Рішення

від 05.11.2024 по справі 921/534/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/534/23(500/4389/24)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль, 46021

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46025, Філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47728

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

За участю учасників та їх представників:

Позивача: Хаварівський Ігор Володимирович (присутній до виходу суду до нарадчої кімнати);

Відповідача: Борова Любов Володимирівна (присутня до виходу суду до нарадчої кімнати).

1. Суть справи.

Позивач Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 89 807,29 грн.

Ухвалою від 19.08.2024 Тернопільським окружним адміністративним судом постановлено Адміністративну справу №500/4389/24 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - надіслати (передати) Господарському суду Тернопільської області, для розгляду в межах справи №921/534/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099).

09.09.2024 до господарського суду надійшла справа №500/4389/24.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2024 вищевказану справу розподілено судді Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято до свого провадження матеріали справи №500/4389/24 за позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль, 46021 до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46025, Філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47728 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в межах справи №921/534/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 31995099. розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 11.10.2024.

Ухвалою суду від 11.10.2024 судове засідання у справі № 921/534/23(500/4389/24) відкладено на 05.11.2024.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив про їх задоволення, з підстав викладених у позовній заяві за відповіді на відзив.

Представник відповідача, в судовому засідання, проти позовних вимог заперечила протила у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, у судовому засіданні 05.11.2024, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2023 році відповідач не виконав нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. З огляду на це, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 89 200грн 73коп., сума яких визначена у розрахунку. Однак, заборгованість не сплачена, тому додатково було розраховано пеню у розмірі 606грн 56коп. у зв`язку із чим загальна сума заборгованості складає 89 807грн 29коп.

2.2. Позиція відповідача.

02.10.2023 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від 02.10.2024 (вх.№ 7587 від 02.10.2024), в якому зазначено, що дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ідентифікаційний номер 31995099 є юридичною особою.

Облікова картка ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» забезпечується дотриманям єдиних принципів та методу обліку, а також використання єдиних облікових процедур підприємства. Структурні підрозділи підприємства не є юридичними особами, їх фінансова звітність є консолідованою.

При цьому зазначає, що Філії «Дорожніх експлуатаційних дільниць» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є відокремленими підрозділами, що самостійно не здійснюють розрахунки із застрахованими особами, не ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності та не мають окремих балансів.

Наголошує, що Законм України «Про бухгалтерський облік» передбачено, що підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Таким чином, будь-яка звітність складається і подається виключно юридичними особами, навіть якщо її відокремлені підрозділи будуть виділені на окремий баланс.

Вважає, що приписами Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю Україні» чітко визначено перелік осіб, що підпадають під дію цього закону та до яких застосовуються вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, в такому переліку відсутні філії, підставництва та відокремлені підрозділи. Закон чітко визначає, що його вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю стосується виключно юридичних осіб та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Відтак, позивач переконаний, що приписи Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відносяться саме до ДП «Тернопільський облавтодор» в цілому, а не до Філії «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «дАК «Автомобільні дороги України», як відокремленого структурного підрозділу ДП «Тернопільський облавтодор».

Крім цього зазначає, що підприємством кожного року подавались відповідні звіти до фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та виконувались вимоги статті 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: в 2021 році загальна чисельність працівників підприємства становила 79 осіб, з них 11 осіб з інвалідністю; в 2022 році загальна чисельність працівників підприємства становила 66 осіб, з них 8 осіб з інвалідністю; в 2023 році загальна чисельність працівників підприємства становила 42 осіб, з них 5 осіб з інвалідністю, про що свідчить довідка від 30.07.2024 № 10-5/42.

Згідно із частиною 1 статті 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих містьдля працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік , а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконання нормативу робочих місць у кількості , визначеній, згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (ч.5 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Таким чином, законодавцем встановлений норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, в розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і кожне підприємство, яке використовує найману працю, повинно дотримуватись такого нормативу.

