Рішення

від 01.08.2024 по справі 199/9918/22

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9918/22

(2/199/112/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.08.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Жукова К.Д.,

за участі:

прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» адвоката О.Сіріньок,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Костянтина Хаменушка в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_3 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в обґрунтування поданого позову посилається на те, що 10.12.2019 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором юридичного департаменту Маріупольської міської ради Корешковою А.П. зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1166 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 34646972).

Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став, як зазначено у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.10.2019 №4824-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_3 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 га, у тому числі ріллі площею 2,000 га (кадастровий номер 1421786600:03:000:1166) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, та копія якого міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з аналогічними реквізитами номером та датою наказом №4824-СГ від 01.10.2019 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою», іншій особі - ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Республіканської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

Тобто, на переконання прокурора, зміст наказу №4824-СГ від 01.10.2019 р., фактично прийнятого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, не відповідає змісту наказу з тими ж реквізитами, що міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421786600:03:000:1166.

Згідно з документами, наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, листом №10-5-0.3-2300/2-22 від 23.12.2022 ОСОБА_3 зверталася до Управління з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №3402-СГ від 19.07.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області.

Також, ОСОБА_3 зверталася до Управління з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Проте, наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №5363-СГ від 21.10.2019 «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», ОСОБА_3 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області з кадастровим номером 1421786600:03:000:1166 та наданні цієї земельної ділянки у власність.

У подальшому, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймалося ніяких наказів відносно ОСОБА_3 щодо затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки.

Отже, як зазначається прокурором, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421786600:03:000:1166, а остання вибула з державної власності поза її волею.

Крім того, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав, земельна ділянка з кадастровим номером 1421786600:03:000:1166, згідно з договором оренди землі від 18.12.2019 №634 передана ОСОБА_3 в оренду Дочірньому підприємству «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на 10 років (номер запису про інше речове право 34856145).

Прокурор також вважав, що наявні підстави для подання позовної заяви у даній справі в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області: Нікольська селищна рада Маріупольського району Донецької області, як представник власника (територіальної громади), мала б здійснити захист прав на земельні ділянки; нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що Нікольська селищна рада Маріупольського району Донецької області не вжила будь-яких заходів для витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Прокурор просив суд:

-витребувати у ОСОБА_3 та Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь власника земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України - Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, із кадастровим номером 1421786600:03:000:1166, що розташована на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області;

-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на земельну ділянку із кадастровим номером 1421786600:03:000:1166, припинивши право оренди на цю земельну ділянку;

-стягнути зі ОСОБА_3 та Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Донецької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору пропорційно позовних вимог до них у розмірі 6202,50 грн..

У судовому засіданні прокурор позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, та викладених у відповіді на відзив відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Відповідач ОСОБА_3 не скористалася правом брати участь у судових засіданнях.

Представник відповідача 2 - ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» адвокат Сіріньок О.М. позов не визнала повністю, підтримавши наданий відзив на позовну заяву, та додаткові письмові пояснення.

На переконання адвоката Сіріньок О.М., відсутні підстави для витребування земельної ділянки у ДП «Ілліч-Агро Донбас», як орендаря, оскільки підприємство на підставі договору є законним орендарем земельної ділянки, який, починаючи з 24.02.2022 р., та станом на дату подання цього відзиву незаконно позбавлений фізичної можливості користуватись нею (права володіння) та виконувати свої обов`язки орендаря у зв`язку із військовою агресією рф та тимчасовою окупацією території Маріупольського району Донецької області її військами. Цей факт є загальновідомим та додатковому доказуванню не підлягає. Договір було укладено сторонами у встановлений законодавством спосіб, з дотриманням всіх істотних умов, передбачених Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, ЦК України, він є чинним, право оренди відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» належним чином зареєстровано, відповідач ОСОБА_3 з питанням про припинення договору до відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» не зверталася.

У пункті 8 договору чітко зазначено, що з підписанням цього договору орендодавець гарантує, що є власником земельної ділянки і має всі законні права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, право власності та/або право оренди (користування тощо) на земельну ділянку нікому не відчужено, право власності на неї не є предметом спору, Земельна ділянка не є предметом судового спору і вільна від будь-яких претензій та майнових прав третіх осіб, земельна ділянка в заставі, користуванні, під арештом не перебуває, згоди, які потрібні від будь-яких осіб, відповідачем ОСОБА_3 отримані, а також відсутні перешкоди і будь-які обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; жодних підстав вважати, що ОСОБА_3 не мала права власності на нерухоме майно у відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» під час укладення договору не було і бути не могло, інформація про право власності відповідача ОСОБА_3 на земельну ділянку була наявна і наявна зараз у ДРРПНМ, що не заперечується прокурором у його позовній заяві.

