Рішення

від 20.11.2024 по справі 906/548/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/548/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Андрощук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Черепахіна А.Р. - ордер серія АІ №1669981 від 01.08.2024;

від відповідача: не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому"

до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал"

про стягнення 71110,00 грн (з урахуванням заяви від 28.05.2024)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому" звернулося до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" 71500 грн, з яких: 65000,00 грн основного боргу та 6500,00 грн пені.

Ухвалою від 24.05.2024 суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю" Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому" без руху та надав час для усунення її недоліків.

31.05.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та долучення доказів до матеріалів справи. Згідно вказаної заяви позивач усунув недоліки позовної заяви та уточнив період нарахування пені, внаслідок чого сума позовних вимог склала 71110,00 грн, з яких: 65000,00 грн основного боргу та 6110,00 грн пені.

Ухвалою від 03.06.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 02.07.2024.

05.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

18.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

27.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

01.07.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із не можливістю прибуття представника у призначене судове засідання. Одночасно позивач просив суд надати можливість приймати участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

01.07.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника товариства.

Ухвалою від 02.07.2024 суд постановив розглядати справу №906/548/24 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 01.08.2024.

Протокольною ухвалою від 01.08.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.09.2024.

01.08.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про вступ у справу як представника, в якій викладено клопотання про залучення адвоката у справу в якості представника позивача, надання доступу до електронної справи в підсистемі "Електронний суд", надання можливості адвокату Черепахіній А.Р. як представнику позивача брати участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою від 03.09.2024 суд, за клопотанням представника відповідача, оголосив перерву в судовому засіданні 03.09.2024 до 03.10.2024.

18.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу.

26.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

02.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою його представника.

Протокольною ухвалою від 03.10.2024 суд за клопотанням представника відповідача, з урахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголосив перерву до 15.10.2024.

Ухвалою від 15.10.2024 суд продовжив строк розгляду справи по суті до 29.10.2024 на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відклав розгляд справи по суті на 29.10.2024.

29.10.2024 до суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи звіту первинного аудиту об`єкта та листа позивача щодо пропозиції врегулювання спору з доказами його направлення відповідачу.

29.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю надання часу для вивчення поданих позивачем документів та прийняття рішення, підготовки відповідних процесуальних документів.

У судовому засіданні 29.10.2024 протокольною ухвалою, з урахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд оголосив перерву до 12:00 год. 20.11.2024.

20.11.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з відрядженням представника відповідача та неможливістю забезпечити участь іншого представника у судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача від 20.11.2024 про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, з таких підстав: - неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; - виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; - необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

За вказаного, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що представництво в суді не обмежується участю лише одного представника. Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).

Отже, наведене положення законодавства передбачає можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. При цьому, ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна юридична особа.

Натомість, відповідач таким правом не скористався, хоча він та його представник були обізнані про призначене судове засідання та мали достатньо часу для реалізації відповідачем його процесуальних прав у даній справі, при дійсному бажанні їх реалізувати.

При цьому суд погоджував дату призначеного засідання з представниками обох сторін. З матеріалів справи вбачається, що всі заяви по суті подано, що виключає неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, відповідач не був позбавлений права через електронний суд у письмовому вигляді надати необхідні пояснення, враховуючи наявність достатнього часу від дня оголошення перерви у судовому засіданні 29.10.2024.

Також суд враховує, що за клопотанням представника відповідача суд неодноразово оголошував перерви та відкладав розгляд справи по суті - 03.09.2024, 03.10.2024, 29.10.2024, тому відповідач не був позбавлений можливості реалізувати всі свої процесуальні права. При цьому відкладення розгляду справи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на вказане та положення ч.2 ст.195 ГПК України, відповідно до якого суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з початку розгляду справи по суті, з урахуванням того, що суд продовжував строк розгляду справи по суті на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд констатує, що вказані дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи. Також суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому судом взято до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ І 66 - 64 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Керуючись наведеними приписами процесуального законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, враховуючи строк розгляду даної справи, якого було достатньо для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, зважаючи, що розгляд справи уже неодноразово відкладався за клопотанням відповідача, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги у повному обсязі (з урахуванням заяви від 28.05.2024). Заперечив щодо відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №01/0307 від 03.07.2023 щодо надання послуг на проектування комплексу засобів відеоспостереження та контролю робочого часу персоналу на об`єкті замовника в частині оплати за виконані роботи на загальну суму 65000,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п.3.4 договору 6110,00 грн пені за затримку оплати виконаних робіт за період з 14.02.2024 по 17.05.2024, нарахованої на суму заборгованості у розмірі 65000,00 грн.

