ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/500/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об`єднання Київський завод автоматики, 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБІАЙ ГРУП, м. Тернопіль, вул. Бродівська, буд. 14, 46002
про стягнення заборгованості у сумі 75 305грн 69 коп., з яких: 4 680грн 96 коп. сума основного боргу за договором оренди нерухомого майна, 748грн 95 коп. пеня, 344грн 88 коп. три відсотки річних, 1 627грн 59 коп. інфляційні втрати, 42 557грн 15 коп. сума основного боргу за договором на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна, 6 470грн 12 коп. пеня, 3 169грн 60 коп. три відсотки річних, 15 706грн 44 коп. інфляційні втрати.
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача: адвокат Савенок В`ячеслав Григорович, ордер на надання правничої допомоги серія АІ №1679652 від 13.08.2024 (присутній до виходу суду до нарадчої кімнати);
Відповідача: не з`явився.
1. Суть та рух справи.
Позивач Приватне акціонерне товариство Науково-виробниче об`єднання Київський завод автоматики звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБІАЙ ГРУП про стягнення заборгованості у сумі 100 651грн 85 коп., з яких: 4 680 горн 96 коп. сума основного боргу за договором оренди нерухомого майна, 748грн 95 коп. пеня, 344 грн 88 коп. три відсотки річних, 1 627грн 59 коп. інфляційні втрати, 67 903грн 31 коп. сума основного боргу за договором на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна, 6 470грн 12 коп. пеня, 3169грн 60 коп. три відсотки річних, 15 706грн 44 коп. інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.09.2024 року о 10 год. 00 хв.
У судовому засіданні 17.09.2024 судом протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 30.09.2024 о 10 год. 00 хв., про що зазначено в ухвалі від 18.09.2024.
У судовому засіданні 30.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження до 04.11.2024, закрито підготовче провадження з 05.11.2024 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2024 о 10 год. 00 хв., без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали у протоколі судового засідання.
У судовому засідання 05.11.2024, представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, будь яких заяв чи клопотань суду не надав.
Судом, у судовому засіданні 05.11.2024, після виходу з тривалої нарадчої кімнати, ухвалено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ПАТ «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» до ТОВ «»БІВІАЙ ГРУП» 05.02.2019 укладено договір № 1626 оренди нерухомого майна № КЗА-2093, за умовами якого позивач передає, а ТОВ «БІВІАЙ ГРУП» приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: офісні приміщення площею 175,00кв.м., що розміщені за адресою: м. Київ. вул. Староконстянтинівська,10(літера «И») 1-й поверх корпус № 7.
За умовами договору, відповідач зобов`язувався сплачувати орендну плату за користування майном наперед щомісячно до 15 числа оплачуваного місяця.
Проте незважаючи на вищевказані положення Договору № 1626, на момент закінчення строку дії договору і підписання Акту приймання-передачі майна з оренди від 04.02.2022, у відповідача обліковується борг в розмірі 4 680,96грн по рахунку фактурі № СЧ-0002314 від 04.02.2022 року.
Позивач також зазначає, що станом на 31.07.2024 відповідно до умов п.9.6 Договору № 1626 нарахував пеню в розмірі 748грн 95коп. та відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України нарахував1 627грн 59коп. інфляційних витрат та 344грн 88коп. 3% річних.
Також, на виконання умов договору № 1626 від 05.03.2019, між сторонами 18.03.2019 укладено договір № 1633 на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна № КЗА-1633, за умовами якого Орендар відшкодовує Власнику мереж витрат за спожиту електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, в орендованих приміщеннях, розташованих на 3-му поверсі корпусу № 7 згідно укладеного між Сторонами Договору оренди нерухомого майна № КЗА-1262 від 05.03.2016.
Крім вказаних платежів, Орендар до п`ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно виставлених ним рахунків-фактур, компенсує Власнику мереж: а)втрати на утримання в належному робочому стані інженерних мереж (технічне обслуговування, проведення ремонтів тощо), розташованих на території підприємства 19% від фактично спожитих обсягів електроенергії; б) втрати пов`язані з утриманням систем теплопостачання, водопостачання та водовідведення зливної каналізації 11% від фактично спожитих обсягів теплопостачання, водопостачання та водовідведення; в) вартість експлуатаційних послуг за один звітний період становить 20 930,00грн, що обраховується пропорційно площі приміщення, яке орендується Орендарем у Власника мереж як Орендодавця виходячи з вартості послуг 119,60грн.