Відповідач вказав, що як вбачається із довідки ДП «Тернопільський облавтодор». Відповідно до інформації, що міститься у звіті за формою № 10-ПІ за 2023 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) складає 42 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 5 осіб.

Натомість, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що відповідач надавало Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН, за цей період не були працевлаштовані особи з інвалідністю за направленням ЦЗ чи відповідач відмовив у працевлаштуванні людей з інвалідністю за направленням ЦЗ.

З огляду на наведнен, відповідач вважає, що відсутні підстави для для стягнення адміністративно-господарських санкцій, так як відповідачем належним чином та в повному обсязі виконано свій обов`язок щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, покладений на нього ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

3. Фактичні обставини встановлені судом.

За приписами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

08.09.2023 відкрито провадження у справі №921/534/23 за заявою Дочірнього підприємства ШРБУ № 100 Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. Кульчицької, буд. 8, ідентифікаційний код 31995099 та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Як встановлено судом Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстровано в якості юридичної особи, ідентифікаційний номер 31995099, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Філії «Дорожніх експлуатаційних дільниць» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є відокремленими підрозділами, що самостійно не здійснюють розрахунки із застрахованими особами, не ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності та не мають окремих балансів.

Судом встановлено, що у 2023 році середньооблікова чисельність працівників підприємства становила 42 особи, з них 5 осіб з інвалідністю (довідка № 10-5/423 від 30.07.2024).

Згідно листа № 14-2053/706 від 21.03.2024 Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості, філія «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» включена до переліку підприємств, організацій, установ, які не подавали звітність форми 3-ПН для працевлаштування обіб з інвалідністю у 2023 році.

У той же час, із наданих відповідачем документів вбачається, що протягом 2023 року середньооблікова кількість штатних працівником загалом становила 42 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 6 осіб, що підтверджується списком спрацюючих інвалідів штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2023 році.

Однак відповідно до розрахунку, наданого позивачем, філії «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» нараховано адміністративно-господарські санкції у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 89 200грн 73коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 606грн 56коп.

5. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.\

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з статтею 15 Європейської соціальної хартії (переглянутої), Страсбург, 3 травня 1996 року (Хартію ратифіковано із заявами Законом № 137-V від 14 вересня 2006 року; EuropeanSocialCharter) з метою забезпечення особам з інвалідністю, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективного здійснення права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема:1. вжити необхідних заходів для забезпечення особам з інвалідністю орієнтування, освіти та професійної підготовки, коли це можливо, у межах загальних програм або, коли це видається неможливим, у державних або приватних спеціалізованих закладах; 2. сприяти їхньому доступові до роботи усіма засобами, які можуть заохочувати роботодавців приймати на роботу осіб з інвалідністю і утримувати їх у звичайному виробничому середовищі та пристосовувати умови праці до потреб осіб з інвалідністю, або, коли це видається неможливим у зв`язку з інвалідністю, шляхом облаштування або створення спеціальних робочих місць з урахуванням ступеня інвалідності. У деяких випадках такі заходи можуть вимагати використання спеціалізованих служб працевлаштування та надання допомоги;3. сприяти їхній всебічній соціальній інтеграції та участі у житті суспільства, зокрема, шляхом вжиття заходів, включаючи технічну допомогу, що спрямовані на усунення перешкод для спілкування і пересування і що надають доступ до транспорту, житла, культурної діяльності і відпочинку.

Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Так, статтею 17 цього Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Статтею 18 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно зі статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 3 статті 20 вищевказаного Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання (чинний з 31.05.2013).

Наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 №827-22 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520.

Відповідно до пункту 1.4 (Розділ І Порядку) форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Згідно з пунктом 1.5. (Розділ І Порядку) форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа №806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі №820/1889/17, від 22 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.003187, від 11 серпня 2021 року у справі №825/1790/18 та від 15 червня 2022 року у справі №520/2875/2020, що враховується судом при вирішенні даної справи.

6. Мотивація оцінка судом аргументів учасників справи та обставини справи.