Відповідач заперечує позовні вимоги у повному обсязі (т.1, а.с.153-156). Вказує на те, що виконання робіт і надання послуг відрізняються не тільки за своєю суттю, але й регулюються різними главами ЦК України. Звертає увагу на те, що перед тим як розробляти документацію за договором №01/0307 від 03.07.2023 виконавець повинен був отримати технічне завдання, де мало зазначатися на який бюджет розраховує замовник, відповідно до фінансового плану товариства, для того аби розуміти які комплектуючі закладати до проекту. Вказує, що позивач не надав суду докази отримання технічного завдання, а відповідно і підстави для розробки проектної документації були відсутні. Зазначає також про відсутність доказів проведення первинного аудиту та надання позивачем відповідачу первинного звіту, як це передбачено п.2.1.1 договору. Стверджує, що договір має ознаки фіктивності, так як не передбачав надання послуг, відсутні документи про відрядження з огляду на те, що відповідно до п.4.1 у вартість робіт входило до 3-х виїздів на об`єкт замовника, у договорі відсутні строки виконання робіт, а також відсутня документація щодо формування ціни на дану послугу (кошторис). Відповідно до журналу вхідної кореспонденції до відповідача не надходив акт виконаних робіт та проектна документація. У документах Нової пошти значиться, що отримав кореспонденцію відповідача ОСОБА_1 , але документи фахівцю з документообігу не надходили, а також відсутні в бухгалтерії заводу. Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 є економістом з матеріально-технічного забезпечення відділу з організації закупівель і ніякого відношення не має до отримання кореспонденції на підприємстві. Крім того, зазначає, що у документах Нової пошти, окрім номера ТТН відсутні будь-які докази (опис вкладення) направлення відповідачу проектної документації та акту виконаних робіт. З огляду на вищевказане, акт виконаних робіт не міг бути підписаний в 3-х денний термін. Зазначив що відповідач повністю залежний у розрахунках від АТ "Укрзалізниця", всі платежі проходять через головний офіс (казначейство), яким перевіряються платежі. Відповідач, зважаючи на відсутність акта виконаних робіт та термінів оплати, не погоджується із нарахованою пенею за визначений позивачем період, а також вказує на те, що позивач не надав доказів понесення ним будь-яких збитків внаслідок протиправної поведінки позивача, що унеможливлює застосування до останнього заходів відповідальності.

У відповіді на відзив (т.1, а.с.165-170) позивач вказав, що він виконав роботи за договором у повному обсязі. За результатами виконаної роботи позивач склав акт виконаних робіт (наданих послуг) №64 від 21.11.2023 та на виконання умов договору направив розроблену проектну документацію і акт виконаних робіт (наданих послуг) №64 від 21.11.2023, що підтверджується товарно - транспортною накладною Нової пошти №20450820526841. Відповідач отримав вказані документи 29.11.2023, про що свідчить детальний трекінг відправлення. Крім того, факт отримання акту виконаних робіт відповідачем додатково підтверджується роздруківками з електронної пошти позивача про направлення документації, примірників акту виконаних робіт та рахунків на оплату на офіційну адресу електронної пошти відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 З огляду на викладене, вважає посилання відповідача на відсутність у останнього будь-яких документів, пов`язаних із договором такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що у листуванні з юристом відповідача, остання повідомила адресу та телефон контактної особи для здійснення відправлення документів, а саме: Житомирська область, м. Коростень, відділення Нової пошти 7, отримувач ПрАТ "Коростенський завод ЗБШ", контактна особа ОСОБА_1, НОМЕР_1, на яку позивач і направив документи. Юрист була повідомлена про відправку оригіналів документів із зазначенням номера товарно - транспортної накладної та зобов`язувалась передати відповідні документи до відділу бухгалтерії. У листуванні з юристом позивача було повідомлено, що головний бухгалтер гарантував оплату за договором протягом 5 днів. Позивач зазначає, що розрахунок пені здійснений ним з 14.02.2024 (з урахуванням 7-денного терміну від дня пред`явлення вимоги - 07.02.2024).