Через несплату таких платежів, у відповідача перед позивачем, починаючи з січня 2022 року, сформувалась заборгованість перед ПрАТ «НВО» Київський завод автоматики»
Позивач наголошує, що строк дії Договору № 1633 припинився автоматично з припиненням договору оренди № 1626.
Оскільки, відповідач не виконав взятих на себе грошових зобов`язань, позивач нарахував пеню в сумі 6 470,12грн, 3% річних в сумі 3 169,6грн та інфляційних втрат 15 706,44грн.
2.2. Позиція відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, в будь-який інший спосіб заперечень не подав, хоча був належно повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Ухвали суду у даній справі надсилались відповідачу за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, буд. 14, 46002, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за № 755-IV від 15.05.2003, з наступними змінами (далі Закон № 755-IV), єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV).
Пункту 10 частини 1 статті 9 Закону № 755-IV визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, ухвали Господарського суду Тернопільської області від 19.08.2024, 18.09.2024, 30.09.2024, 07.10.2024 повернуто на адресу суду з відміткою Укрпошти "Адресат відсутній за вказаною адресою" (містяться в матеріалах справи).
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з пунктів 3, 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 Верховний Суд вказав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвал у справі на офіційну адресу відповідача, та повернення таких ухвал з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
3. Розгляд заяв та клопотань.
17.09.2024 від позивача надійшла заява без номера від 17.09.2024, (вх. №7205 від 17.09.2024) про зменшення розміру позовних вимог.
У даній заяві позивач зазначиі, що після відкриття судом провадження у справі № 921/500/24, виявив помилку яку допустив у пункті 3 прохальної частини своєї позовної заяви. Так, замість суми основного боргу по договору на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна №КЗА-1633 від 18.03.2019 року у розмірі 42 557,15 грн., Позивачем помилково було зазначено 67 903,31 грн. Слід зазначити, що така помилка Позивача призвела і до невірного зазначення судом при відкритті провадження у справі № 921/500/24 загальної суми позовних вимог які розглядаються в рамках даної справи.
Просить суд прийняти дану заяву до розгляду. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІВІАЙ ГРУП (місцезнаходження: 46002, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., місто Тернопіль, Документ сформований в системі Електронний суд 17.09.2024 4 вулиця Бродівська, будинок, 14, код ЄДРПОУ 38834122) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" (Код 14309356, адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10) заборгованість за Договором оренди нерухомого майна № КЗА-1626 від 05.03.2019 року, а саме: суму основного боргу в розмірі 4 680,96 грн., пеню у розмірі 748,95 грн., три % річних у розмірі 344,88 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 627,59 грн. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІВІАЙ ГРУП (місцезнаходження: 46002, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Бродівська, будинок, 14, код ЄДРПОУ 38834122) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" (Код 14309356, адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10) заборгованість за Договором на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна № КЗА- 1633 від 18.03.2019 року, а саме: суму основного боргу в розмірі 42 557,15 грн., пеню у розмірі 6 470,12 грн., три відсотків річних у розмірі 3 169,6 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15 706,44 грн. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІВІАЙ ГРУП (місцезнаходження: 46002, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Бродівська, будинок, 14, код ЄДРПОУ 38834122) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" (Код 14309356, адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.09.2024 заяву без номера від 17.09.2024 (вх. №7205 від 17.09.2024) позивача про зменшення розміру позовних вимог у справі №921/500/24, прийнято до розгляду.
4. Фактичні обставини справи.
05.03.2019 між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІВІАЙ ГРУП" був укладений договір оренди нерухомого майна № КЗА-1626 (далі - Договір № 1626), за умовами якого ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики" як Орендодавець передає, а ТОВ "ВІБІАЙ ГРУП" (Орендар) приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: офісні приміщення площею 175,00 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10 (Літера "И") 1-й поверх корпус № 7 (далі - Майно).
