Ухвала

від 09.12.2024 по справі 5023/4855/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" грудня 2024 р. м ХарківСправа № 5023/4855/11 (922/4274/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши матеріали

позовної заявивиконуючого обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфманн" - арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича до Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" про витребування майна ВСТАНОВИВ:

В.о. ліквідатора ТОВ "Алтек-Кауфманн" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Бухгалтерське бюро Централізована бухгалтерія (місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 6, код за ЄДРПОУ 36989488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алтек- Кауфманн (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пров. Кузнечний, буд. 1, код ЄДРПОУ 33606361) нежитлового приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ А-16, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А.

Розглянувши надану суду позовну заяву, суд дійшов висновку про наступне.

Суд зазначає, що в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/4855/11 за заявою ФОП Біленко Алли Василівни про визнання банкрутом ТОВ "АЛТЕК-КАУФМАН".

Постановою Господарського суду Харківської області від 26.07.2011 ТОВ "Алтек-Кауфманн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 25.11.2014 усунуто Клочка О.М. від виконання обов`язків ліквідатора у даній справі, призначено ліквідатором ТОВ "Алтек-Кауфманн" арбітражного керуючого Косиневського М.А.

Відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Таким чином, позовна заява підлягає розгляду в межах справи№5023/4855/11.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 4274/24 від 02.12.2024) передана на розгляд судді Прохорова С.А.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України:

1. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

2. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення зазначеної вище статті, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або наявності підстав для задоволення клопотання про відстрочення його сплати; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому, позивач просить суд врахувати його майновий стан та відстрочити йому сплату судового збору.

Однак суд зазначає, що нормами ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" визначені підстави за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Доказів наявності у позивача підстав для задоволення його клопотання до позовної заяви надано не було.

Суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі).

Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України Про судовий збір, є допустимим обмеженням у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на суд.

Крім того, господарський суд вважає, що для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору за позовом банкрута вирішальним є дослідження обставин неможливості сплати судового збору в цілому, при цьому, не обмежуючись лише відомостями про неплатоспроможність банкрута, але і з урахуванням положень спеціального законодавства.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Позивачем не подано доказів відсутності в кредиторів банкрута фінансової спроможності створити відповідний фонд.

При цьому, як встановлено Верховним Судом у постанові від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16, участь кредитора, зокрема конкурсного, не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (стаття 42 КУзПБ), звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора (частина шоста статті 61 КУзПБ), визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону (стаття 73 КУзПБ), реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора.

Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

На підставі наведених обставин, господарський суд доходить висновку про відсутність об`єктивних підстав для задоволення клопотання в.о. ліквідатора про відстрочення сплати судового збору.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.174 ГПК).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.174 ГПК).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу слід усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду :

докази наявності підстав для відстрочення сплати судового збору або докази такої сплати у встановлених порядку і розмірі;

докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.12.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяС.А. Прохоров