У запереченнях на відповідь на відзив (т.2, а.с.1-3) відповідач вказав, що позивач не надав суду доказів отримання технічного завдання, а відповідно були відсутні і підстави для розробки проектної документації, не провів первинний аудит із наданням первинного звіту замовнику. Зазначив, що у договорі відсутні строки для розроблення проектної документації, відсутній кошторис, а також не визначений строк дії договору, так як в договорі зазначено, що договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до повного завершення робіт на об`єкті та підписання акту виконаних робіт. На думку відповідача, для збереження конфіденційності розробленої проектної документації необхідно передавати інформацію з рук в руки від виконавця замовнику або із забезпеченням методів збереження конфіденційної інформації. Відповідач звернув увагу на помилки у зазначенні назв камер відеонагляду в комерційній пропозиції, що заснована на проектному рішенні та на те, що замовником не ставилося завдання виконавцю розробити проект про встановлення біометричних технологій безпеки (відбитків пальців або обличчя). Зазначив, що інформація про акт виконаних робіт та необхідність його оплати у відповідача з`явилася разом з претензією, на яку відповідач надав відповідь, про те, що проектна документація не надходила. Вказав, що фактично акт виконаних робіт було отримано 12.02.2024, а не 29.11.2023 як стверджує позивач. Відповідач вказав, що виготовлення проектної документації без технічного завдання та результатів первинного аудиту та первинного звіту виконавця (виконавець не врахував камери відеоспостереження та мережі, які вже є на території підприємства, а також не врахував можливість пропускної системи, яка також вже існує на підприємстві), що є істотним порушенням договору та тягне неможливість використовувати результати договору, на які відповідач розраховував.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю" Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому" (позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Коростенський завод залізобетонних шпал" (відповідач, замовник) був укладений договір №01/0307 щодо надання послуг на проектування засобів з відеоспостереження та контролю робочого часу персоналу на об`єкті замовника (т.1, а.с.19-23), відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов`язується за наданим замовником технічним завданням розробити проектну документацію та надати комерційну пропозицію щодо виконання робіт відповідно до розробленої документації. Перелік інженерних систем, для яких буде розроблятися документація, викладений в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.1 договору виконавець зобов`язаний:

2.1.1. Провести первинний аудит об`єкта із наданням первинного звіту замовнику.

2.1.2. Зберігати конфіденційність інформації, отриманої від замовника, в ході виконання цього договору, як передбачено в розділі 6 цього договору.

2.1.3. Розробити документацію та подати комерційну пропозицію в строк, який вказаний в розділі 4 цього договору.

Відповідно до п.2.3 договору замовник зобов`язаний:

2.3.1. Своєчасно оплачувати роботи виконавця в розмірі і в строки, передбачені в розділі 4 цього договору.

2.3.2. Забезпечити виконавця всією необхідною інформацією для виконання цього договору.

2.3.3. Забезпечити уповноваженим представникам виконавця повний доступ до об`єкту.

За умовами п.2.4 договору замовник має право:

2.4.1. Письмово повідомляти виконавця про всі претензії до виконання робіт, в рамках і на умовах цього договору, і вимагати задоволення своїх претензій за рахунок виконавця.

2.4.2. У будь-який час перевіряти хід і якість робіт, що виконуються виконавцем.

Згідно з п.3.1 договору, проектна документація передається замовнику через підписання акту виконаних робіт.

Замовник зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів після пред`явлення підписати акт, або в той же термін надати в письмовому вигляді мотивовану відмову від підписання акту (п.3.3 договору).

У разі, якщо замовник не підписав акт протягом 3 (трьох) робочих днів і не надав письмову мотивовану відмову в той же термін, акт вважається підписаним датою виставлення акту, а роботи виконані в повному обсязі і належної якості і підлягають безумовній оплаті (п.3.4 договору).

За умовами п.3.4 договору, за затримку оплати послуг виконавця від термінів, обумовлених в розділі 4 цього договору, виконавець має право вимагати від замовника виплатити пеню в розмірі 0,1% від затриманої до перерахування суми за кожен день прострочення, але не більше 10%.

Відповідно до п.4.1 договору, вартість послуг з розробки документації за цим договором складає 65000,00 грн. У вартість входить до трьох виїздів на об`єкт замовника для уточнення необхідних для виконання робіт даних.

За умовами п.4.2 договору кожен додатковий виїзд погоджується із замовником та коштує 5000,00 грн.

Згідно з п.4.3 договору акт наданих послуг складається виконавцем та передається замовнику разом із проектною документацією та комерційною пропозицією, розробленою на підставі розробленої документації, замовник зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів підписати акт наданих послуг або надати мотивовану письмову відмову в його підписанні.

У пункті 4.4 договору сторони погодили, що роботи, не описані в додатку №1 до цього договору виконуються виконавцем на підставі вимог замовника та оплачуються на підставі додаткових рахунків виконавця.

Відповідно до п.5.1 договору виконавець гарантує повноту і достовірність інформації, наданої замовнику в рамках договору.

За умовами п.8.1 договору цей договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до повного завершення робіт на об`єкті, та підписання акту виконаних робіт.

Суд встановив, що у додатку №1 до договору 01/0307 сторони визначили перелік інженерних систем, для яких буде розроблено проектну документацію, а саме:

1. Система відеоспостереження.

2. Система контролю робочого часу із функцією контролю доступу на прохідній об`єкту.

Як вбачається з матеріалів справи, до укладення договору, згідно з актом про надання послуг №8 від 06.07.2023 позивач надав відповідачу консультаційні послуги щодо систем відеоспостереження із виїздом на об`єкт замовника на суму 5000,00 грн (т.1, а.с.24) та виставив відповідачу рахунок №9 від 27.06.2023 на їх оплату (т.1, а.с.25), який був оплачений відповідачем, що підтверджується платіжною інструкцією №1678 від 13.07.2023 (т.1, а.с.26).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору розробив проектне рішення системи відеоспостереження контролю робочого часу та контролю доступу для заводу залізобетонних шпал, м. Коростень (т.1, а.с.103-112) та направив розроблену проектну документацію та акт виконаних робіт (наданих послуг) №64 від 21.11.2023, на підтвердження чого надав товарно-транспортну накладну Нової пошти №20450820526841 та трекінг відправлення, з відміткою про отримання вказаного поштового відправлення.

Як зазначає позивач, 06.02.2024 відповідачу була направлена претензія №1 від 02.02.2024, до якої долучено договір, акт надання послуг №64 від 21.11.2023, товарно-транспортну накладну Нової пошти №20450820526841 та трекінг відправлення, на підтвердження чого позивач надав товарно-транспортну накладну Нової пошти №20450864209998 (а.с.35-50).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач листом від 15.03.2024 №238/06 повідомив позивача про отримання 08.02.2024 претензії, але у зв`язку із закінченням повноважень попереднього генерального директора та призначенням нового генерального директора 12.03.2024, просив продовжити термін розгляду претензії та надання відповіді до 05.04.2024 (а.с.51).

При цьому суд встановив, що відповідач надав позивачу відповідь №315/06 від 03.04.2024 на претензію від 02.02.2024 (а.с.52-53), у якій повідомив, що згідно реєстрації вхідної кореспонденції претензію №1 від 02.02.2024 отримав 12.02.2024. Вказав, що відповідно до журналу вхідної кореспонденції відповідача, на товаристві не зафіксовано надходження акту виконаних робіт, а також відповідач не отримував проектної документації. Зазначив, що, у зв`язку з тим, що проектна документація не надходила до відповідача, він не мав можливості надати в письмовому вигляді вмотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт, а також про неможливість підписати акт виконаних робіт та здійснити оплату за договором, так як послуги на проектування комплексу засобів з відеоспостереження та котролю робочого часу персоналу на об`єкті замовника фактично не були надані.

Водночас суд враховує, що до позовної заяви позивач долучив проектне рішення системи відеоспостереження, контролю робочого часу та контролю доступу для заводу залізобетонних шпал (м. Коростень) та Комерційну пропозицію, засновану на проектному рішенні системи відеоспостереження, контролю робочого часу та контролю доступу для заводу залізобетонних шпал на підтвердження виконання умов договору (т.1, а.с.104-113).

Також позивач, зважаючи на твердження відповідача щодо не виконання п. 2.1.1. договору, надав до справи звіт щодо првинного аудиту об`єкта від 06.07.2023 (ас.68, т.2).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1,2,4 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст.843 ЦК України).

За статтею 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1, 2 ст.888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (п.1-3 ч.1 ст.890 ЦК України).

