Ухвала

від 02.12.2024 по справі 5023/4855/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 5023/4855/11

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Прохоров С.А.

секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши справу за заявою ФОП Біленко Алла Василівна про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфманн" , код ЄДРПОУ 33606361

інші учасники справи:

ліквідатор - арбітражний керуючий Косиневський М.А.

кредитори:

- ПАТ "Дельта Банк";

- ГУ ДПС у Харківській області утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України;

- Основ`янська МДПІ м. Харкова ;

- ТОВ "ФК "Паріс"

за участю представників:

ліквідатор - не з`явився

банкрута - не з`явився

ФОП Біленко А.В. - не з`явився

ПАТ "Дельта Банк" - не з`явився

ГУ ДПС у Харківській області - не з`явився

Основ`янська МДПІ м. Харкова - не з`явився

ТОВ "ФК "Паріс" - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/4855/11 за заявою ФОП Біленко Алли Василівни про визнання банкрутом ТОВ "АЛТЕК-КАУФМАН".

Постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2011 ТОВ "Алтек-Кауфманн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Клочка О.М.

Ухвалою суду від 25.11.2014 усунуто Клочка О.М. від виконання обов`язків ліквідатора у даній справі, призначено ліквідатором ТОВ "Алтек-Кауфманн" арбітражного керуючого Косиневського М.А.

30.06.2017 у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Суслової В.В. проведено повторно автоматизований розподіл судової справи. Справу №5023/4855/11 призначено до розгляду судді Савченко А.А.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №655/2020 від 23.09.2020, у зв`язку з закінченням повноважень судді Савченко А.а. було призначено повторний автоматизований розподіл справи №5023/4855/11.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 для розгляду справи було призначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 24.09.2020 справу прийнято до провадження судді Прохорова С.А. та призначено судове засідання з розгляду звіту ліквідатора на 23.10.2020.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

07.10.2024 учасники справи в засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", повноваження судів не можуть бути припинені.

Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до Перехідних і прикінцевих положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства - суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Як суд зазначив вище, Постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2011 ТОВ "Алтек-Кауфманн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Тобто, ліквідаційна процедура у справі триває вже з 2011 року, і ліквідація боржника з цього часу не була проведена.

Так, ухвалою суду від 25.11.2014 усунуто ОСОБА_1 від виконання обов`язків ліквідатора у даній справі, призначено ліквідатором ТОВ "Алтек-Кауфманн" арбітражного керуючого Косиневського М.А.

В свою чергу, господарським судом у складі судді Прохорова С.А. було постановлено ухвали, яким зобов`язано ліквідатора виконати вимоги суду:

- ухвалою суду від 23.10.2020 зобов`язано ліквідатора надати суду: повний перелік документів яких, як зазначає ліквідатор Косиневський М.А., не передано йому від ліквідатора Клочко О.М. та у зв`язку з чим ліквідатор Косиневський М.А. не може закінчити ліквідаційну процедуру ТОВ Алтек-Кауфманн; повний звіт ліквідатора про проведені дії з часу визнання боржника банкрутом з наданням необхідних доказів в його обґрунтування, докази вчинення ліквідаційних заходів з 2017 року по теперішній час; надати пояснення щодо стану розгляду звернення ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про вчинення злочину попереднім ліквідатором Клочко О.М. стосовно ТОВ "Алтек-Кауфманн".

- ухвалою суду від 15.01.2021 повторно зобов`язано ліквідатора надати суду: повний перелік документів яких, як зазначає ліквідатор Косиневський М.А., не передано йому від ліквідатора Клочко О.М. та у зв`язку з чим ліквідатор Косиневський М.А. не може закінчити ліквідаційну процедуру ТОВ Алтек-Кауфманн; повний звіт ліквідатора про вчинені дії з часу визнання боржника банкрутом з наданням необхідних доказів в його обґрунтування, докази вчинення заходів з 2017 року в ліквідаційній процедурі помісячно по теперішній час; надати пояснення щодо стану розгляду звернення ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про вчинення злочину попереднім ліквідатором Клочко О.М. стосовно ТОВ "Алтек-Кауфманн"; надати суду протокольні рішення зборів кредиторів від 28.12.2018 про утворення комітету кредиторів, визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; зобов`язано ліквідатора провести збори кредиторів для розгляду звіту ліквідатора та питання щодо належного виконання ліквідатором Косиневським М.А. своїх обов`язків.

