Ухвала

від 27.11.2024 по справі 911/312/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/312/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі № 911/312/23 за позовом

Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код: 40075815) в особі Філії «Енергозбут» акціонерного товариства «Українська залізниця» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97, код: 40150221)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» (07820, Київська обл., Бородянський р-н, смт Пісківка, вул. Філіпова, буд. 2а, код: 30684541)

про стягнення 324489,03 гривень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/312/23 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Енергозбут» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» 324489,03 гривень вартості необлікованої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/312/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023, позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Енергозбут» акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» акціонерного товариства «Українська залізниця» 324489,03 гривень вартості необлікованої електричної енергії та 4867,35 гривень витрат по сплаті судового збору.

Відповідач (надалі також заявник) за допомогою підсистеми «Електронний суд» 28.10.2024 сформував до суду заяву про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, у якій заявник просить суд, зокрема: «3. Скасувати рішення від 07.04.2023 Господарського суду міста Києва у справі №911/312/23. 4. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.»

Вказану заяву відповідач обґрунтовує тим, що: «В Постанові 312 (у тексті заяви мається на увазі постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 примітка суду), серед іншого, проголошено правову позицію колегії суддів стосовно витребування та розгляду електронних доказів відеофіксації допуску* до вузла обліку ТОВ «Оберіг», які також є невід`ємними додатками одразу до обидвох актів про порушення ПРРЕЕ, складених Оператором системи розподілу за результатами перевірки споживачів електричної енергії ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК». (*Незаінтересована особа ОСОБА_1 підписала та отримала акт №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0015 від 16.06.2022 (далі Акт 0015), натомість незаінтересована особа ОСОБА_2 підписав та отримав акт № ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0016 від 16.06.2022 (далі Акт 0016). Проте, згідно матеріалів відеофіксації, вказані особи непричетні до здійснення допуску фахівців ОСР до вузлів обліку ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК» стосовно яких були складені Акт 0015, Акт 0016)…Згідно, ЄДРСР надання загального доступу до повного тексту Постанови 312 було забезпечено 18.07.2023.

В період між оприлюдненням резолютивної частини Постанови 312 та її повним текстом, вищезгадані невід`ємні частини Акта 0015 та Акта 0016 (матеріали відеорегістрації) були надіслані головуючому судді у справі № 910/5599/23, відкритій Господарським судом міста Києва у відповідності до позову ТОВ «ТОК» за захистом порушеного права та законного інтересу споживача. Однак, надання відео-доказів не було супроводжене завіренням їх кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) уповноваженої особи ОСР, що суперечить приписам ч. 8 ст. 42, ч. 2 ст. 96 ГПК України, складеним у відповідності до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Головуючий суддя у справі № 910/5599/23 не розглянув, надане ТОВ «ТОК», клопотання про невідповідність електронних доказів вимогам чинного законодавства і досліджував недопустимі електронні докази. Результати дослідження недопустимих доказів були внесені до тексту рішення від 16.11.2023 Господарського суду міста Києва у справі № 910/5599/23 (далі Рішення 5599).

ТОВ «ТОК» оскаржило Рішення 5599 та надало суду інші примірники вказаних електронних доказів, завірених КЕП представника ОСР адвокатом Гавриловою І.А.

Вказані допустимі електронні докази були отримані ТОВ «ТОК» від представника Оператора системи на вимогу головуючого судді у справі № 910/1567/23, яка розглядається Господарським судом міста Києва, згідно позову АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Енергозбут» до ТОВ «ТОК».

Рішення 5599 було складено на основі правових засад Рішення 312, які були підтримані у Постанові 312, про що зазначено в Ухвалі від 07.05.2024 у справі № 910/5599/23.

В ході складання Рішення 5599, з урахуванням правових позицій та висновків з Постанови 312, сталося внесення до цього рішення чисельних описок, в тому числі із зазначенням параметрів засобу обліку, пломб, номеру акта опломбування, які були внесені до Акту 0015, складеного стосовно споживача ТОВ «Оберіг».

В даному випадку істотність помилок в Рішенні 5599 була очевидною і зачіпала інтереси юридичної особи (АТ «Укрзалізниця»), яка виступає учасником проваджень в інших справах, де розглядаються ті самі електронні докази, надані цією юридичною особою.

