Рішення

від 02.12.2024 по справі 212/7861/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/7861/24

2/212/3504/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Бенєфіт», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Арсенал Лайф» про визнання договорів кредитування та страхування недійсними,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Ліфшиць З. О., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 8 серпня 2024 року звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 19.01.2022 року ОСОБА_1 виявив бажання придбати транспортний засіб через фірму ТОВ «Везем Шиппинг», яка зобов`язалась привезти в м. Кривий Ріг автомобіль BMW Х5 2011 рік, номер шасі № НОМЕР_1 , який буде продано лише в разі укладення кредитного договору із AT «ОТП Банк». Отримавши попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу від 17.01.2022 р. він 19.01.2022 р. у приміщенні AT «ОТП Банк» уклав договір надання споживчого кредиту разом із страховими угодами на прохання менеджера банку із ТДВ «СК «Бенєфіт» та ТДВ «СК «Арсенал Лайф». Однак, будучі введеним в оману він уклав договір страхування життя № 25/02/203 8800903 від 19.01.2022 р., який є вбудованою частиною кредитного договору № 2038800903, підписаний посадовими особами АТ «ОТП Банк», та договір 5235 199/20-01-2022 добровільного страхування платежів, договір ДСФ/23 5199/20012022 добровільного страхування фінансових ризиків із ТДВ «СК «Бенєфіт», вже після чого із ним АТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № 2038800903, відповідно якого та на підставі рахунків ТОВ «Везем Шиппинг», ТДВ «СК «Бенєфіт» за рахунок отриманих позивачем кредитних коштів, а також додатково сплачених ним 76 275 грн. особистих коштів та загалом ОСОБА_1 сплатив 317920 грн. ТОВ «Везем Шиппинг», 10039 грн. сплатив ТДВ «СК «Бенєфіт». Також ним проводилась оплата з 24.01.2022 р. по 19.07.2022 р. до каси АТ «ОТП Банк» на загальну суму 43250 грн. До теперішнього часу представники ТОВ «Везем Шиппинг», ТДВ «СК Бенєфіт» та АТ «ОТП Банк», автомобіль BMW Х5 йому однак не надали. Додавав, що при укладенні договору кредиту та страхування життя були чисельні порушення законодавства та прав позичальника з боку АТ «ОТП Банк», тому такі договори мають бути визнані недійсними. Так представниками банку не було дотримано положення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування, тому вважав, що за ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» така підприємницька практика ввела його в оману, тому за ст. 230 ЦК України такий правочин повинен бути визнаний недійсним. Також вказував, що він має статус потерпілого у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , директора ТОВ «Везем Шиппинг», яке перебуває у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва. На підставі викладеного та посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2018 року по справі № 216/1406/18, просив суд визнати недійсними кредитний договір № 2038800903, укладений ОСОБА_1 із АТ «ОТП Банк», та договір страхування життя № 25/02/2038800903 від 19.01.2022 р.

Позивач, ОСОБА_1 , та його представник, адвокат Ліфшиць З. О., у судовому засіданні, підтримуючи поданий позов ОСОБА_1 , надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, наполягаючи на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представники відповідачів, AT «ОТП Банк», ТДВ «СК «Арсенал Лайф», ТДВ «СК «Бенєфіт», до судового засідання не з`явились повторно за невідомих суду причин, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.

На підставі ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд розглянув справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що відповідно до рахунку на оплату від 17.01.2022 року ТОВ «Везем Шиппинг» за придбання ОСОБА_1 автомобілю BMW Х5 за попереднім договором купівлі-продажу визначило для оплати позивачу 317919,22 грн.

На підтвердження виконання замовлення у ТОВ «Везем Шиппинг» позивачем було додано суду квитанцію № 325T003MZF від 19.01.2022 р. про купівлю валюти в банку та № 2678437474 від 19.01.2022 р. на отримання ОСОБА_1 готівки в АТ «ОТП Банк».

За договором добровільного страхування № 235199/20-01-2022 від 20 січня 2022 року ОСОБА_1 із ТДВ «СК «Бенєфіт» уклав угоду про страхування вантажу через морське та автомобільне перевезення щодо автомобілю BMW Х5.

Також за квитанцією № 4 від 24.01.2022 р. підтверджується проведення оплати ОСОБА_1 страхового платежу в сумі 9940 грн. на користь ТДВ «СК «Бенєфіт».

Натомість, статус ОСОБА_1 , як потерпілого, в рамках кримінального провадження № 12022100010000907 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 3, 4 ст. 191 КК України підтверджується інформацією Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2024 року, в провадженні якого дана справа перебуває.

У свою чергу факт укладення договору кредитування від 19.01.2022 року № 2038800903 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» підтверджується копією такого кредитного договору, за яким АТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_1 загалом 252164 грн. кредиту, з яких 242000 грн. на споживчі цілі, 7260 грн. на комісійну винагороду банку, 2904 грн. на придбання послуг добровільного страхування життя у ТДВ «СК «Арсенал Лайф», з поверненням кредиту до 19.01.2025 року згідно із графіком платежів зі сплатою 5% на місяць, що також підтверджується заявою-приєднанням № 25/02/2038800903 від 19.01.2022 року до оферти на укладення договору добровільного страхування життя позивача у ТДВ «СК «Арсенал Лайф».

При цьому за умовами кредитного договору (п. 5.6) ОСОБА_1 підтвердив, що йому була надана вичерпна інформація про послуги банку та третіх осіб, позивач отримав письмово та в повному обсязі інформацію про умови кредитування з примірником кредитного договору, заяви-анкети, правил кредитування, паспортом споживчого кредиту, тарифів банку, з якими він згоден та зобов`язується їх виконувати.

У свою чергу за квитанцією № 2678437474 від 19.01.2022 р. підтверджується отримання ОСОБА_1 готівки в АТ «ОТП Банк» в сумі 242000 грн. на виконання укладеного між ними договору кредитування від 19.01.2022 року.

Крім того здійснення ОСОБА_1 щомісячних платежів на користь AT «ОТП Банк» на часткове виконання умов кредитного договору від 19.01.2022 року підтверджується наданими позивачем квитанціями про здійснення ним повернення кредитних коштів банку № 29640772 від 18.02.2022 р., № 20894606 від 16.03.2022 р., № 21415028 від 18.04.2022 р., № 23605722 від 18.05.2022 р., № 22844394 від 17.06.2022 р., № 35228131 від 27.06.2022 р., № 24923795 від 19.07.2022 р.

Суд зазначає, що згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. 1 ст. 627 ЦК та відповідно до ст. 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства на підставі ч. 1 ст. 628 ЦК.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

На підставі ч. 1, 3 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд при цьому відкидає посилання представника позивача на положення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», які не діяли на момент укладення між ОСОБА_1 та AT «ОТП Банк» спірного договору кредитування.

Натомість, на підставі ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (положення якого діяли на момент укладення спірного договору кредиту) кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Також за ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

На підставі ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється, яка включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації.

За ч. 1 ст. 230 ЦК вбачається, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Так відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Однак суд зауважує, що незгода позичальника з умовами договору кредитування на стадії виконання такого договору, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов кредитного договору недійсними.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19.

Таким чином суд зазначає, що положення спірного договору кредитування не порушують прав позичальника, як споживача, оскільки ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довів порушення АТ «ОТП Банк» прав позичальника та умов укладеного між сторонами договору від 19.01.2022 року, а також несправедливість умов такого договору та договору страхування життя від 19.01.2022 року, враховуючи, що матеріалами справи було підтверджено дотримання банком положень ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому позивач з умовами банку повністю погодився, підписавши кредитний договір від 19.01.2022 року без застережень, отримавши кредитні кошти, а в подальшому частково виконував умови такого договору кредитування.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин.

Аналогічна правова позиція була викладена Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 5 вересня 2019 року по справі № 638/2304/17.

Отже, суд встановив, що в момент укладання спірного договору 19 січня 2022 року, відбулося повне виконання умов договору з боку банку, яким було перераховано за вказівкою ОСОБА_1 кредитні кошти на оплату рахунку ТОВ «Везем Шиппинг», на виконання умов за яким ОСОБА_1 проводив повернення кредитних коштів на користь банку, внаслідок чого суд вважає, що з огляду на реальний характер зазначеного договору, це є доказом не лише факту його укладення, а також його дійсності.

Таким чином підстав, передбачених ст. 203, 215, 230 ЦК, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», для недійсності кредитного договору від 19.01.2022 року позивач перед судом не довів.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2022 року по справі № 756/6038/20.

Також суд не приймає посилання ОСОБА_1 на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2018 року по справі № 216/1406/18, яка не є релевантною для даної справи.

Таким чином на підставі наведеного судом вмотивування та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Бенєфіт», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Арсенал Лайф» про визнання договорів кредитування та страхування недійсними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 3 грудня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», ЄДРПОУ: 21685166, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська 43.

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Арсенал Лайф», ЄДРПОУ: 39180855, юридична адреса: м. Київ, вул. Антоновича 122.

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Бенєфіт», ЄДРПОУ: 38927423, юридична адреса: м. Київ, вул. Столичне шосе 101-В.

Суддя: Д. О. Козлов