- ухвалою суду від 07.04.2021 знов зобов`язано ліквідатора надати суду: повний перелік документів яких, як зазначає ліквідатор Косиневський М.А., не передано йому від ліквідатора Клочко О.М. та у зв`язку з чим ліквідатор Косиневський М.А. не може закінчити ліквідаційну процедуру ТОВ Алтек-Кауфманн; повний звіт ліквідатора про вчинені дії з часу визнання боржника банкрутом з наданням необхідних доказів в його обґрунтування, докази вчинення заходів з 2017 року в ліквідаційній процедурі помісячно по теперішній час; надати пояснення щодо стану розгляду звернення ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про вчинення злочину попереднім ліквідатором Клочко О.М. стосовно ТОВ "Алтек-Кауфманн"; надати суду протокольні рішення зборів кредиторів від 28.12.2018 про утворення комітету кредиторів, визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; повторно зобов`язати ліквідатора провести збори кредиторів для розгляду звіту ліквідатора та питання щодо належного виконання ліквідатором Косиневським М.А. його обов`язків.

- ухвалою суду від 02.12.2021 - повний перелік документів яких, як зазначає ліквідатор Косиневський М.А., не передано йому від ліквідатора Клочко О.М. та у зв`язку з чим ліквідатор Косиневський М.А. не може закінчити ліквідаційну процедуру ТОВ Алтек-Кауфманн; надати пояснення щодо стану розгляду звернення ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про вчинення злочину попереднім ліквідатором Клочко О.М. стосовно ТОВ "Алтек-Кауфманн"; повний звіт ліквідатора про вчинені дії з часу визнання боржника банкрутом з наданням необхідних доказів в його обґрунтування, докази вчинення заходів з 2017 року в ліквідаційній процедурі помісячно по теперішній час; надати реєстр вимог кредиторів; надати суду протокольні рішення зборів кредиторів від 28.12.2018 про утворення комітету кредиторів, визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; зобов`язано ліквідатора провести збори кредиторів для розгляду звіту ліквідатора та питання щодо належного виконання ліквідатором Косиневським М.А. його обов`язків, надати відповідне рішення до суду.

В подальшому Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", повноваження судів не можуть бути припинені.

Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Згідно абз. 5 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

07.10.2024 ліквідатор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неодноразової неявки до суду не повідомив. За час ліквідаційної процедури звіт до суду та докази проведення ліквідаційних заходів ліквідатор не надав.

Представники кредиторів в судове засідання 07.10.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надавали, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 07.10.2024 продовжено строк ліквідаційної процедури у справі №5023/4855/11 до 31.12.2024.

Призначено судове засідання у справі на "18" листопада 2024 р.

Зобов`язано ліквідатора за три дні до дати проведення судового засідання надати суду:

- повний перелік документів яких, як зазначає ліквідатор Косиневський М.А., не передано йому від ліквідатора Клочко О.М. та у зв`язку з чим ліквідатор Косиневський М.А. не може закінчити ліквідаційну процедуру ТОВ Алтек-Кауфманн;

- повний звіт ліквідатора про вчинені дії в ході ліквідаційної процедури у справі з часу визнання боржника банкрутом та про дії вчинені ОСОБА_2 з часу його призначення ліквідатором ТОВ "Алтек-Кауфман" з наданням необхідних доказів в його обґрунтування;

- надати пояснення щодо стану розгляду звернення ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про вчинення злочину попереднім ліквідатором Клочко О.М. стосовно ТОВ "Алтек-Кауфманн";

- надати суду протокольні рішення зборів кредиторів від 28.12.2018 про утворення комітету кредиторів, визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів;

- надати затверджений реєстр вимог кредиторів;

- письмові пояснення щодо кредиторів боржника станом на момент подання пояснень, з зазначенням їх повних назв, кодів ЄДРПОУ та актуальних адрес.

Зобов`язати ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постанови господарського суду Харківської області у даній справі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Запропоновано кредиторам надати до суду пояснення щодо належного виконання ліквідатором Косиневським М.А. його обов`язків та доцільності здійснення ним подальшого виконання обов`язків, пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором ТОВ "Алтек-Кауфманн" (в разі наявності).

Попереджено ліквідатора, що відповідно дост. 28 Кодексу України з процедур банкрутства відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого.

Попереджено ліквідатора, що згідно з п. п. 1, 2 ч. 1ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Представники кредиторів в судове засідання 18.11.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надавали, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

18.11.2024 ліквідатор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неодноразової неявки до суду не повідомив. За час ліквідаційної процедури звіт до суду та докази проведення ліквідаційних заходів ліквідатор не надав. Вимоги ухвали суду від 07.10.2024 не виконав.

Судове засідання у справі було відкладено на 02.12.2024.

Представники кредиторів в судове засідання 02.12.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надавали, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

02.12.2024 ліквідатор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неодноразової неявки до суду не повідомив. За час ліквідаційної процедури звіт до суду та докази проведення ліквідаційних заходів ліквідатор не надав. Вимоги ухвали суду від 07.10.2024 станом на 02.12.2024 також не виконав.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Виходячи з чинного законодавства та актуальної судової практики, про існування спеціального правового режиму боржника у справах про банкрутство, під час якого, на відміну від позовного провадження, наявний особливий судовий контроль в усіх судових процедурах, починаючи від стадії прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і до завершення провадження у цих справах. Вказаний контроль зумовлений дотриманням інтересів сторін у справі та збереженням їх балансу, адже кожна сторона може діяти недобросовісно, тобто на шкоду іншій.

Завдяки судовому контролю забезпечується баланс інтересів боржника та кредиторів, попереджаються можливі зловживання і гарантується справедливість процесу банкрутства.

В свою чергу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо неможливості подальшого здійснення арбітражним керуючим Косиневським М.А. повноважень ліквідатора ТОВ «Алтек - Кауфман» виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Через арбітражного керуючого (ліквідатора) здійснюються правовідносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство.

Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа.

При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури.

Частиною 4 ст. 28 КУПБ передбачена можливість відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень господарським судом за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом.

Ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачені повноваження ліквідатора, а саме:

приймає у своє відання майно боржника із забезпеченням його збереження

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

формує ліквідаційну масу;

заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;

подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Так, приписами частин 4-5 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, за час виконання арбітражним керуючим Косиневським М.А. (з 2014 року) повноважень ліквідатора боржника останній не надавав суду докази його щомісячного звітування перед комітетом кредиторів.

За час ліквідаційної процедури звіту про свою діяльність та докази проведення ліквідаційних заходів до суду ліквідатор не надавав.

У судові засідання з розгляду справи ліквідатор не з`являється та не повідомляє суд про причини такої неявки.

Як суд зазначив вище, Постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2011 ТОВ "Алтек-Кауфманн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідаційна процедура у справі триває вже з 2011 року, і ліквідація боржника з цього часу не була проведена.

Таким чином за 10 років, в які арбітражний керуючий виконував повноваження ліквідатора, останній так і не провів ліквідацію боржника у справі, якого було визнано банкрутом, не продав майно, що належить останньому, не надав суду повного та достовірного акту інвентаризації майна боржника; переліку ліквідаційної маси; відомостей про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копій документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури; реєстру вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документів, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідки архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Існуюча у нинішній справі ситуація, коли арбітражний керуючий неефективно та неякісно здійснює свої повноваження ліквідатора вже на протязі 10 років, негативно впливає на сам перебіг провадження у справі про банкрутство з огляду на його тривалість.

Для оцінки судом повноти здійснених ліквідатором дій під час ліквідаційної процедури у звіті ліквідатора обов`язково має міститися розділ щодо здійснених ним заходів щодо виявлення ознак доведення підприємства до банкрутства та, як наслідок, встановлення наявності чи відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновників (учасників, акціонерів) або третіх осіб на підставі ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

Матеріали справи свідчать, що ліквідатор банкрута до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на керівника, засновників (учасників) боржника не звертався. Наведене вказує на нездійснення ліквідатором всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів для задоволення вимог кредиторів (див. постанову Верховного Сулу від 23.06.2022 у справі № 904/3551/20).

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника (абз. 3 ч. 1 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства).

Кодексом України з процедур банкрутства не визначено вичерпного переліку таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких дій, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що випливає із визначених Кодексом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

Разом з тим обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Підсумовуючи викладене, суд, здійснивши судовий контроль у справі про банкрутство ТОВ "Алтек-Кауфман" щодо повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, вважає за необхідне скористатися своїм правом, передбаченим ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства та відсторонити арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича (свідоцтво №980 від 23.05.2013) від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфман" у зв`язку з неналежним виконанням останнім своїх повноважень.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 28, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відсторонити арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича (свідоцтво №980 від 23.05.2013) від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтек Кауфман" (код ЄДРПОУ 33606361).

Запропонувати комітету кредиторів надати пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатора у справі до дати наступного засідання.

Призначити арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича (свідоцтво №980 від 23.05.2013) тимчасово виконуючим повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтек Кауфман" (код ЄДРПОУ 33606361) з визначенням йому обов`язків зі збереження майна та документації банкрута та з організації і проведення засідання комітету кредиторів, оформлення результатів засідання комітету кредиторів для визначення кандидатури арбітражного керуючого на виконання обов`язків ліквідатора у справі.

Продовжити строк ліквідаційної процедури у справі №5023/4855/11 до 31.01.2025.

Призначити наступне судове засідання у справі на 27.01.2025 року на 11 год. 20 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області (Держпром, 8-під, зал № 110).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її постановлення - 02.12.2024 р. та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 02.12.2024.

Суддя С. А. Прохоров