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору №01/0307 від 03.07.2023 щодо надання послуг на проектування комплексу засобів з відеоспостереження та контролю робочого часу персоналу на об`єкті замовника, що за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов вказаного договору розробив проектне рішення системи відеоспостереження, контролю робочого часу та контролю доступу для заводу залізобетонних шпал (м. Коростень) та Комерційну пропозицію, засновану на проектному рішенні системи відеоспостереження, контролю робочого часу та контролю доступу для заводу залізобетонних шпал на підтвердження виконання умов договору (т.1, а.с.104-113).

За умовами п.4.1 договору, вартість послуг з розробки документації за цим договором складає 65000,00 грн. Суд враховує, що до вказаної вартості, за погодженням сторін, включено вартість до трьох виїздів на об`єкт замовника для уточнення необхідних для виконання робіт даних. При цьому вартість виїздів, обумовлених п. 4.1 договру, окремо не визначено і не передбачено коригування визначеної у п.4.1 договору вартості послуг, виходячи із кількості фактично здійснених таких виїздів.

Водночас вказані проектні роботи відповідачем не оплачені.

Заперечення відповідача щодо неможливості виконання позивачем проектних робіт без технічного завдання та результатів первинного аудиту та первинного звіту виконавця суд оцінює критично, з огляду на те, що:

- у матеріалах справи містяться докази оплати відповідачем позивачу консультаційних послуг щодо систем відеоспостереження із виїздом на об`єкт замовника на підставі акту про надання послуг №8 від 06.07.2023 та звіт щодо первинного аудиту об`єкта від 06.07.2023 (т.2, а.с.68), при цьому відповідачем не спростовано, того, що ці документи є доказом здійснення позивачем первинного аудиту, передбаченого договором;

- у додатку №1 до договору №01/0307 від 03.07.2023 сторонами погоджено перелік інженерних систем, для яких буде розроблено проектну документацію, а саме: 1. Система відеспостереження, 2. Система контролю робочого часу із функцією контролю доступу на прохідній об`єкту, і відповідачем не доведено, що цей додаток не є технічним завданням в розумінні укладеного договору, іншого технічного завдання до цього договору відповідач суду також не надав;

- позивачем надано до матеріалів справи генеральний план ВАТ "Коростенський завод ЗБШ", що не є загальнодоступною інформацією, та міг бути отриманий позивачем лише від відповідача;

При цьому суд враховує, що договором чітко не визначено, які конкретно документи замовник має передати підряднику для виконання робіт, у які строки та у який спосіб, в той же час обов`язок забезпечення виконавця всією необхідною інформацією для виконання цього договору згідно з пп.2.3.2 п.2.3 договору покладено саме на відповідача, як замовника.

Стосовно висловлених представником відповідача у судовому засіданні 03.09.2024 доводів стосовно нікчемності та фіктивності укладеного договору, суд зазначає наступне.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Фіктивний правочин - це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином (ст. 234 ЦК України).

Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Воля сторін правочину не адекватна волевиявленню (зовнішньому виразу), яке є лише прикриттям дійсної мети сторін. Намір уникнути наслідків правочину, який вони укладають, має бути у всіх учасників правочину. Якщо одна сторона створювала лише вигляд правочину, а друга вважала, що насправді настануть ті наслідки, яких вона прагне, стверджувати про фіктивність правочину не можна.

При цьому фіктивний правочин належить до оспорюваних правочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №01/0307 від 03.07.2023 щодо надання послуг на проектування комплексу засобів з відеоспостереження та контролю робочого часу персоналу на об`єкті замовника, підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, недійсність договору прямо не встановлена законом, а матеріали справи не містять доказів визнання недійсним в судовому порядку вказаного договору або наявності судового спору про визнання договору недійсним.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі № 203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі № 5023/3905/12.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами п.3.1, 3.2, 3.3, 4.3 договору, проектна документація передається замовнику через підписання акту виконаних робіт, який передається виконавцем замовнику разом із проектною документацією та комерційною пропозицією, розробленою на підставі розробленої документації. Замовник зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів після пред`явлення підписати акт або надати в той же термін в письмовому вигляді мотивовану відмову від підписання акту. У разі якщо замовник не підписав акт протягом 3 (трьох) робочих днів і не надав письмову мотивовану відмову в той же термін, акт вважається підписаним датою виставлення акту, а роботи виконані в повному обсязі і належної якості і підлягають безумовній оплаті.