Як слідує, із доказів, долучених до матеріалів справи, зокрема листа Головним управліням статистики у Тернопільської області листм № 02.1-05/506-24 від 21.03.2024 надано інформацію з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яким проінформовано, що філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зареєстрована у формі філії (інший відокремлений підрозділ) без права юридичної особи .

Тобто, філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом, що самостійно не здійснює розрахунки із застрахованими особами, та не веде окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності та не має окремого балансу

Приписами частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік" передбачено, що підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Таким чином, будь - яка звітність складається і подається виключно юридичними особами, навіть якщо її відокремлені підрозділи будуть виділені на окремий баланс.

Згідно частин 1,3 статті 95 ЦК України Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Згідно статті 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Таким чином, діюче законодавство України чітко розрізняє відокремлені підрозділи та передбачає такі їх види: філія, представництво, відділення, інший відокремлений підрозділ.

Суд зазначає, що приписами Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" чітко визначено перелік осіб, що підпадають під дію цього Закону та до яких застосовуються вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, в такому переліку відсутні філії, представництва, відокремлені підрозділи.

Закон чітко визначає, що його вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю стосується виключно юридичних осіб та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Так, стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" вказує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Отже, вказана вимога стосується саме і виключно юридичних осіб, зокрема підприємств. Положеннями цієї статті не передбачено норми про її розповсюдження на такі утворення як філії, представництва, відокремлені підрозділи.

Отже, у частині 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" чітко прописаний норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями.

У вказаному переліку відсутні відокремлені підрозділи, оскільки відокремлені підрозділи звітують щодо осіб з інвалідністю перед юридичною особою, що їх створила, на підставі яких формується фінансова та податкова звітність фінансово-господарської діяльності в цілому по ДП "Тернопільський облавтодор".

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що приписи Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відносяться саме до ДП "Тернопільський облавтодор" в цілому, а не до Філії "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як відокремленого структурного підрозділу ДП "Тернопільський облавтодор".

Крім цього, як встановлено судом, на підприємстві у спірний період середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" становила 42 штатних працівників, а з них 6 працевлаштованих осіб з інвалідністю, з яких: 1 особа філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця», 3 особи - Філя "Заліщицька дорожня експлуатаційна дільниця" та 2 особи апарату управління ДП «Тернопільський облавтодор», що підтверджується довідкою від 29.07.2024 за №10-5/408.

Таким чином, протягом 2023 року ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2023 року.

Відповідачем згідно із положенням наказу № 42 про виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці мають відзвітувати до відділень Фонду соцільного страхування інвалідів за місцем їх реєстрації. Для цього вони подають або надсилають рекомендованим листом щороку до 1 березня Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ.

Як вбачається із довідки ДП «Тернопільський облавтодор», відповідно до інформації, що міститься у звіті за формою № 10-ПІ за 2023 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) складає 42 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність- 5осіб.

Згідно із приписами пунктів 3-5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма № 3-ПН заповлюєтья роботодавцем та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

З наведеного слідує, що звітність форми 3-ПН подається лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу(вакансії).

Крім того, під час розгляду справи, судом не встановлено, а позивачем не доведено наявністі доказів безпідставної відмови інвалідам, які самостійно зверталися до відповіда з метою працевлаштування.

Викладене свідчить про виконання ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів».

Таким чином, ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" здійснено всіх заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що відповідачем не порушено вимоги законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а вимоги позивача стосуються надання оцінки діям філії відповідача, яка здійснює власну діяльність без створення юридичної особи, у суду відсутні підстави вважати, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до відповідача.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення суми адміністративного господарських санкцій та пені.

7. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3028грн 00коп, що підтверджується платіжною інструкцією № 665 від 08.07.2024.

Оскільки, судом у задоволенні позову відмовлено, судовий збір в сумі 3028грн 00коп. покладається на позивача.

Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 252 з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні подову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.12.2024.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко