- на борг у сумі 6 439,44 гривень за травень 2022 року з 09.06.2022 по 09.02.2023 в сумі 130,20 гривень;

- на борг у сумі 9 651,60 гривень за жовтень 2022 року з 08.11.2022 по 09.02.2023 в сумі 74,57 гривень;

- на борг у сумі 49 428,92 гривень за листопад 2022 року з 08.12.2022 по 09.02.2023 в сумі 260,01 гривень;

- на борг у сумі 13 540,80 гривень за грудень 2022 року з 09.01.2023 по 09.02.2023 в сумі 35,61 гривень.

Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №916/1883/16, від 08.05.2019р. у справі №904/2156/18, від 20.09.2019р. у справі №904/4342/18, від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19, від 29.04.2020р. у справі №910/1193/19, від 18.06.2020р. у справі №904/3491/19, від 01.10.2020р. у справі №910/11820/18, від 10.02.2021р. у справі №910/14257/19.

Згідно розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, останнім нараховано до стягнення інфляційні втрати на заборгованість за період з лютого 2022 по жовтень 2022 у сумі 10 074,39 гривень.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він виконаний методологічно та арифметично неправильно, з огляду на те, що позивачем за первісним позовом при нарахуванні інфляційних втрат за січень 2023 року використано сукупний індекс інфляції у розмірі « 100,0», разом з тим, дійсний індекс інфляції в січні 2023 року становив « 100,80», у зв`язку з чим, загальна сума інфляційних втрат нарахованих судом на визначену позивачем заборгованість та періоди становить 13 877 гривень, розрахований наступним чином:

- на борг у сумі 34640,14 гривень за лютий 2022 року з 01.03.2022 по 31.01.2023 в сумі 8 311,71 гривень;

- на борг у сумі 12977,45 гривень за березень 2022 року з 01.04.2022 по 31.01.2023 в сумі 2 420,94 гривень;

- на борг у сумі 14275,38 гривень за квiтень 2022 року з 01.05.2022 по 31.01.2023 в сумі 2 153,76 гривень;

- на борг у сумі 6439,44 гривень за травень 2022 року з 01.06.2022 по 31.01.2023 в сумі 776,70 гривень;

- на борг у сумі 9651,60 гривень за жовтень 2022 року з 01.11.2022 по 31.01.2023 в сумі 213,89 гривень.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до положень статті 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задоволенню підлягає заявлений позивачем розмір інфляційних втрат - 10 074,39 гривень.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд зауважує, що при зверненні з позовом до суду за заявленими вимогами про стягнення заборгованості у загальному розмірі 173 379,52 гривень позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 186,76 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.03.2023 №2854211, у той час як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2 147,20 гривень (враховуючи застосування коефіцієнту 0,8 для справ поданих до суду через підсистему «Електронний суд») Переплата складає 39,56 гривень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, з огляду на сплату позивачем судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у розмірі 39,56 гривень може бути повернутий платнику за його клопотанням.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв?язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 - 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1», Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» про стягнення 173 379,52 гривень задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» (84122, Донецька область, м.Слов?янськ, вул. Поштова, будинок 25; код ЄДРПОУ 32599118) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» (84122, Донецька область, м.Слов?янськ, вул. Поштова, будинок 25; код ЄДРПОУ 38874644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д; код ЄДРПОУ 42086719) грошові кошти у розмірі 162 183,91 гривень, з яких сума боргу за спожиту електроенергію за договором № 1057 від 01.01.2019 за період з лютого 2022 року по травень 2022 року та з жовтня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 140 953,73 гривень, 3% річних у розмірі 2 119,07 гривень, інфляційні втрати у розмірі 10 074,39 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» (84122, Донецька область, м. Слов?янськ, вул. Поштова, будинок 25; код ЄДРПОУ 32599118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д; код ЄДРПОУ 42086719) суму боргу за спожиту електроенергію за договором № 1057 від 01.01.2019 за січень 2023 року у розмірі 9 036,72 гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» (84122, Донецька область, м. Слов?янськ, вул. Поштова, будинок 25; код ЄДРПОУ 32599118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д; код ЄДРПОУ 42086719) 1004,28 гривень витрат зі сплати судового збору.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» (84122, Донецька область, м. Слов?янськ, вул. Поштова, будинок 25; код ЄДРПОУ 38874644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д; код ЄДРПОУ 42086719) 1004,28 гривень витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ - БТ» відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

У судовому засіданні 21.11.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 02.12.2024.

Суддя О.О. Кучерява

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення21.11.2024
Оприлюднено04.12.2024
Номер документу123460957
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —905/513/23

Ухвала від 11.12.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Рішення від 21.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 17.10.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 16.10.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 08.10.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 25.09.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 18.09.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 16.10.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 26.07.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 29.06.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні