Рішення

від 01.11.2024 по справі 204/8652/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/8652/24

Провадження № 2/204/3546/24 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю позивача ОСОБА_2

за участю позивача ОСОБА_3

за участю представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургії завод», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДМР про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні2024року позивачізвернулися досуду зданою позовноюзаявою,в якійпросили визнатичастково недійснимсвідоцтво проправо власностіна житло№ НОМЕР_1 від 07.04.1994року,видане АПДМ3ім.Петровського вчастині передачіквартири АДРЕСА_1 тавизнати правовласності наодноквартирний житловийбудинок літ.А-1з прибудовоюа,загальною площею53,6м2,убиральню Б,сарай В,хвіртку №1,огорожу №2в частках: ОСОБА_1 ,паспорт: НОМЕР_2 ,виданий КрасногвардійськимРВ УМВСУкраїни вДніпропетровській області,29.04.2005р.,РНОКПП: НОМЕР_3 .Зареєстрована іпроживає: АДРЕСА_2 .,1/2частки; ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,паспорт: НОМЕР_5 ,виданий КрасногвардійськимРВ УМВСУкраїни вДніпропетровській області,08.10.2003р.Зареєстрований іпроживає: АДРЕСА_3 частки; ОСОБА_3 ,РНОКПП НОМЕР_6 ,паспорт: НОМЕР_7 ,виданий КрасногвардійськимРВ УМВСУкраїни вДніпропетровській області,30.10.2000р.Зареєстрований іпроживає: АДРЕСА_3 частки.В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог вказанона те,що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 ,проживають заадресою: АДРЕСА_4 .Даний будинокскладається зоднієї квартири,тобто єодноквартирним знадвірними будівлямиз убиральнеюліт.Бта сараємліт.В,а такожогорожею.Раніше зними проживалиїх сині брат ОСОБА_6 1977року народження,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (копіясвідоцтва просмерть додається).Балансоутримувачем б. АДРЕСА_5 був ОПДМ3ім.Петровського,який являвсяорганом приватизаціїч.2ст.8ЗУ «Проприватизацію». Позивачіподали заявув органприватизації ОПДМ3ім.Петровського наприватизацію займаногожитла.Орган приватизації«ОП ДМ3ім.Петровського» оформивсвідоцтво проправо власностіна житло№ НОМЕР_1 від 07.04.1994р.разом зтехнічним паспортомі подавна реєстраціюв КПДМБТІ,де зареєструвализа реєстровим№48в реєстровукнигу №168Пна приватизаціюкв. АДРЕСА_1 ). Згадане свідоцтво разом з додатком технічним паспортом після реєстрації КП ДМБТІ було видано їм. В технічному паспорті зображено було схему планування їх будинку з надвірними будівлями: сараєм В і туалетом Б, а також огорожа земельної ділянка 50x20 м. Тобто законодавець зазначає, що будинок, який складається з однієї квартири, є одноквартирним будинком. Отже оформлення і реєстрацію відповідач повинен був оформити, як будинок літА-1, а не квартиру АДРЕСА_6 , а також будівлі і споруди, які зазначені технічному паспорті: сарай В і туалет Б, а також огорожу. Даний будинок по АДРЕСА_5 займала і займає виключно їх сім`я. 03.03.2000 року, ОСОБА_7 зареєструвала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_8 . 18.04.2007 року, ОСОБА_3 розірвала шлюб, про що зроблено запис в книзі реєстрації розірвань шлюбів і видано свідоцтво про розірвання шлюбу від 13.03.2012 р., серія НОМЕР_8 . Після розірвання шлюбу залишила прізвище ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_6 спадщину у складі у складі 1/4 частини кв. АДРЕСА_1 прийняла, ОСОБА_1 про що було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 31.01.2020 р. зареєстроване в реєстрі 3 №1-55, а також витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2020 р. на 1/4 квартири АДРЕСА_1 . В той же час фахівець КП ДМБТІ, який робив інвентаризацію 07.12.2018 р., зазначив технічний паспорт на кв. АДРЕСА_1 . Одночасно зазначив план земельної ділянки (індивідуального майна) житлового будинку АДРЕСА_1 , в той же час написав план квартири будинку АДРЕСА_5 . Номера квартири він не зазначив бо бачив, що це весь будинок також у дворі зазначені туалет Б і сарай В, а також огорожа території і хвіртка з воротами, що є ознаками одноквартирного будинку, адже під квартирою не може бути окремої земельної ділянки. Даний технічний паспорт оформлений з порушеннями аб. 6 п. 2, п. 13, розділі 3,5 інструкції від 26.07.2018 р. Про порядок технічної інвентаризації нерухомого майна затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва ЖКГ України зареєстрована в МЮУ 20.12.2018 р., за №1442/32894. На запит представника ОСОБА_1 листом №13736 від 12.10.2021 р. КП ДМБТІ, стосовно житла за адресою: АДРЕСА_5 відповіло, що цей будинок складається з однієї квартири, тобто є одноквартирним на підставі первинної інвентаризації (вона ж і остання) проведеної КП ДМБТІ 06.10.1951 р., а також копіями архівної справи. Те, що будинок АДРЕСА_5 підтверджено технічним паспортом, актом і витягом з реєстру будівельної діяльності від 10.06.2022 р., які оформлені садибний будинок. Відповідач ОП ДМ3 ім. Петровського змінив організаційно структуру перереєструвавшись ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» даний факт підтверджується витягами від 06.04.2023 р. код 329274606654 та від 06.04.2023 р. код 103660469917, а також відповіддю від 19.05.2023 р. №024- 22/1079-23 Головного управління статистики у Дніпропетровській області (копії додаються) про те, що ПрАт «Дніпровський металургійний завод» ідентифікаційний код: 05393056 є правонаступником ОП ДМ3 ім. Петровського ідентифікаційний код: 05393056. Власник майна може пред`явити позив про право власності, якщо це право не визнається іншою особою ст. 392 УК України. Іншим способом усунути порушення право власності на одноквартирний будинок з будівлями і спорудами по АДРЕСА_5 неможливо.

Позивачі в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Представник третьою особи ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити в повному обсязі, по наступним підставам.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачі подали заяву в орган приватизації ОП ДМ3 ім. Петровського на приватизацію займаного житла. Орган приватизації «ОП ДМ3 ім. Петровського» оформив свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 07.04.1994 року (а.с. 13-14).

Позивачі в позовній заяві зазначають, що свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт було подано на реєстрацію в КП ДМБТІ, де зареєстрували за реєстровим №48 в реєстрову книгу № 168П на приватизацію кв. АДРЕСА_1 .

03.03.2000 року, ОСОБА_7 зареєструвала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_8 . 18.04.2007 року, ОСОБА_3 розірвала шлюб, про що зроблено запис в книзі реєстрації розірвань шлюбів і видано свідоцтво про розірвання шлюбу від 13.03.2012 р., серія НОМЕР_8 . Після розірвання шлюбу залишила прізвище ОСОБА_3 (а.с. 84).

Після смерті ОСОБА_6 спадщину у складі у складі 1/4 частини кв. АДРЕСА_1 прийняла, ОСОБА_1 про що було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 31.01.2020 р. зареєстроване в реєстрі 3 №1-55, а також витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2020 р. на 1/4 квартири АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Відповідно до листа №13736 від 12.10.2021 р. КП ДМБТІ, стосовно житла за адресою: АДРЕСА_4 , повідомлено, що реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , була проведена КП «ДМБТІ» на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.04.1994 року, виданого ОП ДМЗ ім. Петровського, згідно з розпорядженням №366-П. Надано матеріали інвентаризаційної справи (а.с. 35).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами другою, четвертою статті 9 Житлового кодексу визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації (далі - квартири (будинки)) належать: квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму; незаселені квартири, частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їх будівництва, реконструкції, ремонту та поточного звільнення. Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло на момент введення в дію цього Закону.

Згідно з положенням статті 64 Житлового Кодексу члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Відповідно до положень частини першої статті 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

За змістом норм статей 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості і об`єктивності, а в своїй сукупності - також достатності, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

З аналізу матеріалів справи та норм чинного законодавства вбачається, що процедура приватизації спірної квартири відповідає вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Верховний Суд зауважує, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження№ 61-2417сво19).

Обираючи спосіб захисту свого цивільного права у вигляді скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, позивачі вказували на те, що як власники квартири не можуть реалізувати своє право власності на спірне майно у зв`язку з існуванням обставин, що не дають позивачам право отримати документи про право власності на одноквартирний будинок за адресою АДРЕСА_5 , замість свідоцтва про право власності позивачів на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, на їх думку, їх права та інтереси підлягають захисту саме в такий спосіб.

Не зрозумілі заявлені правові підстави даного позову-стаття 392 УК України (усно зазначено 392 ЦК України). У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Право власності на квартиру кв. АДРЕСА_1 ніким не оспорюється. Суд дійшов висновку про неефективний спосіб захисту порушеного права.

Крім того, позивачі просять визначити частково недійним свідоцтво про право власності, без скасування рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_1 , на підставі якої було видано саме це свідоцтво № НОМЕР_1 від 07.04.1994 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355,416, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургії завод», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДМР про визнання права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургії завод», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05393056, місцезнаходження: 49064, місто Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3;

Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26510214, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75;

Комунальне підприємство «Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДМР, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03341776, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Воскресенська, будинок 9.

Суддя В.В. Самсонова