Надаючи оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження направлення відповідачу розробленої проектної документації та комерційнї пропозиції з актом виконаних робіт (наданих послуг) №64 від 21.11.2023, суд враховує, що позивач надав товарно-транспортну накладну Нової пошти №20450820526841 та трекінг відправлення, що свідчить про отримання відповідачем цього поштового відправлення. Однак позивач не надав до суду опис вкладення у лист для підтвердження направлення відповідачу вказаним поштовим відправленням саме визначених п. 4.3 договору документів, тому враховуючи заперечення відповідача щодо їх отримання, суд не вважає доведеними обставини надіслання позивачем відповідачу разом з вказаним листом саме цих документів.

При цьому з наданих до суду доказів вбачається та не заперечується відповідачем факт отримання ним претензії позивача №1 від 02.02.2024 та, долученого до цієї претензії, акту надання послуг №64 від 21.11.2023 на суму 65000,00 грн.

З огляду на вказане, матеріали справи не містять беззаперечних доказів направлення позивачем відповідачу в досудовому порядку розробленої документації за договором - проектного рішення системи відеоспостереження, контролю робочого часу та контролю доступу для заводу залізобетонних шпал (м. Коростень) та Комерційної пропозиції, заснованої на проектному рішенні системи відеоспостереження, контролю робочого часу та контролю доступу для заводу залізобетонних шпал на підтвердження виконання умов договору.

Про отримання лише акту надання послуг №64 від 21.11.2023 на суму 65000,00 грн та неотримання розробленої документації за договором у досудовому порядку, відповідач посилається також у відповіді на претензію №315/06 від 03.04.2024, зазначаючи це як підставу неможливості підписання направленого позивачем акту та робить висновок про фактичне невиконання позивачем робіт за укладеним договором.

Надані до позивачем докази направлення вказаних документів відповідачу електронною поштою (т.1, а.с.192) суд оцінює критично з огляду на неможливість встановлення змісту цих документів та дати їх отримання відповідачем.

При цьому, надана до суду позивачем переписка у месенджері також підтверджує направлення відповідачу лише договору та акту надання послуг (т.1, а.с.184-185).

Разом з тим, суд враховує, що відповідач, як замовник робіт, отримавши претензію та акт надання послуг, міг звернутися до позивача щодо надання цих документів, натомість зробив у відповіді на претензію передчасний висновок про невиконання робіт.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що на стадії досудового врегулювання у сторін виник спір стосовно виконання проектних робіт та підписання акту надання послуг.

Одночасно з цим суд враховує, що позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду, а також те, що можливість судового захисту не може бути поставлена у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, а обрання певного засобу правового захисту є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Також суд враховує, що недопустимим є неправомірне обмеження права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з формальних підстав.

За вказаного, суд зауважує, що після направлення відповідачу позовної заяви з додатками та під час розгляду справи, матеріали якої містять розроблену документацію за договором, відповідач не був позбавлений права після ознайомлення з цими документами підписати акт виконання робіт або в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, однак доказів вчинення відповідачем вказаних дій матеріали справи не містять. Про недоліки в роботі відповідач заявив лише у поданих до суду запереченнях на відзив на позовну заяву, стверджуючи при цьому про актуальність для відповідача цих проектних робіт та уже не заперечуючи сам факт їх виконання.

Так, серед недоліків вказаної проектної документації відповідач, зокрема вказав, що в комерційній пропозиції, заснованій на проектному рішенні, невірно вказано найменування камер відеонагляду, а також те, що замовником не ставилося завдання виконавцю розробити проект про встановлення біометричних технологій безпеки (відбитки пальців або сітки обличчя), а також взагалі не йшлося про системи контролю доступу до ключових адміністративних приміщень.

Надаючи оцінку вищевказаному, суд враховує, що неправильне зазначення найменування камер відеонагляду може бути результатом технічної описки. Однак доказів того, що вказаний недолік не може бути усунутий позивачем за зверненням відповідача, а також того, що позивач відмовився від усунення такого недоліку матеріали справи не містять. Крім того, у додатку №1 до договору сторони погодили перелік інженерних систем, для яких буде розроблено проектну документацію, де у п.2 вказано: "Система контролю робочого часу із функцією контролю доступу на прохідній об`єкту", в контексті чого позивачем у розділах Система контролю доступу персоналу та Модуль контролю робочого часу персоналу у проектному рішенні, ймовірно, було передбачено використання ідентифікації персоналу на основі біометричних технологій.