Стаття 328 ЦК України встановлює презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

Належні, достатні та допустимі докази того, що право власності набуте відповідачем ОСОБА_3 у незаконний спосіб або з порушеннями чинного законодавства, як того вимагають приписи ст.ст. 76-81 ЦПК України, прокурором до позовної заяви не долучено, крім того наявні наступні обмеження щодо дослідження доказів у справі:

-в листі ГУ Держгеокадастру в Донецькій області від 23.12.2022, які долучені до позову, вказано, що «у зв`язку з веденням активних бойових дій на території Донецької області доступ до архіву відсутній, у зв`язку з чим не має можливості надати вичерпну інформацію, наведену у листі» та не міститься підтвердження наявності будь-яких оригіналів документів; отже, прокурор безпідставно вказує про наявність оригіналів документів у ГУ Держгеокадастру в Донецькій області;

-листування прокурора з представниками ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, доступ останніх до документів через введення військового стану та проведення бойових дій на території Донецької області є обмеженим, не може замінити дослідження оригіналів документів та/або не може свідчити про належне урядування Держгеокадастру, в т.ч. під час надання інформації прокурору;

-доступ до Державного земельного кадастру, в т.ч. до поземельної книги, щодо земельних ділянок, які знаходяться на тимчасово окупованій території, є припиненим на підставі п. 2 Постанови КМУ від 07.05.2022 №54 «Про деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану», що підтверджується самим представникам цього органу;

-інформація на офіційному сайті про накази ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка розміщена на підставі ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не є достовірним джерелом підтвердженням наявності оригіналу та відсутності скасування/зміни опублікованої інформації/наказу.

Усі вказані обмеження пов`язані з бойовими діями, військовим станом в Україні та тим, що земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій території, відповідно, надані прокурором копії документів не є і не можуть бути достатніми та допустимими доказами порушення права держави та будь-якої особи.

На переконання адвоката Сіріньок О.М., прокурор жодним чином не обґрунтував у який спосіб та на підставі чого було встановлено, який саме із наказів, прийнятих Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, які мають однакову дату та номер, слід вважати підробленим, а який справжнім, та чому виключається можливість існування обох наказів через недбалість в роботі ГУ Держгеокадастр в Донецькій області.

Окрім цього, в мережі інтернет наявний текст колективної скарги від 08.11.2019 р. державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на дії в.о. начальника ОСОБА_5 щодо її незаконних дій на посаді (https://www.facebook.com/groups/zemelnepravoukraine/posts/2572240816144809). Зокрема, у скарзі зазначається наступне: «04.10.2019 ОСОБА_5 в перший день приїхала до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (87551, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1) з невідомими особами (які не працюють в Головному управлінні), яким спочатку був наданий доступ до системи ДОК ПРОФ 3, а у кінці дня було здійснено вивезення великого обсягу документів в невідомому напряму без складання будь-яких актів приймання-передачі. Таке вивезення за її вказівкою відбувалося щоп`ятниці з моменту її призначення. За період призначення в.о. начальника ОСОБА_5 , з 02.10.2019 здійснюється прийняття та одноособове підписання незаконних наказів про відмову в наданні дозволів на розробку проектів землеустрою (не у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України) та відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки (підстави, які не відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій»), що можливо переглянути у системі ДОК ПРОФ 3, яка використовується в Головному управлінні Держгеокадастру у Донецькій області.

Трудовий колектив ГУ Держгеокадастру у Донецькій області готовий свідчити про дані порушення діючого законодавства в будь яких компетентних органах». Зазначена, колективна скарга підписана 32 працівниками Головного управління. Враховуючи зазначену ситуацію, яка відбувалася із прийняттям наказів в ГУ Держгеокадастру у Донецькій області під час перебування на посаді в.о. начальника ОСОБА_5 , докази у вигляді копій наказів ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, які надані прокурором, маю оцінюватися критично та з дотриманням вимог ст. 76-81 ЦПК України.

Крім того, на думку представника відповідача- 2, прокурор не мав підстав для представництва інтересів держави, а отже і на звернення до суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 7 6- 80 ЦПК України, встановлено, що 12.06.2019 р. відповідач ОСОБА_3 звернулася із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення (Т. 1 а.с. 29).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №3402-СГ від 19.07.2019 р. ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовний розмір 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (Т.1 а.с. 26).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №4824-СГ від 01.10.2019 р. надано ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку кадастровий номер 1421786600:03:000:1166, площею 2,0000 га сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (Т. 1 а.с. 11).

Водночас, наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №5363-СГ від 21.10.2019 р. було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 1421786600:03:000:1166, площею 2,0000 га сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області (Т. 1 а.с. 27).

10.12.2019 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором юридичного департаменту Маріупольської міської ради Корешковою А.П. зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1166 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 34646972 (( Т. 1 а.с. 8-9).

18.12.2019 р. між ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі №634, за умовами якого ОСОБА_3 передала ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в платне користування земельну ділянку кадастровий номер 1421786600:03:000:1166 для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, строком на 10 років (Т. 1 а.с.12-14).

Відповідач - 2 заперечує проти позову повністю та надає наступні докази.

Відповідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 13.04.2022 р. відповідач 2 подав заяву до ГУ Національно поліції України та СБУ у зв`язку з тим, що в результаті бойових дій втратило доступ до офісу, в якому знаходилися всі установчі документи підприємства, печатка, штампи, всі дозволи, ліцензії та ін. розпорядча документація (а.с. 77 78), відомості були внесені до ЄРДР ((Т. 1 а.с. 84, 87).

У колективній скарзі від 08.11.2019 р. державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (скарга підписана 32 працівниками Головного управління) на дії в.о. начальника ОСОБА_5 щодо її незаконних дій на посаді (Т. 1 а.с. 89 90).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який сформований 21.04.2023 р., відповідачу -1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площе 2 га з кадастровим номером 1421786600:03:000:1166 (Т. 1 а.с. 92).

Відповідно до зазначеного витягу, орган, який зареєстрував земельну ділянку - відділ у Нікольському районі Головного управління Дергеокадастру у Донецькій області (Т. 1 а.с. 92).

Держгеокадстр на адвокатський запит представника відповідача від 29.06.2023 р. надав відповідь про перебування на розгляді скарги трудового колективу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, та надав відповідь про за результатами розгляду даної скарги, яка не містить відповіді на питання, порушені у колективній скарзі (Т. 1 а.с. 157).

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту прав позивача, в інтересах якого звернувся прокурор, в результаті вибуття земельної ділянки з власності держави, від імені якої Темрюцька сільська рада Нікольського району Донецької області здійснює повноваження, та регулюються ч. 1 ст. 316, ст.ст. 325, 328, 329 ЦК України, ст.ст. 358,366 КК України, ч.2ст.19Конституції України,ст.ст.118,193,195,202,203ЗК України, Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, ст.6-1Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель».

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321Цивільного кодексу (далі - ЦК) України)).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частини перша та третя статті 388 ЦК України).

Якщо законом установлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом (частина п`ята статті 12 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина друга статті 328 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) сформульовано правовий висновок про те, що, розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388ЦК України в поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи виснувати про наявність підстав для втручання в мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до статей 317 і 319ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Як встановлено судом, повноваження стосовно розпорядження спірною земельною ділянкою на час видачі наказу про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки належали до компетенції Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області (01.10.2019 р.).

Відповідно до частини першої статті 116Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із статтею 118ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) та постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі № 373/1810/16-ц (провадження № 61-13700св19) указано, що необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку за певних обставин має бути рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які діють від імені власника, про передання у власність земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в справі № 139/997/21 (провадження № 61-12898св22) зазначено, що законодавчо визначений порядок набуття права власності громадянами на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності потребує наявності, з одного боку, волевиявлення осіб до отримання земельної ділянки у формі подання заяви, з іншого - прийняття рішення про її передачу органом державної влади або місцевого самоврядування. Тож відсутність волевиявлення територіальної громади на передачу земельної ділянки є порушенням чинного законодавства. Право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. Лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, можливе розпорядження спірним нерухомим майном. Отже, у випадку, якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

Згідно з вимогами статті 82ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суду не надано доказів у порядку ст.ст. 76- 80 ЦПК України, що Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області не розглядало питання про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6 та що реєстрація права власності на спірну земельну ділянку була вчинена на підставі підробленого (неіснуючого) наказу Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 01.10.2019 р. № 4824 СГ.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Процедура державної реєстрації земельної ділянки визначена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від17жовтня 2012року №1051 (далі - Порядок № 1051).