Відповідно, АТ «Укрзалізниця», в разі зацікавленості у дослідженні наданих ним доказів та визнання їх допустимими а також у разі зацікавленості в отриманні точного судового рішення, мало би разом із Відзивом на апеляційну скаргу надати суду заяву про виправлення щонайменше 8-ми описок щодо параметрів переписаних із Постанови 312.

Чисельність таких описок дозволяє стверджувати, що ОСР було відомо про їх існування, тому бездіяльність щодо виправлення цих описок можливо прирівнювати до бездіяльності у питанні завірення електронних доказів КЕП.

Тобто, очевидним є запобігання виконанню несприятливого судового рішення шляхом оскарження тексту із зазначенням обставин із іншої судової справи.

У мотивувальній частині судового рішення суд спочатку наводить встановлені ним обставини у справі, що необхідні для її вирішення, із посиланням на докази, за якими ці обставини було встановлено, і після цього надає їм оцінку.

У вищезгаданій ухвалі від 07.05.2024 у справі № 910/5599/23 пунктом третім проголошено наступне: «В останньому абзаці мотивувальної частини на сторінці 8 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23 правильно читати: «…провели обстеження об`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОК» за адресою: Київська область, Бородянський район, смт Пісківка, вул. Філіпова, 2а, та встановили на вказаному об`єкті відсутність електролічильника №8228386,…».».

Таким чином, судом не було розглянуто заяву про виправлення описки в мотивувальній частині тексту, щодо встановлених судом обставин у справі.

Згідно вищенаведеного, це означає, що наведені судом обставини (необхідні для вирішення справи № 910/5599/23) щодо відсутності лічильника з номером 0084200, належного ТОВ «Оберіг» в період до квітня 2022 року, у вузлі обліку ТОВ «ТОК» зберігали чинність.

Однак, постановою від 03.04.2024 Північного апеляційного господарського суду у справі №910/5599/23 (далі Постанова 5599) в мотивувальній частині було проголошено про нововиявлені обставини за результатами проведення дослідження відеодоказів (електронних документів) завірених КЕП представника ОСР.

Згідно, нововиявлених обставин, за результатами дослідження відеодоказів, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки ТОВ «Оберіг», зокрема, - Акта 0015, в шафах обліку споживачів було виявлено факти наявності засобів обліку із номерами 12827841 та 12196550 в стані обліку електричної енергії.

Акт 0015 та Акт 0016 не містять відомостей про засоби обліку із номерами 12827841 та 12196550, натомість суд повинен враховувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2020 зі справи №908/1975/17 згідно з якими "відеофіксація не має самостійного доказового значення та може бути лише підтвердженням/непідтвердженням обставин щодо викладеної в акті про порушення інформації".

Окрім вказаних застережень із висновку Верховного Суду, викладених у постанові від 24.06.2020 зі справи №908/1975/17, актуальним є констатація факту, що у відеодоказах не повідомляється про ідентифікацію вузлів обліку стосовно їх володіння споживачами ТОВ «Оберіг» та/або ТОВ «ТОК», натомість незаінтересовані особи ОСОБА_1 та Новіков В.В., які підписали Акт 0015 та Акт 0016, не були обізнані щодо приналежності вузлів обліку, із вмонтованими шафами обліку, тому чи іншому Споживачу.

В Постанові 5599 в якості доказу щодо приналежності до того чи іншого Споживача відповідних шаф обліку із вмонтованими лічильниками, про які не йдеться а Акті 0015 та Акті 0016, наводиться посилання на Акт про опломбування засобів обліку №5-1-0338/979 від 27.03.2017, проте відомості щодо даного акту опломбування в Акті 0016 теж відсутні і, відповідно, - посилання на такий акт є безпідставними. Окрім того, в тексті ухвали від 15.10.2024 щодо виправлення описок в тексті Постанови 5599 колегією суддів зазначено відомості, згідно з якими вбачається, що належним мало би бути посилання на акт про опломбування засобів обліку №П-0286/8 від 19.04.2019.

Разом з тим, в тексті Акта 0016 відомості щодо акту про опломбування засобів обліку №П-0286/8 від 19.04.2019 теж відсутні.

Таким чином, ТОВ «Оберіг» керуючись текстами Постанови 5599 та Рішення 5599, які станом до 25.10.2024 були неузгодженими стосовно визначення обставин відсутності лічильника в частині встановлення номеру такого лічильника, не мав можливості звернення до суду щодо нововиявлених обставин про наявність у щиті обліку ТОВ «Оберіг» лічильника із номером 12196550 без наведення доказів щодо одностайності прийнятих судових рішень у питанні визначення номеру попередньо встановленого лічильника у щиті обліку ТОВ «ТОК» та без наведення доказів, що ідентифікація щитів обліку проведена колегіє суддів, результати якої наведені в тексті Постанови 5599, незважаючи на безпідставність її проведення на основі недопустимих доказів, є вірною.

Вирішення першого із вищенаведених чинників стало можливим після повторного звернення від 23.09.2024 ТОВ «ТОК» щодо виправлення описки, про яку попередньо не згадувалося у тексті ухвали від 07.05.2024 у справі №910/5599/23.

Відповідну ухвалу у справі №910/5599/23 було винесено 25.09.2024.

Вирішення питання щодо доведення перед судом легітимності іншого чинника, яким би забезпечувалося доказове значення відеофіксації з огляду на те, що "відеофіксація не має самостійного доказового значення та може бути лише підтвердженням/непідтвердженням обставин щодо викладеної в акті про порушення інформації", здійснене Заявником у наступний спосіб.

Матеріали відеофіксації є допустимим доказом, тому що завірені КЕП представника ОСР і не оспорюються ТОВ «ТОК» та ТОВ «Оберіг».

Суд в тексті Постанови 5599 наводить частину діалогу із аудіоряду відеофайлу тривалістю 02:02 хв….

З діалогу та відеоряду вбачається, що фахівцями ОСР були отримані відомості лише стосовно комутаційних апаратів/запобіжників, задіяних у схемі електроживлення споживачів ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК».

Вказані відомості були внесені до пункту третього даних для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення обліку (далі - Відомості), актів про порушення, складених стосовно ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК».

В пункті п`ятому Відомостей слід було зазначати показник дозволеної потужності споживання електроенергії відповідно до умов Договору в кВт. Проте, з аудіоряду відеофайлу тривалістю 00:30 хв. відомо, що першим питанням перевіряючих було надання Договору про розподіл, відомості з якого представникам ОСР не були відомі.

Відповідно в пункті 5 Відомостей в актах 0015 та 0016 замість показників вписано «згідно Договору».

Уповноважені особи причетні до надання пояснень, зацитованих у тексті Постанови 5599, та причетні до допуску фахівців ОСР до обстеження щитів обліку ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК» не приймали участі у складанні актів про порушення та їх підписанні. Відомостей про їх відмову у цих заходах також не встановлено.

Із вищенаведеного вбачається, що єдиним джерелом відомостей щодо ідентифікації щитів обліку, що базувалося на договірних документах сторін, були відомості із Додатків 11 (місячний звіт про електроспоживання) до Договору про розподіл, передані із центрального офісу енергопередавальної компанії, де разом з останніми звітними показниками лічильників були зазначені номери цих лічильників, а саме, - номери встановлені колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/5599/23.

При цьому слід зауважити, що всі претензійні документи ОСР в своїй основі мають чинник неврахування звітних відомостей обидвох споживачів за квітень-червень 2022 р. із підстав начебто відсутності в шафах обліку змонтованих лічильників або встановлення невідповідності номерів таких лічильників відомостям, внесеним до Додатків 11 до Договорів про розподіл.

Отже, володіючи отриманими із центрального офісу відомостями щодо номерів 12827841 та 12196550 і відомостями щодо їх приналежності конкретному споживачу, фахівці ОСР визначили, що щит обліку розташований ліворуч належить ТОВ «ТОК» натомість щит обліку розташований праворуч належить ТОВ «Оберіг».

Володіючи такими відомостями, отриманими із Додатків 11 до Договору про розподіл, фахівцям ОСР не складно були вписати до таблиці пункту 3 Відомостей Акту 0015 дані про наявність автомата-запобіжника зі струмом споживання до 63 А, натомість до Акту 0016 були внесені відомості про автомат-запобіжник зі струмом споживання до 32 А.

Відомості із Додатків 11 до Договору про розподіл за лютий-березень 2022р. виявилися джерелом для встановлення номерів попередніх лічильників, які були втрачені.

Таким чином, доведено, що відомості щодо ввідних автоматів-запобіжників, внесених до Акту 0015 та Акту 0016 є таким, що відповідають відомостям із відеодоказів, що визначає відеодокази чинними.

Доведено, що при складанні Акта 0015 фахівці ОСР мали вносити до графи («докладно вказати вид, обставини і суть порушення»).

Отже, на основі досліджень колегії суддів у справі № 910/5599/23 ідентифікувавших номери лічильників, які знаходилися в шафах обліку ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК», шляхом додаткового аналізу діалогу представника Товариств із посадовцями ОСР, керуючись відомостями, наведеними в Акті 0015 та в Акті 0016, доказано, з огляду на те, що Додатки 11 до Договору про розподіл не являються замінниками дійсний актів про попереднє опломбування, у перевіряючих не було підстав вносити відомості про лічильники з номерами 0084200 та 8228386.

Такі докази повністю узгоджуються із відомостями, наведеними в ухвалі від 15.10.2024 у справі № 910/5599/23, зокрема: «Щодо доводів ТОВ «ТОК» у заяві з посиланням на додатки 11 «Звіт про покази засобів обліку» суд зазначає, що такі додатки не є свідченням правомірності встановлення на об`єкті споживання Товариства іншого лічильника, ніж 8228386».

Даний висновок стосується поточного Додатку 11 до Договору про розподіл за травень 2022 року, як документа який не свідчить про опломбування засобу обліку №12827841, відомості щодо якого внесені до цього Додатку.

Однак, такий висновок також свідчить про те, що поточний Додаток 11 до Договору про розподіл за березень 2022 року є свідченням правомірності встановлення на об`єкті споживання Товариства лічильника 8228386, за умов наявності акта опломбування.

В разі відсутності такого акта, всі поточні Додатки 11 «Звіт про покази засобів обліку» не є свідченням правомірності встановлення на об`єкті споживання Товариства лічильника.

В даному випадку, у справі №911/312/23 слід керуватися нормами Кодексу комерційного обліку.

Наразі в главі п`ятій ККО йдеться про наступне:… 5.16.2. Лічильники мають бути опломбовані на затискній клемній кришці пломбою оператора системи…. В Акті № 5-1-0338/978 від 27.03.2017р. такий вид опломбування відсутній, що вказує на необхідність застосування приписів ст. 77 ГПК України, - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначалося вище, також недопустимість, в якості доказу, Акта № 5-1-0338/978 від 27.03.2017р. обумовлюється відсутністю відомостей щодо його існування в Акті 0015 та факт нерозгляду цього акта опломбування на засіданні комісії із розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

У недопустимому доказі, - Акті про опломбування засобів обліку № 5-1-0338/979 від 27.03.2017, який втратив чинність 01.01.2019, не йдеться про опломбування лічильника, натомість йдеться про опломбування фахівцями Оператора системи лише шафи обліку із вмонтованим лічильником. Такий вид опломбування був можливим за приписами нормативних актів, які втратили чинність з 01.01.2019

Отже, за наведеною нововиявленою обставиною є наявним факт визначення в Постанові 5599 номерів лічильників, встановлених 27.04.2022р. у шафах споживачів, в т.ч. у шафі ТОВ «Оберіг».

Ця подія сталася 03.04.2024р. і була оприлюднена 18.04.2024 в Постанові 5599.

Даною постановою проголошення залишення Рішення 5599 без змін.

Разом з тим, головуючий суддя місцевого господарського суду протягом періоду з 18.03.2024 до 25.09.2024 не вживав заходів до приведення тексту Рішення 5599 у відповідність до тексту Постанови 5599 у частині встановлення обставин щодо визначення номера лічильника, який є головним чинником претензійного документа (Акт 0016) і разом з тим, номер цього лічильника співпадає з номером лічильника, визначеного у Акті 0015, складеного щодо порушення ПРРЕЕ іншим споживачем, а саме ТОВ «Оберіг».

Відповідно, посилання в офіційних документах (заявах) на Рішення 5599 зі сторони ТОВ «Оберіг» було унеможливлено.

З прийняттям ухвали від 25.09.2024 у справі № 910/5599/23, за змістом якої було виправлено невідповідність обставинам, встановленим у Рішенні 5599 щодо обставин, встановлених у Постанові 5599, ТОВ «Оберіг» отримало можливість звернутися до суду із заявою щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.».

Відповідач за допомогою підсистеми «Електронний суд» 29.10.2024 сформував до суду доповнення до заяви від 28.10.2024 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, у яких заявник просить суд, зокрема: «…4. Скасувати рішення від 07.04.2023 Господарського суду міста Києва у справі № 911/312/23. 5. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.».

Крім того, у вказаних доповненнях заявником наведено додаткові обставини наступного змісту: «…Згідно ухвали від 26.09.2023 Господарського суду Київської області, відомості щодо особи ОСОБА_2 були змінені на відомості щодо особи ОСОБА_1 , натомість колегія суддів Північного апеляційного господарського суду відмовилась виправляти описку щодо особи ОСОБА_2 і на даний час в Постанові 312 відомості щодо ОСОБА_2 збережені….З огляду на факт можливості проведення ідентифікації щита обліку ТОВ «ТОК» тільки за умови ідентифікації щита обліку ТОВ «Оберіг», склалася ситуація щодо нерозривного зв`язку пояснень ОСОБА_2 на запити ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК», що також обтяжується тією обставиною, що відеофайли, які були представлені у справі № 910/5599/23 як невід`ємні додатки до Акта 0016, насправді є невід`ємними додатками до Акта 0015, і тому слід акцентувати увагу судів на тому, що відомості про наявність/відсутність примірників оригінальних відеофайлів додатків до Акта 0015, до цього часу приховуються представниками ОСР у справі № 911/312/23…Заявник надає запити до ОСОБА_2 від ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК» разом із відповідями ОСОБА_2 до ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК»…. ОСОБА_2 дійсно не причетний до здійснення допуску фахівців ОСР до щитів обліку ТОВ «Оберіг» та ТОВ «ТОК»….».

Відповідач за допомогою підсистеми «Електронний суд» 26.11.2024 сформував до суду доповнення до заяви від 28.10.2024 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, у яких заявник зазначає, зокрема: «…31.10.2024 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/5599/23 постановлено ухвалу про виправлення описок (далі Ухвала 31.10)… Колегія суддів виправляла описку, яка мала походження із тексту позовної заяви, складеної стосовно ТОВ «Оберіг», що підтверджується відомостями про номер пломби та про номер акта про пломбування, які відповідають відомостям із фактичних доказів у справі № 911/312/23. Дані відомості про інший зміст найменування акта від 16.06.2022 № 016521 мають всі ознаки нововиявлених обставин….Нововиявлена обставина щодо іншого найменування акта має певні обґрунтування щодо дослідження поданих доказів у справі, зокрема тексту акта про порушення…Заявнику стало відомо про різне тлумачення найменування акта від 16.06.2022 № 016521 лише після оприлюднення 04.11.2024 тексту Ухвали 31.10.»

Відповідач за допомогою підсистеми «Електронний суд» 26.11.2024 сформував до суду клопотання, в якому просив суд: « 1. Винести ухвалу щодо надання позивачем відзиву на доповнення 2 до заяви про перегляд судового рішення. 2. Провести засідання від 27.11.2024 без участі представника відповідача.».

В судове засідання 27.11.2024 представники позивача та відповідача не з`явились.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача в частині пункту 1 його прохальної частини, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, серед іншого, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Отже, з положень процесуального закону подання до суду пояснень або відзиву є правом учасника справи, а не його обов`язком. При цьому, відсутність відзиву на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі № 911/312/23 та доповнень до цієї заяви не перешкоджає розгляду поданої відповідачем заяви.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про постановлення ухвали щодо зобов`язання позивача надати відзив на доповнення 2 до заяви про перегляд судового рішення.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі № 911/312/23, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.

Звертаючись до категорії "істотності" Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

Відповідно до положень частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно з ч. 5 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі № 911/312/23 та доповнень до вказаної заяви, суд зазначає, що наведені у цих заявах підстави для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 за нововиявленими обставинами не можуть вважатись належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу судового рішення у справі № 911/312/23.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин у контексті приписів п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі № 911/312/23.

За змістом ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі № 911/312/23 судовий збір відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оберіг» у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/312/23.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/312/23залишити в силі.

Ухвала складена та підписана 02.12.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.М. Колесник