Суд встановив, що дійсно з додатку №1 до договору не вбачається погодження сторонами розробки проектної документації в частині системи контролю доступу до ключових адміністративних приміщень, про яку зазначено у проектному рішенні, а лише контролю доступу на прохідній об`єкту.

Також відповідач як на істотне порушення договору, яке тягне за собою неможливість використовувати результати договору, на які вона розраховувала, посилається на неврахування позивачем можливостей пропускної системи, яка вже існує на підприємстві.

Натомість, порядок дій відповідача у разі порушення підрядником умов договору підряду чітко визначений наступними нормами закону.

Так, згідно з ч.1 ст.857 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст.852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч.1,2,3 ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Також статтею 891 ЦК України визначено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача в порядку ст. 858 ЦК України.

При цьому твердження відповідача щодо недоліків виконаних проектних робіт, наведені у заявах по суті справи, жодним чином не свідчать про невиконання позивачем цих робіт та не впливають на обов`язок проведення відповідачем їх оплати, тобто не підтверджують правомірності підстав невиконання відповідачем умов договору у цій частині.

Крім того, суд враховує, що позивач звертався з листом від 28.10.2024 №28/1 до відповідача з пропозицією врегулювання спору та просив надати письмово викладені зауваження до документації. Отримання вказаного листа підтверджено відповідачем у клопотанні від 29.0.2024, натомість доказів надання відповіді позивачу матеріали справи не містять (а.с. 66,70, т.2).

Надаючи оцінку обставинам справи, суд бере до уваги факт надання позивачем доказів фактичного виконання проектних робіт, що не заперечується відповідачем; відповідач після отримання акту надання послуг не звертався до позивача щодо отримання розробленої проектної документації, а відмовився від підписання цього акту, зіславшись на відсутність такої документації та відповідно на невиконання робіт позивачем, і навіть після звернення позивача до суду (позовна заява надіслана 17.05.2024, надійшла до суду 22.05.2024, провадження у справі відкрито 03.06.2024) відповідач негайно письмово не звернувся до позивача щодо виявлених недоліків, не вимагав їх усунення та/або розірвання договору та відшкодування збитків, а про наявність недоліків у проектній документації заявив лише у запереченнях на відповідь на відзив, які подані до суду 26.09.2024 через систему "Електронний суд".

Водночас суд враховує і приписи ст. 891 ЦК України щодо прав та обов`зків сторін даного спору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, у судовій практиці сталою є правова позиція, яка полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19 та інших).

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт), покладений саме на замовника.

Якщо замовник безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Таким чином, якщо позивач, як виконавець, фактично виконав відповідні роботи і надіслав відповідачу, як замовнику, акти надання послуг, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення коштів за фактично виконані роботи. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 29.11.2021 у справі № 910/11215/20.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, строк виконання зобов`язання щодо оплати виконаних робіт договором не визначений.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (п.1 ч.1 ст.889 ЦК України).

Водночас суд враховує, що звернення позивача до суду, за відсутності беззаперечних доказів передання відповідачу у досудовому порядку розробленої проектної документації разом із актом виконання робіт, є вимогою про оплату виконаних робіт, фактичне виконання яких встановлено судом та не спростовано відповідачем. З огляду на те, що відповідач не підписав акт надання послуг, однак і не направив на адресу позивача заперечення щодо виконаних робіт та не надав докази на спростування наведених у позові обставин, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обов`язку оплатити позивачу заборгованості за виконані роботи у розмірі 65000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивач довів наявність у відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за виконані роботи у розмірі 65000,00 грн, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Одночасно з цим, з огляду на викладене вище, суд вважає безпідставними позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 6110,00 грн за період з 14.02.2024 (дата претензії) по 17.05.2024, нарахованої на суму 65000,00 грн оплати за виконані роботи, враховуючи те, що з урахуванням встановлених судом обставин справи, строк виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт у цей період не настав, тому в задоволенні позову у цій частині суд відмовляє.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України", обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 65000,00 грн заборгованості. У стягненні 6110,00 грн пені суд відмовляє.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, буд. 78, ід. код 00282406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" Виробничо-торгівельна компанія "Все для Дому" (03169, місто Київ, вул. Територіальної оборони, буд. 94, ід. код 45107736):

- 65000,00 грн заборгованості;

- 2767,82 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.12.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- до справи;

- сторонам через електронні кабінети.