Відповідно до пункту 107 Порядку № 1051 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (пункт 109 Порядку № 1051).

Пункт 110 Порядку № 1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

До поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї (пунктом 112 Порядку № 1051).

Пунктом 113 Порядку № 1051 встановлено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Як встановлено судом, паперові реєстраційні справи залишилися на тимчасово окупованій території, а саме в м. Маріуполі Донецької області, доступ до архіву Державного земельного кадастру в Донецькій області відсутній.

Накази Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області в електронному вигляді зберігаються в системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ».

Відповідно до частини п`ятої статті 177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При зверненні до суду в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підроблення наказу №4824-СГ від 01.10.2019, який стосується ОСОБА_3 , та, посилаючись на надану Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копію наказу з аналогічними реквізитами номером та датою (наказ №4824-СГ від 01.10.2019 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою»), стверджує, що цим наказом іншій особі ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, яка розташована на території Республіканської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

При цьому доказів, які б давали підстави для встановлення даного факту, суду надано не було, оскільки копія реєстраційної справи до матеріалів даної цивільної справи долучена не була, клопотання про витребування доказів позивачем заявлено не було.

Суд погоджується з доводами представника відповідача- 2 - ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» адвоката Сіріньок О.М. про те, що позовні вимоги не доведені належними, достовірними та допустимими доказами, та прокурор надав докази у копіях, які не засвідчені з оригіналу, та не надав вирок суду за результатами розгляду кримінального провадження, відкритого стосовно підроблення наказів ГУ Держгеокадастру в Донецькій області.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими,речовимиіелектронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4-6 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові доказиподаютьсяворигіналі абовналежнимчином засвідченійкопії,якщоіншене передбаченоцимКодексом.Якщодлявирішення спорумаєзначеннялише частинадокумента,подаєтьсязасвідченийвитяг знього. Копіїдокументіввважаютьсязасвідченими належнимчином,якщоїхзасвідчено впорядку,встановленомучиннимзаконодавством. Учасниксправи,якийподаєписьмові доказивкопіях(електроннихкопіях),повинензазначитипро наявністьуньогоабо іншоїособиоригіналуписьмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Із аналізу положень ст. 95 ЦПК Українисуд дійшов висновку, що засвідчення учасником справи копії доказу за умови відсутності оригіналу письмового доказу унеможливлено.

Позивачем не заперечувався факт відсутності оригіналу наказу №4824-СГ від 01.10.2019 року. За таких обставин, надану суду копію зазначеного наказу, подану як письмовий доказ, суд оцінює критично і визнає як неналежний доказ.

Підроблення документів (ст. 358 КК України) є кримінальним правопорушенням проти авторитету органів державної влади; відповідно до примітки до ст.358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексуслід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Відтак, наказ №4824-СГ від 01.10.2019 р. є офіційним документом, підроблення якого утворює об`єктивну сторону передбаченого ч. 1 ст.358 КК Україникримінального правопорушення, а використання завідомо підробленого документа ч.ч. 1, 4 ст.358 КК України.

Оскільки відповідальність за підроблення документів передбачена положеннями КК України, то на підставі ч. 6 ст.82 ЦПК Українидля суду, який розглядає дану справу, має бути наданий вирок суду в кримінальному провадженні, який є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Вирок суду у кримінальному провадженні за фактом підроблення наказу №4824-СГ від 01.10.2019 прокурором не наданий, відтак, який з наказів є дійсним, а який недостовірним (фальшивим), прокурором не доведено.

Під час судового розгляду представник відповідача адвокат Сіріньок О.М. наголошувала на можливої недбалості в роботі ГУ Держгеокадастр в Донецькій області, яка мала місце під час перебування на посаді в.о. начальника ГУ Підгорної Т.О., посилаючись на те, що, враховуючи ситуацію, яка відбувалася із прийняттям наказів в ГУ Держгеокадастру у Донецькій області під час перебування на посаді в.о. начальника ОСОБА_5 , докази у вигляді копій наказів ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, які надані прокурором, мають оцінюватися критично та з дотриманням вимог ст. 76-81 ЦПК України, та зазначала, що в мережі інтернет наявний текст колективної скарги від 08.11.2019 р. державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (скарга підписана 32 працівниками Головного управління) на дії в.о. начальника ОСОБА_5 щодо її незаконних дій на посаді (https://www.facebook.com/groups/zemelnepravoukraine/posts/ 2572240816144809). У скарзі зазначається наступне: «04.10.2019 ОСОБА_5 в перший день приїхала до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (87551, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1) з невідомими особами (які не працюють в Головному управлінні), яким спочатку був наданий доступ до системи ДОК ПРОФ 3, а у кінці дня було здійснено вивезення великого обсягу документів в невідомому напряму без складання будь-яких актів приймання-передачі. Таке вивезення за її вказівкою відбувалося щоп`ятниці з моменту її призначення. За період призначення в.о. начальника ОСОБА_5 , з 02.10.2019 здійснюється прийняття та одноособове підписання незаконних наказів про відмову в наданні дозволів на розробку проектів землеустрою (не у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України) та відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки (підстави, які не відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій»), що можливо переглянути у системі ДОК ПРОФ 3, яка використовується в Головному управлінні Держгеокадастру у Донецькій області. Трудовий колектив ГУ Держгеокадастру у Донецькій області готовий свідчити про дані порушення діючого законодавства в будь яких компетентних органах».

Відповідь по суті порушених у колективній скарзі питань не була надана Держгеокадастром.

Крім того, порушення чинного законодавства під час роботи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області встановлені Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, що підтверджується відповідним Актом перевірки деяких питань діяльності ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, яка тривала з 31.10.2019 по 08.11.2019. За матеріалами даної перевірки встановлено, зокрема, відсутність оригіналів наказів із розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які видано Головним управління ГУ Держгеокадастру у Донецькій області до 04.10.2019 включно. Даним Актом перевірки також виявлено численні порушення чинного законодавства Головним управління ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (Т. 2 а.с. 42).

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним Кодексом України та Законом України «Про землеустрій».

Положеннями ст. 118 ЗК Українивизначено порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Відповідно до положень ст.ст. 193, 195, 202, 203 ЗК України Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Процедура державної реєстрації земельної ділянки передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (Порядок № 1051).

Відповідно до п. 107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (п. 109 Порядку № 1051).

Пункт 110 Порядку №1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

До поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї (п. 112 Порядку № 1051).

Пунктом 113 Порядку №1051 встановлено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.04.2023 №НВ-9918607482023 Відділ у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області зареєстрував за кадастровим номером 1421786600:03:000:1166 в ДЗК земельну ділянку, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області (Т.1 а.с. 92).

Як встановлено судом на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державну реєстрацію спірної земельної ділянки здійснено на підставі технічної документації - проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 23.07.2019, яка розроблена ТОВ «Центр експертно-геодезичного забезпечення», ОСОБА_7 ..

В органі, який здійснював реєстрацію земельної ділянки (відділ у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області), та якому спочатку подавалися згадані документи, зокрема у паперовій формі, позивачем не були витребувані.

При пред`явленні позову позивач згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Тобто ці докази позивач збирає сам у позасудовому порядку, може заявляти клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки факт неправомірності набуття відповідачем ОСОБА_3 права власності не випливає з закону, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття та презюмується, відтак, підлягає доказуванню неправомірність набуття відповідачем ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в частині витребування від відповідача ОСОБА_3 земельної ділянки.

Щодо вимоги позову про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Вимога позову про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди є похідною від задоволення вимоги позову про витребування земельної ділянки.

Окрім того, у листі від 13.05.2024 р. за вих. №1/02/785/5-24 селищний голова Нікольської селищної ради Донецької області Василь Мітько просив, враховуючи надане позивачу право відповідно до ст. 49 ЦПК України, залишити право оренди ДП «Ілліч агро Донбас» на земельні ділянки з кадастровими номерами (зокрема 1421786600:03:000:1166), що зареєстровано у ДРРПНМ, та не припиняти договори оренди на вказані земельні ділянки.

Відтак, враховуючи, що вимога позову про витребування земельної ділянки не задоволена, беручи до уваги лист від 13.05.2024 р. голови Нікольської селищної ради Донецької області В.Мітька, відсутні підстави для задоволення похідної вимоги позову.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок прокурора.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 76 - 81, 89, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264-265, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 268, ст. 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову прокурора першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Костянтина Хаменушка в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_3 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Дата складення повного судового рішення 12.08.2024 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї