Ухвала

від 03.12.2024 по справі 920/61/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.12.2024м. СумиСправа № 920/61/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/61/24

за позовом Виконувача обов`язків керівника Шосткинської окружної прокуратури

Сумської області (вул. Свободи, 65, м. Шостка, Сумська область, 41100) в інтересах Держави в особі

Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Магістратська, 29, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 37970834)

до відповідача: Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства

Шосткинський агролісгосп (провулок Глухівський,10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140, код ЄДРПОУ 14005298)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14,

м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 36080075).

про відшкодування збитків в сумі 304497 грн 69 коп.

За участю представників сторін:

від заявника не прибув;

від позивача не прибув;

прокурор не прибув;

при секретарі судового засідання Щербак Н.М.

УСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.05.2024 задоволено позов виконувача обов`язків керівника Шосткинської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Шосткинська міська рада до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгоеп (далі - ДП Шосткинський агролісгосп) про стягнення 304497,69 грн. збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме:

- стягнуто з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп (провул. Глухівський, буд. 10, смт. Вороніж, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41140; код за ЄДРПОУ 14005298) 304497,69 грн. ( триста чотири тисячі чотириста дев`яносто сім гривень 69 коп.) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Шосткинської міської ради ЦА458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 91349,30 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 60899,54 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 152248,85 грн. - до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%).

- стягнуто з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп (провул. Глухівський, буд. 10, смт. Вороніж, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41140; код за ЄДРПОУ 14005298) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, буд 33; код за ЄДРПОУ 03527891) 4567,47 грн. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 по справі № 920/61/24 апеляційну скаргу Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.05.2024 у справі №920/61/24 - залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 02.05.2024 у справі №920/61/24 залишено без змін.

13.11.2024 до господарського суду надійшла заява Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп про розстрочку виконання рішення суду у справі № 920/61/24 (вх. № 4898 від 13.11.2024), відповідно до якої відповідач просить суд розстрочити виконання рішення рівними частинами щомісячно по 25375 грн.00 коп. протягом року.

Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято заяву Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп про розстрочення виконання рішення суду у справі 920/61/24 (вх. № 4898 від 13.11.2024) до розгляду. Призначено розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/61/24 у судове засідання з повідомленням сторін на 03.12.2024, 12:00.

Представник заявника в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте надав заяву від 03.12.2024, в якій просить провести судове засідання без участі представника, також зазначив, що проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення не заперечує.

Прокурор в судове засідання 03.12.2024 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/61/24, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до поданої заяви Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/61/24 (вх. № 4898 від 13.11.2024), відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у справі № 920/61/24 від 02.05.2024 по стягненню 304497,69 збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на один рік зі сплатою боргу рівними частинами щомісячно по 25375 грн 00 коп протягом року.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що Фінансовий стан Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» на даний час не дозволяє сплатити всі суми зазначені в рішенні суду, оскільки підприємство здійснює свою господарську діяльність на території можливих бойових дій - Шосткинська територіальна громада.

На даний час, у зв`язку з проблемами пов`язаними з реалізацією лісо продукції та постійною необхідністю передачі лісопродукції безоплатно військовим частинам згідно розпоряджень голови Сумської обласної ради у дочірнього підприємства утворилася заборгованість по сплаті обов`язкових платежів до бюджету та виплаті заробітної плати працівникам.

Зокрема, на даний час в ДП «Шосткинський агролісгосп» наявна заборгованість по заробітній платі працівникам підприємства за вересень 2024 року у розмірі 642000 грн, 00 коп.

У зв`язку з наявною несплаченою заборгованістю керівництву дочірнього підприємства довелося закрити цех переробки деревини, було звільнено 9 працівників цеху переробки деревини.

Крім того, станом на 11.11.2024 року в ДП «Шосткинський агролісгосп» наявна заборгованість зі сплати обов`язкових платежів до бюджету у загальному розмірі 2405524, 84 грн.

Так, на даний час в країні триває воєнний стан, що вимагає від підприємства участі у різного роду державних програмах спрямованих на підтримку Збройних Сил України та населення дровами паливними та лісо продукцією на безкоштовній основі та потребує від підприємства значних грошових вкладень для їх реалізації.