Відповідно до п. 3.4. та п. 3.5. Договору № 1626 орендна плата за базовий місяць оренди (базовий місяць та рік) становить 26 880,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.), з ПДВ - 4 480,00 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят грн. 00 коп.).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом автоматичного коригування орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції (індекс споживчих цін) до попереднього місяця. В разі, якщо індекс інфляції становить менше 100,0% розмір орендної плати за користування Майном коригуванню не підлягає.
Згідно п. 3.1. Договору № 1626 Орендар зобов`язаний сплачувати оренду плату за користування Майном наперед щомісячно до 15 числа оплачуваного місяця.
Орендар зобов`язаний вчасно вносити орендну плату за користування Майном незалежно від наслідків власної господарської діяльності (п. 3.2. Договору № 1626).
Цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом всього строку дії Договору оренди укладеного між Сторонами, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, в т.ч. щодо проведення відповідних розрахунків (п.8.1. Договору).
05.03.2019 сторонами підписано Акт приймання передачі майна, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна № КЗА-1626 від 05.03.2019 Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування майно, а саме: приміщення розташовані на 3-му поверсі корпусу № 7, за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська,10, загальною площею 175,0кв.м.
Не зважаючи на вищевказані положенням Договору № 1626, на момент закінчення строку дії Договору № 1626 і підписання Сторонами Акту приймання-передачі майна з оренди від 04.02.2022 року (копія додається) за Відповідача обліковувався борг у розмірі 4 680,96 грн. по рахунку-фактурі № СЧ-0002314 від 04.02.2022 року.
У зв`язку з прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати за 4 дні лютого 2022 року, позивачем нараховано пеню за період з 16.02.2022 по 15.08.2022 в сумі 748грн 95коп., 3% річних за період з 16.02.2022 по 31.07.2024 в сумі 344грн 88коп та втрат від інфляції в сумі 1 627грн 59коп.
Крім цього, 18.03.2019 на виконання вимог п. 3.3. Договору №1626, Сторони уклали Договір на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна № КЗА-1633 (далі - Договір № 1633).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 1633 згідно умов Договору Орендар відшкодовує Власнику мереж витрати за спожиту електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, в орендованих приміщеннях, розташованих на 3-му поверсі корпусу № 7 згідно укладеного між Сторонами Договору оренди нерухомого майна № КЗА-1626 від 05.03.2019 р. загальною площею 175,00кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10 (Літера И) (далі - приміщення) згідно показників лічильника та діючих тарифів.
В подальшому Сторони 07.10.2021 року уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № 1633, якою внесли ряд змін у положення Договору.
Так, у п.1.1. Договору № 1633 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 07.10.2021 р.) викладений наступним чином: "1.1. Згідно умов Договору Орендар відшкодовує Власнику мереж витрати за спожиту електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення в орендованому приміщенні, розташованому на 3-му поверсі корпусу № 7 згідно укладеного між Сторонами Договору оренди нерухомого майна № КЗА-1626 від 05.03.2019 р. загальною площею 175,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10 (Літера И) (далі - приміщення) згідно показників лічильника та діючих тарифів, а також Орендар здійснює оплату комплексу експлуатаційних послуг, які надаються Власником мереж у порядку та на умовах цієї Додаткової угоди щодо орендованого приміщення та КОП (в якому знаходиться приміщення) загалом.
Згідно п.2.1. Договору № 1633 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 07.10.2021р.) вартість відшкодування за спожиту електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення за цим Договором визначається, на підставі щомісячних рахунків, які виставляє Власник мереж Орендарю на протязі дії Договору і які є його невід`ємною частиною, а також виставленими Власником мереж рахунками за надання експлуатаційних послуг.
Відповідно до п. 6.1. Договору № 1633 розрахунковим періодом за цим Договором є один календарний місяць. За цим договором Орендар відшкодовує Власнику згідно виставлених ним рахунків-фактур витрати за електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення холодної води відповідно до наведених в Договорі № 1633 розрахунків та формул.
Пунктом 6.2. Договору № 1633 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 07.10.2021р.) визначено, що оплата за спожиті обсяги електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення холодної води здійснюється Орендарем Власнику мереж протягом п`яти календарних днів наступного місяця з дня їх виставлення після надання послуг.
Крім вказаних платежів, Орендар до п`ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно виставлених ним рахунків-фактур, компенсує Власнику мереж:
а) втрати на утримання в належному робочому стані інженерних мереж (технічне обслуговування, проведення ремонтів тощо), розташованих на території підприємства - 19 % від фактично спожитих обсягів електроенергії;
б) втрати пов`язані з утриманням систем теплопостачання, водопостачання та водовідведення зливної каналізації - 11 % від фактично спожитих обсягів теплопостачання, водопостачання та водовідведення;
в) вартість експлуатаційних Послуг за один звітний період становить 20 930,00 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 00 коп.), та обраховується пропорційно площі приміщення, яке орендується Орендарем у Власника мереж як Орендодавця виходячи з вартості Послуги 119,60 грн. (сто дев`ятнадцять грн. 60 коп.) за 1кв.м. орендованого приміщення (в т.ч. ПДВ).
Не зважаючи на вищевказані положенням Договору № 1633, починаючи з січня 2022 року у Відповідача виникла заборгованість перед ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики" в сумі 42 557грн 15коп.
Як зазначено позивачем, копії відповідних рахунків та актів здачі - приймання послуг які з невідомих причин не були підписані Відповідачем.
Згідно положень п. 8.1. Договору № 1633, договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом всього строку дії Договору оренди (примітка: Договору оренди нерухомого майна № КЗА-1626) укладеного між Сторонами, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, в т.ч. щодо проведення всіх відповідних взаєморозрахунків.
Оскільки, строк дії Договору оренди № 1626 закінчився, дія Договору № 1633, також була автоматично припинена.
Положеннями п. 7.1. Договору № 1633 визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
У зв`язку з прострочення виконання зобов`язання з відшкодування витрат на отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна № КЗА-1633 від 18.03.2019 в сумі, позивачем нараховано пеню за період з 06.02.2022 по 05.08.2022 на суму 42 160,36грн - 6 399грн 13коп., за період з 06.03.2022 по 05.09.2022 на суму 396грн 79коп. 70грн 70коп., 3% річних за період з 06.02.2022 по 31.07.2024на суму 42160грн 36коп. - 3 140грн 95коп., за період з 06.03.2022 по 31.07.2024 на суму 396грн 79коп. 28грн 65коп., та втрат від інфляції на суму42 160грн 36коп - 1 627грн 59коп. та на суму 396грн 79коп. - 137грн 97коп.
Відповідач, відзиву на позовну заяву не подав, будь яким іншим чином, щодо заявлених позовних вимог, не заперечив.
5. Норми права та судова практика, які застосовував суд.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Матеріали справи свідчать про те, що за своїм змістом і правовою природою між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди).
Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Зважаючи на те, що предметом оренди є індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності, на правовідносини сторін за вказаним правочином поширюються приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019 (далі - Закон № 157-IX).
Пунктами 10-12 частини 1 статті. 1 Закону №157-IX визначено, що: оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому пунктом 6 зазначеної норми визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 762 ЦК України, частиною 1 статті 19 Закону № 2269-XII передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
6. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновки суду із посиланням на норми закону.
6.1. Щодо суми основного боргу за Договором оренди нерухомого майна
№ КЗА-1626 від 05.03.2019.
Як встановлено судом 05.03.2019 між ПАТ "Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" та ТОВ "БІВІАЙ ГРУП" був укладений договір оренди нерухомого майна № КЗА-1626 (далі - Договір № 1626), за умовами якого ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики", за яким згідно Акту приймання-передачі майна від 05.03.2019, Орендодавець передав, а ТОВ "ВІБІАЙ ГРУП" (Орендар) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: офісні приміщення площею 175,00 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10 (Літера "И") 1-й поверх корпус № 7.
Згідно п.3.4. Договору та п.3.5. Договору № 1626, орендна плата за базовий місяць оренди становить 26 880,00грн.
Орендар зобов`язувався сплачувати оренду плату за користування майном наперед щомісячно до 15 числа оплачуваного місяця (п.3.1. Договору № 1626).