ДП «Шосткинський агролісгосп» з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію нашої країни основною метою своєї діяльності пріоритетно визначило безоплатну передачу лісопродукції військовим частинам, що розташовані на території Сумської області.

Одноразова сплата усієї суми боргу за рішенням суду призведе до повної неплатоспроможності за рішенням суду та в подальшому банкрутства.

Відповідно до частинні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Позивач - Державна екологічна інспекція у Сумській області у заяві від 03.12.2024 проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення не заперечує.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).

Одночасно держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі Фуклев проти України).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).

З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 18.09.2013 у справі № 5016/2861/2012(9/88) встановлено, що господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках. Відповідно до пункту 7.2 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

В силу наведених приписів процесуального законодавства та правової позиції Верховного Суду України, підставою для розстрочки виконання рішення, можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто, розстрочення виконання судового рішення, пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Визначальним фактором, є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, то підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Господарський суд повинен враховувати матеріальний стан сторін, їх фінансовий стан наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Для надання розстрочки виконання судового рішення суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Правовий аналіз ст. 239, 331 ГПК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість розстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Необхідно відмітити, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи спірний договір відповідач усвідомлював усі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на його умови.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Разом з цим, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Зі змісту Заяви про розстрочку виконання судового рішення (вх. № 4898 від 13.11.2024) вбачається, що відповідач не має на меті звільнення від обов`язку зі сплати боргових зобов`язань, а навпаки здійснює пошук шляхів їх виконання та вживає всі залежні від нього заходи щодо належного виконання рішення суду.

Суд бере до уваги той факт, що підприємство відповідача здійснює свою господарську діяльність на території можливих бойових дій на території Шосткинської територіальної громади, а також приймає участь у різного роду державних програмах спрямованих на підтримку Збройних Сил України та населення дровами паливними та лісо продукцією на безкоштовній основі, що потребує від підприємства значних грошових вкладень для їх реалізації.

Тому примусове виконання рішення у цій справі може призвести до негативних наслідки правового та економічного характеру для підприємства.

З урахуванням вищевикладеного та з метою забезпечення балансу інтересів як позивача, так і відповідача, суд дійшов висновку, що негайне виконання рішення Господарського суду Сумської області від 02.05.2024 ДП «Шосткинський агролісгосп» може створити загрозу для подальшого належного забезпечення військових частин та населення лісогосподарською продукцією.

Розстрочення виконання рішення суду надасть можливість ДП «Шосткинський агролісгосп» продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати військові частини та населення лісогосподарською продукцією.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, значення підприємства відповідача для населення та наявну значну заборгованість перед відповідачем інших контрагентів, а також те, що здійснення дій з примусового виконання судового рішення може призвести до неплатоспроможності боржника в цілому та невиконання рішення суду у даній справі, прийнявши до уваги воєнний стан, інтереси як позивача, так і відповідача, суд визнає винятковими, і такими, що дають право на розстрочку обставини, вказані відповідачем та, з урахуванням дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, частково задовольняє заяву ДП «Шосткинський агролісгосп» про розстрочення виконання рішення суду від 02.05.2024 у справі № 920/61/24, розстрочивши виконання вказаного рішення на шість місяців рівними частинами по 50749 грн 61 коп.. В іншій частині, у задоволенні заяви ДП «Шосткинський агролісгосп», суд відмовляє.

Керуючись ст. 255, 256, 257, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/61/24 (вх. № 4898 від 13.11.2024) - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 02.05.2024 по справі № 920/61/24 за позовом виконувача обов`язків керівника Шосткинської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Шосткинська міська рада до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» про стягнення 304497,69 грн. збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, строком на 6 (шість) місяців зі сплатою боргу рівними частинами щомісячно по 50749 грн.61 коп.

3. У задоволенні заяви Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/61/24 (вх. № 4898 від 13.11.2024) в іншій частині - відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала складена та підписана суддею 03.12.2024.

СуддяС.В. Заєць