Незважаючи на вищевказані положення Договору № 1626, на момент підписання Сторонами Акту приймання передачі майна з оренди від 04.02.2023, відповідач не розрахувався за 4 дні лютого 2022 року, допустивши заборгованість в сумі 4 680грн 96коп.
Як передбачено статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Доказів сплати заборгованості з орендної плати в сумі 4680грн 96коп. відповідачем до суду не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 4 680грн 96коп., підлягають задоволенню.
6.1.1. Щодо вимоги про стягнення пені по Договору оренди нерухомого майна
№ КЗА-1626 від 05.03.2019.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до частин 1-3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
В силу статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Так, згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до п. 9.6. Договору № 1626 за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцеві неустойку - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.
Як встановлено судом, позивачем відповідно до умов п. 9.6. Договору № 1626 нараховано відповідачу пеню за період з 16.02.2022 по 15.08.2022, у розмірі 748грн 95коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з врахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», вимог статті 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням частина 5 статті 253 ЦК України, з врахуванням частини 6 статті 232 ГК України та з врахуванням перехідних Положень ГК України, суд прийшов до висновку, що така нарахована позивачем правильно та підлягає стягненню в сумі 748грн 95коп.
6.1.2. Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних по Договору оренди нерухомого майна № КЗА-1626 від 05.03.2019.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як встановлено судом, позивачем, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, нараховано відповідачу 3% річних за період з 16.02.2022 по 31.07.2024 в сумі 1 627грн 59коп. та втрат від інфляції в сумі 1 627грн 59коп.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати орендної плати за 4 дні лютого 2022 року, з нього на користь позивача на підставі статті 625 ЦК України підлягає стягненню 1 627грн 59коп. інфляційних втрат та 1 746 грн. 94 коп. 3% річних.
6.2. Щодо суми основного боргу за Договором на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна № КЗА-1633 від 18.03.2019.
Як встановлено судом, на виконання п. 3.3. Договору оренди нерухомого майна № КЗА-1626, Сторони уклали Договір на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна № КЗА-1633 (далі - Договір № 1633).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 1633 згідно умов Договору Орендар відшкодовує Власнику мереж витрати за спожиту електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, в орендованих приміщеннях, розташованих на 3-му поверсі корпусу № 7 згідно укладеного між Сторонами Договору оренди нерухомого майна № КЗА-1626 від 05.03.2019 р. загальною площею 175,00кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10 (Літера И) (далі - приміщення) згідно показників лічильника та діючих тарифів.
Вартість відшкодування за спожиту електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення за цим Договором визначається на підставі щомісячних рахунків, які виставляє власник мереж Орендарю на протязі дії Договору і які є його невід`ємною частино (п.2.1. Договору № 1633).
Як слідує з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору виставлено відповідачу рахунки фактури № СЧ-0002232 від 31 січня 2022 на суму 52 160грн36коп. зі строком оплати до 05.02.2022 та рахунок фактуру № СЧ-0002316 від 04.02.2022 на суму 396грн 79коп.
При цьому, як зазначає позивач та не спростовує відповідач, заборгованість за вказаними рахунками станом на момент звернення позивача до суду з позовом у справі № 921/500/24 складає 42 557грн 15коп.
Суд зазначає, що відповідно до умов укладених між сторонами Договорів строк сплати орендної плати, відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання та обслуговування нерухомого майна та компенсації витрат на сплату податків є таким, що настав.
Так, наявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі 42 557грн 15коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 42 557грн 15коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
6.2.1. Щодо вимоги про стягнення пені по Договору на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна № КЗА-1633 від 18.03.2019.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до частин 1-3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
В силу статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Так, згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно п.7.1. Договору № 1633 визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 7.2. Договору № 1633 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по цьому Договору Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми, за весь строк такого невиконання.
Як встановлено судом, позивачем відповідно до умов п. 7.2. Договору № 1626 нараховано відповідачу пеню на суму 42 160грн 36коп. за період з 06.02.2022 по 02.06.2022, у розмірі 2 702грн 88коп., на суму 41160грн 36 коп. за період з 03.06.2022 по 05.08.2024 у розмірі 3696грн 25коп., на суму 396грн 79коп. за період з 06.03.2024 по 02.06.2022 у розмірі 19грн 35коп., на суму 396грн 79коп. за період з 03.06.2022 по 05.09.2022 у розмірі 51грн 54коп. Всього 6 470грн 12коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з врахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», вимог статті 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням частина 5 статті 253 ЦК України, з врахуванням частини 6 статті 232 ГК України та з врахуванням перехідних Положень ГК України, суд прийшов до висновку, що така нарахована позивачем правильно та підлягає стягненню в сумі 6 470грн 12коп.
6.2.2. Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних по Договору на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна
№ КЗА-1633 від 18.03.2019.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як встановлено судом, позивачем, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних за період з 06.02.2022 по 31.07.2024на суму 42160грн 36коп. - 3 140грн 95коп., за період з 06.03.2022 по 31.07.2024 на суму 396грн 79коп. 28грн 65коп., та втрат від інфляції на суму42 160грн 36коп - 1 627грн 59коп. та на суму 396грн 79коп. - 137грн 97коп.
Враховуючи, що відповідач на момент передачі майна з оренди не відшкодував витрати за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна, відтак, з нього на користь позивача на підставі статті 625 ЦК України підлягає стягненню 15 706грн 44коп. інфляційних втрат та 3 169грн.6 коп. 3% річних.
7. Судові витрати.
7.1. Щодо судового збору.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору 3 028грн 00 коп. (платіжна інструкція № 14568 від 09.08.2024).
З огляду на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю ВІБІАЙ ГРУП.
7.2. Щодо витрат на правничу допомогу.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 ГПК України.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 10 000грн 00коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.
Згідно частини 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:
розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно умов договору про надання правничої допомоги від 20 листопада 2024 року за №20/11/23 укладеного між позивачем та адвокатом Савенок В.Г. правничу допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт опачує за домовленістю між Сторонами, яка серед іншого може визначатися у відповідних додаткових угодах які сторони укладають в рамках цього Договору.
За результатами наданої правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги і її вартість (п.4.5. Договору).
22.05.2024 між адвокатом Савенок В.Г. та ПАТ «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» укладено Додаткову угоду № 11 до Договору про надання правничої допомоги № 20/11/23 від 20.11.2023 року, у якій сторони домовились, що за цією Додатковою угодою загальна суму гонорару (винагороди) Адвоката за надання правничої допомоги Клієнту складає 10 000,00грн (десять тисяч гривень 00коп.), яку Клієнт сплачує наперед впродовж 3-х календарних днів з дати отримання рахунку Адвоката.(п.3. Додаткової угоди № 11).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено виконавцю за договором (адвокатському бюро) 100 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією платіжної інструкції №13451 від 23 травня 2024 року.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини 3 статті 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Частина 4 статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
Відповідачем, щодо витрат на правничу допомогу в сумі 10 000грн 00коп. не заперечено та заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подано.
З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність заперечень, суд покладає витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000грн 00коп. на відповідача повністю.
Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБІАЙ ГРУП на користь Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об`єднання Київський завод автоматики заборгованість за договором оренди нерухомого майна № КЗА-1626 від 05.03.2019, а саме: суму основного боргу в розмірі 4 680грн 96коп., пеню у розмірі 748грн 95коп., три відсотки річних у розмірі 344грн 88коп. та інфляційні втрати у розмірі 1 627грн 59коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБІАЙ ГРУП на користь Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об`єднання Київський завод автоматики заборгованість за договором на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна № КЗА-1633 від 18.03.2019, а саме: суму основного боргу в розмірі 42 557грн 15коп., пеню у розмірі 6 470грн 12коп., три відсотки річних у розмірі 3 169грн 6коп. та інфляційні втрати у розмірі 15 706грн 44коп.
4. Судові витрати покласти на відповідача.
5. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБІАЙ ГРУП на користь Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об`єднання Київський завод автоматики судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028грн 00коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000грн 00коп.
6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Приватне акціонерне товариство Науково-виробниче об`єднання Київський завод автоматики, 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, (код ЄДРПОУ 14309356) ;
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБІАЙ ГРУП, м. Тернопіль, вул. Бродівська, буд. 14, 46002, (код ЄДРПОУ 38834122).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.
Повне рішення складено - 02.12.2024.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123462435 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Гевко В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні